ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 10/Б-5022/1319/2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник"

керуючий санацією арбітражний керуючий - Окряк А.В. - особисто, посвідчення № 400 від 28.02.2013,

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

представники ініціюючого кредитора - не з'явилися,

кредитор - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом"

представник кредитора - Калужна С.Р., довіреність б/н від 22.05.2018,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал"

представник кредитора - Лойфер А.О, довіреність № 167 від 28.12.2018,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід"

представник кредитора - Стоцький А.Б., директор,

кредитор - ОСОБА_8

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - ОСОБА_9 - особисто,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

керуючого санацією Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В.

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області

від 12.02.2018

у складі судді: Боровець Я.Я.

та на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 05.09.2018

у складі колегії суддів: Желік М.Б. - головуючого, Костів Т.С., Данко Л.С.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

до Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2011 порушено провадження у справі № 10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" (далі - ПП "Тернопільська фірма "Будівельник").

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.08.2017 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 припинено процедуру розпорядження майном ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" та повноваження розпорядника майна; введено процедуру санації ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Окряка А.В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 (суддя - Боровець Я.Я.) в задоволенні заяви керуючого санацією арбітражного керуючого Окряка А.В. про визнання недійсним договору б/н від 07.04.2011, укладеного ПП Тернопільська фірма "Будівельник" і Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького 3А" (далі - ОК Житлово-будівельний кооператив "Головацького 3А") та Акту прийому-передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями вул. Головацького, 3А в м. Тернополі" від 15.04.2011 (вх. №20106 від 10.11.2017) в межах справи про банкрутство № 10/Б-5022/1319/2011 - відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанцій вказав на сплив позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, натомість арбітражним керуючим не підтверджено поважності причин пропуску строку позовної давності.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 (головуючий суддя - Желік М.Б. - головуючий, суддя - Костів Т.С., суддя - Данко Л.С.) вимоги апеляційної скарги керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 змінено, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної постанови. Резолютивну частину ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні заявлених вимог керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" у зв'язку зі спливом позовної давності, прийнятті з порушенням норм процесуального права, відтак ухвала Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 у справі №10/Б-5022/1319/2012 підлягає зміні в мотивувальній частині, оскільки в задоволенні заяви слід відмовити з підстав її необґрунтованості.

При цьому, апеляційний суд вказав на те, що на момент укладання спірного договору його сторонами повністю дотримано вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), що виключає підстави для визнання його недійсним; при розгляді справи №10/20/5022-713/2012 судами надана правова оцінка Договору від 07.04.2011, та вказано про відсутність підстав для визнання його недійсним, фактичні обставини, які встановлені господарськими судами під час розгляду справи №10/20/5022-713/2012 не підлягають доказуванню; акт прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3А, м. Тернопіль" від 15.04.2011 не є правочином - договором в розумінні вимог статей ЦК (435-15) України, оскільки цей акт не став наслідком породження, зміни чи припинення будь-яких правовідносин, тому не підлягає визнанню недійсним.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011, керуючий санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражний керуючий Окряк А.В. звернувся з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою передати заяву арбітражного керуючого на новий розгляд.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник вказує на те, що у порушення норм процесуального права, суд першої інстанції не дослідив усі подані докази і не дав їм оцінки, не мотивував відхилення доводів заявника, допустив порушення норм матеріального права, а саме ст. 267 ЦК України, не застосував приписи ч. 5 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 змін, внесених Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI (4212-17) ), ст. ст. 203, 215 ЦК України. Крім того, скаржник вказує на те, що постанова апеляційного суду прийнята у незаконному складі суду, оскільки ухвалою суду від 14.09.2017 було прийнято заяву судді Желік М.Б. про самовідвід, при цьому норми процесуального закону не передбачають часткового відводу від розгляду справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 10/Б-5022/1319/2011 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.10.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. від 11.10.2018 касаційну скаргу керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В. залишено без руху у відповідності з положенням ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України), надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Арбітражний керуючий Окряк А.В. 30.10.2018 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11.10.2018 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 6 400,00 грн., що підтверджується квитанцією № 75 від 19.10.2018 та доказами надсилання касаційної скарги іншим учасникам справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Пєскова В.Г., судді - Жукова С.В. від 06.12.2018 прийнято справу № 10/Б-5022/1319/2011 Господарського суду Тернопільської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 10/Б-5022/1319/2011 Господарського суду Тернопільської області за касаційною скаргою керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В. на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В. відбудеться 05.02.2019. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.01.2019. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Приватне мале підприємство "Галактика" (далі - ПМП "Галактика") подало відзив на касаційну скаргу керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В. на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011, в якому підтримує її вимоги.

В судове засідання 05.02.2019 з'явилися представники ОК "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом", ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал", ТОВ "Будова-Захід", керуючий санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражний керуючий - Окряк А.В., кредитор ОСОБА_9, які надали пояснення у справі.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Виходячи з вимог ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI (4212-17) , далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону про банкрутство керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2017 керуючий санацією боржника арбітражний керуючий Окряк А.В. звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання недійсними договору від 07.04.2011, укладеного між ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" і ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького ЗА" та акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15.04.2011.

В обґрунтування поданої заяви, керуючий санацією посилався на те, що незаконне відчуження майна спричинило збитки боржнику, усім кредитором, а тому такий правочин суперечить нормам чинного законодавства України та порушує права та законні інтереси кредиторів та повинен бути визнаний судом недійсним.

Заперечуючи проти задоволення заявлених вимог, ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького ЗА" у своєму відзиві, поданому до суду (вх. № 21523 від 06.12.2017), посилався на сплив встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, що згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В., суд першої інстанції в ухвалі від 12.02.2018 вказав на сплив позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу

Ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України). Водночас законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами ст. ст. 253 - 255 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Ст. 267 ЦК України визначені наслідки спливу позовної давності.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ч. 7 ст. 261 ЦК України передбачено, що винятки з правила частини першої цієї статті можуть бути встановлені законом.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тому, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 12.02.2018, суд апеляційної інстанції в постанові від 05.09.2018 вказав на те, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні заявлених вимог керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В. у зв'язку зі спливом позовної давності є неправомірними, оскільки в задоволенні заяви слід відмовити з підстав її необґрунтованості.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.04.2011 між ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" та ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" укладено договір, відповідно до умов якого ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" безоплатно передає, а ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" приймає у власність матеріали та обладнання, які були використанні в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництвом (багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А) в м. Тернополі та були придбані за кошти осіб, з якими укладено договори щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 блок А. Незавершений об'єкт (багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А) передається по вартості, оціненій згідно незалежної експортної оцінки. ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" передає, а ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" технічну та іншу документацію щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 блок А ( п.1 Договору від 07.04.2011).

Пунктом 4 Договору від 07.04.2011 передбачено, що ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" бере на себе подальші зобов'язання щодо організації завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А в м. Тернополі.

На виконання умов договору, 15.04.2011 сторонами підписаний та скріплений печатками юридичних осіб Акт приймання - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями за адресою: вул. Головацького, 3 А у м. Тернополі", відповідно до якого ПП "ТФ "Будівельник" передало, а ОК ЖБК "Головацького 3А" прийняло у власність незавершений будівництвом об'єкт (11-поверховий, 88-квартирний житловий будинок із 12-ма вбудованими автостоянками та 2-ма магазинами), що складається із двох секцій та знаходиться за адресою: вул. Головацького, 3 блок А у м. Тернополі, вартістю 21 727 871 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що в порядку господарського судочинства розглядалася справа № 10/20/5022-713/2012 за позовом ПМП "Галактика" до ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3а", Тернопільської міської ради про визнання недійсними: договору від 07.04.2011, угоди між учасниками будівництва від 07.04.2011; акту від 15.04.2011 про передачу будівлі блоку А по вул. Головацького, 3 у м. Тернополі; акту від 15.04.2011 про передачу виконавчої і проектно-кошторисної документації, підписаних приватним підприємством "ТФ "Будівельник" і ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3А"; договору оренди 0,2960 га землі, підписаного 19.12.2011 Тернопільської міської радою і ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3А", зареєстрованого управлінням Держкомзему у м. Тернополі 24.01.2012.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.02.2013 у справі № 10/20/5022-713/2012 позовні вимоги ПМП "Галактика" задоволено частково: визнано недійсним з моменту укладення Договір оренди 0, 2960 га землі, укладений 19.12.2011 між Тернопільською міською радою та ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3а", в задоволені решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 апеляційні скарги ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3а" та ПМП "Галактика" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 08.02.2013 у справі № 10/20/5022-713/2012 - без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2013 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, вказане рішення не скасоване, за нововиявленими обставинами не переглядалося, набрало законної сили.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що при розгляді справи №10/20/5022-713/2012 судами надана правова оцінка договору від 07.04.2011, та вказано про відсутність підстав для визнання його недійсним.

Згідно зі ст. - 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що фактичні обставини, які встановлені господарськими судами під час розгляду справи №10/20/5022-713/2012 не підлягають доказуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що на момент укладання спірного договору його сторонами повністю дотримано вимоги ст. 203 ЦК України, що виключає підстави для визнання його недійсним.

Враховуючи зазначене та керуючись положеннями ч. 4 ст. 75 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Окряка А.В. про визнання недійсним договору від 07.04.2011 укладеного між ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" та ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3а", з огляду на їх необґрунтованість.

Щодо визнання недійсним акту прийому-передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а в м. Тернополі від 15.04.2011, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаний акт не є правочином - договором в розумінні вимог статей ЦК України (435-15) , оскільки цей акт не став наслідком породження, зміни чи припинення будь-яких правовідносин, тому не підлягає визнанню недійсним.

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 у справі №10/Б-5022/1319/2012 підлягає зміні в мотивувальній частині, оскільки в задоволенні заяви керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Окряка А.В. про визнання недійсними договору та акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта слід відмовити з підстав її необґрунтованості.

Щодо доводів касаційної скарги керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Окряка А.В. про необхідність обов'язкового скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 310 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає наступне.

Скаржник мотивує свої доводи тим, що у ході розгляду даної справи ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 заяву головуючого судді Желіка М.Б. про самовідвід у розгляді справи № 10/Б-5022/1319/2011 задоволено, прийнято самовідвід головуючого судді Желіка М.Б.

На переконання скаржника, наведені обставини, виключають можливість участі у розгляді даної справи судді Желіка М.Б.

Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з п. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, прийняті цією ж колегією суддів судові акти в інших справах у спірних правовідносинах, з якими не погоджується заявник, не може бути підставою для відводу судді згідно п. 4 ст. 35 ГПК України.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі у розгляді справи).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2017 головуючим суддею Желіком М.Б. було подано заяву про самовідвід у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_9 від 24.07.2017 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013 у справі № 10/Б-5022/1319/2011, з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості та об'єктивності головуючого судді.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 заяву головуючого судді Желіка М.Б. про самовідвід від 14.09.2017 у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_9 від 24.07.2017 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013 задоволено. Справу № 10/Б-5022/1319/2011 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

В подальшому, при вирішенні питання про відвід колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від розгляду апеляційної скарги ОК "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011, судом апеляційної інстанції встановлено, що при автоматизованому розподілі апеляційної скарги ОК "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" від 16.05.2018 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.02.2018 підстав передбачених ГПК України (1798-12) та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, за яких суддя Желік М.Б. не міг брати участь у розгляді вказаної апеляційної скарги не було.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії.

За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство.

Особливістю провадження у справі про банкрутство є значна кількість судових актів, які опосередковують рух справи про банкрутство (ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, ухвали про введення процедури санації, ухвали про затвердження плану санації, постанови про визнання боржника банкрутом тощо), у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство. Крім того, в провадженні у справі про банкрутство може бути велика кількість інших судових актів, які пов'язані виключно з рухом справи та якими провадження у справі не закінчується. Такі судові акти не вирішують питання по суті, а лише сприяють подальшому руху справи та стосуються вирішенню певних процедурних моментів.

Відвід судді від участі у розгляді апеляційної скарги на одне із судових рішень у справі про банкрутство, не може вважатися беззаперечною підставою для неучасті цього ж судді у розгляді апеляційної скарги на інші судові рішення у цій же справі про банкрутство.

За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для застосування п. 2 ч. 1 ст. 310 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В. та залишення ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 і постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу керуючого санацією Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В. залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 (в редакції постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2018) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков