1. У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/210/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Визит Альянс" (далі - ТОВ "Визит Альянс", боржник), порушена ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2015 на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) (далі - Закон про банкрутство), здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого господарського суду від 17.03.2015 про визнання боржника банкрутом з призначенням ліквідатором Герман О.С., яка виконувала повноваження ліквідатора ТОВ "Визит Альянс" в досудовому порядку на підставі статей 105, 110, 111 ЦК України.

1.1. До місцевого господарського суду 06.06.2017 надійшла заява ПАТ "Дельта Банк" за вих. №23.1/328 від 01.06.2017 про визнання недійсними результатів аукціону, в якій забезпечений кредитор просив визнати недійсними результати аукціону від 22.05.2017 року з реалізації заставного майна ТОВ "Визит Альянс" з підстав порушення ліквідатором та організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

1.2. В обґрунтування своїх вимог забезпечений кредитор зазначив, що реалізація на спірному аукціоні майна банкрута за ціною 3 364 854, 36 грн не узгоджується з вимогами частини 1 статті 44 Закону про банкрутство щодо обов'язку ліквідатора здійснити відчуження майна банкрута в ліквідаційній процедурі за найвищою ціною, зважаючи на визначену суб'єктом оціночної діяльності вартість спірного нерухомого майна в розмірі 154 180 140 грн.; ліквідатор не погоджував із забезпеченим кредитором початкову вартість заставного майна банкрута на спірному аукціоні, що проводився як другий повторний, а, відтак, обтяжене заставою ПАТ "Дельта Банк" рухоме та нерухоме майно банкрута було продано з другого повторного аукціону від 22.05.2017 за заниженою ціною, що завдано істотної шкоди банку-кредитору.

2. Справа стосовно реалізації майна банкрута на спірному аукціоні судами розглядалась неодноразово.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2018 року у справі №915/210/15 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Дельта Банк від 01.06.2017 № 23.1/328 про визнання недійсними результатів аукціону від 22.05.2017.

Визнано недійсними результати аукціону з продажу заставного майна ТОВ "Визит Альянс" від 22.05.2017, що оформлені протоколом №494 проведення аукціону з продажу майна банкрута від 22.05.2017.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна ТОВ "Визит Альянс" від 30.05.2017, що засвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Боненко Т.Л. та зареєстрований в реєстрі за №2026.

4. Судове рішення стосовно визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута мультилотом недійсними обґрунтовано встановленням фактичних обставин стосовно недотримання ліквідатором вимог ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство та незабезпечення реалізації комітетом кредиторів банкрута своєї компетенції з питання визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі ліквідації банкрута, зокрема, майна банкрута, що визначене як лот №494 та виставлене на продаж з другого повторного аукціону від 22.05.2017 "мультилотом".

5. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 апеляційну скаргу арбітражного керуючого-ліквідатора Герман О.С. задоволено частково.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2018 р. по справі № 915/210/15 скасовано.

Визнано недійсними результати аукціону з продажу заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Визит Альянс" м. Миколаїв від 22.05.2017, що оформлені протоколом № 494 проведення аукціону з продажу майна банкрута від 22.05.2017.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Визит Альянс" м. Миколаїв від 30.05.2017 р., що засвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Боненко Т.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 2026.

6. Постанова апеляційного господарського суду в частині скасування ухвали суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду, у разі, якщо таке повідомлення є обов'язковим, і якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

6.1. Встановивши, що в матеріалах справи відсутні докази направлення ліквідатору місцевим господарським судом ухвали від 07.06.2018 з повідомленням про дату, час та місце проведення наступного судового засідання, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2018 підлягає скасуванню;

6.2. приймаючи своє рішення в частині визнання недійсними результатів оскаржуваного аукціону, суд другої інстанції виходив з того, що під формулюванням "мультилот" арбітражним керуючим-ліквідатором Герман О.С. було здійснено продаж майна підприємства-банкрута не частинами, як того вимагає ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а у вигляді цілісного майнового комплексу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Ліквідатор банкрута арбітражна керуюча Герман О.С. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 у даній справі з проханням її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу заставного майнаТОВ "Визит Альянс" від 22.05.2017.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Підставою для скасування ліквідатор вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 26, 44, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).

8.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на правовий висновок, що викладено у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №16/1191/13 про те що зі змісту норм Закону про банкрутство, які регулюють продаж майна банкрута випливає, що торги визнаються недійсними лише в випадках, коли під час їх підготовки і проведення були допущені порушення, що могли вплинути на результати торгів і порушують права та законні інтереси особи, яка їх оспорює;

8.2. крім того, посилається на те, що Верховний Суд у постанові від 12.04.2018 у справі № 915/1277/13 дійшов висновку про проведення аукціону з продажу майна банкрута з дотриманням норм чинного законодавства та відсутності підстав для визнання недійсними результатів аукціону з підстав не створення комітету кредиторів та не визначення ним складу майна в разі продажу частини майна;

8.3. також, скаржник посилається на те, що справу про банкрутство TOB "Визит Альянс" порушено в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, якою передбачено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником та не передбачено створення комітету кредиторів;

8.4. скаржник вважає, що оскільки аукціон з продажу майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу не відбувся у зв'язку із відсутністю заявок на участь в аукціоні, а продаж майна частинами у складі мультилоту здійснювався з повідомленням про це ПАТ "Дельта Банк" та за його згоди, вимоги п. 8 ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство, не порушено;

8.5. скаржник, крім наведеного зазначає, що обрання подальших способів продажу майна відноситься на розсуд ліквідатора та посилається на обізнаність ПАТ "Дельта Банк" та інших кредиторів про обраний ліквідатором спосіб реалізації майна та його склад, оскільки інформація про проведення аукціонів (оголошення) розміщалася на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України, є загальнодоступною і з нею міг ознайомитися будь-хто, в тому числі і ПАТ "Дельта Банк". У цій частині скаржник посилається на правові висновки постанови Верховного Суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17;

8.6. підсумовуючи наведене, скаржник вважає, що постанова апеляційного господарського суду винесена внаслідок неправильного застосування норм ст. ст. 26, 44, 49 Закону про банкрутство, оскільки, під час підготовки та проведення аукціону з продажу майна банкрута, оформлення результатів аукціону було дотримано вимоги чинного законодавства, відповідно визначені законодавством підстави для визнання недійсними результатів аукціону відсутні.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. ПАТ "Дельта Банк" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.11.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Визит Альянс" Герман О.С.

10.1. Ухвалою касаційного господарського суду у складі верховного Суду від 16.11.2018 відкрито касаційне провадження у справі №915/210/15 за касаційною скаргою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Визит Альянс" арбітражного керуючого Герман О.С. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 у вказаній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Визит Альянс" арбітражного керуючого Герман О.С. на 12 грудня 2018 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул.О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

10.2. Відповідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.12.2018 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Білоуса В.В. визначено наступний склад колегії суддів: Жуков С.В. - головуючий; Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г.

10.3. Ухвалою Верховного Суду у наведеному складі від 12.12.2018 прийнято справу №915/210/15 Господарського суду Миколаївської області за розглядом касаційної скарги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Визит Альянс" арбітражного керуючого Герман О.С. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 у вказаній справі до провадження.

11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

14. Законом про банкрутство, зокрема, врегульовано питання щодо продажу майна боржника на аукціоні та щодо розгляду спорів, які виникають при проведенні, виконанні результатів аукціонів та визнанні їх недійсними.

15. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

16. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство (ч. 8 ст. 44 Закону про банкрутство).

17. Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

18. Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

19. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом судового розгляду є вимога ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону від 22.05.2017 року з реалізації заставного майна ТОВ "Визит Альянс" з підстав порушення ліквідатором та організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

20. Підставою для визнання недійсними результатів аукціону заявником зазначено наступне:

20.1. реалізація на спірному аукціоні майна банкрута за ціною 3 364 854, 36 грн не узгоджується з вимогами частини 1 статті 44 Закону про банкрутство щодо обов'язку ліквідатора здійснити відчуження майна банкрута в ліквідаційній процедурі за найвищою ціною, зважаючи на визначену суб'єктом оціночної діяльності вартість спірного нерухомого майна в розмірі 154 180 140 грн.;

20.2. ліквідатор не погоджував із забезпеченим кредитором початкову вартість заставного майна банкрута на спірному аукціоні, що проводився як другий повторний, а, відтак, обтяжене заставою ПАТ "Дельта Банк" рухоме та нерухоме майно банкрута було продано з другого повторного аукціону 22.05.2017 за заниженою ціною, що завдано істотної шкоди банку-кредитору.

21. Суд касаційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута судом повинні бути досліджені обставини порядку його організації та проведення, як того вимагають стаття 20, Розділи ІІІ, IV Закону про банкрутство. Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону). Між тим порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів.

22. За приписами ст. 58 Закону про банкрутство, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник.

23. Частиною 3 ст. 98 Закону про банкрутство встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

24. На виконання ст. 316 ГПК України щодо обов'язковості вказівок постанови Верховного Суду від 03.04.2018 судами встановлено, що оголошення про призначення аукціонів з продажу майна боржника "мультилотом" були опубліковані:

- 24 березня 2017 року за № 41446 про призначення на 26.04.2017 аукціону з продажу майна банкрута частинами "мультилотом" та встановлено кінцеву дату надання заявок на участь в торгах 03.04.2017. Повідомлення про визнання аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Визит Альянс", лот №494, таким, що не відбувся оприлюднене 03.04.2017 за №41737;

- 04 квітня 2017 року за №41768 про призначення на 10.05.2017 першого повторного аукціону та встановлено кінцеву дату представлення заявок на участь у торгах 11.04.2017 14:00. Повідомлення про визнання повторного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Визит Альянс", лот №494, таким, що не відбувся оприлюднено 11.04.2017 за №42024;

- 14 квітня 2017 року за №42140 про призначення на 22.05.2017 другого повторного аукціону та встановлено кінцеву дату представлення заявок на участь в торгах 21.04.2017 о 16:00.

25. Встановивши наведені обставини, судами не виявлено порушень ст. 58 Закону про банкрутство організатором аукціону та ліквідатором стосовно порядку оприлюднення оголошень про проведення аукціонів та повідомлень про їх результати.

26. На виконання вказівок Верховного суду щодо з'ясування обставин наявності повідомлення організатором аукціону кредитора-заставодержателя у справі про банкрутство про проведення другого повторного аукціону від 22.05.2017 з продажу заставного майна банкрута на виконання вимог пункту 3.5. договору №17/15 на організацію продажу майна банкрута з аукціону від 02.11.2015, що визначено як договірне зобов'язання при організації процедури продажу заставного майна, судами встановлено наступне.

27. Зі змісту п. 3.5 договору №17/15 на організацію продажу майна банкрута з аукціону від 02.11.2015 вбачається, що "виконавець" - організатор аукціону зобов'язаний письмово повідомити про проведення аукціону "замовника" - ТОВ "Визит Альянс" в особі ліквідатора. У разі продажу майна, що є предметом забезпечення, "виконавець" також зобов'язаний повідомити цього кредитора. У разі продажу права вимоги "виконавець" зобов'язаний повідомити боржника.

28. Судами встановлено, що матеріали справи містять докази повідомлення організатором аукціону заставного кредитора про проведення аукціонів з продажу майна банкрута, а саме:

1) копію листа за вих. №24-03-06/17 від 24.03.2017 про проведення аукціону з продажу майна банкрута, лот №494: мультилот, за початковою вартістю 175252807,00 грн призначеного на 26.04.2017, який згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано адресатом 27.03.2017;

2) копію листа за вих. №05-04-02/17 від 05.04.2017 про проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута, лот №494: мультилот, за початковою вартістю 1402022458,60 грн призначеного на 10.05.2017, який згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано адресатом 11.04.2017;

3) копію листа за вих. №14-04-03/17 від 14.04.2017 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, лот №494: мультилот, за початковою вартістю 112161796,48 грн призначеного на 22.05.2017, який згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано адресатом 19.04.2017 (т.6, а.с.272-274).

29. Встановивши наведені обставини, судами не встановлено порушень у діях організатора аукціону договірних умов щодо письмового повідомлення заставного кредитора про проведення аукціону з продажу заставного майна банкрута, зокрема другого повторного аукціону.

30. У відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

31. Судами встановлено, що Листом № 18.5/1841 віл 06.07.2016 ПАТ Дельта Банк надано згоду на продаж заставного майна банкрута на першому аукціоні.

32. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі №915/210/15, яка не оскаржена та набрала законної сили, встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" фактично надав згоду на продаж забезпеченого майна банкрута, при цьому положеннями статті 42 Закону про банкрутство законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для наступного продажу майна банкрута. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.

33. Таким чином, з системного аналізу зазначених норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що отримання додаткової згоди на продаж майна боржника, що є предметом забезпечення, у разі проведення повторних або других повторних торгів, у відповідності до положень Закону України Про підновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не вимагається.

34. Статтею 49 Закону про банкрутство врегульовано продаж майна на аукціоні.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обовязків, які не можуть бути передані іншим особам. Субєктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

35. Частина 1, 2 ст. 43 Закону про банкрутство встановлює, що початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

36. За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 57 Закону про банкрутство, початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.

37. Статтями 65 та 66 Закону про банкрутство передбачено особливості проведення повторного аукціону та другого повторного аукціону, а також особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості.

38. За змістом ч.ч. 1-3 ст. 65 Закону про банкрутство, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

39. Статтею 66 Закону про банкрутство визначено, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

40. Судами встановлено, що умови договору № 17/15 на організацію продажу майна банкрута з аукціону, укладеного ліквідатором ТОВ Визит Альянс з УБ Південь (п.3.14.1, 3.14.2) та додаткових угод до нього №3 від 14.03.2017 та №4 від 12.04.2017

41. Таким чином, Суди дійшли правомірних висновків про те, що встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута суперечать положенням статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ні стаття 42 зазначеного Закону, ні норми Закону, що регулюють продаж майна, порядок проведення аукціонів не вимагають отримання згоди заставного кредитора перед кожним з аукціонів та на кожну окрему дію спрямовану на реалізацію майна боржника. Тобто, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом. (Висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16; від 17.05.2018 у справі №915/220/14).

42. Крім того, судами правомірно спростовано доводи забезпеченого кредитора про продаж спірного нерухомого майна "мультилотом" за заниженою ціною з посиланням на обставини його реалізації з другого повторного аукціону 22.05.2017 з визначенням його початкової вартості як зменшеної на 20% вартості спірного майна, зазначеного в оголошенні про проведення повторного аукціону від 10.05.2017, який не відбувся, з подальшим зниженням його ціни на крок аукціону в розмірі 1% від початкової вартості лота під час другого повторного аукціону 22.05.2017, з посиланням на зміст частин 3, 4 ст. 66 Закону про банкрутство та пунктів 3.14.1, 3.14.2 договору №17/15 на організацію продажу майна банкрута з аукціону та Додаткових угод до нього №1 від 20.11.2015, №2 від 29.02.2016, №3 від 14.03.2017 та №4 від 12.04.2017, якими встановлено можливість під час проведення аукціону зниження початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

43. Поряд з тим, доводи заяви ПАТ "Дельта Банк" про порушення при здійсненні реалізації майна на спірному аукціоні вимог частини 1 статті 44, ст. 98 Закону про банкрутство щодо обов'язку ліквідатора здійснити відчуження майна банкрута в ліквідаційній процедурі за найвищою ціною, зважаючи на визначену суб'єктом оціночної діяльності вартість спірного нерухомого майна в розмірі 154 180 140 грн, в той час, як реалізація на спірному аукціоні майна банкрута за ціною 3 364 854, 36 грн, Суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасниками аукціону.

44. Слід, також, звернути увагу, що метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу. (Висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16).

45. Стосовно висновків апеляційного господарського суду, які стали єдиною підставою для визнання недійсними результатів спірного аукціону про те, що під формулюванням "мультилот" арбітражним керуючим-ліквідатором Герман О.С. було здійснено продаж майна підприємства-банкрута не частинами, як того вимагає ст. 44 Закону про банкрутство, а у вигляді цілісного майнового комплексу, слід зазначити таке.

46. Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2018 у справі № 914/701/17 надавався юридичний системний аналіз статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство та зроблено такі правові висновки:

Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). При цьому, право вибору ліквідатором способів реалізації майна за редакцією Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) вже не пов'язано з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна, як було передбачено попередньою редакцією Закону.

У тій же нормі (частина 5 статті 44 Закону), законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.

Законодавець не визначає обов'язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, він вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна цілісним майновим комплексом вперше та майна державних підприємств), або така оцінка буде проведена кредитором за його ініціативою, що регламентовано статтею 43 Закону про банкрутство. У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство складу таких частин (лотів).

Відтак, у випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом, такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм процедури продажу згідно Розділів ІІІ, ІV Закону про банкрутство, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону.

47. Враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права та встановлені судами обставини, які доводять, що під формулюванням "мультилот" арбітражним керуючим-ліквідатором Герман О.С. було здійснено продаж майна підприємства-банкрута не частинами, а фактично у вигляді цілісного майнового комплексу, висновки суду другої інстанції у оскаржуваній постанові про обрання ліквідатором та організатором аукціону неправильного способу реалізації майна шляхом проведення спірного продажу майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу, за відсутності встановлення судами порушення інших норм щодо організації та проведення таких аукціонів та дискримінації учасників аукціону, Суд вважає необґрунтованими.

48. Оскільки Законом про банкрутство не заборонено продаж майна банкрута, як цілісного майнового комплексу, на повторному та другому повторному аукціонах, тому обрання ліквідатором такого способу реалізації майна боржника не порушує прав учасників провадження у справі про банкрутство.

49. Поряд з наведеним слід зазначити, що ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство складу частин (лотів) майна банкрута, лише у випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, у даному випадку, таке погодження не було обов'язковим, крім того, комітет кредиторів не було сформовано, з підстав провадження у справі з особливостями передбаченими ст. 95 Закону про банкрутство.

50. Отже, у даному випадку, порушення ліквідатором частини 8 статті 26 Закону про банкрутство не відбулось, оскільки продаж майна підприємства-банкрута не здійснювався частинами.

51. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

52. З огляду на викладене, оскільки ПАТ "Дельта Банк" не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено обставин із якими Закон про банкрутство пов'язує визнання результатів оспорюваного аукціону з продажу майна банкрута недійсними під час підготовки, проведення та оформлення кінцевих результатів аукціону, тому підстави для задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 22.05.2017 року з реалізації заставного майна ТОВ "Визит Альянс", відсутні.

53. Дійшовши протилежного висновку, зокрема, апеляційний господарський суд, постанову якого оскаржує ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Визит Альянс" арбітражна керуюча Герман О.С. невірно застосував положення ст. ст. 44, 98 Закону про банкрутство, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення суду другої інстанції та прийняття нового рішення у даній справі.

54. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість доводів касаційної скарги ліквідатора банкрута.

55. Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

56. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 311 ГПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

57. Враховуючи те, що апеляційний господарський суд не правильно застосував до спірних правовідносин положення статті 44, 98 Закону про банкрутство, беручи до уваги висновки про застосування норм права які викладені у постановах Верховного Суду 12.06.2018 у справі № 905/1084/16; від 17.05.2018 у справі №915/220/14 а також Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, Суд касаційної інстанції дійшов висновків про скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 з прийняттям нового рішення у справі №915/210/15 про відмову у задоволенні заява ПАТ "Дельта Банк" за вих. №23.1/328 від 01.06.2017 про визнання недійсними результатів аукціону від 22.05.2017 року з реалізації заставного майна ТОВ "Визит Альянс".

58. Крім того, оскаржуваною у касаційному порядку постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 хоча і скасовано ухвалу суду першої інстанції (з підстав неналежного повідомлення сторони у справі щодо судового розгляду), проте, прийнято таке саме рішення, як і судом першої інстанції щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Визит Альянс" м. Миколаїв від 22.05.2017, що оформлені протоколом № 494 проведення аукціону з продажу майна банкрута від 22.05.2017.

59. У зв'язку із наведеним, скасуванню підлягає, також, і ухвала господарського суду Миколаївської області від 18.06.2018 року у справі №915/210/15 якою задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Дельта Банк від 01.06.2017 № 23.1/328 про визнання недійсними результатів аукціону від 22.05.2017 та визнано недійсними результати аукціону з продажу заставного майна ТОВ "Визит Альянс" від 22.05.2017, що оформлені протоколом №494 проведення аукціону з продажу майна банкрута від 22.05.2017.