ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 926/838/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Берднік І.С., Кушніра І.В.
за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондаренко Анжели Валентинівни
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зварич О.В., судді Гриців В.М., Малех І.Б.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Бондаренко Анжели Валентинівни
до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго"
про визнання недійсним та скасування рішення комісії
позивача: Паланійчук В.П.(договір про надання правової допомоги від 21.01.19),
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись у суд з даним позовом, Фізична особа-підприємець Бондаренко Анжела Валентинівна (далі - позивач) просила визнати незаконним та скасувати рішення комісії Чернівецького РЕМ Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (далі-відповідач), яке оформлене протоколом №163 від 24.01.2018 (далі-Рішення) з розгляду акта про порушення № 123451 від 29.09.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки позивач жодних змін в конструкцію електролічильника не здійснював і не міг здійснити, оскільки відповідні пломби електролічильника не пошкоджені.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.05.2018 (суддя Гончарук О.В.), позов задоволено.
Оскарженою постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилався на те, що висновок експерта був проведений за відсутності представника Державного центру стандартизації, метрології та сертифікації та він ґрунтується лише на припущеннях, тому суд апеляційної інстанції безпідставно поклав його в основу оскаржуваної постанови. Відповідачем не направлялися на експертизу відповідні пломби електролічильника, що свідчить про їх цілісність та невтручання позивача в електричну схему лічильника. Позивач вказує на те, що Рішення є незаконним, оскільки під час експлуатації електролічильника порушень він не допускав, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 926/3467/17.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги її не спростовують.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами, 06.08.2004 між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) був укладений договір про постачання електричної енергії № 3227/8 (переукладений 12.05.2010), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 32 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Також встановлено, що 18.03.2014 згідно наряду та акту № 12603413 відповідач встановив та опломбував у позивача електролічильник.
29.09.2017 представники відповідача за участю споживача, склали акт про порушення Правил користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ) № 123451, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 3.3 ПКЕЕ, та встановлено пошкодження цілісності фальсифікації пломб держспоживстандарту та заводу виробника, які встановлені на гвинтах кріплення кожуха лічильника з метою внесення змін в електричну схему електролічильника, які призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку електролічильника. Даний акт був підписаний чотирма представниками відповідача та позивачем, який з порушеннями не погодився.
11.10.2017 відповідачем було прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 108 про проведення експертизи, у зв'язку з не згодою позивача з порушеннями зазначеними в акті від 29.09.2017 № 123451.
26.12.2017 судовим експертом Пампухою Геннадієм Геннадійовичем Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз", за заявою відповідача щодо проведення електротехнічного дослідження, був складений висновок № 8966 за результатами проведення електротехнічного дослідження, яким встановлено, що на друкованій платі електролічильника наявні ознаки конструктивних змін електронної схеми у вигляді додаткового монтажу двох додаткових друкованих плат з радіодеталями та електричних дротів для з'єднання вказаних радіодеталей поверх друкованої плати. У наданому на дослідження лічильнику пошкоджені верхня ліва та нижня права стійки фіксації електронної друкованої плати. Монтаж та кріплення двох додаткових друкованих плат з радіодеталями виконано кустарним способом. В конструкцію друкованої плати електролічильника внесені конструктивні зміни, які можуть впливати на роботу вказаного лічильника шляхом дистанційного вмикання модуля ХВее та втручання в електричну схему електролічильника, що може призводити до спотворювання даних обліку та припиненню обліку електроенергії. При порівнянні відтисків пломбувальних плашок свинцевих пломб із позначками Держповірки та виробника, які були навішені на лічильник та відтисків пломбувальних плашок свинцевої пломби із позначками Держповірки та виробника, наданих в якості порівняльного зразка, встановлено їх невідповідність за розмірами позначень та символів, шрифтом.
24.01.2018 відповідачем, з урахуванням висновків експертизи, прийнято Рішення про нарахування позивачу вартості необлікованої електроенергії згідно підпункту 3 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 (далі-Методика), за період з 30.09.2014 по 29.09.2017 на суму 43 122, 00 грн., яке позивач відмовився підписувати.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, свій висновок мотивував тим, що відповідач не довів факту зміни саме позивачем показників розрахункового приладу обліку електролічильника при користуванні електричною енергією, що свідчить про незаконність прийнятого відповідачем Рішення, яке підлягає скасуванню в судовому порядку.
Скасовуючи наведене рішення суду та приймаючи нове, про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що поданий відповідачем висновок експерта свідчить про порушення позивачем ПКЕЕ, а тому підстави для скасування Рішення відповідача відсутні.
Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна з огляду на наступне.
Спеціальним законодавством у сфері електроенергетики визначено підстави, обставини, види порушень і відповідальності в зазначеній галузі, відповідно до вимог якого правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної та теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики та споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення ПКЕЕ (ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").
Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку (ч.1). До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (ч.2). Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання (ч.3).
Згідно частини першої статті 237 наведеного Кодексу підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Пунктом 6.40 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. (п. 6.41 ПКЕЕ).
Пунктом 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122 (122-2006-п) факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.
Таким чином пошкодження приладів обліку, пломб, а також факти втручання в їх роботу здійснюються спеціалізованими організаціями (криміналістичні центри МВС України, Науково-дослідні інститути судових експертиз тощо), які мають право на виконання таких робіт.
Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ж до п.3 "Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії," факт пошкодження приладів обліку, пломб на приладах - встановлюється спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення відповідної перевірки із залученням представників Держспоживстандарту. Проте, як вбачається із встановлених судами обставин справи, при встановленні факту пошкодження пломб у спірних правовідносинах представники Держспоживстандарту взагалі не залучалися.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.06.2018 у справі №906/896/17.
Крім того, апеляційним судом не встановлено, а відповідачем не спростовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз", яке проводило експертизу, є спеціалізованою організацією (підприємством), яке має право на проведення відповідної перевірки та те, що даним підприємством залучався представник Держспоживстандарту для проведення експертизи.
Наведеним підтверджуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції, а доводи відзиву на касаційну скаргу не знайшли підтвердження.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства і мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
За вказаних обставин для виправлення фундаментальних порушень, які допустив суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 пункту 4 підпункту "в" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судові витрати у справі належить покласти на відповідача.
Керуючись статтями 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондаренко Анжели Валентинівни задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у справі Господарського суду Чернівецької області №926/838/18, скасувати, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.05.2018, залишити в силі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" на користь Фізичної особи-підприємця Бондаренко Анжели Валентинівни 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) 00 копійок судового збору з касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.С. Берднік
І.В. Кушнір