3. Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018: позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Компанії 13 530,44 грн. - 3% річних, 112 515,18 грн. пені та 2 614 грн. витрат зі сплати судового збору; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

4. Прийняті судові акти в частині стягнення 112 515, 18 грн. пені та 13 530, 44 грн. - 3% річних мотивовані обґрунтованістю їх нарахування в зазначеному розмірі через прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань, які виникли на підставі Договору за період з 25.02.2016 по 13.11.2016 на заборгованість, котра була погашена боржником власними коштами поза межами відповідних спільних протокольних рішень. У частині відмови в задоволенні позовних вимог оскаржувані судові акти мотивовані безпідставністю нарахування пені та 3% річних на заборгованість, погашення якої відбулося на підставі спільних протокольних рішень, оскільки у зв'язку з укладенням названих протокольних рішень сторони змінили порядок і строк виконання частини грошових зобов'язань за Договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Компанія у касаційній скарзі просить: скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі №917/343/18 у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 595 060, 10 грн. пені та 37 561, 18 грн. - 3% річних; прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення на користь Компанії 595 060, 10 грн. пені та 37 561, 18 грн. - 3% річних, у стягненні яких було відмовлено; судові витрати покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Рішення і постанова в оскаржуваних частинах прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

7. В оскаржуваних рішеннях не враховано жодного аргументу, доводу чи доказу позивача, не зазначено мотивів такого неврахування, чим порушено вимоги статей 7, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), що призвело до прийняття неправильного рішення та постанови.

8. Судами попередніх інстанцій проігноровано той факт, що відповідачем здійснювалася низка платежів у рахунок погашення заборгованості за Договором власними коштами, поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями.

9. Нарахування штрафних санкцій Компанією відбувалося у періоди прострочення оплат та на суми заборгованості, які не відшкодовувалися спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків. Отже, нарахування штрафних санкцій та 3% річних здійснено позивачем правомірно, у відповідності до чинного законодавства та умов Договору.

10. Господарським судам при вирішенні питання щодо зменшення пені потрібно було об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, невідповідності розміру пені наслідкам порушення. Під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача.

Доводи інших учасників справи

11. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів, викладених у ній, зазначаючи, що: касаційна скарга є "дослівною копією апеляційної скарги позивача у цій же справі"; доводи касаційної скарги є необґрунтованими та фактично стосуються тільки рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2018; у тексті касаційної скарги повністю відсутнє обґрунтування порушень норм матеріального чи процесуального права судом апеляційної інстанції, постанова якого також оскаржується касатором; обставини, викладені Компанією у касаційній скарзі, вже перевірялися судом апеляційної інстанції, а доводи знайшли оцінку в тексті постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018, - та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відповідно до умов укладеного Компанією (продавець) та Товариством (покупець) Договору:

- продавець зобов'язався передати у власність покупця природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (пункт 1.1);

- постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 30.09.2016 газ обсягом до 78064,731тис.куб.м (пункт 2.1 у редакції додаткової угоди від 30.04.2016 №4);

- оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі за розрахунковий місяць (пункт 6.1);

- оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (пункт 6.2);

- у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1 договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день простроченого платежу (пункт 7.2).

13. На виконання умов Договору протягом січня-вересня 2016 року позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 392 894 547,81 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

14. Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області (стороною №1), Департаментом фінансів Полтавської обласної державної адміністрації (стороною №2), Товариством (стороною №3) та Компанією (стороною останньою) укладено низку спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, відповідно до яких сторона №2 перераховує стороні №3 кошти за природний газ за 2016 рік згідно з Договором із записом у графі "призначення платежу" "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20, дата і номер Спільного протокольного рішення за природний газ за 2016 рік, договір від 30.12.2015 №16-139-Н, у тому числі ПДВ", а саме: від 19.02.2016 №694 на суму 42 789 347,90 грн.; від 19.02.2016 №695 на суму 14 976 587,73 грн.; від 18.03.2016 №1007 на суму 41 007 217,84 грн.; від 18.03.2016 №1008 на суму 21 138 496,63 грн.; від 19.04.2016 №1291 на суму 19 158 646,26 грн.; від 19.04.2016 №1293 на суму 41 595 012,06 грн.; від 19.05.2016 №1540 на суму 11 799 404,24 грн.; від 19.05.2016 №1541 на суму 20 834 879,26 грн.; від 17.06.2016 №1768 на суму 5 079 931,02 грн.; від 17.06.2016 №1770 на суму 7 922 418,46 грн.; від 19.07.2016 №1878 на суму 1 362 069,35 грн.; від 19.07.2016 №1879 на суму 3 259 031,06 грн.; від 11.08.2016 №2089 на суму 5 332 748,07 грн.; від 11.08.2016 №2090 на суму 7 552 320,97 грн.; від 16.09.2016 №2335 на суму 1 600 000 грн.; від 19.10.2016 №2513 на суму 4 500 000 грн.; від 19.10.2016 №2515 на суму 4 540 000 грн.

15. Відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ у повному обсязі, але з порушенням строків, визначених умовами Договору.

16. Часткову оплату за придбаний природний газ, поставлений у січні-вересні 2016 року в сумі 182 842 705,55 грн., відповідач здійснив на підставі згаданих спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання. Підписавши вказані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ, сторони погодилися із зміною порядку та строків проведення розрахунків за поставлений природний газ та теплопостачання, які визначені договором.

17. Решту оплат відповідач здійснив власними коштами, але частково з порушенням строків.

18. Правомірним є нарахування позивачем відповідачеві пені у сумі 160 735,97 грн. за період з 25.02.2016 по 13.11.2016 з урахуванням здійснених часткових оплат власними коштами з простроченням строку виконання та 3% річних у сумі 13 530,44 грн.

19. У стягненні пені в сумі 546 839,31 грн. та 3% річних у сумі 37 561,18 грн., які нараховані за прострочення виконання зобов'язань щодо оплати газу, поставленого у січні-вересні 2016 року за Договором, слід відмовити через необґрунтованість позовних вимог у цій частині, оскільки позивач не в повному обсязі врахував суму коштів, що надійшла в рахунок оплати за зобов'язаннями січня 2016 року за спільними протокольними рішеннями від 19.02.2016 №694, №695.

20. Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення судом розміру пені до 1 грн. у порядку статті 233 Господарського кодексу України.

21. Враховуючи, що: на відповідача покладено обов'язок забезпечення споживачів природним газом, кошти від яких надходять на рахунки із спеціальним режимом використання та використовуються для подальшого здійснення перерахування коштів Компанії на підставі нормативу перерахування коштів, встановленого НКРЕКП; несвоєчасність розрахунків за природний газ за Договором зумовлено існуванням об'єктивних причин, що не дозволяли йому своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання та які не залежали від нього; відповідач є господарським товариством, єдиним видом діяльності якого є постачання природного газу для всіх видів споживачів; відповідач отримує дохід виключно від здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, в тому числі на підставі відповідних тарифів, встановлених НКРЕКП, у структуру якого не закладено джерело покриття неустойки; стягнення неустойки в повному обсязі призведе до неможливості відповідача здійснювати закупівлі та поставки природного газу споживачам, - місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає частковому задоволенню, а розмір стягуваної з нього пені підлягає зменшенню на 30% та визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 112 515, 18 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

22. Цивільний кодекс України (435-15)

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

частина третя статті 551:

розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

' 'br' Господарський кодекс України (436-15) :

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

- цей порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція; пункт 1);

- для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб'єктами підприємницької діяльності. Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п'яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку (пункт 7).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

23. Суди попередніх інстанцій, врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що:

відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ у повному обсязі, але з порушенням строків, визначених умовами Договору;

часткову оплату за придбаний природний газ, поставлений у січні-вересні 2016 року на суму 182 842 705,55 грн., відповідач здійснив на підставі згаданих спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписавши які сторони погодилися із зміною порядку та строків проведення розрахунків за поставлений природний газ та теплопостачання, які визначені договором;

решту оплат відповідач здійснив власними коштами, але частково - з порушенням строків;

за результатами перевірки правильності здійсненого позивачем розрахунку пені правомірним є нарахування позивачем відповідачеві пені у сумі 160 735,97 грн. за період з 25.02.2016 по 13.11.2016 з урахуванням здійснених часткових оплат з простроченням строку власними коштами та 3% річних у сумі 13 530,44 грн.;

у стягненні пені в сумі 546 839,31 грн. та 3% річних у сумі 37 561,18 грн., які нараховані за прострочення виконання зобов'язань щодо оплати газу, поставленого у січні-вересні 2016 року за Договором, слід відмовити через необґрунтованість позовних вимог у цій частині, оскільки позивач не в повному обсязі врахував суму коштів, що надійшла в рахунок оплати за зобов'язаннями січня 2016 року за спільними протокольними рішеннями від 19.02.2016 №694, №695;

на відповідача покладено обов'язок із забезпечення споживачів природним газом, кошти від яких надходять на рахунки із спеціальним режимом використання та використовуються для подальшого здійснення перерахування коштів Компанії на підставі нормативу перерахування коштів, встановленого НКРЕКП;

несвоєчасність розрахунків за природний газ за Договором зумовлено існуванням об'єктивних причин, що не дозволяли йому своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання та які не залежали від нього; відповідач є господарським товариством, єдиним видом діяльності якого є постачання природного газу для всіх видів споживачів; відповідач отримує дохід виключно від здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, в тому числі на підставі відповідних тарифів, встановлених НКРЕКП, у структуру якого не закладено джерело покриття неустойки;

стягнення неустойки в повному обсязі призведе до неможливості здійснення відповідачем закупівель та поставок природного газу споживачам, -

дійшли висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені та, відповідно, часткового задоволенню позовних вимог.

24. Доводи касаційної скарги стосовно того, що нарахування штрафних санкцій Компанією відбувалося у періоди прострочення оплат та на суми заборгованості, які не відшкодовувалися спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки дані доводи стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Аргументи касаційної скарги, які стосуються зменшення судами розміру пені, також не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

26. Поряд з тим Касаційний господарський суд бере до уваги та погоджується з відповідними аргументами, наведеними у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих ними судових рішень.

28. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Компанії залишити без задоволення, а оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій - без змін як такі, що прийняті без порушення (неправильного застосування) норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

29. Понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі № 917/343/18 - без змін.