У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", оформленого протоколом від 18.04.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" було прийняте на зборах, які фактично не проводились, оскільки позивач не був повідомлений про проведення 18.04.2016 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", участі у загальних зборах 18.04.2016 не приймав ні особисто, ні через представника, протокол зборів не підписував, перелік учасників, які зареєструвались на загальних зборах за підписом голови та секретаря зборів, та оригінал протоколу зборів відсутні, а його підпис, що міститься на копії протоколу, є підробленим. Також позивач зазначає, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", на яких було прийняте спірне рішення, були неправомочні у зв'язку з відсутністю кворуму на зборах.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" в редакції затвердженій протоколом загальних зборів учасників від 17.08.2015, учасниками товариства є громадяни України: ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з частками в статутному капіталі товариства по 50% в кожного, (пункти 1.1. та 5.3. Статуту).

18.04.2016 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", на яких були прийняті одноголосно рішення, оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства 18.04.2016, а саме:

- по першому питанню порядку денного: обрали Головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_4 та секретарем загальних зборів учасників товариства - ОСОБА_7;

- по другому питанню порядку денного: на підставі заяви директора товариства ОСОБА_7 від 04.04.2016 про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням звільнили останнього з посади директора товариства з 18.04.2016 та призначили на посаду директора товариства з 19.04.2016 ОСОБА_8;

- по третьому питанню порядку денного: доручили директору товариства ОСОБА_8 з правом передоручення представити документи товариства на реєстрацію відповідних змін в державних органах згідно з діючим законодавством.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" від 18.04.2016 на загальних зборах були присутні всі учасники товариства: ОСОБА_7 та ОСОБА_4 Протокол містить підписи зазначених осіб як Голови та секретаря зборів.

20.04.2016 на підставі прийнятих 18.04.2016 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" зазначених рішень була здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", що не пов'язані зі змінами в установчих документах Товариства.

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом у цій справі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", оформленого протоколом від 18.04.2016, посилаючись на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" про зміну директора товариства прийнято з порушенням вимог Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та Статуту товариства, без належного його повідомлення, як учасника товариства, про дату, час, місце їх проведення та про порядок денний зборів, рішення було прийнято за його відсутності з підробленням на протоколі загальних зборів його підпису, що на думку позивача є підставою для визнання вказаних зборів недійсними.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Харківської області рішенням від 19.07.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2018, позовні вимоги задовольнив повністю. Визнав недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", оформлене протоколом від 18.04.2016. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" на користь ОСОБА_4 1762,00 грн судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", в порушення статті 61 Закону України "Про господарські товариства" не був належний чином повідомлений про проведення 18.04.2016 загальних зборів учасників товариства, оскільки надана відповідачем копія опису вкладення до цінного листа від 27.02.2016 без фіскального чеку не є доказом відправлення повідомлення про проведення загальних зборів позивачу, інших належних та допустимих доказів відправлення повідомлення про проведення загальних зборів відповідач не надав, а також не довів обставин направлення позивачу порядку денного, що, за висновком судів, є підставою для визнання спірних рішень загальних зборів недійсними. Суди також дійшли висновку про те, що обставини присутності позивача на загальних зборах 18.04.2016 є недоведеними, матеріали справи не містять жодного письмового доказу реєстрації позивача на зборах учасників 18.04.2016, а показання свідків не є доказом реєстрації учасника на загальних зборах, загальні збори, на яких були прийняті спірні рішення, були неправомочними у зв'язку з відсутністю кворуму, оригінал протоколу загальних зборів від 18.04.2016 відсутній, що є безумовною підставою для визнання спірних рішень недійсними. Крім того, за висновком судів, показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 щодо обставин присутності позивача 18.04.2016 на загальних зборах учасників товариства суперечать показанням інших свідків та наявним в матеріалах справи доказам.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника суди попередніх інстанції:

- неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 61 Закону України "Про господарські товариства", оскільки не врахували, що опис вкладення у цінний лист, копія якого наявна в матеріалах справи та оригінал якого досліджувався судами, є належним доказом повідомлення позивача про проведення 18.04.2016 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті";

- неправильно застосували до спірних правовідносин положення пунктів 2, 9, 59, 61, 62 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (270-2009-п) , та з урахуванням положень зазначеної норми не врахували, що касовий (фіскальний) чек підтверджує лише факт надання послуг поштового зв'язку, а його відсутність (при наявності оригіналу листа опису вкладення) не свідчить про ненаправлення повідомлення про проведення зборів;

- дійшли помилкового висновку про недоведеність факту направлення позивачу порядку денного зборів, оскільки не врахували, що зазначений факт підтверджується описом вкладення у цінний лист, копія якого наявна в матеріалах справи, в якому зазначено про направлення позивачу порядку денного;

- дійшли помилкового висновку про відсутність оригіналу протоколу загальних зборів учасників, оскільки не застосували до спірних правовідносин положення частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та залишили поза увагою обставини того, що зміни про керівника товариства були внесені до Єдиного державного реєстру саме на підставі оригіналу протоколу загальних зборів учасників від 18.04.2016, наданого відповідачем державному реєстратору, неподання якого унеможливило б внесення таких змін. Суди не врахували, що обставини складання та існування оригіналу протоколу загальних зборів учасників товариства від 18.04.2016 підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями представника реєстраційної служби та були встановлені в межах іншої господарської справи. Однак, суди не надали належну оцінку зазначеним доказами, а також не врахували, що чинним законодавством не встановлено обов'язку складання протоколу загальних зборів у декількох примірниках, а пошкодження оригіналу протоколу, який зберігається у реєстраційній справі не спростовує факту його складання за результатами прийнятого зборами рішення, підписання його учасниками та факту його існування як документа;

- здійснили неправильне тлумачення частини 2 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" та не врахували висновок Верховного Суду України, викладені в постанові від 21.10.2015 у справі № 3-928гс15, відповідно до якого відсутність переліку учасників зборів не впливає на результати прийняття рішень загальними зборами та не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними;

- порушили статтю 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки однобічно та упереджено здійснено оцінку показань свідків, допитаних в судових засіданнях;

- порушили частини 2 та 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийняли заяви свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були подані з порушенням строків, встановлених зазначеними процесуальними нормами;

- порушили статті 88, 89 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийняли до уваги покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які не є належними доказами та не є заявами свідків в розумінні зазначеної норми з огляду на те, що заяви не містять підтвердження про обізнаність свідків із змістом закону про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань, тобто не відповідають змісту заяви свідка, встановленому статтею 88 Господарського процесуального кодексу України;

- не взяли до уваги, що покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не є належними та допустимими доказами, оскільки були подані особами (свідками), які є залежними від позивача та зацікавленими особами, їх покази, що були надані в підтримку позиції позивача, є недостовірними та містили суттєві розбіжності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи. Суди не врахували, що показання свідка ОСОБА_11 є неправдивими та суперечили пункту 1.2. Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22.10.2010, та пункту 10 Глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України № 296/5 від 22.02.2012, залишили поза увагою, що в заяві свідка ОСОБА_11 відсутня вказівка про переклад нотаріусом чи перекладачем змісту документа (заяви свідка);

- не взяли до уваги показання свідків відповідача, а врахували лише показання свідків позивача, чим порушили принцип рівності сторін та справедливого балансу між сторонами;

- помилково визнали належним доказом надану суду Приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" технічну інформацію про трафік з'єднань абонента, оскільки зазначена інформація не підтверджує обставин того, що телефон з певним номером знаходився в період, щодо якого надана інформація, у осіб, місцезнаходження яких ставиться під сумнів, зокрема у позивача, що по телефону розмовляла саме ця особа, а не інша, відсутній об'єктивний зв'язок між доказом у вигляді технічної інформації і обставиною, яку належить встановити - участь позивача у загальних зборах учасників товариства 18.04.2016;

- витребувавши у оператора мобільного зв'язку інформацію, яка є конфіденційною, порушили норми господарського права, які не передбачають отримання доказів шляхом зняття інформації з телекомунікаційних мереж, а також порушили статті 30, 31, 32 Конституції України, статті 9, 34 Закону України "Про телекомунікації" та пункти 42-48 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (295-2012-п) , оскільки зазначені дії судів є прямим втручанням у приватне життя особи, порушенням права на таємницю телефонних розмов.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 залишити без змін, посилаючись на те, що доводи касаційних скарг є безпідставними та необґрунтованими, а скаржник не зазначає дійсних порушень норм матеріального чи процесуального права, яких було допущено судами попередніх інстанцій, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з частинами 1, 5 статті 98 Цивільного кодексу України в редакції, чинній станом на момент прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" спірного рішення, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку також є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. (частина 2 статті 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 145 Цивільного кодексу України в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, частини 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 13.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" в редакції, чинній на дату прийняття загальними зборами учасників спірних рішень, загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю.

В якості однієї з підстав для визнання спірного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" недійсним, позивач зазначив про те, що він не був повідомлений про проведення 18.04.2016 загальних зборів учасників товариства, порядку денного зазначених загальних зборів не отримував.

Згідно з частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Частиною 4 статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Пунктом 13.2.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" в редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами учасників спірних рішень, визначено, що учасники повідомляються про проведення зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів учасників та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до дня проведення зборів.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач в заперечення доводів позивача послався на те, що він 27.02.2016, тобто більш ніж за 30 днів до дня призначених до проведення загальних зборів учасників товариства, направив позивачу повідомлення про проведення 18.04.2016 року загальних зборів, в підтвердження чого надав суду опис вкладення у цінний лист зі штриховим ідентифікатором № 6105234930328. Однак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що наданий відповідачем лише опис вкладення у цінний лист без фіскального чеку не є доказом відправлення повідомлення про проведення загальних зборів позивачу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про поштовий зв'язок", в якій наведено визначення основних термінів, які вживаються в цьому законі, послуги поштового зв'язку - продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

Відповідно до пункту 8 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (270-2009-п) , (далі по тексту - Правила) оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать зокрема листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Згідно з пунктом 19 Загальної частини Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 2 Загальної частини Правил визначено, що поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Крім того, відповідно до пункту 2 Правил розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Згідно з пунктом 3.2.1.7. Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 211 від 12.05.2006, на прийнятий лист (бандероль) з оголошеною цінністю відправнику видається розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція), в якому, крім даних, передбачених для рекомендованих поштових відправлень, зазначається сума оголошеної цінності та сума післяплати.

Отже, наведені вище норми чинного законодавства України свідчать про те, що підтвердженням надання послуг поштового зв'язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкту поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. При цьому, опис вкладення у цінний лист без розрахункового документу не може бути належним доказом надіслання відповідних документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018 у справі № 921/311/17-г/7.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що опис вкладення у цінний лист, наданий відповідачем в підтвердження своїх доводів про направлення позивачу повідомлення про проведення 18.04.2016 загальних зборів учасників товариства, за відсутності розрахункового документу, який би підтвердив факт надання поштових послуг з відправлення позивачу зазначеного повідомлення (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) не є належним доказом повідомлення позивача про проведення загальних зборів та направлення йому порядку денного зборів. Інших доказів, крім копії опису вкладення у цінний лист, в підтвердження направлення позивачу повідомлення про проведення 18.04.2016 загальних зборів та отримання позивачем такого повідомлення (довідки відділення поштового зв'язку про направлення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 6105234930328, інформації з сайту Укрпошти про рух зазначеного поштового відправлення) відповідачем до матеріалів справи не надано.

Наведеним спростовуються твердження відповідача в касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та норм Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (270-2009-п) , а також посилання на те, що опис вкладення у цінний лист зі штриховим ідентифікатором № 6105234930328 є належним доказом повідомлення позивача про проведення 18.04.2016 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" та доказом направлення позивачу порядку денного зборів.

Касаційний господарський суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач не був належним чином повідомлений про дату, час, місце проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 18.04.2016 та не був ознайомлений з порядком денним зборів, що є порушенням вимог статті 61 Закону України "Про господарські товариства".

Як вже зазначалось вище, безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; відсутність протоколу загальних зборів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами учасників спірних рішень, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Пунктом 13.4.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" в редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами учасників товариства спірних рішень, встановлено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" з часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 50 %, зазначає про те, що, він не приймав участі 18.04.2016 у загальних зборах учасників товариства.

Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній станом на дату проведення загальних зборів учасників товариства, на яких були прийняті спірні рішення, учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні письмові докази реєстрації позивача (ОСОБА_4.) на загальних зборах учасників 18.04.2016, зокрема відсутні документи, які б містили відомості про присутність ОСОБА_4, як учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", 18.04.2016 на загальних зборах учасників товариства, про його частку в статутному капіталі товариства, а також підписи голови та секретаря зборів.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що оригінал протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" від 18.04.2016, який би міг підтвердити реєстрацію та присутність позивача на зборах, відсутній в матеріалах справи та не надавався сторонами суду для огляду. В матеріалах справи містяться лише копія протоколу загальних зборів від 18.04.2016, завірена директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", та ксерокопія оригіналу протоколу, знята з протоколу, що міститься в реєстраційній справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті". Однак, копія протоколу загальних зборів від 18.04.2016, завірена директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", не була підтверджена оригіналом, а ксерокопія оригіналу протоколу, знята з протоколу, що міститься в реєстраційній справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", не підтверджує наявності підписів голови та секретаря зборів, печаток товариства на протоколі, не дає змоги ідентифікувати оригінальність цих підписів, оскільки згідно з поясненнями представника Департаменту реєстрації Харківської міської ради зазначений протокол був пошкоджений намоканням внаслідок затоплення приміщень, в яких зберігались реєстраційні справи суб'єктів господарювання. Крім того, копії документів не дозволяють достовірно визначити оригінальність та автентичність підписів осіб, наявних на документах.

Касаційний господарський суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що покази свідків про те, що вони бачили в протоколі підписи не можуть підтверджувати обставини реєстрації учасника на загальних зборах та обставини оригінальності та автентичності підписів учасників товариства, зокрема позивача, на протоколі загальних зборів, тобто як правильно зазначили суди ці обставини не можуть бути встановлені на підставі свідчень свідків. Такі обставини можуть бути встановлені лише на підставі письмового доказу - документу, в якому міститься такий підпис.

З огляду на встановлені обставини, врахувавши те, що позивач заперечує його присутність 18.04.2016 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", а належні та допустимі докази присутності ОСОБА_4 на зборах відсутні в матеріалах справи, зокрема відсутній оригінал протоколу зборів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що обставини реєстрації та присутності позивача 18.04.2016 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті" в місті Харкові є недоведеними, загальні збори були неповноважними у зв'язку з відсутністю кворуму, що є безумовною підставою для визнання недійними рішень, прийнятих на таких зборах.

Касаційний господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність оригіналу протоколу загальних зборів учасників, оскільки зазначені доводи скаржника зводяться до встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Касаційний господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій в порушення статей 88, 89 Господарського процесуального кодексу України прийняли до уваги покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, викладені в їх заявах, які не містили підтвердження про обізнаність свідків із змістом закону про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань, оскільки покази, викладені в зазначених заявах, були підтверджені зазначеними свідкам в судовому засіданні 03.07.2018 в ході допиту судом зазначених осіб та відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 27.06.2018 про виклик свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судове засідання зазначені особи були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання згідно зі статтею 384 Кримінального кодексу України у порядку, встановленому статтею 88 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційний господарський суд не приймає до уваги твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій в порушення положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України прийняли заяви свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, подані з пропуском строків, встановлених зазначеними процесуальними нормами, оскільки Господарський суду Харківської області від 29.05.2018 ухвалою у цій справі визнав за можливе залучити та залучив до матеріалів справи зазначені заяви свідків на підставі частини 10 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а доводи скаржника зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наведених позивачем в судовому засіданні 29.05.2018 обставин неможливості подання цих доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції та не спростовують висновків суду.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно та обґрунтовано визнали недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Сіті", оформлене протоколом від 18.04.2018.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі. Переглядаючи справу в апеляційному провадженні господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень Касаційний господарський суд не вбачає.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та приймаючи до уваги ратифікацію Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 (475/97-ВР) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV (3477-15) (3477-15) від 23.02.2006, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.