1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (далі - ПрАТ "Горлівськтепломережа") з вимогами про стягнення 118 996 221,15 грн, у тому числі: 54 038 409,49 грн заборгованості з оплати вартості поставленого природного газу за 2014 рік за договором купівлі-продажу природного газу; 9 979 414,96 грн пені; 5 160 294,02 грн - 3% річних; 49 818 102,68 грн інфляційних.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 844/14-БО-6 від 27.12.2013. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 175, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.06.2018 у справі № 905/305/18 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Суд стягнув з ПрАТ "Горлівськтепломережа" 118 893 551,99 грн заборгованості, з них: 54 038 409,49 грн основного боргу, 49 715 433,55 грн інфляційних, 5 160 294,00 грн 3% річних, 9 979 414,95 грн пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 19.06.2018 у справі № 905/305/18 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Горлівськтепломережа" (покупець) 27.12.2013 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 844/14-БО-6, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України продавцем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору;

- відповідно до пункту 1.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 31.01.2014 газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями;

- у пункті 2.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 31.01.2014 визначено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 (включно) газ обсягом 16 479,253 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень - 2 759,163, лютий - 2 639,084, березень - 2 223,851, квітень - 649,668, травень 0, червень 0, липень 0, серпень 0, вересень 0, жовтень - 692,474, листопад - 1 869,356, грудень - 2 564,674;

- відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору сторони домовились про можливу зміну планового обсягу передачі газу протягом місяця продажу відповідно до встановленого порядку, а також дозволене відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% від узгодженого планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу;

- згідно з пунктом 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця;

- у пункті 3.4 договору сторони домовились, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами;

- відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб.м. становить 3 459,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 17%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 295,60 грн, крім того ПДВ 17% - 50,25 грн, всього з ПДВ 345,85 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу 3 823,78 грн, крім того ПДВ 17% - 650,04 грн, всього з ПДВ 4 473,82 грн;

- в подальшому пункт 5.2 договору щодо встановлення ціни викладався в іншій редакції додатковими угодами;

- згідно з пунктом 5.5 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із суми вартості місячних поставок газу;

- зі змісту пункту 6.1 договору вбачається, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу;

- пунктом 6.3 договору сторони обумовили також необхідність зазначення у платіжних дорученнях покупцем номеру договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;

- відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу;

- у розділі 11 договору сторони дійшли згоди, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- згідно з п. 9.3 договору, строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років;

- на виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у період з січня 2014 року по грудень 2014 року поставив ПрАТ "Горлівськтепломережа" природний газ на загальну суму 54 038 409,49 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, 31.10.2014, 30.11.2014, 31.12.2014;

- відповідачем за зобов'язаннями січня-квітня та жовтня-грудня 2014 року оплата здійснена не була;

- між тим, враховуючи невиконання відповідачем свого обов'язку з оплати за отриманий природний газ у 2014 році, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 54 038 409,49 грн, а також нарахованих на неї сум пені, 3% річних та інфляційної індексації.

2.4. Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків зі своєчасної оплати отриманого від позивача протягом січня-квітня та жовтня-грудня 2014 року природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 844/14-БО-6 від 27.12.2013. Частковість задоволення позовних вимог зумовлена допущенням позивачем помилки при здійсненні розрахунку пені, 3% річних та інфляційних.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від 19.06.2018 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні інфляційних у розмірі 102 669,13 грн скасувати та в цій частині задовольнити.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України":

- рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 102 669,13 грн прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин справи;

- судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що ПАТ "НАК "Нафтогаз" при здійсненні розрахунку інфляційних втрат використовує методику розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду буде використана сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом оскарження відповідно до вимог касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні інфляційних у розмірі 102 669,13 грн.

4.2. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

4.3. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондуються із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

4.4. У відповідності з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.5. Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

4.6. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

4.7. За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

4.8. Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін та товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

4.9. Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

4.10. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем, за виключенням зобов'язання за жовтень 2014 року правильно розраховані належні до стягнення суми інфляційної індексації. При цьому за висновком судів попередніх інстанцій неправильний розрахунок суми інфляційних за зобов'язаннями жовтня 2014 року зумовлений невірним визначенням позивачем періоду розрахунку, а саме розрахунок помилково здійснено з місяця в якому мав бути здійснений платіж.

4.11. З огляду на викладене, спростовуються доводи, викладені ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі щодо неправильно обраної методики розрахунку інфляційних.

В іншій частині рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції не оскаржуються.

4.12. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.13. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

4.14. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно із частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції в оскаржуваній частині прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 19.06.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 905/305/18 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у сумі 102 669,13 грн залишити без змін.