12 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 922/1249/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оттом" (далі Товариство)

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018

(головуючий - суддя Хачатрян В.С., судді Склярук О.І. і Слободін М.М. )

за позовом публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (далі Завод)

до Товариства

про спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2018: задоволено клопотання Заводу про призначення у справі судової експертизи; у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено експертам Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля; обовязки з сплати витрат по експертизі покладено на Завод; у задоволенні клопотання Товариства в частині доручення проведення експертизи експертам Львівського НДІСЕ відмовлено; провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.

Товариство оскаржило згадану ухвалу в апеляційному порядку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 апеляційну скаргу повернуто Товариству у зв'язку з неусуненням цим останнім недоліків, що зумовили залишення його апеляційної скарги без руху.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про незаконність повернення його апеляційної скарги, просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 05.11.2018, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Так, за доводами касаційної скарги: відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору та одночасно повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд не дав можливості особі, яка з нею звернулася, "відреагувати на позицію суду щодо вирішення заявленого клопотання"; протиправність одночасного постановлення ухвали про відмову у відстроченні оплати судового збору та ухвали про повернення апеляційної скарги підтверджується "численною практикою Верховного Суду".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Розгляд касаційної скарги здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Перевіривши на підставі встановлених попередньою судовою інстанцією обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції у постановленні оскаржуваної ухвали з'ясовано й зазначено, зокрема, що:

- після надходження до названого суду апеляційної інстанції скарги Товариства на ухвалу господарського суду Харківської області 14.08.2018 Харківський апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 17.09.2018 відповідну апеляційну скаргу залишив без руху, оскільки скаржником на порушення пункту 2 частини третьої статті 258 ГПК України до скарги не було додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме 1 762 грн.;

- у згаданій ухвалі від 17.09.2018 було вказано про усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а також роз'яснювалося скаржнику Товариству, що наслідки неусунення недоліків, визначених ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 ГПК України;

- Товариство отримало згадану ухвалу апеляційного господарського суду 24.09.2018, а 26.09.2018 подало клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення зі справи, мотивуючи це відсутністю коштів для сплати судового збору;

- Товариством не доведено наявності передбачених чинним законодавством умов, необхідних для вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору, так само як і вжиття скаржником усіх заходів для своєчасної сплати судового збору. Дане клопотання є необґрунтованим.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Товариства з поверненням її апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів ГПК України (1798-12) :

- до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (частина друга статті 260);

- якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою; повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (частини четверта та восьма статті 174);

- питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції (частини шоста восьма статті 260).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.

З огляду на відповідні положення закону та з'ясовані обставини, пов'язані з поданням Товариством апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.

Доводи скаржника даного висновку не спростовують.

Як зазначено апеляційним господарським судом і підтверджується матеріалами справи, названий суд, постановляючи ухвалу з даної справи від 17.09.2018, надав скаржникові можливість усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме відсутність доказів на підтвердження сплати судового збору. Однак скаржник такою можливістю не скористався, наслідком чого й стало повернення апеляційної скарги згідно з оскаржуваною ухвалою від 05.11.2018.

Посилання скаржника на зазначені ним постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду та Касаційного цивільного суду у даному разі не є прийнятними, оскільки відповідні судові акти ухвалено за іншого, ніж у цій господарській справі, правового регулювання (зокрема, з огляду на норми Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) та Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ) та за обставин, відмінних від тих, що мають місце в даній господарській справі. Так, у згаданих цивільних і адміністративній справах у апеляційного суду була, в принципі, альтернатива у вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору; натомість у даній справі господарський суд апеляційної інстанції, з урахуванням наведеного скаржником мотиву такого відстрочення (відсутність коштів для сплати зазначеного збору), і не міг прийняти іншого рішення, крім повернення апеляційної скарги, тому що відсутність коштів взагалі не визначається Законом України "Про судовий збір" (3674-17) як підстава для, зокрема, відстрочення сплати судового збору, - безвідносно до того, з яких причин, поважних чи ні, виникла ця відсутність коштів.

Поряд з тим згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні касаційної скарги та відсутність заяв сторін щодо розподілу витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідні витрати згідно із статтею 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оттом" залишити без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 у справі № 922/1249/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов