ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/223/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.
за участю представників:
представник відповідача Якимчук В.В. (в.о. директора на підставі наказу);
скаржник (представник АТ "ВТБ Банк") - Кокольський С.І. (дов. №2 від 03.01.2019).
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2018
(Колегія суддів у складі: Савченко Г.І. - головуючий, Павлюк І. Ю. Огороднік К.М.)
у справі
за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Укргазбанк"
про витребування із незаконного володіння, -
ВСТАНОВИВ:
1. ПАТ "ВТБ Банк" (змінено назву на Акціонерне товариство "ВТБ Банк", далів тексті - Позивач) звернулося з позовом до ТОВ "Машпромпроект" (далі в тексті - Відповідач), в якому ставить вимогу, уточнену клопотанням від 11.06.2018 року, витребувати із незаконного володіння дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K (60квА/48кВт), що розташований за адресою Волинська область, м. Луцьк, вул.Шопена,1.
Коротке обґрунтування позовних вимог та рішень судів першої і апеляційної інстанцій ухвалених за наслідками розгляду позову
2. При обґрунтуванні заявленої вимоги Позивач вказує, що 14.11.2017 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ТзОВ "Машпромпроект" було укладено:
- договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу та зареєстрований в реєстрі за № 817;
- договір № 2410 від 14.11.2017 року.
3. Згідно даних договорів було відчужено нерухоме майно будівля, загальною площею 540,3 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул.Шопена,1 та частина основних засобів, що знаходились в даній будівлі. Перелік основних засобів і інвентарні номери вказано в акті прийому-передачі від 14.11.2017 року до договору № 2410 від 14.11.2017 року.
4. Позивач зазначає, що після передачі у Відповідача залишилось майно, що належить на праві власності Банку, а саме дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K, яке по договорах від 14.11.2017 року не було відчужено Відповідачу, придбано Позивачем згідно договору № 1160/08-Н від 05.12.2008 року у ТОВ "НТТ Енергія", видаткова накладна № 000000092 від 17.02.2009 року, факт використання підтверджено актом виконання пуско-налагоджувальних робіт від 11.08.2009 року; згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.02.2011 року дизель-генератор (інвентарний номер 96546) знаходився у відділенні "Луцька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", згідно довідки від 05.03.2018 року перебуває на балансі ПАТ "ВТБ Банк" (інвентарний номер 96546); лист-вимога про повернення дизель-генератора від 10.01.2018 року № 168/1-2 залишена Відповідачем без виконання та відповіді.
5. Рішенням господарського суду Волинської області від 04.07.2018 позов задоволено та вирішено витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект" ( 43005, Волинська область, м.Луцьк, проспект Президента Грушевського,30, офіс 19, код ЄДРПОУ 33845556) на користь Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м.Київ, вул. Тараса Шевченка,/вул.Пушкіна, бул. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K (60квА/48кВт), що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Шопена,1.
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:
6.1. Суд першої інстанції за наслідками дослідження поданих учасниками справи доказів, дійшов до висновку що Позивач наданими доказами підтвердив своє право власності на спірний дизель-генератор, його перебування у Відповідача без відповідних правових підстав, а тому вимога про витребування дизель-генератора ґрунтується на належних доказах та чинному законодавстві.
6.2. Доводи Відповідача в частині того, що придбаний Банком дизель-генератор та той, що знаходиться у Відповідача є різними судом першої інстанції не взяті до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами. Твердження Відповідача в частині того, що дизель-генератор є приналежністю будівлі, а тому в силу ст. 186 ЦК України був відчужений одночасно з приміщенням по договору купівлі-продажу від 14.11.2017 року, суд першої інстанції визнав помилковим, оскільки спірний дизель-генератор за своїм цільовим призначенням є резервним, допоміжним джерелом електропостачання, не відноситься до внутрішніх систем електропостачання, знаходиться поза межами будівлі і може забезпечувати електропостачання будь-якого іншого об'єкту нерухомості.
6.3. Вказані обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про те, що позов слід задовольнити в повному обсязі.
7. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 скасовано рішення господарського суду Волинської області від 04.07.2018 у справі №903/223/18 та прийнято нове судове рішення, яким в позові відмовлено.
