1. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.07.2016 у справі №924/481/16 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" 680000,00 грн. попередньої оплати, 1141119,47 грн. пені та 27316,80 грн. судового збору. Провадження у справі в частині розірвання договору поставки №24/3 від 24.03.2015 укладеного між ТОВ "Зернотрейдсервіс" та ТОВ "Сатанов-Аграр" припинено.

2. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2017, рішення господарського суду Хмельницької області від 04.07.2016 скасовано в частині стягнення 680000 грн. попередньої оплати, 1141119 грн. 47 коп. пені, відмовлено в стягненні 10716 грн. 14 коп. пені викладено абзац 2 та 5 резолютивної частини рішення в наступній редакції: абзац 2 "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" 430 000 грн. попередньої оплати, 93 574 грн. 68 коп. пені, 7853 грн. 62 коп. судового збору." Абзац 5 "В позові в частині стягнення 1058260 грн. 93 коп. пені та 101720 грн. 54 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами відмовити." В решті рішення залишено без змін.

3. 03.05.2017 на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 було видано відповідний наказ.

4. 14.05.2018 до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Фонд боргових зобов'язань" (далі в тексті - Скаржник) відповідно до якої Скаржник просить суд в порядку ст. 334 ГПК України, замінити стягувача у виконавчому листі наказі про примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2017 у справі №924/481/16, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" на Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Фонд боргових зобов'язань". В обґрунтування заяви вказує, що 16.01.2018 між ТОВ Факторингова компанія Фонд боргових зобов'язань" та ТОВ Зернотрейдсервіс" було укладено договір факторингу, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі №924/481/16. На підставі вказаного договору правонаступник стягувача - заявник, набув права вимоги до боржника на суму 531428,30грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій ухвалених за результатами розгляду заяви про заміну стягувача

5. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.05.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" про заміну стягувача у виконавчому листі (судовому наказі від 03.05.2017 у справі №924/481/16) задоволено та вирішено замінити стягувача у виконавчому листі наказі про примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2017 у справі №924/481/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань".

6. Ухвала суду про заміну стягувача мотивована наступним:

6.1. Суд першої інстанції встановив, що 16.01.2018 між ТОВ Факторингова компанія Фонд грошових зобов'язань" (далі - фактор) та ТОВ Зернотрейдсервіс" (далі - клієнт) укладено договір факторингу №16/01-18 (далі - договір), згідно п. 2.1 якого вказано, що у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право вимоги. Сторони розуміють, та погоджуються з тим, що операція факторингу за даним договором не є забезпечувальним відступленням, фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором права вимоги.

6.2. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами підписується акт прийому - передачі права вимоги та документів у вигляді додатку №1 до договору (п. 2.3 договору).

6.3. У відповідності до п. 4.1. договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання акту прийому - передачі права вимоги (Додатку №1 до даного договору).

6.4. Встановивши те, що 16.01.2018 між ТОВ Факторингова компанія Фонд грошових зобов'язань" та ТОВ Зернотрейдсервіс" укладено договір факторингу №16/01-18, а також встановивши фактичну обставину щодо підписання між сторонами акту - приймання передачі права вимоги та документів згідно вищевказаного договору факторингу, що свідчить про перехід до ТОВ Факторингова компанія Фонд грошових зобов'язань" прав та обов'язків у матеріальних правовідносинах суд першої інстанції встановив наявність у зв'язку з цим достатніх підстав для здійснення відповідного процесуального правонаступництва.

6.5. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги ТОВ Факторингова компанія Фонд грошових зобов'язань" щодо заміни стягувача у виконавчому листі - наказі про примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2017 у справі №924/481/16 є доведеними та підлягають задоволенню.

7. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.05.2018 у справі №924/481/16 скасовано і прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобовязань" про заміну стягувача у виконавчому листі (судовому наказі від 03.05.2017 у справі №924/481/16).

8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

8.1. Колегія суддів суду апеляційної інстанції встановила, що станом на час звернення до суду першої інстанції із заявою про заміну кредитора у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" не подало доказів належного виконання своїх обов'язків за зазначеним договором факторингу, а саме передачі ТОВ "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" грошових коштів у розпорядження клієнта ТОВ "Зернотрейдсервіс" за плату.

8.2. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 24.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" не виконали та не надали суду документи на підтвердження факту оплати (виписки, платіжні доручення, квитанції тощо) відступлення права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" відповідно до договору факторингу №16/01-18 від 16.01.2018.

8.3. Акт прийому передачі права вимоги та документів згідно договору факторингу №16/01-18 від 16.01.2018 не підтверджує, як зазначено в постанові суду апеляційної інстанції, виконання фактором своїх обов'язків згідно договору факторингу, без оплати 450 000,00 грн.

8.4. Наведене стало підставою для висновку суду апеляційної інстанції про те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" про заміну стягувача у виконавчому листі (судовому наказі від 03.05.2017 у справі №924/481/16) слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Фонд боргових зобов'язань" надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та залишити в силі ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.05.2018 у справі № 924/481/16.

10. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі ухвали суду першої інстанції Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

10.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. ст. 514, 598, 599, 1077, 1078 ЦК України та ст. ст. 52, 334 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. До Верховного Суду не надходили від учасників справи відзиви на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

12. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2018 відкрито касаційне провадження у справі №924/481/16 та прийнято до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі №924/481/16 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

13. Заслухавши без виклику учасників судового процесу доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, з залишенням в силі ухвали суду першої інстанції, виходячи з наступного.

14. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. ст. 514, 598, 599, 1077, 1078 ЦК України та ст. ст. 52, 334 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

17. В оскаржуваній постанові встановлено, що станом на час звернення до суду першої інстанції із заявою про заміну кредитора у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" не подало доказів належного виконання своїх обов'язків за зазначеним договором факторингу, а саме передачі ТОВ "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" грошових коштів у розпорядження клієнта ТОВ "Зернотрейдсервіс" за плату.

18. З наведеної фактичної обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що акт прийому передачі права вимоги та документів згідно договору факторингу №16/01-18 від 16.01.2018 не підтверджує виконання фактором виконання своїх обов'язків згідно договору факторингу, без оплати 450 000,00 грн.

19. Вказане стало підставою для висновку, який викладений в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції про те, що заміна судом першої інстанції стягувача у виконавчому листі наказі про примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2017 у справі №924/481/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" є необґрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства.

20. Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованим наведений висновок суду апеляційної інстанції, з наступних підстав.

21. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

22. Згідно до положень ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Суди попередніх інстанцій встановили, що у відповідності до п. 4.1. договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання акту прийому - передачі права вимоги (Додатку №1 до даного договору).

24. Також в ухвалі суду першої інстанції та у постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що 16.01.2018 між сторонами договору факторингу підписано акт прийому - передачі права вимоги та документів згідно договору факторингу №16/01-18 від 16.01.2018, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв наступні документи: договір 24/3 від 24.03.2015р. укладений між ТОВ Сатанов Аграр" та ТОВ Зернотрейдсервіс"; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі №924/481/16; наказ про примусове виконання рішення від 03.05.2017 у справі №924/481/16.

25. Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26. Згідно приписів ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

27. Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

28. Враховуючи те, що п. 4.1. договору факторингу сторонами було узгоджено умову щодо того, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання акту прийому - передачі права вимоги, яка не суперечить положенням глави 73 ЦК України (435-15) та зокрема ч. 1 ст. 1077, ст. 512, ч. 1 ст. 627 вказаного кодексу, а також беручи до уваги ту обставину, що 16.01.2018 між сторонами підписано акт прийому - передачі права вимоги та документів згідно договору факторингу №16/01-18 від 16.01.2018, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що укладення 16.01.2018 між ТОВ Факторингова компанія Фонд грошових зобов'язань" та ТОВ Зернотрейдсервіс" договору факторингу №16/01-18, а також підписання між сторонами акту - приймання передачі права вимоги та документів згідно вищевказаного договору факторингу, свідчить про перехід до ТОВ Факторингова компанія Фонд грошових зобов'язань" прав та обов'язків кредитора за договором поставки № 24/3 від 24.03.2015.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

30. Враховуючи те, що до ТОВ Факторингова компанія Фонд грошових зобов'язань" перейшли права та обов'язки ТОВ Зернотрейдсервіс" за договором поставки № 24/3 від 24.03.2015, колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 334 ГПК України, дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції наведено в ухвалі від 24.05.2018 вірний висновок, що вимоги ТОВ Факторингова компанія Фонд грошових зобов'язань" щодо заміни стягувача у виконавчому листі - наказі про примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.05.2017 у справі №924/481/16 є доведеними та підлягають задоволенню.

31. За таких обставин, є обґрунтованим довід касаційної скарги, який викладений в підпункті 10.1. пункту 10 даної постанови.

32. Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

33. Згідно положень ст. 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

34. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" дійшла до висновку, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.05.2018 у справі №924/481/16, яка відповідає закону.

35. За таких обставин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 308, ст. 312 ГПК України касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" підлягає задоволенню, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Хмельницької області від 24.05.2018 у справі №924/481/16 - залишенню в силі.

36. Враховуючи вимоги ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів суду касаційної інстанції покладає витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр".

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 924/481/16 задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 924/481/16 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.05.2018 у справі №924/481/16 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" (місцезнаходження: 77772, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, село Манява, вул. Франка, будинок 70, код ЄДРПОУ: 31328702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов'язань" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 18, оф. 13, код ЄДРПОУ: 35379567) 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.