ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/3873/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Стрім-КНК" (далі - Товариство),
представник позивача - Поцелов А.О. - адвокат (посвідчення від 25.04.2018 НОМЕР_1),
відповідач - селянське (фермерське) господарство "Риск" (далі - Господарство),
представник відповідача - не з'яв.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Карнест" (далі - ТОВ "Карнест"),
представник третьої особи - не з'яв.,
розглянув касаційну скаргу Господарства
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018
(головуючий - суддя Калатай Н.Ф., судді Зубець Л.П. і Мартюк А.І.)
у справі № 911/3873/17
за позовом Товариства
до Господарства
про стягнення боргу в сумі 4 275 298,59 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Карнест".
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення суми основної заборгованості 4 275 298,59 грн., що еквівалентно 156 791,58 дол. США (згідно з курсом НБУ станом на 14.12.2017).
2. Позов обґрунтовано порушенням умов договору поставки від 14.01.2016 № 1 (далі - Договір № 1), укладеного ТОВ "Карнест" та Господарством, право вимоги за яким позивач (Товариство) набув на підставі укладеного Товариством, Господарством і ТОВ "Карнест" договору про відступлення права вимоги від 24.05.2017 № 19/05-01 (далі - Договір № 19/05-01).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Київської області від 25.04.2018 (суддя Грабець С.Ю.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018: позов задоволено; стягнуто з Господарства на користь Товариства 4 275 298,59 грн. боргу і 64 129,49 грн. витрат зі сплати судового збору.
4. Рішення і постанову мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Господарство, вважаючи, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), просить зазначену постанову скасувати та направити справу до апеляційного господарського суду на новий розгляд.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Апеляційним господарським судом залишено поза увагою порушення судом першої інстанції норм процесуального права (пункту 4 частини першої статті 277 ГПК України).
7. Суд апеляційної інстанції неповно встановив всі обставини у справі (пункт 1 частини першої статті 277 ГПК України).
8. Названим судом також не вмотивовано відступлення від правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 зі справи № 3-238гс16.
9. Апеляційний господарський суд не звернув уваги на часткову сплату Господарством коштів ТОВ "Карнест" у сумі 80 000 грн. й не зазначив мотивів відхилення доказів такої сплати.
Доводи інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про те, що висновки останнього не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є необґрунтованими та незаконними, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Від ТОВ "Карнест" відзив на касаційну скаргу не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. ТОВ "Карнест" як покупець (до зміни назви - ТОВ "Агрос-Нова") та Господарство як постачальник уклали Договір № 1, за умовами якого Господарство зобов'язувалося передати у власність ТОВ "Карнест" сільськогосподарську культуру - кукурудзу, а ТОВ "Карнест" зобов'язувалося прийняти і оплатити товар. У подальшому до Договору № 1 було укладено додаткову угоду № 1, за якою Господарство зобов'язувалося передати ТОВ "Карнест", а останнє - прийняти й оплатити пшеницю, горох, сою, соняшник (далі - товар).
12. На виконання умов Договору № 1 ТОВ "Карнест" здійснено попередню оплату товару на суму 4 255 560 грн.
Господарство на виконання умов цього договору поставило ТОВ "Карнест" лише частину товару на суму 1 257 960,56 грн.
Додатковою угодою № 2 до Договору № 1 сторони останнього погодили, що заборгованість за фактом поставки товару за цим договором складає 3 350 268,40 грн., а загальна заборгованість за даним договором - 4 167 817,26 грн.
Доказів поставки товару після укладення додаткової угоди № 2 до Договору №1 матеріали справи не містять. Господарством не заперечується неповна поставка товару за Договором №1.
13. У подальшому ТОВ "Карнест" як первісний кредитор, Товариство як новий кредитор і Господарство як боржник уклали Договір № 19/05-01, за яким ТОВ "Карнест" відступило належне йому право вимоги за Договором № 1 та додатковими угодами до нього, а Товариство прийняло це право вимоги.
Згідно з розрахунком зобов'язань (додаток № 1 до Договору № 19/05-01) розмір зобов'язань Господарства за Договором № 1 (з додатковою угодою до нього) складає 4 272 826,09 грн.
Укладенням Договору № 19/05-01 з додатком № 1 до нього Господарство підтвердило наявність своєї заборгованості перед ТОВ "Карнест" за Договором № 1, погодилося з її розміром - 4 272 826,09 грн. і визнало право Товариства вимагати замість ТОВ "Карнест" стягнення з Господарства на свою користь зазначеної суми.
14. Відповідно, Товариство й звернулося до господарського суду за захистом своїх прав, яких воно набуло за Договором № 19/05-01, та вимагало стягнути з Господарства згадану суму заборгованості.
15. Згідно з умовами Договору № 1, зокрема:
- повернення передоплати здійснюється в національній валюті, в еквіваленті до долара США згідно з курсом НБУ на момент повернення коштів (пункт 5.3);
- обумовлений пунктом 7.6 штраф у розмірі 766 897,89 грн., який на дату підписання додаткової угоди № 1 (09.11.2016) був еквівалентний 30 000 доларів США за курсом НБУ, Господарство повинне перерахувати в національній валюті, в еквіваленті до долара США за курсом НБУ на момент перерахування коштів.
16. Таким чином, заявлена до сплати сума 4 275 298,59 грн. заборгованості складається із суми основного боргу, штрафу та суми курсової різниці (відносно курсу НБУ станом на 09.11.2016), і на 14.12.2017 при курсі НБУ - 24,267490 еквівалентна обумовленій сторонами в Договорі № 19/05-01 заборгованості в сумі 156 791,58 дол. США,та є обґрунтованою.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
17. Цивільний кодекс України (435-15) :
пункт 1 частини першої статті 512:
- кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
стаття 514:
- до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;
стаття 629:
- договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційної інстанції
18. Попередні судові інстанції, з'ясувавши факт неповного виконання Господарством своїх зобов'язань за Договором №1 перед ТОВ "Карнест" і здійснення останнім за Договором № 19/05-01 відступлення свого права вимоги до Господарства новому кредитору - Товариству, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, заснованих на такому відступленні.
Аргументи касаційної скарги даного висновку не спростовують з огляду на таке.
19. Не можна погодитися з доводом скаржника про те, що у зв'язку з відхиленням місцевим господарським судом його клопотання про зупинення провадження у даній справі через розгляд судом іншої справи № 911/534/18 (про визнання Договору № 19/05-01 недійсним) скаржника було позбавлено права на оскарження відповідної відмови. По-перше, відповідні доводи (стосовно необґрунтованої, на думку скаржника, відмови у зупиненні провадження в даній справі № 911/3873/17) могли бути включені до апеляційної скарги на прийняте по суті справи рішення суду першої інстанції. По-друге, в разі з'ясування у згаданій іншій справі істотних обставин, що не були встановлені судом та не були відомі скаржнику, останній не позбавлений буде права порушити питання про перегляд відповідного судового рішення в даній справі у порядку глави 3 розділу IV ГПК (1798-12) України.
20. Питання, пов'язані з належністю Договору № 19/05-01 до договорів факторингу та, в зв'язку з цим, - з фіктивністю відповідного правочину, не є предметом розгляду в даній справі, оскільки в останній не заявлялися вимоги про визнання згаданого договору недійсним (фіктивним). Пов'язані з цим обставини, як зазначалося, розглядаються в іншій справі № 911/534/18, в якій відповідні вимоги заявлено; і, як теж вказувалося Касаційним господарським судом, такі обставини, за наявності підстав для цього, можуть у принципі мати наслідком перегляд судового рішення в даній справі № 911/3873/17 у згаданому в пункті 19 цієї постанови порядку.
21. Довод скаржника про те, що "суд апеляційної інстанції також не звернув увагу на часткову сплату СФГ "Риск" коштів ТОВ "Карнест" в сумі 80 000 грн. та не зазначив мотивів відхилення доводів сплати у своєму рішенні" спростовується змістом оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, в якій (постанові) вказується, що повернення коштів у зазначеній сумі було здійснено після укладення Договору № 19/05-01, а відтак з огляду на те, що Господарство знало про відступлення права вимоги та погодилося з цим, перерахування третій особі (ТОВ "Карнест"), а не Товариству частини спірних коштів після укладення згаданого договору не є належним виконанням Господарством умов Договору № 19/05-01.
22. Водночас Касаційним господарським судом беруться до уваги доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються із встановленими у справі обставинами та нормами матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
23. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків апеляційного господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого ним судового рішення.
24. За таких обставин суд касаційної інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу Господарства залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати
25. Понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Риск" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 911/3873/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов