1.2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому було завдано збитки внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС щодо прийняття необґрунтованого рішення про вилучення товару, несвоєчасного розмитнення вантажу та неналежного зберігання його в умовах, які не відповідають нормативним вимогам.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 10.09.2016 між ТОВ "Фрутарія" (покупець) та фірмою "STAR TEAM INVESTMENTS L.P." (Китай) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1009/16-03.

2.2. Відповідно до декларації ІМ40ЕЕ №500060001/2016/012408, 18.11.2016 товар, який постачався за вищевказаним контрактом уповноваженою особою позивача (Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетра-брок") надійшов до Одеської митниці ДФС.

Після надходження товару до Одеського морського торгового порту (18.11.2016) Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетра-брок" (уповноваженою особою позивача) для митного оформлення вантажу подано до митного органу декларацію №500060001/2016/012427 від 20.11.2016. Відповідно до вказаної декларації та поданих разом з нею документів, на виконання контракту №1009/16-03 фірмою "STAR TEAM INVESTMENTS L.P." на адресу ТОВ "Фрутарія" поставлено такий товар як "овочі свіжі: часник" у кількості 2 500 пакунків, призначені для громадського харчування на загальну вартість товару 21 250,00 доларів США.

2.3. Одеською митницею ДФС було вилучено товар та призупинено митне оформлення вантажу у зв'язку з проведенням перевірки інформації щодо можливого порушення чинного законодавства України під час імпорту товару: "свіжий білий часник у кількості 2 500 мішків (BAGS), загальною вагою брутто 25 000 кг, загальною вартістю 60 375 доларів США", про що позивачу 20.11.2016 було направлено електронне повідомленні від митниці, в якому вказано: "Повідомляємо Вас про необхідність пред'явлення товарів, заявлених за МД№500060001/2016/012427 для митного огляду у зв'язку з формуванням автоматизованою системою аналізу та управління ризиками форми митного контролю код 4МК 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації".

2.4. Київською міською митницею ДФС 21.11.2016 складено протокол порушення митних правил № 0770/10000/16, яким встановлено наявність в діях ОСОБА_7 (керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія") ознак порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України під час митного оформлення товарів згідно ВМД №500060001/2016/012427.

Заступником начальника управління - начальником відділу технічних систем митного контрою УМЗ та РІ Одеської митниці ДФС 30.11.2016 складена службова записка, яка адресована в.о. начальнику Одеської митниці ДФС з пропозицією прийняти рішення щодо визначення складського приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9, враховуючи властивості товару та відсутність місця для розміщення майна та інших складських приміщень (товару, вилученого за протоколом про порушення митних правил №0770/10000/16).

02.12.2016 головним державним інспектором відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, який діяв на підставі доручення на проведення вилучення предметів ПМП №3603/7/26-70-20-01 від 21.11.2016 року, яке надане Київською митницею ДФС здійснено вилучення товару "овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, КРАЇНА ВИРОБНИКА CN у кількості 2 498 місць 24 980 кг" про що складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0770/10000/16.

Товар в контейнері МNBU0304250 повинен бути доставленим та розміщеним на склад ТОВ "Толк Консалтинг" за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9.

2.5. 02.12.2016 між Управлінням матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС та Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" складено акт прийому-передачі товару "овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, КРАЇНА ВИРОБНИКА CN в сітках по 10 кг загальною вагою 24 980 кг" для розміщення на склад митниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" відповідно до договору відповідального зберігання від 02.03.2016 №54, як такого, що був затриманий по справі про ПМП №0770/10000/16 від 21.11.2016 за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 9 (за умовами зберігання при температурі +2С +3С).

2.6. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.03.2017 у справі №3-952/17 (760/21396/16-п), яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва, провадження в справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України (протокол про порушення митних правил №0770/10000/16 від 21.11.2016), закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

2.7. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі №815/2881/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська митниця ДФС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, встановлено, що часник вилучений Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил №0770/10000/16 від 02.12.2016 зберігався на території установи, у якої відсутній дозвіл на провадження діяльності митного складу, тобто такий товар зберігається неналежним чином. А саме, не на митному складі, а у третіх осіб, які не уповноважені на таке зберігання чинним законодавством. Відповідно до експертного висновку №УТЭ-816 від 18.04.2017, фотозвіту встановлено, що часник, який зберігався на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", зберігається у замороженому вигляді, частково пророслий та є зіпсованим.

Разом з тим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі №815/2881/17, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не розмитнення свіжого часнику за заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією №500060001/2016/012427 від 18.11.2016 із зазначенням фактурної вартості товарів у розмірі 21 250 доларів США (2500 пакунків) у строки, передбачені Митним кодексом України (4495-17) , а також визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС по факту неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил №0770/10000/16 від 02.12.2016 у складських приміщеннях розташованих за адресою: м. Одеса вул. Новомосковська, 9, якими користується Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг".

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 16 квітня 2018 року рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України та Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" шкоду в сумі 2 476 000,00 грн, заподіяної внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" судовий збір у розмірі 37 140,00 грн.

3.2. 19 вересня 2018 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 залишено без змін.

3.2.1. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем доведено обставини заподіяння позивачу шкоди у заявленому до стягнення розмірі внаслідок зіпсування товару через неправомірну поведінку Одеської митниці ДФС, яка полягала у прийнятті необґрунтованого рішення про вилучення товару, несвоєчасному розмитненні вантажу та неналежному зберіганні його в умовах, які не відповідають нормативним вимогам.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 08 жовтня 2018 року Одеська митниця ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018, рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4.2. Касаційна скарга мотивована такими доводами.

4.2.1. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували матеріального права (неправильне тлумачення закону та незастосування закону, який підлягав застосуванню), порушили норми процесуального права, а саме: ст. 56 Конституції України, ч. 1 ст. 942, ст.ст. 949, 1166, 1173 ЦК України, ч. 4, ч. 5 ст. 239 Митного кодексу України, ст.ст. 25, 43, пункту 9 Розділу VI Бюджетного кодексу України (2456-17) , ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 4 ст. 75, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 86, ч. 1 с. 99, ч. 2 ст. 129, п. 5 ч. 1 ст. 227, п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 (116-96-п) , п.п. 52, 53 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (1440-2003-п) , п.п. 35, 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (845-2011-п) , пп. 1.2, 1.3 п. 1 розділу IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5 (z0001-13) ).

4.2.2. Внаслідок незастосування вищезазначених положень законодавства України суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про стягнення шкоди одночасно з Державної казначейської служби України та з Одеської митниці ДФС. За таких обставин, судові рішення про стягнення матеріальної шкоди одночасно з Державної казначейської служби України та з Одеської митниці ДФС не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, здійснюється державою за рахунок державного бюджету, а не за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

4.2.3. Визначена Київським апеляційним господарським судом та Господарським судом міста Києва сума збитків у розмірі 2 476 000,00 грн не відповідає відомостям про ринкову вартість товарів, визначену шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано збільшили ринкову вартість майна на 1 465 122,00 грн (майже в 2,45 рази), оскільки зазначений в постанові Київського апеляційного господарського суду та рішенні Господарського суду м. Києва розмір збитків спростовується наявними у справі доказами.

4.3. У жовтні 2018 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

4.3.1. На думку позивача, касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки доводи, наведені у ній, є безпідставними та необґрунтованими, а рішення судів попередніх інстанцій винесені відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права при повному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, з наданням належної оцінки всім доказам.

4.4. Відзиви від Державної казначейської служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" до Верховного Суду не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.3. При цьому, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для стягнення коштів на відшкодування шкоди.

5.2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За змістом цих законодавчих приписів для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, заподіяних органом державної влади, необхідною є наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправності поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками; наявність вини необхідним елементом не є, оскільки відповідальність у такому разі настає незалежно від вини особи, що заподіяла шкоду.

5.2.3. Верховний Суд виходить з того, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Господарськими судами встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі №815/2881/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська митниця ДФС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не розмитнення свіжого часнику за заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією №500060001/2016/012427 від 18.11.2016 із зазначенням фактурної вартості товарів у розмірі 21 250 доларів США (2500 пакунків) у строки, передбачені Митним кодексом України (4495-17) , а також визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС по факту неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил №0770/10000/16 від 02.12.2016 у складських приміщеннях розташованих за адресою: м. Одеса вул. Новомосковська, 9, якими користується Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг".

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

5.2.4. Господарські суди правильно зазначили, що постанова від 28.08.2017 Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/2881/17, яка залишена без змін ухвалою від 29.11.2017 Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №815/2881/17, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини повторного доказування не потребують.

Отже, факт неправомірності дій Одеської митниці ДФС на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди вже встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, і в цій частині воно має преюдиційне значення для вирішення даного спору.

Однак, у розгляді даної справи суд мав з'ясувати обставини, пов'язані як з наявністю зазначених трьох елементів складу цивільного правопорушення, а за наявності збитків - також і обставини, пов'язані з їх точним розміром, оскільки саме від цих останніх обставин залежить як ціна позову, так і правильність її визначення позивачем.

5.2.5. Проте відповідні обставини судами належним чином не з'ясовано, про що свідчить таке.

Відповідно до наявних матеріалів справи, зокрема звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна: часнику, призначеного для громадського харчування у кількості 1 590 кг, складеного TOB "Актив Інвестментс" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна часнику, призначеного для громадського харчування у кількості 1 590 кг, складає 130 380 грн.

Відповідно до звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна: часнику, призначеного для громадського харчування у кількості 3 013,5 кг, складеного TOB "Актив Інвестментс" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна часнику, призначеного для громадського харчування у кількості 3 013,5 кг, складає 126 567 грн.

Відповідно до звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна: часнику, призначеного для громадського харчування у кількості 20 376,5 кг, складеного TOB "Актив Інвестментс" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна часнику складає 753 931 грн.

Зазначені звіти та рецензії на них були подані до суду першої інстанції відповідачем у справі, на противагу тих доказів, які подавалися позивачем у справі.

Таким чином, відповідач стверджував про те, що відповідно до вищезазначених висновків з незалежної оцінки майна, загальна ринкова вартість втраченого від нестачі майна: часнику, призначеного для громадського харчування в сітках по 10 кг, виробник "JINING HAIJANG TRADING CO. LTD", країна виробництва - Китай, загальною вагою 24 980 кг, які були передані Одеською митницею ДФС на зберігання TOB "Толк консалтинг", складає 1 010 878 грн.

Частиною 1 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, Верховний Суд вважає, що суди обох інстанцій не надали належної оцінки поданим Одеською митницею ДФС доказам - звітам з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна: часнику, призначеного для громадського харчування, складених TOB "Актив Інвестментс", та в оскаржуваних судових рішеннях послались лише на звіт про незалежну оцінку, який складений TOB "Нотаріус", не навівши обставин, на підставі яких судом першої інстанції не враховані докази незалежної оцінки майна, надані відповідачем.

Зазначені обставини свідчать про порушення судами ст. 86 ГПК України.

Таким чином, не відповідають дійсності висновки судів апеляційної та першої інстанцій про те, що начебто в матеріалах справи відсутні докази оспорювання у визначеному законом порядку звіту про незалежну оцінку, який складений TOB "Нотаріус".

5.2.6. Крім того, поза увагою судів залишилися обставини, що стосувалися вартості товару (а, отже, й розміру можливої шкоди): ними не перевірено доводи відповідача про те, що згідно з митною декларацією №500060001/2016/012427 від 20.11.2016 (додаткова декларація до попередньої митної декларації) позивачем була заявлена фактурна вартість товарів у розмірі 21 250,00 доларів США, вага нетто товарів - 25 000 кг, тобто 0,85 доларів США за кг (або у національній валюті - 22,14 грн за кг), а відповідно до звіту про незалежну оцінку, який складений TOB "Нотаріус", який складений на замовлення ТОВ "Фрутарія", - 99,04 грн за 1 кг (2 476 000,00 грн), - тобто значно більше, аніж за митною декларацією.

Не надано попередніми судовими інстанціями оцінки доводів скаржника (і пов'язаних з ними доказів) стосовно того, що, приймаючи товар від митниці на зберігання, ТОВ "Толк Консалтинг" (третя особа в даній справі), не висловила й не зазначила у відповідних документах будь-яких зауважень стосовно якості такого товару, - при тому, що за змістом статті 239 Митного кодексу України відповідальність за втрату або пошкодження товарів, що зберігаються, несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані їм органами доходів і зборів на зберігання. Відповідні обов'язки, за доводами скаржника, покладалися на ТОВ "Толк Консалтинг" й за умовами договору зберігання, укладеного між ним та митницею, які (умови) судами також не досліджено. У зв'язку з цим ними не розглянуто належним чином й питання щодо залучення названого товариства до участі у справі як відповідача (а не третьої особи).

5.2.7. Судами не перевірено належними засобами доказування, чи було вжито самим позивачем усіх залежних від нього заходів до відвернення шкоди або зменшення її розміру. Зокрема, поза оцінкою судами залишилися доводи митниці про те, що строки видачі товару позивачу залежали значною мірою від дій самого позивача, в тому числі додержання ними строків подання до митниці митної декларації.

З урахуванням того, що дії митниці, які, в кінцевому підсумку, й зумовили звернення з позовом у даній справі, були спричинені, в свою чергу, діями (дорученням, обов'язковим для відповідача) Київської міської митниці ДФС, як це встановлено й попередніми судовими інстанціями; отже, останнім слід було розглянути питання щодо залучення Київської міської митниці ДФС до участі в даній справі у належному процесуальному статусі.

5.2.8. Крім того, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про помилкове зазначення у резолютивній частині рішення стягнення матеріальної шкоди одночасно з Державної казначейської служби України та з Одеської митниці ДФС, оскільки відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, здійснюється державою за рахунок державного бюджету, а не за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів, з огляду на таке.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/23967/16, яка була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення сталості та єдності судової практики щодо питання відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, а саме визначення суб'єкта, який повинен бути відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його службовою або посадовою особою та формулювання резолютивної частини судових рішень у таких справах.

За результатами розгляду справи №910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади: Одеська митниця ДФС (дії якої, за позовними вимогами, призвели до завдання шкоди позивачу), Державна казначейська служба України (орган, який відповідно до закону здійснює повернення коштів з бюджету).

Відповідно до підпункту 2 пункту 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ 03.08.2011 №845 (845-2011-п) (у редакції Постанови КМУ 30.01.2013 №845, далі - Порядку) - казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Пунктом 36 Порядку передбачено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені в пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

Отже, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету на виконання судових рішень про відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам, внаслідок незаконних дій (бездіяльності).

Відповідно до частини 5 статті 238 ГПК України, чинної на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій, відсутні вимоги про зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номера (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна.

Отже, резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

Під час вирішення цього спору, господарськими судами наведеного не враховано.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні цього спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 2, 73, 86, 104, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права.

6.2. Відповідно до частини 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допущено судами першої та апеляційної інстанцій, справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

6.3. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення, що оскаржуються, скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

6.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір. Крім того, під час вирішення спору господарським судом необхідно врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду викладену постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 щодо формулювання резолютивної частини судових рішень у випадку задоволення позову про стягнення сум заборгованості з Державного бюджету України.