ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2740/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Ткач І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Власова С.Г.)

від 03.04.2018

та постанову Одеського апеляційного господарського суду

(головуючий - Бєляновський В.В., судді: Величко Т.А., Поліщук Л.В.)

від 10.07.2018

у справі № 916/2740/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексна охорона майна"

про стягнення 348 696, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") звернулось до Господарського суду Оденської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексна охорона майна" (далі - ТОВ "Комплексна охорона майна") про стягнення 681 090, 02 грн.

1.2. Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" 29.01.2018 за вх.№2-489/18 подало клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якій просило стягнути з ТОВ "Комплексна охорона майна" 348 696, 00 грн.

1.3. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ "Комплексна охорона майна" не виконало належним чином свої зобов'язання за договором про охорону та здійснення внутрішньо-об'єктового режиму №8 від 14.08.2015, спричинивши позивачу цим значні збитки.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.04.2018 у позові відмовлено.

2.2. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2018 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини:

- між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Комплексна охорона майна" 14.08.2015 було укладено договір №8 про охорону та здійснення внутрішньо-об'єктового режиму, відповідно до умов якого, Охорона" в інтересах Банку" здійснює фізичну охорону, внутрішньо-об'єктовий режим об'єкту, що належить/знаходиться в користуванні банку, а також матеріальних цінностей, що в ньому знаходяться, охорону громадського порядку та пропускний режим в межах об'єкта, а Банк" своєчасно здійснює оплату послуг охорони на умовах і в порядку встановлених цим договором. Об'єкт розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка 8-А (п. 1.1. договору);

- відповідно до п. п. 2.1.1., 2.1.2. договору №8 від 14.08.2015 об'єкт здійснення внутрішньо-об'єктового режиму - територія Банку" в межах периметру, що вказані в дислокації (додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору, і позначені на план-схемі установи банку. Здійснення внутрішньо-об'єктового режиму - дії працівників Охорони" по припиненню порушень сторонніми особами внутрішньо-об'єктового режиму і громадського порядку на Об'єкті";

- Охорона" здійснює охорону з моменту здачі Об'єкта під охорону і до моменту зняття Об'єкта охорони із під охорони. В усіх приміщеннях установи Банку" встановлюється внутрішньо-об'єктовий режим, умови та порядок здійснення якого визначаються Інструкцією внутрішньо-об'єктового режиму в приміщеннях Банку". Вказана Інструкція затверджується Банком" та погоджується з Охороною". Час здійснення Охороною" внутрішньо-об'єктового режиму на Об'єкті", а також перелік постів Охорони", номери постів та їх територіальні межі визначені у дислокації (додаток №1 до договору). Факт початку виконання Охороною" обов'язків по здійсненню внутрішньо-об'єктового режиму на Об'єкті", фіксується у акті прийому-передачі об'єкту, що підписується Сторонами". При виникненні факту порушення цілісності приміщень, що охороняються, при заподіянні збитків, пошкодженні майна Банку", Охорона" повідомляє в чергову частину органу внутрішніх справ і Банку". До прибуття представників органу внутрішніх справ щодо слідства Охорона" забезпечує недоторканість місця події (п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору);

- положеннями п. 4.1. договору №8 від 14.08.2015 сторони передбачили, що оплата за послуги "охорони" по здійсненню внутрішньо-об'єктового режиму на "Об'єкті" встановлюється та проводиться щомісячно до 10-го числа місяця, в якому надаються послуги, платіжними дорученнями "банку" згідно з розрахунком вартості послуг "Охорони" та Протоколу узгодження ціни (додаток №2 та №3 до договору), на підставі виставлених "Охороною" рахунків;

- положеннями п.п. 7.2.1., 7.2.2. передбачено, що "Охорона" несе матеріальну відповідальність за прямі збитки, спричинені майну "Банку" внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов'язань: - заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей, здійсненних шляхом крадіжки, грабежу або розбою, знищення або псування матеріальних цінностей сторони, особами, які проникли до Об'єкту охорони, через неналежне виконання "Охороною" своїх зобов'язань за цим договором; - заподіяні пожежами або в силу інших причин з вини працівників "Охорони", які здійснюють охорону Об'єкту. Спірні питання щодо вини "Охорони" та розміру відшкодування збитків вирішуються у визначеному чинним законодавством порядку. Факт крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження Об'єктів та майна "Банку", що допущені з вини "Охорони", встановлюються у визначеному законом порядку;

- згідно з п. п. 11.1., 11.2., 11.4. договору від 14.08.2015 договір укладається строком до 26 травня 2016 (включно) і набуває чинності з дня його підписання "Сторонами". Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі "Сторін" не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, дія договору вважається продовженою ще на 1 (один) рік на тих же умовах. Договір з додатками, які є його невід'ємною частиною, складаються у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, з яких по одному примірнику знаходиться: у "Охорони" і "Банку";

- сторонами підписано та скріплено печатками підприємств додатки до договору №8 від 14.08.2015, а саме: додаток №1 дислокація приміщення ПАТ "Імексбанк", на території якого здійснюється внутрішньо-об'єктовий режим ТОВ Комплексна охорона майна"; додаток №2 - розрахунок №1 вартості надання послуг; додаток №3 - протокол №1 узгодження ціни за здійснення заходів охорони;

- 15.12.2015 сторонами договору підписано та скріплено печаткою підприємств додаткову угоду №1 до договору №8 від 14.08.2015, якою визначили розклад роботи виконавця із зазначенням часу охорони та визначили середню вартість фізичної охорони об'єкта;

- за твердженнями позивача 02.03.2017 близько 2:30 год. в приміщенні ПАТ "Імексбанк" за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 8-А, було здійснене проникнення невідомими особами з подальшою крадіжкою майна банку;

- 17.03.2017 вих.№696 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" подано до Начальника Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, згідно з якою заявник просив внести заяву ПАТ "Імексбанк" про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР; розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 Кримінального кодексу України; повідомити письмово на адресу АТ "Імексбанк" про результат розгляду заяви у встановлений законом строк;

- листом від 21.03.2017 №36/1 слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Живіцьким М.І. повідомлено ПАТ "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" ОСОБА_5, що по даному факту вже розпочате досудове розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12017161500000601 від 02.03.2017, правова кваліфікація ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України;

- 21.03.2017 №724 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" ОСОБА_5 направлено до ТОВ Комплексна охорона майна" претензію про відшкодування майнових збитків у сумі 681 090, 02 грн, однак, доказів направлення вказаної претензії та доказів надання відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять;

- 23.06.2017 вих. №2565 ПАТ "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" ОСОБА_5 подано до слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Живіцького М.І. заяву про залучення до провадження як потерпілого, згідно з якою заявник просив залучити юридичну особу АТ "Імексбанк" до провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017161500000601 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України за фактом крадіжки майна банку невідомими особами, що спричинило тяжкі наслідки, як потерпілого; вручити представнику банку ОСОБА_6, яка діє за довіреністю, пам'ятку про права потерпілого; про результати повідомити письмово АТ "Імексбанк", направивши інформацію на адресу: 65058, м. Одеса, пр-т. Шевченка, буд. 8-а;

- 14.09.2017 №3701 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" ОСОБА_5 направлено до ТОВ Комплексна охорона майна" претензію (повторну) про відшкодування майнових збитків у сумі 681 090, 02 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.09.2017 та фіскальним чеком від 15.09.2017. Однак, доказів надання відповіді на вказану повторну претензію матеріали справи також не містять;

- на підтвердження розміру збитків позивач посилається на акт нестачі основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів АТ "Імексбанк" по матеріально-відповідальній особі - Заступник директора департаменту інформаційних технологій, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 8-а, станом на 02.03.2017, затверджений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" ОСОБА_5, на якому відсутня печатка; акт нестачі терміналів та пінпадів АТ "Імексбанк", які обліковуються за матеріально-відповідальною особою - начальником адміністративно-господарського управління департаменту з організації та забезпечення процедури ліквідації станом на 02.03.2017, затверджений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" ОСОБА_5; витяг зі звітів про оцінку майна ТОВ "Північно-східна консалтингова група", ТОВ "Експертна компанія професіонал", ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство", які використовували при формуванні ліквідаційної маси АТ "Імексбанк" станом на 01.11.2015; витяг з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів по матеріально-відповідальній особі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка 8-А, станом на 05.09.2016; витяг з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів по матеріально-відповідальній особі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка 8-А, станом на 05.09.2016; акт прийому-передачі ОЗ, МА з відділення №372 м. Львів на склад за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 8а, від 22.12.2016; акт прийому-передачі ОЗ, МА м. Одеса, пр. Шевченка, 8а від 19.09.2016.

2.4. Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:

- відповідно до додатку №2 до договору від 14.08.2015 ТОВ "Комплексна охорона майна" прийняло під охорону лише "Приміщення м. Одеса, пр. Шевченка, 8-а", в той же час позивачем не надано суду доказів передачі будь-яких матеріальних цінностей під охорону, а саме тих, про відшкодування вартості яких позивач заявив у позові. Ні договір №8 про охорону та здійснення внутрішньо-об'єктового режиму від 14.08.2015, ні додатки до вказаного договору №8 від 14.08.2015 не містять доказів передачі матеріальних цінностей під охорону;

- при цьому акти нестачі основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів не прийняті господарським судом до уваги як доказ викрадення матеріальних цінностей, належних позивачу, оскільки ці документи були складені виключно представниками позивача, тобто заінтересованими особами;

- всупереч приписам ч. 3 ст. 225 ГК України позивач здійснив розрахунок розміру збитків згідно незалежної оцінки майна станом на 01.11.2015, а саме витягів зі звітів про оцінку майна ТОВ "Північно-східна консалтингова група", ТОВ "Експертна компанія професіонал", ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство", які використовували при формуванні ліквідаційної маси АТ "Імексбанк" станом на 01.11.2015, а не на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків;

- крім того, позивачем до матеріалів справи не надано самих звітів про оцінку майна, на які він посилається, а лише подано копії витягів з них. Також, не подано повних інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів по матеріально-відповідальній особі, а лише копії витягів з них. Крім того, позивач письмово суду зазначив, що оскільки майно було викрадене, то провести нову незалежну оцінку не є можливим;

- ПАТ "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" не було доведено належними та відповідними доказами заподіяння йому збитків у спірних правовідносинах в розмірі 348 696, 00 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 та рішенням Господарського суду Одеської області від 03.04.2018, ПАТ "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судами попередніх інстанцій порушено норму частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на підставі ухвали суду від 14.11.2017 позивачем було надано для огляду оригінал витягу зі звітів про оцінку майна. Отже, суду було відомо, що є за всіма правилами оформлений оригінал витягу. Надання суду саме витягу, а не повного звіту про оцінку майна було обумовлено тим, що оцінка складається з декількох томів загальним розміром 900 сторінок і всі 237 вкрадених позицій були розташовані на 900 сторінках;

- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин норму частини 3 статті 225 Господарського кодексу України, безпідставно зроблено висновок про необхідність проведення оцінки викрадених активів на підставі Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) і національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Комплексна охорона майна" просило відмовити в її задоволенні, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Імексбанк" до ТОВ "Комплексна охорона майна" про стягнення 348 696, 00 грн збитків, заподіяних неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про охорону та здійснення внутрішньо-об'єктового режиму №8 від 14.08.2015.

4.2. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

4.3. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

4.4. Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

4.5. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

4.6. У статті 225 Господарського кодексу України закріплено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

4.7. Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

4.8. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій ґрунтували своє рішення на недоведеності позивачем розміру заподіяних збитків.

При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що згідно з додатком № 2 до договору відповідачем прийнято під охорону лише "Приміщення м. Одеса, пр. Шевченка, 8-а", водночас позивачем не надано доказів передачі будь-яких матеріальних цінностей під охорону, і, зокрема, саме тих, про відшкодування вартості яких заявлено вимогу. Ані договір № 8 про охорону та здійснення внутрішньо-об'єктового режиму від 14.08.2015, ані додатки до нього не містять доказів передачі матеріальних цінностей під охорону. Акти нестачі основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, не є належними доказами викрадення матеріальних цінностей, належних позивачу, оскільки ці документи були складені в одноособовому порядку виключно представниками позивача, тобто зацікавленими особами, без залучення представників відповідача. Позивачем не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування, що майно, нестача якого зафіксована у вищевказаних документах, дійсно знаходилось у охоронюваних відповідачем приміщеннях станом на 02.03.2017 року, і його зникнення мало місце в ніч на 02.03.2017 року близько 2:30 год., тобто у період, коли сталася подія (проникнення до приміщення шляхом злому вікна), а не в іншій період часу. Подані позивачем до матеріалів справи на підтвердження розміру збитків документи свідчать лише про взяття на облік Банком цього рухомого майна, введення його в експлуатацію у різний період, починаючи з вересня 2016 року, та визначення матеріально-відповідальних осіб за це майно, однак, не підтверджують фактичне знаходження до 02.03.2017 року цього майна у приміщенні ПАТ "Імексбанк", де було зафіксовано факт незаконного проникнення.

Разом з тим такі висновки місцевого господарського суду, з якими погодився суд апеляційної інстанції, не узгоджуються з іншим висновком суду, а саме: об'єкт, розташований за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, 8-А, а саме приміщення АТ "Імексбанк", фактично знаходилось під охороною ТОВ "Комплексна охорона майна" згідно з умовами договору №8 про охорону та здійснення внутрішньо-об'єктового режиму від 14.08.2015 та додатковою угодою №1 від 15.12.2015 до договору, а працівники відповідача на момент виникнення події 02.03.2017 здійснювали охорону об'єкту незважаючи на відсутність відповідного акту приймання-передачі майна під охорону за вказаним договором. З врахуванням викладеного, місцевим господарським судом було відхилено заперечення відповідача в частині відсутності обов'язків по здійсненню внутрішньо-об'єктового режиму та наявності відповідальності згідно умов укладеного договору. Судом апеляційної інстанцій такий висновок не був спростований.

