розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Заступника прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області

у складі колегії суддів: Христенко О.О., Бабкіна В.М., Щоткін О.В.

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ткаченка Б.О., Зеленіна В.О., Мартюк А.І.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 2) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,

за участю Прокуратури Київської області,

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача: Рацун О.В., Скосар С.С.

відповідача: Оніщук В.М.

третьої особи-1: Вознюк Є.В.

третьої особи-2: не з'явилися

прокуратури: Івашин О.Є.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" (далі - позивач, TOB "Турботрейд") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - відповідач, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "ВРТП "Укргазенергосервіс", ПАТ "Укртрансгаз"), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило стягнути з відповідача 47 651 338,80 грн основного боргу за договором про закупівлю товару за державні кошти № т15-141/1211000452 від 16.11.2012, а також 42 541 956,72 грн інфляційних втрат та 4 718 713,65 грн три відсотки річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати товару, поставленого на підставі договору про закупівлю товарів за державні кошти від № т15-141/1211000452 від 16.11.2012.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

16.11.2012 між TOB "Турботрейд" (далі - постачальник) та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Статуту є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - покупець) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № т15- 141/1211000452 (далі - Договір).

За умовами Договору позивач зобов'язався з моменту його підписання до 01.10.2013 поставити і передати відповідачу товари (устаткування для керування технологічними процесами автоматизоване, код згідно ДК 016-97 33.30.1 (системи вентиляції та кондиціювання повітря в укриттях ГПА ГТК-10I (лот № 5), зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, номенклатура (асортимент) товару, технічні вимоги і якісні характеристики товару, кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами специфікації.

Згідно з п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 48 738 629,52 грн, у тому числі податок на додану вартість - 8123 104,92 грн.

Пунктом п. 3.3. Договору передбачено, що ціна за одиницю товару зазначена в специфікації.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем фактично поставленої партії товарів після пред'явлення позивачем рахунку на оплату товару протягом 45 календарних днів після дати поставки кожної партії товару за видатковою накладною. На вимогу позивача, відповідач може здійснити попередню оплату (авансовий платіж) у розмірі не більше 30 відсотків від суми цього Договору. Датою поставки товару (його партії), а також моментом переходу права власності та ризиків на товар є момент передачі товару позивачем уповноваженій особі відповідача за видатковою накладною. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень.

Згідно з п. 4.2. Договору до рахунку на кожну партію товару додаються: видаткова та товарно-транспортна (форма № 1TH) накладні на поставлений товар, виходячи з цін даного Договору; податкова накладна відповідно до положень чинного податкового законодавства України; оригінал паспорту (сертифікату якості або іншого документу, який підтверджує якість та відповідність товару) виданий виробником товару; монтажна та експлуатаційна документація українською або російською мовами.

Пунктом 5.1. Договору передбачено термін поставки товарів: партіями, в період зазначений в п. 1.1 розділу І цього Договору, але не пізніше 30 календарних днів після надання відповідачем письмової рознарядки на передачу кожної окремої партії товарів, в якій зазначається: найменування, кількість товару та адреса місця доставки товару.

Відповідно до п. 5.2. Договору місце поставки товарів: на базисних умовах DDP (м. Боярка, вул. Маяковського, 49, центральний склад ВРТП "Укргазенергосервіс"). Правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Згідно з п. 6.1.1. Договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Пунктом 6.4.1. Договору передбачено, що позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Згідно з п. 7.2.5. Договору у випадку прострочення відповідачем грошового зобов'язання за даним Договором, відповідач на вимогу позивача зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 01.10.2013, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків до повного виконання.

Оригінал договору на огляд судам першої та апеляційному інстанцій не надано, оскільки його вилучено слідчими органами. Проте сторонами станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, не заперечувалось, що договір був дійсно укладений, підписаний їх повноважними представниками.

Специфікацією, що є додатком № 1 до Договору, сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну суму товару, яка становить 48 738 629,52 грн.

У відповідності до п. 5.1. Договору відповідачем було надано позивачу:

- рознарядку № 2489/15-01 від 12.12.2012,

- рознарядку № 432/15 від 12.03.2013,

- рознарядку № 510/15-1 від 22.03.2013,

- рознарядку № 1999/14-5 від 04.12.2013,

на поставку товару.

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 47 651 338,80 грн, що підтверджується:

- товарно-транспортною накладною № 010675 від 17.12.2012, накладною №18 від 17.12.2012, за рознарядкою № 2489/15-01 від 12.12.2012, на загальну суму 28371526,80 грн, який прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 301 від 17.12.2012;

- товарно-транспортною накладною №006184 від 18.03.2013, накладною №1 від 18.03.2013, за рознарядкою № 432/15 від 12.03.2013, на загальну суму 11867940,00 грн, який прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 29 від 18.03.2013;

- товарно-транспортною накладною №006188 від 27.03.2013, накладною №6 від 27.03.2013, за рознарядкою № 510/15-1 від 22.03.2013, на загальну суму 7236852,00 грн, який прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 35 від 27.03.2013;

- товарно-транспортною накладною № 006195 від 05.12.2013, накладною №3 від 05.12.2013, за рознарядкою № 1999/14-5 від 04.12.2013, на загальну суму 175020,00 грн, який прийнято представником відповідача на підставі довіреності №124 від 05.12.2013.

Позивачем на виконання умов Договору для оплати поставленого товару було також виставлено відповідачу рахунок № 25 від 17.12.2012 на суму 28 371 526,80 грн, рахунок № 1 від 18.03.2013 на суму 11 867 940,00 грн, рахунок № 6 від 27.03.2013 на суму 7 236 852,00 грн та рахунок № 3 від 05.12.2013 на суму 175 020,00 грн для оплати поставленого товару.

За твердженням позивача, відповідач не розрахувався з ним за поставлений товар, у зв'язку з чим ТОВ "Турботрейд" було вимушене звернутися з даним позовом про стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "ВРТП "Укргазенергосервіс" ПАТ "Укртрансгаз" 47 651 338,80 грн заборгованості за Договором.

Крім того, позивач, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, нарахував та просив стягнути з відповідача 42 541 956,72 грн - інфляційних втрат та 4 718 713,65 грн - 3% річних за прострочення сплати суми основного боргу.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Київської області рішенням від 27.07.2016 задовольнив позов частково. Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" 47 651 338,80 грн основного боргу, 41 799 749,74 грн інфляційних втрат, 4 712 765,56 грн 3% річних та 72 503,94 грн судового збору.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 19.09.2018 відмовив у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про призначення комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи та залишив без змін рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2016.

Прийняті судові акти мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами порушення останнім умов Договору в частині оплати грошових коштів за поставлений товар.

Суддя Київського апеляційного господарського суду Ткаченко Б.О. висловив Окрему думку стосовно постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018, зокрема щодо відмови у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про призначення комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи у справі.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" 21.09.2018 звернулося до Верховного Суду, через Київський апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 911/916/15, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заступник прокурора Київської області 18.10.2018 звернувся до Верховного Суду, через Північний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 (повний текст складено 28.09.2018) у справі № 911/916/15, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити..

5. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги.

Скарга ПАТ "Укртрансгаз" мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статей 173, 175, 180, 193, 256, 265 Господарського кодексу України, статей 215, 228, 526, 530, 610, 612, 712, 663, 692 Цивільного кодексу України в частині встановлення факту прийняття товарів відповідачем; в частині ненадання правової оцінки факту фіктивності та безтоварності господарських операцій з поставки товарів за Договором; у частині ненадання правової оцінки факту наявності у спірних правовідносинах підстав для визнання судом Договору недійсним та порушенням і норм процесуального права, а саме статей 73, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Згідно з доводами Прокуратури, викладеними в касаційній скарзі, судові рішення прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального (статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статей 509, 526, 527, 629 Цивільного кодексу України) та норм процесуального права (статей 2, 7, 11, 73, 76- 79, 86, 237 ГПК України).

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

ТОВ "Турботрейд" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" просить залишити рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у даній справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу, 3% річних та "інфляційних втрат".

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України (435-15) :

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526);

- договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712);

- до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712);

- за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655);

- покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (стаття 692).

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Турботрейд", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що здійснення поставки товару за Договором підтверджено належними доказами, які наявні у матеріалах справи.

Однак, Касаційний господарський суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідач у судах попередніх інстанцій зазначав про: недоведеність поставки та безтоварність господарських операцій; те, що реальність здійснення спірних поставок потребувала перевірки судами.

З урахуванням викладеного судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки доводам ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" та Прокуратури стосовно того, що наявні в матеріалах справи копії накладних та товарно-транспортних накладних не є належними та допустимими доказами підтвердження реального здійснення господарської операції з поставки товару за умовами Договору, оскільки не містять усіх необхідних реквізитів, які могли б з усією достовірністю підтверджувати здійснення поставки відповідного товару за умовами цього договору.

Також суди попередніх інстанцій повинні були дослідити всі обставини справи, що стосуються укладання Договору та його виконання, зокрема, перевірити наявність відповідних повноважень як у особи, яка підписала цей договір, так і в осіб, які підписали первинні документи, що підтверджують поставку товару, а також перевірити доводи відповідача та Прокуратури про те, що фактично поставка товару не відбулася.

З приводу обставин поставки суди зазначили, що отримання товару уповноваженими особами відповідача підтверджується довіреностями №301 від 17.12.2012, № 29 від 18.03.2013, №35 від 27.03.2013, №124 від 05.12.2013. Проте судами не досліджувалася дійсність таких довіреностей, а саме, ким і коли вони були видані, враховуючи те, що в них міститься лише підписи осіб і не зазначено прізвищ осіб, які їх підписали від імені директора та головного бухгалтера відповідача.

Крім того, суди попередніх інстанцій обмежилися лише дослідженням поданих позивачем рознарядок, товарно-транспортних накладних, не надали оцінки пункту 6.1.2 Договору, в якому сторони погодили умови стосовно приймання товару за кількістю та якістю, яке мало бути здійснене відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№П-6) та якістю (№П-7) на підставі відповідних документів, зокрема й документів про відвантаження поставленого товару, документів на отримання товару, відповідності отриманого товару якості та кількості, визначеним у Договорі.

Не надали суди попередніх інстанцій і оцінки пункту 5.2 Договору, згідно з яким сторони погодили умови поставки на базисних умовах DDP, Правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

До того ж поза увагою судів залишилися й доводи про те, що ТОВ "Котрис", яке згідно з умовами Специфікації до укладеного Договору є виробником спірного товару, в дійсності такого товару не виробляло, оскільки не мало для цього можливості.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 1 названого Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта.

Для з'ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Крім того, судам слід було врахувати, що фактичне здійснення господарської операції повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі.

Також судами попередніх інстанцій не дано належної правової оцінки фактам та доказам, одержаним у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження від 10.04.2014 № 42014000000000259 за фактами розкрадання державних коштів службовими особами ПАТ "Укртрансгаз" у період за 2010-2014 роки за ознаками злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 191, частинами першою та другою статті 364 Кримінального кодексу України, шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємствах за значно завищеними цінами, яке стосується й розкрадання державних коштів, шляхом укладення договорів закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти за завищеними цінами з ТОВ "Турботрейд", зокрема обставинам, які встановлені за податковими накладними ТОВ "Турботрейд" щодо фіктивності діяльності ТОВ "Турботрейд" з його постачальниками товарів, які, в свою чергу, виступали предметом Договору в даній справі.

Доводи щодо фактів фіктивності суб'єкта господарювання мають перевірятися та оцінюватися судом у розгляді справи.

Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій в сукупності з виявленими фактами щодо фіктивної діяльності контрагента без належної оцінки судом таких фактів та, відповідно, встановлення належного виконання зобов'язання за договором.

У зв'язку з наведеним попередні судові інстанції припустилися порушення:

- місцевий господарський суд - вимог частини першої статті 4- 7 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу (в тій же редакції) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності;

- апеляційний господарський суд - вимог частини п'ятої статті 236 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), за якими обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для справи, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень зі справи з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції, як це передбачено статтею 310 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

9. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Заступника прокурора Київської області задовольнити частково.