розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 (суддя Сташків Р.Б.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 (головуючий суддя: Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ",

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5,

про визнання недійсним рішення комісії по розгляду акта порушень,

За участю представників:

позивача - Стукалов А.В. - адвокат

відповідача - Кудаліна І.М. - адвокат

третьої особи-1 - не з'явився

третьої особи -2 - не з'явився

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 12.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про визнання недійсним рішення комісії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" по розгляду акта про порушення ПАТ "Київенерго" № 047823 від 17.01.2018, оформленого протоколом № 248 від 01.03.2018р.

2. 26.03.2018 до Господарського суду міста Києва позивачем було подано заяву, в якій уточнено, що відповідачем за пред'явленим позовом є одна особа - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", а не дві особи, як ним було спочатку вказано у вступній частині позову.

3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є споживачем електроенергії у квартирі, стосовно споживання електроенергії у якій було складено вказаний акт про порушення.

4. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що укладеним між сторонами договором було погоджено зони балансової належності та експлуатаційної відповідальності позивача, відтак останній мав не допустити безоблікового споживання електричної енергії від своїх технологічних мереж.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі №910/2808/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018, у позові відмовлено повністю.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

6. 02.10.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 910/2808/18 до Касаційного господарського суду.

7. Протоколом автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 10.10.2018 року у справі №910/2808/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2018 касаційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені у заяві про поновлення строку підстави причин пропуску строку визнані неповажними; надано скаржнику строк для усунення недоліків до 19.11.2018; встановлено Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

9. 30.10.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) скаржник направив до суду клопотання про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 17.10.2018.

10. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2018 заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено; поновлено Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" строк для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 910/2808/18; відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 17.01.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 10.12.2018.

11. 26.12.2018 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на його подачу, обґрунтований хворобою адвоката, якій супроводжував справу.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, можливість поновлення процесуального строку обумовлена поважністю причин його пропуску. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Частиною 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідачем не представлено доказів неможливості своєчасної подачі відзиву на позов іншим представником, судом відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на касаційну скаргу та залишено даний відзив без розгляду.

12. У судове засідання з'явилися представники сторін. Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представник позивача підтримав касаційну скаргу. Представник відповідача виклав заперечення проти касаційної скарги.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

13. У касаційній скарзі Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (скаржник, позивач) просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 910/2808/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач вказує, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доказам, що свідчать про відсутність права власності чи користування у позивача щодо об'єкту, де виявлене порушення, а також доказам, що підтверджують право власності та користування на помешкання АДРЕСА_1 інших осіб, що є власниками електроустановок у зазначеній квартирі та фактично вчиняли дії з безоблікового споживання електричної енергії.

На думку Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", судами проігноровано висновки, викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 №3 "про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" (va003600-15) щодо доведення права володіння приміщенням, в якому виявлено порушення.

Позивач вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій зроблені помилкові висновки під час оцінки доказів, зокрема, додатку до договору №20121 - акту розмежування балансової належності, на підставі якого встановлено перебування внутрішньобудинкових мереж будинку на балансі підприємства, оскільки договір між двома суб'єктами господарських відносин, що не є власниками майна, або не наділені власником відповідними повноваженнями, не може встановлювати балансову належність майна.

Скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку змісту протоколу та акту, що оскаржуються, та не встановлено чи відповідає зміст цих документів дійсним обставинам справи.

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", зазначає, що в акті та приписі вказані не порушення умов договору (тобто неповідомлення про факти безоблікового споживання), а порушення ПКЕЕ, вчинені безпосередньо особою, яка споживала електричну енергію, тобто позивач фактично притягається до відповідальності за порушення, вчинені третьою особою, тому на думку скаржника судами порушено ч.2 ст. 61 Конституції України, де зазначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, позивач вважає, що преюдиційний характер судового рішення унеможливить доведення вини осіб, які споживали електричну енергію в квартирі №70 житлового будинку №3-Б у випадку звернення з позовом у порядку регресу, оскільки в оскаржуваних протоколі та акті встановлені факти вини позивача у споживанні електричної енергії у згаданій квартирі.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

15. Між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (споживач) 01.02.2016р. було укладено договір про постачання електричної енергії №20121 (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.

Серед визначених п. 2.3 вказаного Договору обов'язків споживача передбачено, зокрема, оперативно повідомляти постачальника про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

У відповідності до п. 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (z0782-06) (надалі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку: споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

16. Додатком 6А "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до Договору сторони погодили, що головний розподільчий щит житлового будинку АДРЕСА_1, внутрішньобудинкові мережі перебувають на балансі Позивача. Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок між енергопостачальником та споживачем встановлена на кабельних наконечниках у щитовій (ГРЩ) вказаного житлового будинку.

17. Також між сторонами було укладено Договір про закупівлю електричної енергії від 29.12.2017 № 20121-Т118, відповідно до якого Відповідач зобов'язався в січні-грудні 2018 року поставити Позивачу електричну енергію, зазначену в п. 1.2, а Позивач - прийняти та оплатити такий товар у повному обсязі в терміни, обумовлені Договором.

Відповідно до п. 1.6. Договору № 20121-Т118 останній укладено на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) , Правил користування електричною енергією. Сторони дійшли згоди, що в частині правовідносин, які не врегульовані цим договором, сторони керуються Договором від 01.02.2016 № 20121 про постачання електричної енергії та додатками до нього.

Поряд із цим, п. 6.3. Договору № 20121-Т118 серед обов'язків Позивача також зазначено зобов'язання оперативно повідомляти Відповідача про виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж Позивача.

18. 17.01.2018 під час перевірки за адресою: АДРЕСА_1 представниками Відповідача (виробник/постачальник електричної енергії) виявлено порушення Позивачем п.п. 4, 13 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.п. 1.3, 5.1, 6.40 та 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електромереж Відповідача з метою безоблікового споживання електроенергії, про що складено акт про порушення № 047823. Самовільне підключення виконано від поверхового розподільчого щита по трьох фазах у помешкання АДРЕСА_1 на 12-му поверсі вищевказаного будинку.

19. У той же день виявлені порушення Відповідачем були усунуті шляхом припинення електропостачання (акт про усунення порушення від 17.01.2018 № 047823).

20. За результатами розгляду вищевказаного акту за участі представника Позивача (Осєчкова В.Є.) прийнято рішення комісії, оформлене протоколом від 01.03.2018 № 248, на підставі якого Позивачу була нарахована заборгованість за безобліково спожиту електроенергію в сумі 90324,86 грн.

21. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Договору № 20121 та акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, мережі (поверховий розподільчий щит), до яких здійснено самовільне підключення, знаходяться на балансі Позивача, доказів протилежного матеріали справи не містять. Також, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивачем Відповідача про виявлення безоблікового користування електричною енергією третьою особою від електричних мереж Позивача всупереч умовам Договору та ПКЕЕ.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

22. Судові рішення мотивовані тим, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що посилання позивача на те, що відповідальним суб'єктом та фактичним порушником споживання електричної енергії без обліку є власник квартири АДРЕСА_1, до якої від поверхового розподільчого щита було зафіксовано Відповідачем самовільне підключення, не є підставою для скасування складеного на Позивача акту про порушення, оскільки саме останній є балансоутримувачем внутрішньобудинкових електричних мереж у вказаному будинку та мав забезпечити уникнення безоблікового споживання електроенергії зі сторони інших осіб.

23. Також суд першої інстанції зазначив, що позивач не позбавлений права на звернення до суду із регресним позовом до власника квартири, до якої встановлено самовільне підключення від розподільчого щита, після відшкодування завданих відповідачу збитків.

24. Колегія суддів апеляційного господарського суду погодилась з вищевказаними доводами та висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" не підлягають задоволенню.

VІІ. Позиція Верховного Суду

25. Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

26. У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

27. Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальником електричної енергії та споживачами, у спірний період були врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (z0417-96) (далі - ПКЕЕ).

28. Відповідно до пунктів 10.2 (п.п.27), 10.3 (п.п.5) ПКЕЕ:

"10.2. Споживач електричної енергії зобов'язаний:

27) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

10.3. Споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про:

5) виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача."

29. Відповідно до п.6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (z0782-06) .

30. Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

31. Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

32. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів:

- Додатком 6А "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до Договору сторони погодили, що головний розподільчий щит житлового будинку АДРЕСА_1, внутрішньобудинкові мережі перебувають на балансі Позивача, межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок між енергопостачальником та споживачем встановлена на кабельних наконечниках у щитовій (ГРЩ) вказаного житлового будинку;

- відповідно до Договору № 20121 та акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, мережі (поверховий розподільчий щит), до яких здійснено самовільне підключення, знаходяться на балансі Позивача, доказів протилежного матеріали справи не містять;

- в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивачем Відповідача про виявлення безоблікового користування електричною енергією третьою особою від електричних мереж Позивача всупереч умовам Договору та ПКЕЕ.

33. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що посилання позивача на те, що відповідальним суб'єктом та фактичним порушником споживання електричної енергії без обліку є власник квартири АДРЕСА_1, до якої від поверхового розподільчого щита було зафіксовано відповідачем самовільне підключення, не є підставою для скасування складеного на позивача акту про порушення, оскільки саме останній є балансоутримувачем внутрішньобудинкових електричних мереж у вказаному будинку та мав забезпечити уникнення безоблікового споживання електроенергії зі сторони інших осіб.

За встановлених обставин балансової належності позивачу електрообладнання, від якого виконано самовільне підключення, та ураховуючи обсяг обов'язків позивача як споживача електричної енергії, у тому числі щодо належного утримування майна та забезпечення уникнення безоблікового споживання електроенергії зі сторони інших осіб, передбачений як умовами договору, так і ПКЕЕ, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку щодо покладення на позивача відповідальності за допущене порушення правил користування електричною енергією, а відтак і правомірності дій відповідача по застосуванню санкцій за таке порушення.

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає вірним зазначення судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні, що Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" не позбавлено права звернутися до суду з позовом до особи, діями якої позивачу завдано шкоди, за наявності підстав для такого звернення та за умови підтвердження належними та допустимими доказами факту порушення його прав і законних інтересів.

34. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №910/6959/17.

Колегія суддів касаційного суду по даній справі погоджується з правовою позицією, викладеною у зазначеній постанові Верховного Суду, та не вбачає підстав для відступу від неї.

35. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

36. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

37. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 910/2808/18 - без змін.

38. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 910/2808/18 залишити без задоволення.