Окрім того, судами попередніх інстанцій не було зазначено, як їхній висновок про недоведеність позивачем факту знаходження викраденого майна у приміщенні банку, яке було під охороною ТОВ "Комплексна охорона майна" за договором про охорону та здійснення внутрішньо-об'єктового режиму, узгоджується з умовами такого договору, визначеними у пунктах 1.1, 5.1.1, 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4.

Також господарськими судами не вказано яким пунктом договору передбачено оформлення окремих документів на підтвердження передачі під охорону матеріальних цінностей, що знаходяться в банку.

4.9. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при визначення розміру завданих збитків у даній справі слід застосовувати Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 (116-96-п) .

Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

4.10. Методика оцінки майна затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (1891-2003-п) . Разом з тим дана Методика застосовується для проведення оцінки об'єктів права державної та комунальної власності, майна суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об'єкти є об'єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об'єктів державної та комунальної власності, а також відчуження майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) , а також для проведення оцінки об'єктів, що повертаються у державну або комунальну власність (зокрема за рішенням суду), для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

4.11. При цьому суди попередніх інстанцій посилались на норми Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та положення Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (1440-2003-п) . З врахуванням положень зазначених нормативно-правових актів, положень 3 статті 623 Цивільного кодексу України та частин 3-4 статті 225 Господарського кодексу України, судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги витяг зі звітів про оцінку майна ТОВ "Північно-східна консалтингова група", ТОВ "Експертна компанія професіонал", ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство", які використовували при формуванні ліквідаційної маси АТ "Імексбанк" станом на 01.11.2015.

4.12. Відповідно до положень статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Також у частинах 3-4 статті 225 Господарського кодексу України закріплено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

4.13. Передумовою правильного розрахунку суми збитків є визначення цін, виходячи з яких здійснюється розрахунок. При визначення розміру збитків враховуються ринкові ціни на товари, послуги, роботи.

У цивільному законодавстві відсутнє уніфіковане поняття ринкової ціни. При цьому у статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна визначається як ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

4.14. Виходячи зі змісту положень частини 3 статті 623 Цивільного кодексу України та частин 3-4 статті 225 Господарського кодексу України, день, на який визначається розмір ринкових цін залежить від способу задоволення вимоги кредитора. Так, при добровільному відшкодуванні збитків ринкові ціни визначаються на день задоволення ним вимог кредитора, а у разі якщо боржник ухиляється від відшкодування збитків, розмір ринкових цін встановлюється на день пред'явлення позову. Ці правила встановлення ринкових цін є загальними, при цьому суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, взявши до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. Законом не визначаються обставини, які можуть бути підставою для такого рішення. Суд керується загальними принципами повного відшкодування збитків, справедливості та розумності. Тобто, ухвалюючи рішення, суд має найбільш повно відновити порушене право кредитора, але запобігти його безпідставному збагаченню.

Зазвичай суд визначає розмір збитків, виходячи з ринкових цін, які існують на момент ухвалення рішення, у випадках, коли відбулося їх зростання порівняно з днем пред'явлення позову. Врахування ринкових цін, що існували на день ухвалення рішення, здійснюється судом за заявою кредитора.

4.15. У мотивувальній частині рішення господарські суди повинні зазначити докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; а також навести мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

4.16. Не врахувавши викладеного, суди попередніх інстанцій залишили без уваги та не надали належної правової оцінки поясненням позивача щодо зазначення оціночної вартості майна при розрахунку вартості завданих майнових збитків, в яких позивач зазначав про таке. Оскільки ПАТ "Імексбанк" перебуває в процесі ліквідації, викрадене майно було виставлене на продаж за оціночною вартістю з метою отримання коштів для відшкодування за вкладами фізичних осіб - вкладників банку. Доказом підтвердження саме оціночної вартості при продажу майна є посилання на офіційному сайті банку.

4.17. Окрім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання судів попередніх інстанцій на те, що позивачем до матеріалів справи не надано самих звітів про оцінку майна, а лише подано копії витягів з них. Також, не подано повних інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів по матеріально-відповідальній особі, а лише копії витягів з них. Так, відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2018 у справі № 916/2740/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О. Баранець

І.Ткач