ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/34/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД
на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бучинська Г.Б., судді: Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.)
від 28.11.2018
у справі № 903/34/18
за позовом Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД
до Виконавчого комітету Луцької міської ради
про визнання недійсним пункту договору та внесення змін до договору,
за участю представників учасників справи:
позивача - Давидюк В.Г.
відповідача - Андрусян І.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД (далі -ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД) звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (з урахуванням заяви про виправлення описки у зв'язку з вилученням пункту 2.2.10 договору) про визнання недійсним підпункту 2.2.14 договору № 13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 28.03.2016, укладеного між Виконавчим комітетом Луцької міської ради та Підприємством у формі ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД в частині бездотаційного перевезення пасажирів пільгових категорій, та внесення змін до зазначеного договору шляхом викладення підпункту 2.2.14 договору та доповнення його підпунктами 2.1.5 - 2.1.8 в редакції позивача.
1.2. В обґрунтування позовних вимог Підприємство у формі ТОВ ВТ "Санрайз" ЛТД посилається на статті 203, 215 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України та статті 29, 31, 37 Закону України "Про автомобільний транспорт".
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.06.2018 у справі № 903/34/18 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Суд визнав недійсним підпункт 2.2.14 договору № 13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 28 березня 2016 року, укладеного між виконавчим комітетом Луцької міської ради та Підприємством у формі ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД, в частині бездотаційного перевезення пасажирів пільгових категорій.
Вніс зміни до договору № 13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 28 березня 2016 року, доповнивши його підпунктами 2.1.5 - 2.1.8 в наступній редакції:
"2.1.5. Спільно з Перевізником не рідше одного разу на рік або на вимогу Перевізника проводить обстеження пасажиропотоків, стану доріг, де проходять маршрути, їх освітлення, наявність на маршруті покажчиків зупинок, павільйонів очікування, облаштування кінцевих зупинок.
2.1.6. Визначає види та обсяги пільгових перевезень, порядок організації пільгового проїзду окремих категорій громадян та здійснення компенсації Перевізнику витрат за пільгові перевезення.
2.1.7. Проводить Перевізнику компенсацію витрат за пільгові перевезення окремих категорій громадян. Компенсація витрат на відповідний рік здійснюється на підставі договору на здійснення компенсаційних виплат Перевізнику за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок коштів місцевого бюджету, що є невід'ємною частиною даного договору.
2.1.8. Погоджує тарифи на перевезення, здійснює їх збільшення або зменшення. Збільшення або зменшення рівня тарифу відбувається на підставі звернення Перевізника до Організатора з наданням розрахунку на його зміну, або в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством."
Підпункт 2.2.14 виклав в наступній редакції:
"2.2.14. Перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням Організатора на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті. Цей перелік вивішує в салоні транспортного засобу."
2.2. Постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2018 у справі № 903/34/18 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 20.01.2016 № 10-1 було затверджено базові умови конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та оголошено конкурс на перевезення пасажирів за автобусними маршрутами загального користування №№ 2, 3, 14, 17а, 18, 27, 27а, 31, 33, 47. На підставі вказаного рішення 28.01.2016 в газеті "Луцький замок" № 3 надруковано оголошення про проведення конкурсу на визначення виконавців перевезень пасажирів у місті Луцьк;
- згідно протоколу від 01.03.2016 засідання конкурсного комітету по визначенню перевізників м. Луцька визначено переможцем конкурсу на об'єкт №2 - маршрут №2 "Залізничний вокзал - Конякіна" ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД строком на 3 роки;
- рішенням Виконавчого комітету №157-1 від 23.03.2016 затверджено результати конкурсу по визначенню виконавця перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьк (протокол від 01.03.2016) та вирішено укласти з переможцем конкурсу, зокрема ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД, договір на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №2 "Залізничний вокзал - Конякіна";
- між Виконавчим комітетом Луцької міської ради, як організатором, та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торговим підприємством "Санрайз" ЛТД, як перевізником, 28.03.2016 було укладено договір №13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого організатор надає перевізнику право на перевезення пасажирів за маршрутом №2 "Залізничний вокзал -Конякіна" (за графіком та режимом виконання перевезень пасажирів: 12 автобусів у звичайному режимі руху) і визначає рухомий склад для роботи на даному маршруті, а саме: автобуси, зазначені у додатку, який є невід'ємною частиною договору;
