ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 905/247/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (далі - АТ "УКРТРАНСГАЗ", Позивач) - Хромов О.І. - адвокат (свідоцтво від 01.02.2012 №4226),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-КОНТАКТ" (далі - ТОВ "СПЕЦ-КОНТАКТ", Відповідач) - Топоров А.О. - адвокат (посвідчення від 07.07.2016 №744),
розглянув касаційну скаргу Відповідача
на рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2018 (суддя Лейба М.О.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 (головуючий суддя Слободін М.М., судді Дучал Н.М. і Терещенко О.І.)
зі справи №905/247/18
за позовом АТ "УКРТРАНСГАЗ"
до ТОВ "СПЕЦ-КОНТАКТ"
про зобов'язання поставити товар на суму 547 032 грн. та стягнення 76 017,83 грн.,
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про зобов'язання поставити товар на суму 547 032 грн. та стягнення пені в сумі 42 040,37грн., штрафу в сумі 40 881,12 грн., 3% річних у сумі 3 455,38 грн., інфляційних нарахувань у сумі 4 923,29 грн.
2. У подальшому Позивачем зменшено розмір позовних вимог, а саме - зменшено до 0,00 грн. вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.
3. Позов обґрунтовано невиконанням Відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки від 12.10.17 №1710000307 (далі - Договір).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням господарського суду Донецької області від 04.06.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018: позов задоволено частково; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Відповідача поставити товар на загальну суму 547 032 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині; стягнуто з Відповідача на користь Позивача пеню в сумі 34 588, 58 грн. і штраф у сумі 40 881,12 грн., а також відповідну суму судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
Рішення і постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме у стягнутих сумах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Відповідач, зазначаючи про прийняття оскаржуваних судових рішень за неповного з'ясування обставин справи, порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Зобов'язання Відповідача з поставки товару на загальну суму 639 624 грн. на час прийняття рішення зі справи виконано в повному обсязі.
7. Судами першої та апеляційної інстанцій помилково здійснено розрахунок пені.
8. Судами не враховано, що Відповідач фізично не мав змоги виконати своє зобов'язання у зазначений судами строк (до 15.11.2017).
9. Судом помилково було задоволено позовну вимогу про стягнення штрафу.
Доводи Позивача
10. У відзиві на касаційну скаргу Позивач не погоджується з доводами касаційної скарги, зазначає, що: твердження, наведені в касаційній скарзі, та доводи, якими вона обґрунтована, є безпідставними та такими які не звільняють Відповідача від виконання зобов'язань за Договором та від відповідальності за порушення зобов'язань за цим Договором; рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2018 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі №905/247/18 є законними і обґрунтованими, засновані на засадах верховенства права, ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням належної оцінки всім аргументам учасників справи, - і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі №905/247/18 - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відповідачем як постачальником і Позивачем як покупцем було укладено Договір, за умовами якого, зокрема, постачальник поставляє, а покупець купує на умовах цього договору форменний одяг (одяг робочий; далі - товар) партіями, у кількості та номенклатурі відповідно до специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною Договору.
12. Згідно з пунктом 10.2 Договору постачальник у випадку прострочення поставки або недопоставки товару у строк, встановлений умовами цього договору, сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості, і не звільняється від виконання своїх зобов'язань. За порушення зобов'язань щодо якості (комплектності) товару постачальник сплачує штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісного товару.
13. За умовами специфікації до Договору постачанню підлягає товар на суму 639 624 грн. Згідно з видатковими накладними Відповідач поставив Позивачу товар на суму лише 92 592 грн., що й стало підставою для звернення з позовом у даній справі.
14. Протягом розгляду справи в суді першої інстанції Відповідачем зобов'язання щодо поставки товару виконано на суму 639 624 грн., як і передбачалося специфікацією до Договору. Тому в частині позовних вимог про зобов'язання Відповідача поставити Позивачу товар на загальну суму 547 032 грн. провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).
15. Доказами у справі підтверджується порушення Відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасної поставки товару, а, отже, Відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання. Судом першої інстанції здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені та встановлено, що її сума складає 34 588, 58 грн.
16. Стосовно доводів Відповідача про ненадання Позивачем розрахунку штрафних санкцій судом апеляційної інстанції зазначено про наявність такого розрахунку в матеріалах справи (т.1, а.с.24).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
17. Цивільний кодекс України (435-15) :
частина перша статті 509:
- зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо);
частина друга статті 509:
- зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;
стаття 525:
- одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
частина перша статті 526:
- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства;
частина перша статті 530:
- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
стаття 629:
- договір є обов'язковим для виконання сторонами;
частини перша і друга статті 712:
- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;
частина перша статті 662:
- продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу;
стаття 610:
- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
частина перша статті 612:
- боржник вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором;
пункт 3 частини першої статті 611:
- у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
' 'br' Господарський кодекс України (436-15) :
частина перша статті 173:
- господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку;
стаття 174:
- господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод;
частина перша статті 265:
- за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму;
частини перша і друга статті 193:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;
частина перша статті 216:
- учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;
частини перша і друга статті 218:
підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення;
частина перша статті 230:
учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити грошову суму (неустойка, штраф, пеня) як господарські санкції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
18. З огляду на наведені законодавчі приписи та з'ясувавши факт неналежного виконання Відповідачем умов Договору у вигляді прострочення виконання зобов'язань з поставки товару за цим договором, попередні судові інстанції дійшли висновку про наявність визначених тим же договором підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача сум пені і штрафу (з частковим перерахуванням суми пені, яке здійснено судом).
Аргументи касаційної скарги даного висновку не спростовують з огляду на таке.
19. Відповідні доводи стосуються виключно питань, пов'язаних із встановленням обставин справи та оцінкою наявних у ній доказів. Скаржником не зазначено та не обґрунтовано порушення та/або неправильного застосування попередніми судовими інстанціями тих чи інших норм матеріального і/або процесуального права, в чому конкретно таке порушення (неправильне застосування) полягало і яким чином це позначилося на результатах розгляду справи. Між тим суд касаційної інстанції в силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Поряд з цим згадані доводи скаржника вже спростовано судами попередніх інстанцій, про що свідчить зміст оскаржуваних судових рішень.
20. Скаржник просив, як зазначалося, передати дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Однак скаржником не зазначено й не обґрунтовано наявності за результатами розгляду даної справи відповідної підстави, що унеможливлює вчинення судом касаційної інстанції згаданої процесуальної дії. Саме лише прагнення Відповідача ще раз (втретє) перевірити обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для задоволення його касаційної скарги.
21. Водночас Касаційний господарський суд бере до уваги аргументи, викладені у відзиві Позивача на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих ними судових рішень.
23. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального права, в тому числі Цивільного і Господарського кодексів України (436-15) , та процесуального права.
Судові витрати
24. Понесені Відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-КОНТАКТ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 905/247/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов