1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.03.2017 відкрито процедуру санації Публічного акціонерного товариства (Далі - ПАТ) "Херсонський завод карданних валів" м. Херсон, керуючим санацією призначено генерального директора ПАТ "Херсонський завод карданних валів" м. Херсон Смолієнка Ю. О.

2. Публічного акціонерне товариство (Далі - ПАТ) "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ звернулось до Господарського суду Херсонської області з клопотанням про визнання ПАТ "Херсонський завод карданних валів" м. Херсон банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

3. Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.05.2016 внесено зміни до реєстру вимог кредиторів боржника, якими збільшено вимоги Публічного акціонерного товариства "Авто Краз" м. Кременчук на суму 13 727 783,33 грн та зменшено на цю суму вимоги АТ "Банку "Фінанси та Кредит" м. Київ.

3.1. Непогашена сума поточних вимог Публічного акціонерного товариства "Авто Краз" м. Кременчук до боржника в процедурі санації складає 4 744 900 грн, і погашення цієї суми планом санації.

3.2. Кредиторські вимоги Компанії NASTERNO COMMERCIAL LIMITED, Республіка Кіпр, Відкритого акціонерного товариства "Полтавський ГЗК", Публічного акціонерного товариства "Стаханівський вагонобудівний завод" м. Стаханів та Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна комплектація" взагалі не включено до реєстру вимог кредиторів та плану санації.

3.3. Протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника плану санації до суду надано не було, з дня відкриття процедури санації минуло більше 12 місяців, план санації, поданий до суду лише 27.02.2018 план санації не регулює питання погашення заборгованості перед всіма кредиторами, поточні зобов'язання боржника не виконуються в процедурі санації, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ заперечує проти погодження плану санації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.05.2018 у задоволенні клопотання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ відмовлено.

5. Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що з урахуванням положень ч. 6 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство) під час процедури банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів і саме до його компетенції належить звернення до суду з відповідних клопотанням.

ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ є забезпеченим кредитором, тому, відповідно до наведеної норми, має брати участь у роботі комітету кредиторів лише з правом дорадчого голосу.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що питання не включення до реєстру вимог кредиторів всієї кредиторської заборгованості боржника вже розглядалось судом, про що постановлено відповідні ухвали від 19.05.2015 та від 19.05.2016 у даній справі.

Господарський суд першої інстанції вважає, що затримка затвердження плану санації відбулась у зв'язку з оскарженням ухвали про введення процедури санації і неодноразовим внесенням змін до плану санації.

6. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.05.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ по справі № 923/398/14 без задоволення.

7. Постановою Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що комітетом кредиторів ПАТ "Херсонський завод карданних валів" м. Херсон рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання боржником банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не приймалось, в той час як окремі кредитори не наділені законними повноваженнями на звернення до суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури.

7.1. Відхиляючи доводи скаржника про те, що попри тривалу процедуру санації (строк якої перевищує 15 місяців) місцевий господарський суд безпідставно не припиняє процедуру санації і не визнає боржника банкрутом, суд другої інстанції зазначив, що процедуру санації, яку введено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.03.2017 оскаржено ПАТ "Банком "Фінанси та Кредит" м. Київ в апеляційному та касаційному порядку, отже порушення строків, встановлених ст. ст. 28 та 29 Закону про банкрутство, відбулось з об'єктивних причин.

7.2. Судом апеляційної інстанції відхилено доводи ПАТ "Банку "Фінанси та Кредит" про те, що боржником не погашаються поточні зобов'язання перед Херсонською ОДПІ, Публічним акціонерним товариством "Херсонгаз", Товариством з обмеженою відповідальністю "ХНЦВ", Товариством з обмеженою відповідальністю ФК "Факторинг", Публічним акціонерним товариством "Стаханівський вагонобудівний завод" та Компанією NASTERNO COMMERCIAL LIMITED, що є підставою з урахуванням приписів ч. 12 ст. 28 Закону про банкрутство для припинення процедури санації боржника достроково та встановлено наявність доказів виконання боржником поточних зобов'язань, які надано до матеріалів справи 23.03.2018.