8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:
8.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що як вбачається із додатку до договору №529-3216000 про постачання електричної енергії ТзОВ "Машпромпроект" від 12.12.2017, дизель-генератор позначений на однолінійній схемі приєднання до електричних мереж електроустановок та пересувної ДЕС відділення "Луцька регіональна філія" ПАТ "ВТБ Банк" м. Луцьк, вул. Шопена, 1 /а.с. 188, т.1/.
8.2. З наведеного у постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K (60квА/48кВт) забезпечує електропостачання будівлі за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена, 1 та є складовою внутрішньої інженерної мережі, яка забезпечують належну експлуатацію майна відповідно до його призначення.
8.3. Враховуючи, що дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K (60квА/48кВт) є складовою інженерної мережі будівлі за адресою за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена, 1, яка була відчужена за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2017, в постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що у Позивача відсутні правові підстави витребувати із незаконного володіння спірний дизель-генератор.
8.4. Вказані обставини стали підставою для висновку суду апеляційної інстанції про те, що рішення господарського суду Волинської області від 04.07.2018 у справі №903/223/18 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
9. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "ВТБ Банк" надійшла касаційна скарга у якій Відповідач просить суд постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Волинської області від 04.07.2018.
10. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі рішення суду першої інстанції Позивач у касаційній скарзі наводить наступні доводи:
10.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 186 ЦК України.
10.2. Суд апеляційної інстанції прийшов до безпідставного висновку про ненадання Позивачем доказів про право власності на дизель-генератор.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. До Верховного Суду від ТОВ "Машпроект" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить суд залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Позиція Верховного Суду
12. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2018 призначено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі №903/223/18 на 23 січня 2019 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
13. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати з залишенням рішення суду першої інстанції в силі, виходячи з наступного.
14. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 186 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до приписів ст. 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:
- За договором купівлі-продажу нерухомого майна було передано у власність Покупця (Відповідача) будівлю, загальною площею 540,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул.Шопена,1.
- Згідно п.п. 1.1.1. нерухоме майно відчужується зі всіма внутрішніми інженерними мережами та комунікаціями (включаючи, але не обмежуючись системами електропостачання, водопостачання, водовідведення, теплопостачання), які забезпечують належну експлуатацію майна відповідно до його призначення.
- В специфікації (додаток №1 до договору № 2410) за порядковими № № 1-639 визначено перелік переданого товару з зазначенням інвентарного номера, номенклатури, опису, вартості (а.с.27-72).
- Як слідує з договорів купівлі-продажу від 14.11.2017 року, актів прийому-передачі до них, спірний дизель-генератор не входив до складу майна, яке передавалось Банком Відповідачу.
19. Також суди попередніх інстанцій встановили, що п. 1.2 договору № 2410 (а.с.24-26) під товаром мається на увазі: офісне, компютерне, серверне, телекомунікаційне та мережеве обладнання і устаткування: меблі, меблеві конструкції, стелажі, полиці; офісні та банківські сейфи, лічильники та валідатори купюр, тощо (перелік не є вичерпним), повний перелік яких зазначається у відповідних Специфікаціях, наведених в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
20. Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 1.1.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2017, воно (майно) відчужується зі всіма внутрішніми інженерними мережами та комунікаціями (включаючи, але не обмежуючись системами електропостачання, водовідведення, теплопостачання), які забезпечують належну експлуатацію майна відповідно до його призначення.
21. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний дизель-генератор за своїм цільовим призначенням є резервним, допоміжним джерелом електропостачання, не відноситься до внутрішніх систем електропостачання, знаходиться поза межами будівлі і може забезпечувати електропостачання будь-якого іншого об'єкту нерухомості.
22. Також колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що враховуючи те, що Позивач та Відповідач в пункті 1.2 договору № 2410 узгодили те, що перелік товару (майна) яке передається за договором, зазначається у відповідних Специфікаціях, наведених в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а також беручи до уваги встановлену фактичну обставину про те, що спірний дизель-генератор не входив до складу майна, яке передавалось Банком Відповідачу відповідно до умов договору № 2410, можна дійти до висновку про те, що спірний дизель-генератор не був визначений, відповідно до умов договорів від 14.11.2017, як річ, яка слідує за головною річчю(внутрішні інженерні мережі та комунікації).
23. Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
24. Враховуючи вищевикладене, а також те, що приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 186 ЦК України), колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про обґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 186 ЦК України.
25. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції прийшов до безпідставного висновку про ненадання Позивачем доказів про право власності на дизель-генератор, колегія суддів зазначає наступне.
26. В рішенні суду першої інстанції встановлено, що як слідує з наданих Позивачем документів, дизель-генератор Банком було придбано у ТзОВ "НТТ Енергія" по договору № 1160/08-Н від 05.12.2008 року, видаткова накладна № 000000092 від 17.02.2009 року. Факт вводу його в експлуатацію та використання підтверджено: актом пуско-налагоджувальних робіт від 11.08.2008 року, однолінійною схемою приєднання до електричних мереж електроустановок та пересувної ДЕС відділення "Луцька регіональна філія" ПАТ "ВТБ Банк" м. Луцьк, вул. Шопена,1, станом на 28.07.2014 року зазначено пересувна ДЕС SDMO J66K, яка затверджена директором відділення Банку, Положенням про оперативні відносини між персоналом ПАТ "Волиньобленерго" і персоналом споживачів, які мають у своєму підпорядкуванні резервні електростанції, затвердженим 17.10.2014 року директором відділення "Луцька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" та головним інженером Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго", додатком № 13 від 26.07.2010 року до договору № 529-1202000 від 13.02.2008 року (між Банком та Луцькою міською філією ВАТ "Волиньобленерго" (а.с. 193-204)).
27. У постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що оскільки оригінал договору №1160/08-Н суду не поданий, а Відповідач ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу договору №1160/08-Н, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявна в матеріалах справи копія договору №1160/08-Н належним чином не підтверджує право власності Позивача на дизель-генератор виробництва SDMO (Франція) модель J66K (60квА/48кВт), що розташований за адресою Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена, 1.
28. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
29. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що Позивач не підтвердив належним чином своє право власності на спірний генератор спростовується наступними встановленими фактичними обставинами справи:
- Доводи Відповідача в частині того, що придбаний Банком дизель-генератор та той, що знаходиться у Відповідача є різними не підтверджені належними доказами.
- Положенням про оперативні відносини між персоналом ПАТ "Волиньобленерго" і персоналом споживачів, які мають у своєму підпорядкуванні резервні електростанції, затвердженим 17.10.2014 року директором відділення "Луцька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" та головним інженером Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго", додатком № 13 від 26.07.2010 року до договору № 529-1202000 від 13.02.2008 року (між Банком та Луцькою міською філією ВАТ "Волиньобленерго" (а.с. 193-204)) підтверджувалася наявність у власності Позивача спірного генератора.
30. Враховуючи те, що Відповідачем не надано жодного належного доказу щодо права власності на спірний дизель-генератор, а також беручи до уваги встановлені фактичні обставини про наявність на час підписання додатку № 13 від 26.07.2010 року до договору № 529-1202000 від 13.02.2008 року (між Банком та Луцькою міською філією ВАТ "Волиньобленерго" (а.с. 193-204)) у власності Позивача спірного дизеля-генератора, колегія суддів суду касаційної інстанції на підставі ч.1 ст. 74 ГПК України дійшла до висновку про обґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції прийшов до безпідставного висновку про ненадання Позивачем доказів про право власності на дизель-генератор.
31. Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимоги про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
32. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Позивач наданими доказами підтвердив своє право власності на спірний дизель-генератор, його перебування у Відповідача без відповідних правових підстав, а тому вимога про витребування дизель-генератора ґрунтується на належних доказах та чинному законодавстві.
33. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
34. Згідно приписів ст. 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
35. Колегія суддів суду касаційної інстанції враховуючи обґрунтованість доводів касаційної скарги, які викладені у підпунктах 10.1., 10.2. пункту 10 даної постанови, дійшла до висновку про те, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 скасовано рішення господарського суду Волинської області від 04.07.2018, яке відповідає закону.
36. За таких обставин касаційна скарга Акціонерного товариства "ВТБ Банк" підлягає задоволенню, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Волинської області від 04.07.2018 у справі № 903/223/18 підлягає залишенню в силі.
37. Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 903/223/18 задовольнити.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 903/223/18 скасувати.
3. Рішення господарського суду Волинської області від 04.07.2018 у справі №903/223/18 залишити в силі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект" ( 43005, Волинська область, м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30, офіс 19, код ЄДРПОУ 33845556) на користь Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м.Київ, вул. Тараса Шевченка,/вул.Пушкіна, бул. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) 16 736, 00 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять шість грн. 00 коп) витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
5. Доручити господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко