1. 02.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №914/1096/18 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/1096/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019.

3. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі №914/1096/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та призначено її розгляд на 12.02.2019.

4. Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" Ціхоцький В.М. подав відзив на касаційну скаргу.

5. 06.02.2019 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Генеральним директором Зовнішньоекономічного підприємства "Азовімпекс" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Тарутою О.О. подано відзив на касаційну скаргу; 12.02.2019 о 13 год. 00 хв. зазначений документ надійшов до Касаційного господарського суду поштовим відправленням.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Провадження у справі №914/1096/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" (далі - ТОВ "Регіон", боржник) відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2018 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (далі -ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) (далі - Закон про банкрутство) із введенням щодо боржника процедури розпорядження майном та призначенням розпорядником майна арбітражного керуючого Ціхоцького В.М.; цією ж ухвалою визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 6 533 470, 56 грн. основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

7. 26.06.2018 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

8. 24.07.2018 поштовим відправленням Зовнішньоекономічне підприємство "Азовімпекс" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ЗП ТОВ "Азовімпекс") звернулося до місцевого господарського суду із заявою про визнання кредитором ТОВ "Регіон" з грошовими вимогами на суму 224 330 130 грн., що складає частку кредитора-учасника у статутному капіталі товариства-боржника в розмірі 17% від вартості чистих активів ТОВ "Регіон" відповідно до балансу та звіту про фінансові результати за 2016 рік, яка мала бути виплачена спірному кредитору при його виході з ТОВ "Регіон" на підставі поданої загальним зборам учасників ТОВ "Регіон" нотаріально посвідченої заяви 23.12.2016 про вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон".

9. 04.10.2018 ухвалою Господарського суду Львівської області у визнанні вимог ЗП ТОВ "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" на суму 224 330 130 грн. відмовлено.

10. Розглядаючи в процедурі розпорядження майном ТОВ "Регіон" кредиторські вимоги ЗП ТОВ "Азовімпекс" на суму 224 330 130 грн., місцевий суд встановив, що заявлені ЗП ТОВ "Азовімпекс" вимоги є спірними, так як не визнаються боржником та розпорядником майна Ціхоцьким В.М. як такі, що не підтверджені рішенням суду, яке набрало законної сили, щодо виплати спірному кредитору як учаснику, що вийшов з товариства, частки у майні товариства-боржника (т. 10, а.с. 58-60, т. 11, а.с. 86-89).

10.1. Місцевим судом надано оцінку долученим ЗП ТОВ "Азовімпекс" до заяви із спірними вимогами витягам з ЄДРЮОФОПГФ станом на 28.12.2016 та 23.07.2018 щодо ТОВ "Регіон", копії Статуту ТОВ "Регіон" у новій редакції, копіям платіжного доручення №24 від 12.01.2007 та виписок з особового рахунку в банку за період з 12.01.2007 по 15.01.2007 про сплату внеску на суму 1 925, 30 грн. до статутного фонду ТОВ "Регіон", копії протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Регіон" від 22.12.2016 з додатками, копії балансу ТОВ "Регіон" станом на 31.12.2016 та звіту про фінансові результати за 2016 рік та встановлено, що спірні грошові вимоги ЗП ТОВ "Азовімпекс" обґрунтовано виходом кредитора зі складу учасників ТОВ "Регіон" та обставинами непроведення товариством-боржником розрахунку із ЗП ТОВ "Азовімпекс" у строк до 28.12.2017 за його часткою 17% у статутному капіталі ТОВ "Регіон" у грошовій формі.

10.2. Судом встановлено, що спірним кредитором ЗП ТОВ "Азовімпекс" ініційовано провадження у справі №914/738/18 за позовними вимогами до ТОВ "Регіон" про стягнення вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов, під час розгляду якої ТОВ "Регіон" надало місцевому суду баланс та звіт про фінансові результати за 2016 рік, що відповідає балансу товариства-боржника на дату виходу ЗП ТОВ "Азовімпекс" зі складу учасників ТОВ "Регіон", з якого вбачається, що сума чистих активів ТОВ "Регіон" становила 1 319 589 000 грн., частка ЗП ТОВ "Азовімпекс" у статутному капіталі ТОВ "Регіон" складала 17%; отже, у товариства-боржника виник обов'язок з виплати ЗП ТОВ "Азовімпекс" при його виході зі складу учасників ТОВ "Регіон" належну йому частку частих активів ТОВ "Регіон" на суму 224 330 130 грн.

10.3. Суд встановив, що ЗП ТОВ "Азовімпекс" доводило грошовий характер його кредиторських вимог з посиланням на те, що на момент відкриття провадження у справі №914/1096/18 про банкрутство ТОВ "Регіон" ухвалою місцевого суду від 26.06.2018 ЗП ТОВ "Азовімпекс" не було учасником товариства-боржника та на підставі частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 54 Закону України "Про господарські товариства" мало право вимоги до ТОВ "Регіон" з виплати його частки у статутному капіталі ТОВ "Регіон" у грошовій формі, що відповідає вартості чистих активів ТОВ "Регіон" пропорційно частці ЗП ТОВ "Азовімпекс" у статутному капіталі товариства-боржника, виходячи з даних балансу ТОВ "Регіон", складеного на дату виходу кредитора зі складу учасників ТОВ "Регіон".

10.4. Місцевим судом встановлено, що відповідно до протоколу №35 зборів учасників ТОВ "Регіон" від 27.12.2006 прийнято рішення про включення до складу учасників ТОВ "Регіон" ЗП ТОВ "Азовімпекс" та збільшено статутний фонд ТОВ "Регіон" до 11 325, 30 грн. за рахунок внеску ЗП ТОВ "Азовімпекс" в розмірі 1 925, 30 грн., який було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Регіон" платіжним дорученням №24 від 12.01.2007; за даними витягу з ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ "Регіон" станом на 28.12.2016 вбачається, що в переліку засновників (учасників) ТОВ "Регіон" зазначено ОСОБА_11 із розміром внеску до статутного капіталу - 9 400 грн. (83%) та ЗП ТОВ "Азовімпекс" із розміром внеску до статутного капіталу - 1 925, 30 грн. (17%).

10.5. Судом встановлено, що відповідно до протоколу позачергових загальних зборів ЗП ТОВ "Азовімпекс" від 22.12.2016 товариство вирішило вийти зі складу учасників ТОВ "Регіон" (код ЄДРПОУ 25096372), про що направити нотаріально посвідчену заяву на адресу ТОВ "Регіон" до 27.12.2016, датою виходу вважати дату подання заяви, просило здійснити експерту оцінку дійсної (ринкової) вартості оборотних і необоротних активів ТОВ "Регіон" та його зобов'язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ЗП ТОВ "Азовімпекс" станом на день подання заяви; виплатити ЗП ТОВ "Азовімпекс" 17% прибутку, одержаного ТОВ "Регіон" в 2016 році, станом на день подання ЗП ТОВ "Азовімпекс" заяви про вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон".

10.6. Суд встановив, що 23.12.2016 складено та нотаріально засвідчено текст заяви ЗП ТОВ "Азовімпекс", адресованої загальним зборам учасників ТОВ "Регіон", в якій ЗП ТОВ "Азовімпекс" заявило про свій вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон", просило вважати датою виходу дату подання цієї заяви та здійснити експертну оцінку дійсної (ринкової) вартості оборотних і необоротних активів ТОВ "Регіон" та його зобов'язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ЗП ТОВ "Азовімпекс" станом на день подання заяви; виплатити ЗП ТОВ "Азовімпекс" 17% вартості майна ТОВ "Регіон" на підставі експертної оцінки та 17% прибутку, одержаного ТОВ "Регіон" в 2016 році станом на день подання даної заяви; заява ЗП ТОВ "Азовімпекс" від 23.12.2016 про вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон" направлена 23.12.2016 загальним зборам учасників ТОВ "Регіон" згідно з копією поштової квитанції та опису вкладення.

Судом встановлено, що вказана ЗП ТОВ "Азовімпекс" дата отримання ТОВ "Регіон" заяви про його вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон" - 28.12.2016 документально не підтверджена, оскільки з доданої до заяви з грошовими вимогами ЗП ТОВ "Азовімпекс" копії інформації ДП УДППЗ "Укрпошта" про виконані операції за штрихкодовим ідентифікатором 8755512849520 у графі "дата" вказано лише рік та годину, однак, дата вручення поштового відправлення відсутня (т. 10, а.с. 42).

З огляду на таке, місцевий суд дійшов висновку, що ЗП ТОВ "Азовімпекс" не надало належних доказів виконання ним вимог пункту 8.6. Статуту ТОВ "Регіон" та частини 1 статті 148 ЦК України щодо повідомлення товариства-боржника про його вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон", що надавало б йому право на одержання вартості частини майна ТОВ "Регіон" пропорційно частці ЗП ТОВ "Азовімпекс" у статутному капіталі ТОВ "Регіон" згідно пункту 8.7. Статуту та частини 2 статті 148 ЦК України.

10.7. Місцевим судом встановлено, що на дату подання ЗП ТОВ "Азовімпекс" заяви з грошовими вимогами до ТОВ "Регіон" 24.07.2018 та на дату відкриття щодо ТОВ "Регіон" провадження у даній справі про банкрутство ухвалою місцевого суду від 26.06.2018 ЗП ТОВ "Азовімпекс" виключено з переліку засновників (учасників) ТОВ "Регіон", що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ "Регіон" станом на 23.07.2018.

Разом з тим, місцевим судом не встановлено обставин визначення вартості частки ЗП ТОВ "Азовімпекс" у майні (активах) ТОВ "Регіон", належної йому при виході з ТОВ "Регіон", ні боржником, ні в судовому порядку, а про наявність спору щодо розміру частки ЗП ТОВ "Азовімпекс" при виході з ТОВ "Регіон" свідчить провадження у справі №914/738/18 за позовом ЗП ТОВ "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" про стягнення вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов, яке ухвалою суду від 30.07.2018 зупинено на підставі частини 2 статті 17 Закону про банкрутство у зв'язку із зверненням ЗП ТОВ "Азовімпекс" з вимогами у справу про банкрутство ТОВ "Регіон".

10.8. Місцевим судом встановлено, що до заяви з грошовими вимогами ЗП ТОВ "Азовімпекс" додано розрахунок вартості його частки (17%) у статутному капіталі ТОВ "Регіон" станом на 31.12.2016, однак, його відхилено судом як належний доказ у справі з огляду на таке.

Судом встановлено, що 23.02.2016 ТОВ "Регіон" було зареєстровано за адресою: 83000, місто Донецьк, вулиця Артема, 97, тобто на тимчасово окупованій території відповідно до Постанови Верховної Ради України №254-VII (254-18) від 17.03.2015 "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями".

Місцевому суду у справі №914/1096/18 про банкрутство ТОВ "Регіон" надано результати інвентаризації майна та відомості про майно ТОВ "Регіон" станом на 01.07.2018, з яких вбачається, що у боржника відсутній доступ до документації, що підтверджує дебіторську заборгованість на загальну суму 287 988 265, 90 грн., яка виникла до липня 2014 року, її підтверджуючі документи знаходяться в приміщеннях ТОВ "Регіон", що були захоплені невідомими особами, у боржника на тимчасово окупованій території обліковуються необоротні активи на суму 8 075 041, 03 грн. та запаси на суму 5 605 924, 11 грн.; зазначене майно обліковувалося на балансі ТОВ "Регіон" на момент, коли учасником ТОВ "Регіон" було ЗП ТОВ "Азовімпекс", однак, з липня 2014 року не контролюється ТОВ "Регіон", а тому не може бути використане товариством-боржником, в тому числі для здійснення розрахунку із ЗП ТОВ "Азовімпекс" при його виході зі складу учасників ТОВ "Регіон".

Судом встановлено, що про факти захоплення офісу та документації ТОВ "Регіон" у 2016 році товариством-боржником повідомлено правоохоронні органи, а у червні 2017 року направлено до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у міста Києві повідомлення про неможливість вивезення первинних документів ТОВ "Регіон" із тимчасово окупованої території за адресою місцезнаходження офісу ТОВ "Регіон" у м. Донецьку.

Місцевий суд з посиланням на пункт 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №419 від 28.02.2000 (419-2000-п) , дійшов висновку, що проведення інвентаризації підприємства-боржника, як такого, що перебуває на тимчасово окупованій території, є можливим у разі безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "Регіон", у яких відображені його зобов'язання та власний капітал; до моменту забезпечення безпечного та безперешкодного доступу до даних боржника у річній фінансовій звітності інформація про його активи, зобов'язання та власний капітал відображається за даними бухгалтерського обліку.

За таких обставин, суд першої інстанцій дійшов висновку про неможливість здійснення коригування даних балансу ТОВ "Регіон" за 2016 рік до моменту проведення інвентаризації активів, зобов'язань та власного капіталу товариства-боржника, оскільки майно та документація ТОВ "Регіон" перебувають у місті Донецьку на тимчасово окупованій території України.

11. Відмовляючи ЗП ТОВ "Азовімпекс" у визнанні вимог на суму 224 330 130 грн., місцевий суд виходив з того, що спірним кредитором ЗП ТОВ "Азовімпекс", який вийшов зі складу учасників ТОВ "Регіон", не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру його частки у статутному капіталі товариства-боржника, яка підлягала до виплати у зв'язку з його виходом у грудні 2016 року з ТОВ "Регіон", тоді як під час розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство господарський суд не вирішує спорів між кредитором та боржником щодо дійсності таких вимог.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

12. ЗП ТОВ "Азовімпекс" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2018, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ЗП ТОВ "Азовімпекс" з грошовими вимогами до ТОВ "Регіон" в повному обсязі. Скаржник зазначив, що в порушення вимог статті 148 ЦК України товариством-боржником не здійснено розрахунку із спірним кредитором у зв'язку з його виходом зі складу учасників ТОВ "Регіон" протягом дванадцяти місяців з моменту подання ЗП ТОВ "Азовімпекс" загальним зборам учасників ТОВ "Регіон" нотаріально посвідченої заяви від 23.12.2016 про вихід з товариства; частка кредитора у статутному капіталі ТОВ "Регіон" становила 17%, а обчислення її вартості має здійснюватися з урахуванням даних балансу боржника, складеного станом на дату подання заявки про вихід, тобто даних балансу ТОВ "Регіон" за 2016 рік. Скаржник зауважив, що ЗП ТОВ "Азовімпекс", реалізувавши своє прав на вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон", отримало передбачене статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" безумовне право вимоги до ТОВ "Регіон" щодо виплати вартості його частки у статутному капіталі товариства, на дійсність якого не впливає відсутність доступу до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "Регіон" на підтвердження його активів.

13. 10.12.2018 постановою Західного апеляційного господарського суду вимоги апеляційної скарги ЗП ТОВ "Азовімпекс" за вих. №617/1231 від 16.10.2018 (вх. ЗАГС 01-05/702/18 від 23.10.2018) задоволено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 у справі №914/1096/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким заяву ЗП ТОВ "Азовімпекс" №617/99 від 23.07.2018 (вх. Г/с Л/О №2036/18 від 31.07.2018) про визнання грошових вимог до боржника - ТОВ "Регіон" на суму 224 330 130 грн. задоволено, визнано вимоги ЗП ТОВ "Азовімпекс" до боржника - ТОВ "Регіон" на суму 224 330 130 грн. та включено їх до четвертої черги задоволення згідно статті 45 Закону про банкрутство, визнано вимоги ЗП ТОВ "Азовімпекс" до боржника - ТОВ "Регіон" на суму 8 810 грн. судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами та апеляційної скарги за перегляд ухвали господарського суду в суді апеляційної інстанції) та включено їх до першої черги задоволення згідно статті 45 Закону про банкрутство.

14. Переглянувши спірні кредиторські вимоги в апеляційному порядку, апеляційний суд не погодився із здійсненою судом першої інстанції оцінкою заявлених ЗП ТОВ "Азовімпекс" на стадії розпорядження майном вимог до ТОВ "Регіон" на суму 224 330 130 грн. та його висновками про відмову у їх задоволенні з огляду на таке.

15. Апеляційний суд встановив, що на стадії апеляційного перегляду кредиторських вимог ЗП ТОВ "Азовімпекс" розпорядник майна боржника Ціхоцький В.М. заперечував проти задоволення спірних вимог з посиланням на те, що в період з 23.12.2016 по 31.12.2016 боржником здійснювались господарські операції, які відображені в балансі товариства, однак, балансу ТОВ "Регіон", складеного станом на дату виходу ЗП ТОВ "Азовімпекс" з товариства-боржника, не існує; встановити реальні активи товариства не є можливим у зв'язку із втратою контролю за їх частиною, зважаючи на те, що такі активи знаходяться на тимчасово окупованій території у місті Донецьку; за твердженням розпорядника майна ТОВ "Регіон", дані балансу ТОВ "Регіон" станом на 31.12.2016 не можуть вважатися належним доказом наявності у товариства боргу перед ЗП ТОВ "Азовімпекс" на суму кредиторських вимог в розмірі 224 330 130 грн.

16. Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час розгляду справи №914/738/18 за позовом ЗП ТОВ "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" про стягнення вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов, ТОВ "Регіон" надало місцевому суду баланс та звіт про фінансові результати за 2016 рік, що за твердженням товариства-боржника відповідає балансу на дату виходу ЗП ТОВ "Азовімпекс" зі складу учасників товариства 28.12.2016; сума чистих активів ТОВ "Регіон" складала 1 319 589 000 грн.; частка ЗП ТОВ "Азовімпекс" у статутному капіталі ТОВ "Регіон" становила 17%, відтак, сума, яка підлягала виплаті ЗП ТОВ "Азовімпекс" у зв'язку з виходом з ТОВ "Регіон", становила 224 330 130 грн. (1 319 589 000 грн. * 17% : 100%).

З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку, що у товариства-боржника виник обов'язок щодо виплати спірному кредитору-учаснику коштів в розмірі 224 330 130 грн., що становить його частку (17%) у статутному капіталі ТОВ "Регіон" за балансовою вартістю майна ТОВ "Регіон" станом на 28.12.2016.

Доводи боржника та розпорядника майна боржника про те, що ЗП ТОВ "Азовімпекс" не підтвердило належними та допустимими доказами вартості його частки у майні товариства-боржника на дату виходу зі складу учасників ТОВ "Регіон" суд апеляційної інстанції спростував з посиланням на дані балансу ТОВ "Регіон" станом на 31.12.2016, достовірність та дійсність відображених в якому відомостей щодо активу та пасиву ТОВ "Регіон" підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера ТОВ "Регіон" та печаткою товариства-боржника на зазначеній фінансовій звітності.

Апеляційний суд зазначив, що в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) відповідальність за достовірність даних при складенні бухгалтерських документів покладається на товариство, діяльності якого стосується звітність, а не на учасників такого товариства; при цьому, від наявності первинних документів в учасника товариства не може залежати реалізація його права на одержання частки у статутному капіталі товариства при виході з товариства.

17. Судом апеляційної інстанції встановлено, що представником кредитора ЗП ТОВ "Азовімпекс" подано до апеляційного суду витяг із сайту ДП УДППЗ "Укрпошта" з даними щодо дати і часу одержання ТОВ "Регіон" заяви про вихід ЗП ТОВ "Азовімпекс" зі складу учасників ТОВ "Регіон", який було надано місцевому суду спірним кредитором разом із заявою з кредиторськими вимогами до ТОВ "Регіон" (т. 13, а.с. 97).

За даними із сайту ДП УДППЗ "Укрпошта" вбачається, що ЗП ТОВ "Азовімпекс" направлено на адресу ТОВ "Регіон" 23.12.2016 поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 8755512849520 з нотаріально посвідченою заявою від 23.12.2016 про вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон", що вбачається з опису вкладення у лист; зазначене поштове відправлення одержано уповноваженою особою ТОВ "Регіон" 28.12.2016.

Апеляційним судом встановлено, що станом на день подання 24.07.2018 ЗП ТОВ "Азовімпекс" заяви з кредиторськими вимогами до ТОВ "Регіон" та на дату відкриття щодо ТОВ "Регіон" провадження у справі №914/1096/18 про банкрутство ухвалою місцевого суду від 26.06.2018, ЗП ТОВ "Азовімпекс" було виключено з переліку засновників (учасників) ТОВ "Регіон", що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ "Регіон" станом на 23.07.2018.

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірним кредитором доведено належними та достатніми доказами факт реалізації ним права на вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон" 23.12.2016 в порядку пункту 8.6. Статуту ТОВ "Регіон" та частини 1 статті 148 ЦК України, що зумовлює право ЗП ТОВ "Азовімпекс" на одержання впродовж дванадцяти місяців з дня виходу вартості частини майна ТОВ "Регіон", що пропорційна його частці у статутному капіталі ТОВ "Регіон", відповідно до пункту 8.7. Статуту ТОВ "Регіон", частини 2 статті 148 ЦК України та статті 54 Закону України "Про господарські товариства". При цьому, вартість частки учасника, який вийшов з товариства, може бути компенсована у грошовій формі або майном (активами) товариства.

18. Апеляційний суд встановив, що ЗП ТОВ "Азовімпекс" як учасник, що вийшов з ТОВ "Регіон", звернувся у справу про банкрутство з кредиторськими вимогами на суму 224 330 130 грн., обґрунтовуючи їх правову природу як невиплаченої йому частки у статутному капіталі товариства-боржника в розмірі 17% від вартості чистих активів товариства, виходячи з даних балансу ТОВ "Регіон", складеного станом на 31.12.2016. Отже, ЗП ТОВ "Азовімпекс" реалізувало своє право вимоги до боржника-товариства щодо виплати йому частки у статутному капіталі ТОВ "Регіон" при виході з товариства 23.12.2016 шляхом подання зборам учасників ТОВ "Регіон" нотаріально посвідченої заяви про вихід з вимогою про виплату частки у грошовій формі, що еквівалентно сумі заявлених кредиторських вимог у справу про банкрутство ТОВ "Регіон".

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що кредиторські вимоги ЗП ТОВ "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" на суму 224 330 130 грн. як такі, що є конкурсними за своєю правовою природою, підлягають включенню до реєстру у четверту чергу задоволення, а витрати спірного кредитора на сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимоги на суму 8 810 грн. у першу чергу задоволення реєстру вимог кредиторів ТОВ "Регіон".

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Регіон", боржник у справі)

19. Скаржник доводив, що судом апеляційної інстанції в порушення статті 23 Закону про банкрутство та статті 9 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" прийнято рішення про задоволення кредиторських вимог ЗП ТОВ "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" на суму 224 330 130 грн. вартості частки кредитора, як учасника, у статутному капіталі товариства-боржника, з посиланням як на первинні документи на заяву ЗП ТОВ "Азовімпекс" від 23.12.2016 про вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон", рішення зборів ЗП ТОВ "Азовімпекс" від 22.12.2016 про вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон", дані ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ "Регіон" станом на 28.12.2016 та 23.07.2018, а також дані балансу ТОВ "Регіон" за 2016 рік. Скаржник зауважив, що вартість частки учасника при виході з товариства має підтверджуватися судовим рішенням, яке набрало законної сили, при звернені кредитора-учасника до товариства-боржника з вимогами, що виникли внаслідок припинення участі в такому товаристві.

20. Скаржник аргументував, що при розгляді спірних вимог ЗП ТОВ "Азовімпекс" апеляційним судом не враховано, що частина майна ТОВ "Регіон" хоч і відображена у його балансі як актив, однак, зважаючи на обставини обмеженого доступу до місцезнаходження майна ТОВ "Регіон" у місті Донецьку на тимчасово окупованій території України, ТОВ "Регіон" втратило контроль за частиною активів, що зафіксовано правоохоронними органами у березні 2016 року; баланс ТОВ "Регіон" за 2016 рік не відображає реального стану активів підприємства-боржника, а тому врахування його даних при визначенні вартості частки ЗП ТОВ "Азовімпекс" у статутному капіталі ТОВ "Регіон" є помилковим.

21. Скаржник зауважив, що списання активів товариства-боржника, які знаходяться на тимчасово окупованій території у місті Донецьку, не є можливим, такі активи підлягають відображенню в даних балансу ТОВ "Регіон", а тому до проведення інвентаризації майна ТОВ "Регіон" у разі виникнення можливості доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та відображення результатів інвентаризації у даних бухгалтерського обліку є передчасним визнання кредиторських вимог ЗП ТОВ "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" в розмірі його частки у статутному капіталі ТОВ "Регіон" (17%), виходячи з даних про активи ТОВ "Регіон" станом на 2016 рік.

Доводи інших учасників справи

22. Розпорядник майна ТОВ "Регіон" Ціхоцький В.М. у відзиві на касаційну скаргу підтримав доводи боржника та просив касаційний суд скасувати результат розгляду апеляційним судом кредиторських вимог ЗП ТОВ "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" та відмовити у визнанні спірних вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

23. 06.02.2019 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Генеральним директором ЗП ТОВ "Азовімпекс" Тарутою О.О. подано відзив на касаційну скаргу; 12.02.2019 о 13 год. 00 хв. зазначений документ надійшов до Касаційного господарського суду поштовим відправленням.

Верховний Суд не бере до уваги доводи, викладені ЗП ТОВ "Азовімпекс" у відзиві на касаційну скаргу, оскільки копія відзиву, яка надійшла 06.02.2019 на електронну адресу Верховного Суду, не підписана електронним цифровим підписом уповноваженої особи заявника, у зв'язку з чим не може вважатися оригіналом електронного документа в розумінні статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"; оригінал відзиву ЗП ТОВ "Азовімпекс" за №617/65 від 06.02.2019 надійшов поштовим відправленням до Верховного Суду 12.02.2019 о 13 год. 00 хв., тобто після завершення судового засідання з розгляду касаційної скарги ТОВ "Регіон", яке було призначено на 12.02.2019 о 10 год. 45 хв.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

24. Цивільний кодекс України (435-15) в редакції Закону України №1666-VIII від 06.10.2016 (1666-19)

Частина 3 статті 11 - цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частини 2 статті 100 - учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Частина 1 статті 116 - учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, вийти у встановленому порядку з товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Частина 1 статті 148 - учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Частина 2 статті 148 - учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

25. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) , чинній на 26.06.2018

Стаття 1 - кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 статті 23 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

26. Закон України "Про господарські товариства" № 1576-XII від 19.09.1991 (1576-12) в редакції Закону України №1666-VIII від 06.10.2016 (1666-19)

Частина 1 статті 10 - учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Частина 1 статті 54 - при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

27. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) в редакції Закону України №1724-VIII від 03.11.2016 (1724-19)

Частина 1 статті 1 - фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Частина 1 статті 9 - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Частина 3 статті 9 - інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Частина 5 статті 9 - господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Частина 8 статті 9 - відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

28. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №419 від 28.02.2000 (419-2000-п) в редакції постанови КМУ №419 від 17.06.2015 (419-2015-п)

Пункт 12 - перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства. Підприємства, які розміщені на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції або структурні підрозділи (відокремлене майно) яких перебувають на такій території, проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал підприємств. У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов'язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв'язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку. Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з'явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

29. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 76 - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частина 1 статті 77 - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частини 1, 3 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частина 4 статті 269 - суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

30. З огляду на повноваження касаційного суду при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що порушені у касаційній скарзі питання правильності застосування статті 23 Закону про банкрутство, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ №419 від 28.02.2000 (419-2000-п) можуть бути предметом касаційного розгляду.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів попередніх інстанцій

31. Аналіз приписів частин 1, 4 статті 23 Закону про банкрутство свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про відкриття щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту відкриття щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, так як протилежне матиме наслідком втрату такими вимогами статусу конкурсних і їх включення до реєстру як вимог шостої черги.

Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном господарському суду слід з'ясувати правову природу таких вимог як конкурсних чи поточних, надати правову оцінку доказам, поданим спірним кредитором на підтвердження його вимог до боржника, перевірити дійсність заявлених вимог, їх правову природу як грошових чи майнових вимог та з огляду на встановлене дійти висновку про наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

32. Положеннями частини 2 статті 100, частини 1 статті 116, частини 1 статті 148 та частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено право учасника товариства на вихід з товариства з обмеженою відповідальністю шляхом подання нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлено статутом товариства.

33. З аналізу змісту частини 3 статті 11, частини 2 статті 148 ЦК України та частини 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства" в редакції станом на 23.12.2016 вбачається, що вихід учасника з товариства зумовлює його право на одержання вартості частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, якому кореспондується обов'язок товариства здійснити виплату такої частки у грошовій формі або за домовленістю між учасником та товариством повернути вклад учасника повністю або частково у натуральній формі.

Отже, право учасника на одержання його частки у статутному капіталі товариства у грошовій або натуральній формі при виході з товариства є корпоративним правом, що виникає в силу закону, а його реалізація пов'язується з доведенням учасником товариства факту його виходу з товариства у встановленому законом порядку.

34. За змістом частини 1 статті 66 та статті 139 ГК України вбачається, що майно підприємства становлять речі та інші цінності, включаючи нематеріальні активи, які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість майна товариства, що підлягає виплаті учаснику при його виході з товариства, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань, тобто відповідати вартості чистих активів пропорційно до частки учасника в статутному капіталі товариства.

35. Положеннями частини 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства" в редакції станом на 23.12.2016 передбачено, що виплата вартості частки учасника при його виході з товариства здійснюється товариством після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, впродовж дванадцяти місяців з дня виходу.

За змістом статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" станом на 31.12.2016 вбачається, що законодавцем визначено поняття фінансової звітності як бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, інформація, що міститься в яких, після їх прийняття до обліку систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку товариства-суб'єкта господарювання складають та підписують уповноважені особи товариства та ці особи несуть відповідальність за недостовірність даних, відображених у таких документах.

Відтак, вартість майна (активів) товариства з обмеженою відповідальністю відображається у його фінансовій звітності на кінець звітного року та є підставою для здійснення розрахунку частки його учасника для її виплати при виході з товариства.

Разом з тим, за наявності спору між учасником товариства та товариством як юридичною особою щодо визначення вартості його майна, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не виходячи з вартості, за якою майно обліковується в товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Така правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.

Отже, законодавцем передбачено право учасника, який вийшов з товариства, вимагати визначення вартості його частки у статутному капіталі товариства, що підлягає йому до виплати у зв'язку з виходом з товариства, на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна товариства у разі незгоди учасника із вартістю, за якою майно обліковується на балансі товариства на дату виходу учасника з товариства.

36. Розглядаючи кредиторські вимоги ЗП ТОВ "Азовімпекс" на суму 224 330 130 грн., заявлені в процедурі розпорядження майном ТОВ "Регіон", апеляційний суд встановив, що спірні вимоги є конкурсними за своєю правовою природою та заявлені як вимоги учасника, що вийшов зі складу товариства-боржника, щодо виділення йому частки в майні боржника (17% статутного капіталу ТОВ "Регіон"), виходячи із вартості активів ТОВ "Регіон" на дату виходу кредитора у грудні 2016 року зі складу його учасників.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт виходу ЗП ТОВ "Азовімпекс" 23.12.2016 зі складу учасників ТОВ "Регіон" підтверджений нотаріально посвідченою заявою ЗП ТОВ "Азовімпекс", яку надіслано учасником товариства 23.12.2016 загальним зборам учасників ТОВ "Регіон" поштовим відправленням, яке було вручено представнику адресата за довіреністю 28.12.2016 (т. 13, а.с. 97).

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в силу частини 2 статті 148 ЦК України та частини 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства" у боржника ТОВ "Регіон" виник обов'язок перед кредитором ЗП ТОВ "Азовімпекс" щодо виплати йому у зв'язку з виходом з товариства частки у статутному капіталі ТОВ "Регіон" (17%), виходячи з вартості чистих активів товариства-боржника на кінець звітного (фінансового) 2016 року, в якому спірний кредитор реалізував своє корпоративне право на вихід зі складу учасників товариства-боржника.

37. Судом апеляційної інстанції встановлено, що при визначенні вартості частини майна ТОВ "Регіон", що підлягає до виплати ЗП ТОВ "Азовімпекс" при його виході з товариства, спірним кредитором взято до уваги баланс станом на 31.12.2016 та звіт про фінансові результати ТОВ "Регіон" за 2016 рік, за даними яких вбачається, що сума чистих активів ТОВ "Регіон" на дату виходу ЗП ТОВ "Азовімпекс" зі складу учасників товариства становила 1 319 589 000 грн., частка ЗП ТОВ "Азовімпекс" складала 17%. Отже, сума коштів, яка мала бути виплачена товариством-боржником спірному кредитору у зв'язку з його виходом з товариства 23.12.2016, становить 224 330 130 грн., що відповідає розміру заявлених ЗП ТОВ "Азовімпекс" грошових вимог у справу про банкрутство ТОВ "Регіон" на стадії розпорядження майном боржника.

38. Доводи боржника та розпорядника майна про те, що спірним кредитором не підтверджено заявлені ним вимоги до боржника належними та допустимими доказами з посиланням на те, що товариством-боржником не складався баланс на дату виходу кредитора зі складу учасників товариства 23.12.2016, у зв'язку з чим не є можливим визначення вартості активів ТОВ "Регіон", які підлягають до виплати ЗП ТОВ "Азовімпекс" пропорційного його частці у статутному капіталі ТОВ "Регіон", апеляційний суд відхилив з огляду на встановлені обставини складення за результатами господарської діяльності ТОВ "Регіон" за 2016 рік, в якому мав місце факт виходу спірного кредитора зі складу учасників товариства, балансу станом на 31.12.2016, достовірність відображених в якому відомостей не заперечувалась учасниками справи, правильність та дійсність таких відомостей підтверджується підписами керівника та бухгалтера ТОВ "Регіон", які в силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" несуть відповідальність за недостовірність даних, внесених у фінансову звітність товариства-боржника.

39. Апеляційний судом враховано обставини перебування частини активів ТОВ "Регіон" на тимчасово окупованій території у місті Донецьку, що унеможливлює проведення їх інвентаризації перед складанням фінансової звітності ТОВ "Регіон" та зумовлює застосування до спірних правовідносин передбаченого пунктом 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ №419 від 28.02.2000 (419-2000-п) , винятку щодо непроведення коригування даних балансу товариства-боржника до моменту, коли з'явиться реальна можливість безпечного та безперешкодного доступу до активів, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "Регіон" на тимчасово окупованій території у місті Донецьку.

З огляду на таке, апеляційний дійшов висновку про необхідність обчислення вартості частки спірного кредитора у майні ТОВ "Регіон", виходячи з даних про його активи станом на 31.12.2016, так як визначити дійсний (реальний) розмір активів ТОВ "Регіон" на момент розгляду спірних кредиторських вимог неможливо з об'єктивних причин.

40. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із здійсненою апеляційним судом оцінкою доказів на предмет обґрунтованості кредиторських вимог ЗП ТОВ "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" та зазначає, що виходячи з приписів статті 22 Закону про банкрутство законодавцем встановлено обмежені строки здійснення провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном (115 календарних днів з можливістю продовження судом строку до двох місяців), під час якої конкурсні кредитори заявляють свої вимоги до боржника у строк, визначений частиною 1 статті 23 цього Закону, а обов'язком господарського суду є розгляд спірних вимог і перевірка на предмет їх підтвердження кредитором належними і допустимими доказами.

Зважаючи на обставини проведення антитерористичної операції на території міста Донецька та обмеженість представників товариства-боржника у доступі до активів ТОВ "Регіон", що знаходяться на непідконтрольній державі Україна території у місті Донецьку, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про можливість визначення вартості частки спірного кредитора ЗП ТОВ "Азовімпекс" у статутному капіталі ТОВ "Регіон", виходячи з даних балансу товариства-боржника щодо його активу станом на 31.12.2016, оскільки неможливість впродовж тривалого періоду часу проведення інвентаризації активів ТОВ "Регіон", які знаходяться на території міста Донецька, для визначення дійсної (ринкової) вартості майна товариства-боржника матиме наслідком затягування розгляду кредиторських вимог ЗП ТОВ "Азовімпекс" та в цілому строків здійснення процедури розпорядження майном ТОВ "Регіон", що не відповідає вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумного строку розгляду справи судом.

41. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на апеляційний суд обов'язку щодо мотивації прийнятого ним рішення про визнання спірних кредиторських вимог, оскільки суд приділив достатньо уваги обґрунтуванням щодо відхилення доводів боржника та розпорядника майна боржника, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення принципів господарського судочинства при застосуванні норм процесуального права, продемонструвавши справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів учасників справи, прийняв рішення з дотриманням справедливого балансу інтересів боржника та спірного кредитора у даній справі.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

42. Суд вважає необгрунтованими доводи боржника відповідно до пунктів 19-21 описової частини даної постанови, що підтверджується висновками пунктів 31-41 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ТОВ "Регіон" та залишення без змін оскаржуваної постанови апеляційного суду від 10.12.2018 у справі №914/1096/18 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.