7.3. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що питання не включення до плану санації вимог Компанії "NASTERNO COMMERCIAL LIMITED", Відкритого акціонерного товариства "Полтавський ГЗК", Публічного акціонерного товариства "Стаханівський вагонобудівний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна комплектація" було розглянуто в межах скарги ПАТ "Фінанси та Кредит", про що постановлено ухвалу від 24.05.2018 залишену без змін за результатами апеляційного перегляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. ПАТ "Фінанси та Кредит" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.05.2018 та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у даній справі з проханням їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання скаржника про визнання ПАТ "Херсонський завод карданних валів" м. Херсон банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Підставою для скасування ліквідатор вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 28, 29, 36 Закон про банкрутство.

9.1. Доводи касаційної скарги збігаються із доводами апеляційної скарги. Зокрема, скаржник в обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що до суду не подано плану санації і відповідно не затверджено його у строки встановлені Законом про банкрутство;

9.2. на думку скаржника, умови плану санації не виконуються за відсутності самого плану санації, також не виконуються поточні зобов'язання боржника;

9.3. керуючим санацією і комітетом кредиторів порушено процедуру продовження строку санації встановлену у ст. 36 Закону про банкрутство;

9.4. поданий до суду 17.04.2018 план санації виходить за межі процедури санації, передбачені у ст. 28 Закону про банкрутство.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. Керуючим санацією ПАТ "Херсонський завод карданних валів" м. Херсон Смолієнком Ю.О. подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.11.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу ПАТ "Фінанси та Кредит".

11.1. Ухвалою касаційного господарського суду у складі верховного Суду від 22.11.2018 відкрито касаційне провадження у справі №923/398/14 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.05.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у даній справі.

11.2. Призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" у відкритому судовому засіданні на 16 січня 2019 року о 12 год 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

12. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

13. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

15. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

16. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

17. У ч. 1 ст. 28 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців.

За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців.

Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

18. У ч. 6 ст. наведеної норми, зокрема, передбачено, що керуючий санацією зобов'язаний розробити та подати до суду у випадках, передбачених цим Законом, план санації, погоджений з комітетом кредиторів.

19. Частиною 1 ст. 29 Закону про банкрутство, зокрема, передбачено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених дим Законом, зобов'язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

20. У абз. 2 ч. 8 ст. 29 Закону про банкрутство передбачено, якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

21. Ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство передбачає, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

22. Слід звернути увагу, що за приписами ст. 26 Закону про банкрутство, під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону і саме до його компетенції належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом.

23. У ч. 2 ст. 27 Закону про банкрутство передбачено, що до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень:

схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації;

подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником;

подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.

24. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави дійти висновків про те, правом на звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури наділений не окремий кредитор неплатоспроможного боржника, а лише представницький орган всіх кредиторів - комітет кредиторів (збори кредиторів).

25. Саме за клопотанням комітету кредиторів (зборів кредиторів), Суд у випадках передбачених Законом про банкрутство за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, здійснює перехід до ліквідаційної процедури, встановивши попередньо ознаки неплатоспроможності підприємства боржника.

26. Отже, Верховний Суд погоджується із висновками попередніх судових інстанцій про те, що Акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" не наділене правом ініціювати, у даному випадку, питання щодо переходу з процедури санації ПАТ "Херсонський завод карданних валів" до процедури його ліквідації, за наявності у даній справі комітету кредиторів, який представляє інтереси всіх кредиторів щодо переходу до наступної судової процедури у справі.

27. Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що керуючим санацією боржника було подано до суду план санації, однак забезпечений кредитор АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відмовив у погодженні плану санації, у зв'язку з чим протоколом №3 від 01.09.2017 зборів кредиторів вирішено провести продаж забезпечених речей боржника на аукціоні в порядку встановленому Законом про банкрутство та задовольнити вимоги забезпеченого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів.

28. У подальшому, 26.02.2018 боржником було подано клопотання про продовження строку санації.

29. Як зазначає суд першої інстанції, 27.02.2018 до суду надійшло клопотання про затвердження плану санації та продовження строку санації на 6 місяців.

30. Місцевим господарським судом, також, встановлено, що комітетом кредиторів прийнято рішення схвалити план санації у новій редакції, який подано до суду (протокол комітету кредиторів від 30.03.2018) та наразі зазначені питання розглядаються судом.

31. У зв'язку з наведеним слід зауважити на тому, що провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії у визначені Законом про банкрутство строки, поміж тим, процесуальні питання, що виникають під час розгляду справи про банкрутство (заяви, клопотання, тощо), також мають чітко визначені процесуальним законом ( ГПК України (1798-12) ) строки вирішення.

32. З огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

33. Пунктом першим статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

34. Суд касаційної інстанції вважає, що розгляд клопотання Акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" про перехід до ліквідаційної процедури раніше ніж розгляд поданого на затвердження суду плану санації боржника призводить до порушення балансу інтересів кредиторів на розгляд справи упродовж розумних строків, є не логічним у хронологічному сенсі, оскільки порушує процедурні процеси провадження у справі про банкрутство та беззаперечно призводить до затягування строків процедури санації, які передбачені у ст. 28 Закону про банкрутство.

35. Такі дії суду протирічать принципу процесуальної економії необхідної при розгляді справи про банкрутство, елементами якої слід вважати вимогу оперативного розгляду судом справи про банкрутство та економного використвання процесуальних засобів судом та особами, які беруть участь у справі, для правильного і швидкого її розгляду.

36. Принцип процесуальної економії господарського судочинства при розгляді справи про банкрутство має бути загальним керівним положенням, відповідно до якого як господарський суд так і учасники судового процесу економно та ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справи про банкрутство з дотриманням процедур та строків.

37. У даному випадку, розглянувши клопотання про перехід до ліквідаційної процедури, поданого особою, яка в силу вимог Закону про банкрутство позбавлена права ініціювати викладені у клопотанні питання та не здійснивши при цьому розгляд поданого до суду плану санації, суд не ефективно використав встановлені процесуальним законом засоби та, відхиляючи доводи заявника, які стосувались суті поданого плану санації, фактично, без здійснення у відповідному судовому процесі оцінки плану санації, передчасно здійснив його оцінку, відхиляючи доводи заявника, зокрема про непогашена поточних вимог Публічного акціонерного товариства "Авто Краз" м. Кременчук до боржника в процедурі санації у сумі 4 744 900 грн та про відсутність умов такого погашення у плані санації, а також стосовно не включення до плану санації вимог Компанії "NASTERNO COMMERCIAL LIMITED", Відкритого акціонерного товариства "Полтавський ГЗК", Публічного акціонерного товариства "Стаханівський вагонобудівний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна комплектація".

38. Підсумовуючи наведене, Суд касаційної інстанції хоча і вважає оскаржувані судові рішення за результатами розгляду клопотання про застосування до боржника процедури ліквідації такими, що прийняті хронологічно та процесуально передчасними по відношенню до необхідності здійснення судового розгляду клопотання про затвердження плану санації, проте, не вбачає підстав для їх скасування, оскільки таке скасування виявилось би формальним, з огляду на те, що суди обох попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про відсутність у ініціатора переходу до ліквідаційної процедури такого права.

39. Однак, при подальшому розгляді даної справи, суду першої інстанції слід врахувати принцип процесуальної економії та повно і доцільно використовувати всі встановлені законом засоби для правильного і швидкого розгляду справи про банкрутство відповідно до процедур та строків, що цими процедурами передбачені, зокрема, процедурою санації, яка у даній справі введена ухвалою місцевого господарського суду 01.03.2017.

40. Щодо доводів касаційної скарги, Суд констатує, що за змістом касаційної скарги такі доводи були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та відхилені останнім.

41. Суд звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

42. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 09, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.05.2018 та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у справі №923/398/14 залишити без задоволення.