1. Фізична особа-підприємець Назаров О.С. (далі Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нові технології-Україна" (далі в тексті - Відповідач) про стягнення заборгованості в загальній сумі 740864,13 грн. за договором про надання послуг № 14/10-14 від 15.10.2014 та договором поставки товару № 01/04-16 від 01.04.2016.

2. Рішенням господарського суду Одеської області від 18.09.2018 позов про стягнення заборгованості в загальній сумі 740864,13 грн. задоволено частково та вирішено стягнути з ТОВ "Компанія "Нові технології-Україна" на користь ФОП Назарова О.С. заборгованість за договором про надання послуг № 14/10-14 від 15.10.2014 в розмірі 301933,50 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4529,00 грн., в задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

3. 01.11.2018 до суду апеляційної інстанції від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої Позивач просить суд: накласти арешт на судно земснаряд "Дунай" (ІМО 7397593), зареєстроване під прапором України, власником якого є ТОВ "Компанія "Нові технології-Україна" (код ЄДРПОУ 38897944) з місцезнаходженням: 65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2, яке знаходиться в акваторії Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (Митна площа, 1, м. Одеса, 65026) шляхом його затримання та заборони виходи з акваторії Одеського морського порту Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів Україна".

Короткий зміст мотивів заяви про забезпечення позову та ухвали суду апеляційної інстанції постановленої за наслідками розгляду такої заяви

4. Заява про забезпечення позову обґрунтована наявністю у Позивача згідно частини третьої статті 42 Кодексу торговельного мореплавства України чинної морської вимоги до відповідача - ТОВ "Компанія "Нові технології-Україна" як судновласника щодо заборгованості, яка виникла за надані послуги з ремонту суден та поставлені на судна запасні частини. Так, у поданій заяві Позивач вважає, що заявлені ним вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 14/10-14 від 15.10.2014 та договором поставки товару № 01/04-16 від 01.04.2016, що з урахуванням неустойки складає 740864,13 грн., а саме за надання послуг та постачання товарів Відповідачу для експлуатації та утримання суден, є морською вимогою.

5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи підприємця Назарова О.С. у забезпеченні позову.

6. Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

6.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту договору поставки товару № 01/04-16 від 01.04.2016 та договору надання послуг № 14/10-14 від 15.10.2014, якими Позивач обґрунтовує позовні вимоги, не вбачається здійснення поставки обладнання та надання послуг конкретно саме на судно - земснаряд "Дунай" (ІМО 7397593). Натомість у доданих до позову актах надання послуг та видаткових накладних зазначаються різні т/х, а саме:

- Акт надання послуг № 57 від 30.09.2016 т/х MZ-9;

- Акт надання послуг № 60 від 30.09.2016 т/х Дунай;

- Акт надання послуг № 61 від 30.09.2016 т/х Дунай;

- Акт надання послуг № 62 від 03.10.2016 т/х MZ-9;

- Акт надання послуг № 65 від 06.10.2016 т/х Дунай;

- Акт надання послуг № 77 від 01.11.2016 т/х Киевская;

- Акт надання послуг № 78 від 03.11.2016 т/х Куяльницкая.

6.2. В Актах надання послуг № 74 від 31.10.2016, № 81 від 30.11.2016, № 84 від 28.12.2016, № 86 від 31.12.2016, № 3 від 31.01.2017, № 4 від 28.02.2017, № 7 від 31.03.2017, № 16 від 31.05.2017, № 14 від 30.04.2017, № 18 від 30.06.2017, № 20 від 31.07.2017 взагалі не визначені судна на яких здійснювались надані послуги, про що встановлено в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції.

6.3. Ті обставини, що в актах наданих послуг № 60 від 30.09.2016 на суму 27921,60 грн., № 61 від 20.09.2016 на суму 41733,84 грн., № 65 від 06.10.2016 р. на суму 76056,00 грн. та видаткових накладних № 63 від 06.10.2016 на суму 8910,00 грн. і №65 від 06.10.2016 на суму 143220,00 грн., на які Позивач посилається в заяві, вказується про т/х "Дунай" не свідчить, на переконання суду апеляційної інстанції, про виконання спірних договорів саме виключно стосовно земснаряду "Дунай" (ІМО 7397593), яке Позивач просить арештувати.

6.4. З урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, предмету спору та обставин справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла до висновку про відсутність у Позивача морської вимоги до Відповідача в розумінні положень КТМ України та Конвенції 1952 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. До Верховного Суду від Фізичної особи підприємця Назарова О.С. надійшла касаційна скарга у якій Позивач просить суд скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 та ухвалити нове рішення про накладення арешту на судно - земснаряд "Дунай" (ІМО 7397593) шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії Одеського морського порту Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

8. В обґрунтування підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції з ухваленням нового рішення про накладення арешту на майно Позивач у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

8.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 514 ЦК України, що спричинило порушення в оскаржуваній ухвалі норм Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) .

8.2. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 85, 236 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. До Верховного Суду не надходив від Відповідача відзив на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2018 відкрито касаційне провадження у справі у справі №916/1278/18 за касаційною скаргою Фізичної особи підприємця Назарова О.С. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 у даній справі. Прийнято до розгляду касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Назарова О.С. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 у справі №916/1278/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Одеської області /Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/1278/18 за позовом Фізичної особи підприємця Назарова О.С. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нові технології-Україна" про стягнення 740 864,13 грн.

11. 14.01.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 916/1278/18.

12. Заслухавши без виклику учасників судового процесу доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.

13. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Щодо доводів касаційної скарги, які викладені в підпунктах 8.1., 8.2. пункту 8 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

16. Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

17. Суд апеляційної інстанції встановив, що в якості посилання на необхідність задоволення заяви про забезпечення позову Позивач зазначає що у провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/2014/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" (далі - ПАТ "Чорномортехфлот") до ТОВ "Компанія "Нові технології-Україна", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про витребування від ТОВ "Компанія "Нові технології-Україна" суден: грунтовозу "Измаильская", земснаряду "Дунай", грунтовозу "Киевская", грунтовозу "Куяльницкая" шляхом їх передачі ПАТ "Чорномортехфлот".

18. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

19. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

20. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку задоволення позову.

21. Як в касаційній скарзі так і в заяві про забезпечення позову (відповідно до встановлених фактичних обставин) Позивачем не наводиться жодна обставина про те, що Відповідачем здійснюються дії, які можуть призвести до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

22. Посилання Позивача на те, що у провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/2014/17 про витребування від ТОВ "Компанія "Нові технології-Україна" суден: грунтовозу "Измаильская", земснаряду "Дунай", грунтовозу "Киевская", грунтовозу "Куяльницкая" шляхом їх передачі ПАТ "Чорномортехфлот", не є свідченням що саме ТОВ "Компанія "Нові технології-Україна" здійснюються дії, які можуть призвести до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, оскільки у зазначеній справі наведена юридична особа є відповідачем.

23. Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).

24. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України (1798-12) та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

25. Враховуючи приписи ст. 136 ГПК України, а також те, що Позивач як у касаційній скарзі так і в заяві про забезпечення позову (відповідно до встановлених фактичних обставин) не наводить обставин про те, що Відповідачем здійснюються дії, які можуть призвести до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що Позивач обґрунтував необхідність забезпечення позову такими обставинами, які не можуть свідчити про істотну ускладненість виконання рішення суду або неможливість ефективного захисту прав Фізичної особи підприємця Назарова О.С. у разі невжиття таких заходів.

26. За таких обставин, визнаються необґрунтованими доводи касаційної скарги, які викладені підпунктах 8.1., 8.2. пункту 8 даної постанови.

27. Відповідно до положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

28. Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

29. За таких обставин, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Назарова О.С. підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 - залишенню без змін.

30. Оскільки касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Назарова О.С. підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 - залишенню без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.