- перевізник зобов'язався надавати транспортні послуги населенню на маршруті, вказаному в п. 1.1., на умовах, передбачених договором;
- пунктом 2.2.14. договору (враховуючи зміни, внесені додатковою угодою від 28.02.2017) передбачено, що перевізник додатково, окрім держзамовлення на соціально значущі послуги, безкоштовно та бездотаційно перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням виконавчого комітету на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті. Цей перелік вивішує в салоні транспортного засобу;
- ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД 07.11.2017 в порядку статті 188 Господарського кодексу України надіслав Виконавчому комітету Луцької міської ради пропозицію про внесення змін до договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в тому числі й до договору № 13 від 28.03.2016 з доданими пропозиціями додаткових угод до договорів;
- так, додатковою угодою №1 до договору №13 від 28.03.2016 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом відповідачу було запропоновано: внести зміни до п. 2.1. договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, доповнивши його підпунктами 2.1.5 - 2.1.8 в наступній редакції: "2.1.5. Спільно з перевізником не рідше одного разу на рік або на вимогу перевізника проводить обстеження пасажиропотоків, стану доріг, де проходять маршрути, їх освітлення, наявність на маршруті покажчиків зупинок, павільйонів очікування, облаштування кінцевих зупинок.
2.1.6. Визначає види та обсяги пільгових перевезень, порядок організації пільгового проїзду окремих категорій громадян та здійснення компенсації перевізнику витрат за пільгові перевезення.
2.1.7. Проводить перевізнику компенсацію витрат за пільгові перевезення окремих категорій громадян. Компенсація витрат на відповідний рік здійснюється на підставі договору на здійснення компенсаційних виплат перевізнику за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок коштів місцевого бюджету, що є невід'ємною частиною даного договору.
2.1.8. Погоджує тарифи на перевезення, здійснює їх збільшення або зменшення. Збільшення або зменшення рівня тарифу відбувається на підставі звернення перевізника до організатора з наданням розрахунку на його зміну, або в іншому порядку передбаченому чинним законодавством";
- крім того, пунктом 2 цієї додаткової угоди було запропоновано внести зміни до п. 2.2.15. (враховуючи внесені додатковою угодою від 28.02.2017 зміни - п. 2.2.14.) договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 28.03.2016 №13, виклавши його в наступній редакції: "2.2.15. Перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням організатора на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті. Цей перелік вивішує в салоні транспортного засобу".
- згідно пункту 3 даної додаткової угоди організатор зобов'язаний впродовж одного місяця з моменту підписання даної додаткової угоди розробити порядок надання компенсаційних виплат перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян автомобільним транспортом загального користування на міських маршрутах та укласти з перевізником договір на здійснення компенсаційних виплат перевізнику за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок коштів місцевого бюджету;
- у відповідь на подані пропозиції виконавчий комітет Луцької міської ради листом від 20.11.2017 №11-15/7158 відмовив у внесенні змін до договору, посилаючись на Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) та статтю 634 Цивільного кодексу України, що і стало підставою для звернення ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД із позовом.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що підпункт 2.2.14 договору №13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 28 березня 2016 року, укладений між Виконавчим комітетом Луцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД, в частині бездотаційного перевезення пасажирів пільгових категорій підлягає визнанню недійсним, оскільки він не відповідає приписам статей 29, 31, 37 Закон України "Про автомобільний транспорт". Договором №13 від 28 березня 2016 року не визначено розмір та порядок компенсації витрат автомобільного перевізника за перевезення пільгових категорій пасажирів, що свідчить про відсутність усіх істотних умов, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) . В свою чергу, запропоновані зміни до договору №13 від 28 березня 2016 року відповідають положенням статті 31 Закон України "Про автомобільний транспорт". Пункти 2.1.5., 2.1.6., 2.1.7, 2.1.8 договору врегульовують правовідносини в частині розміру компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати; встановлюють додаткові зобов'язання відповідача як організатора перевезень, які спрямовані на забезпечення якості транспортного обслуговування.
2.5. Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що визнавши недійсним п. 2.2.14 договору № 13 та внісши зміни до п.п. 2.1.5-2.1.8, в редакції, визначеній в позовній заяві, суд змінив умови конкурсу після його проведення і визначення переможця конкурсу, що суперечить вимогам статті 908 Цивільного кодексу України, статей 7, 43 Закону України "Про автомобільний транспорт". При цьому суд апеляційної інстанції також зазначив, що висновки суду першої інстанції про невідповідність умов типового договору та відповідно умов спірного договору №13 нормам чинного законодавства є передчасними, оскільки не дотримано передбаченого законом порядку визнання актів органів місцевого самоврядування такими, що не відповідають нормам закону.
Внесення змін до умов договору №13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом укладеного 28 березня 2016 року оскаржуваним рішенням суду, без внесення змін до форми типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом затвердженої у додатку 3 до Порядку або без визнання типового договору таким, що не відповідає нормам чинного законодавства у встановленому законом порядку є незаконним та поза компетенцією господарського суду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 903/34/18, Підприємство у формі ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД:
- підпункт 2.2.14 пункту 2.2. договору № 13 про перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 28.03.2016 в частині бездотаційного перевезення пасажирів автомобільним транспортом суперечить Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) ;
- судом апеляційної інстанції не враховано, що форму договору, затверджену рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 не можна вважати типовою формою, оскільки вона була затверджена не Кабінетом Міністрів України чи іншим органом державної влади відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України виконавчим комітетом Луцької міської ради, який не наділений зазначеними повноваженнями;
- поза увагою апеляційного господарського суду залишилося те, що положення типового договору, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 не узгоджуються з нормами чинного законодавства, зокрема із приписами статей 29, 31, 37 Закону України "Про автомобільний транспорт".
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до статті 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
4.2. Статтею 43 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
4.3. Згідно із частиною 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
4.4. Зі змісту частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її творення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
4.5. Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
4.6. Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
4.7. За змістом частин першої та другої статі 908 Цивільного кодексу України (435-15) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
4.8. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
4.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для укладення договору з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування є прийняття за результатами проведеного конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування конкурсним комітетом рішення про визначення переможця та введення такого рішення в дію розпорядчим документом організатора, без якого рішення конкурсного комітету не набирає чинності як юридичний факт.
За результатами конкурсу було визначено переможцем конкурсу на об'єкт № 2 по маршруту № 2 "Залізничний вокзал - Конякіна" визначено ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД. Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 23.03.2016 № 157-1 "Про затвердження результатів конкурсів на перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування у місті Луцьку № 2 та №№ 27, 27а" було затверджено результати та доручено Управлінню транспорту та зв'язку Луцької міської ради підготувати необхідні матеріали для укладення договору на перевезення пасажирів в місті Луцьку з переможцем конкурсу. На підставі даного рішення між виконавчим комітетом Луцької міської ради та ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД було укладено договір № 13 від 28.03.2016.
Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Луцьку, на момент проведення конкурсу та підписання спірного договору, визначений Рішенням Луцької ради від 14.10.2010 № 659-1 зі змінами та доповнення. Даним рішенням затверджено Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів автобусних маршрутах загального користування у місті Луцьку (далі - Порядок), зразок заяви на участь в конкурсі, типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (далі - типовий договір) та ін.
4.10. Відповідно до пункту 5 Порядку метою визначення автомобільного перевізника на конкурсних засадах є:
- реалізація основних напрямів розвитку галузі автомобільного транспорту;
- створення безпечних умов для перевезення пасажирів автомобільним транспортом;
- покращення якості пасажирських перевезень;
- створення конкурентного середовища;
- забезпечення оновлення рухомого складу;
- підвищення рівня безпеки перевезень пасажирів;
- забезпечення виконання соціально значущих перевезень.
Згідно із пунктом 8 Порядку рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов'язкове для виконання організатором, крім випадків, передбачених пунктом 53 цього Порядку.
За змістом пункту 10 Порядку у конкурсі можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані міські автобуси, відповідають вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до пункту 14 Порядку організатор залучає робочий орган, на який покладаються функції підготовки матеріалів для проведення конкурсу, їх аналізу та оцінки відповідності конкурсних пропозицій перевізника-претендента умовам конкурсу, підготовки паспортів автобусних маршрутів та матеріалів для подальшого встановлення відносин між організатором та автомобільним перевізником - переможцем конкурсу. До проведення перевірки достовірності інформації, поданої перевізниками-претендентами, організатор може залучати територіальні підрозділи Міністерства транспорту та зв'язку. Перевірка достовірності поданої інформації проводиться згідно з умовами та у порядку, що визначені Міністерства транспорту та зв'язку та Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва.
Згідно із пунктом 27 Порядку організатор або робочий орган публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу оголошення про конкурс, яке повинне містити в тому рахунку таку інформацію:
- умови конкурсу;
- порядок одержання необхідної інформації про об'єкт конкурсу.
Пунктом 46 Порядку передбачено, що рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсного комітету (або за його відсутності голос заступника голови конкурсного комітету).
Відповідно до пунктів 49 - 51 Порядку протокол засідання конкурсного комітету повинен містити інформацію про:
- номери та назви об'єктів конкурсу;
- найменування перевізників-претендентів;
- результати голосування членів конкурсного комітету або результати, отримані за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів;
- рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу та перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце.
Рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію розпорядженням міського голови протягом не більш як 10 робочих днів з дня проведення конкурсу.
Витяги з протоколу засідання конкурсного комітету подаються на підставі письмової заяви перевізника-претендента протягом 30 днів з дня її надходження.
Згідно із пунктом 52 Порядку організатор укладає з переможцем конкурсу договір на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті згідно з умовами конкурсу. У разі письмової відмови перевізника-претендента, який став переможцем конкурсу, від укладення з організатором договору договір укладається з перевізником-претендентом, який посів друге місце. У договорі визначаються умови перевезень на маршруті (маршрутах) відповідно до визначеного об'єкта конкурсу.
4.11. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД на момент подачі документів на участь у конкурсі, були відомі умови конкурсу, зокрема, і необхідність укладення типового договору, а також умови перевезення пасажирів пільгових категорій.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавчим комітетом Луцької міської ради оспорюваний пункт договору було внесено до типового договору, який був затверджений рішенням Луцької міської ради ще у 2010 році, та визначений як істотна умова договору і конкурсу зокрема. Відбір перевізника проходить на конкурсній основі, Порядок та відповідно Типовий договір відноситься до публічної інформації і є у вільному доступі для ознайомлення.
ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД, подавши заяву на участь у конкурсі та в подальшому підписавши договір фактично засвідчив досягнення згоди з даною істотною умовою конкурсу і зокрема договору, і прийняв її як обов'язкову до виконання. В іншому випадку товариство мало змогу не подавати заяву на участь у конкурсі.
4.12. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 у встановленому законом порядку, визнане незаконним не було. Крім того, обов'язок перевізника надавати послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів безкоштовно та бездотаційно визначено в рішенні відповідача від 06.12.2017 № 743-1, яке є чинним та в передбаченому законом порядку скасоване не було.
4.13. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в даному випадку внесення змін до умов договору № 13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, укладеного 28.03.2016, рішенням суду без внесення змін до форми типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом затвердженої у додатку 3 до Порядку або без визнання типового договору таким, що не відповідає нормам чинного законодавства у встановленому законом порядку, знаходиться поза компетенцією господарського суду, у зв'язку з чим висновок місцевого господарського суду про задоволення позову є передчасним.
4.14. Доводи, викладені в касаційній скарзі Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД, колегією суддів відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.15. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
4.16. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
4.17. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
4.18. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
4.19. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Підприємство у формі ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД залишити без задоволення, а постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 903/34/18 залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Л. Стратієнко