1.1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтоуправління "Донбас" (далі - ТОВ "Шахтоуправління "Донбас") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Трейдінг" (далі - ТОВ "Енергоінвест Трейдінг") про стягнення заборгованості за договором постачання вугільної продукції від 10.06.2015 №10/06-1 (далі - договір), а також 3% річних та інфляційних втрат.

1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 90 834 747,51 грн.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 10.06.2015 між ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" та ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" укладено договір на постачання вугільної продукції №10/06-1, згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність вугільну продукцію, а відповідач, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

2.2. Загалом у березні-квітні 2016 року поставлено позивачем та прийнято відповідачем вугілля на суму 109 720 130,43 грн, вартість якого сплачено відповідачем таким чином: до 23.06.2016 включно частково сплачено 14 387 186,51 грн, залишок склав суму у розмірі 95 332 943,92грн, 27.04.2017 відповідачем частково сплачено 4 498 196,41 грн.

Таким чином, остаточна заборгованість станом на 01.12.2017 складає суму в розмірі 90 834 747,51 грн, яка не сплачена відповідачем.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 07 лютого 2018 року рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" на користь ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" 90 834 747,51 грн заборгованості, 4 036 460,82 грн - 3% річних, 18 351 941,78 грн - інфляційних втрат та 240 000,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

3.1.1. Рішення господарського суду ґрунтується на тому, що на час розгляду спору відповідачем не заперечено факт отримання товару за спірним договором на суму 90 834 747,51 грн та не надано доказів оплати або повернення позивачу товару на вказану суму.

3.1.2. Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань суд стягнув з відповідача 3% річних у сумі 4 036 460,82 грн та 18 351 941,78 грн інфляційних втрат, що нараховані за кожним актом приймання-передачі вугільної продукції окремо, з урахуванням часткової оплати.

3.2. 29 серпня 2018 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 змінено. Стягнуто з ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34А; код ЄДРПОУ 38915177) на користь ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Щорса, 10, кв. 67; код ЄДРПОУ 36982901) 90 834 747,51 грн заборгованості, 2 269 624,38 грн - 3% річних, 10 281 407,02 грн - інфляційних втрат та 218 400,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

3.2.1. Постанова мотивована тим, що відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 90 834 747,51 грн, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню.

3.2.2. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач претензію позивача №7-юр від 13.01.2017 про сплату заборгованості отримав 24.01.2017, сплатити борг повинен був до 01.02.2017, отже сума боргу на вимогу позивача підлягає перерахунку з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 01.02.2017 до 01.12.2017.

За перерахунком суду апеляційної інстанції вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 2 269 624,38 грн 3% річних та 10 281 407,02 грн інфляційних втрат.

3.3. 17 жовтня 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду заяву ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" про виправлення описки в постанові Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 задоволено. Виправлено описку, допущену в постанові Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 та викладено пункт 3 резолютивної частини постанови в такій редакції: "Стягнути з ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" (84180, Донецька область, Слов'янський район, м. Миколаївка, вул. Європейська, 120; код ЄДРПОУ 38915177) на користь ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Щорса, 10, кв. 67; код ЄДРПОУ 36982901) 90 834 747,51 грн заборгованості, 2 269 624,38 грн - 3% річних, 10 281 407,02 грн - інфляційних втрат та 218 400,00 грн - витрат по сплаті судового збору".

3.3.1. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи наявні виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно з якими станом на 22.02.2018 місцезнаходженням ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" є адреса: 84180, Донецька область, Слов'янський район, м. Миколаївка, вул. Європейська, 120.

Таким чином, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що на час ухвалення постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018, місцезнаходженням відповідача була наведена адреса юридичної особи.

Водночас, в пункті 3 резолютивної частини названої постанови зазначено місцезнаходження боржника - ТОВ "Енергоінвест Трейдінг": 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34А, тобто має місце наявність описки.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 243 ГПК України дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" про виправлення описки.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 20 вересня 2018 року ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018, рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2018, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області як суду першої інстанції.

4.2. Касаційна скарга мотивована такими доводами.

4.2.1. Судом першої інстанції було порушено правила територіальної підсудності, що згідно з ч. 1 ст. 279, п. 6 ч. 1 ст. 310 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд за належною підсудністю.

4.2.2. Відповідно до ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" 21.12.2017 було змінено місце реєстрації. Згідно з випискою з ЄДР станом на 21.12.2017 ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" було зареєстровано за адресою: 84180, Донецька область, Слов'янський район, місто Миколаївка, вулиця Європейська, 120, про що свідчить виписка з ЄДР та витяг.

Відповідно до ст. 176 ГПК України під час відкриття провадження по справі, суд також з'ясовує чи підсудна справа даному суду і, відповідно до ч. 9 ст. 176 ГПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Моментом прийняття справи суддею до розгляду є саме момент винесення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідно до ст. 174 ГПК України.

З викладеного випливає, що згідно з встановленими процесуальними правилами територіальної юрисдикції (підсудності) справ, справа №910/22878/17 підлягала розгляду Господарським судом Донецької області.

4.2.3. В свою чергу Київський апеляційний господарський суд, приймаючи постанову від 29.08.2018, під час нового розгляду справи №910/22878/17, не надав оцінки поважності причин незаявлення відповідачем в суді першої інстанції про непідсудність справи Господарському суду міста Києва.

4.2.4. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, зокрема, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.02.2018.

При цьому, станом на дату розгляду справи (07.02.2018) у судовому засіданні в матеріалах справи міститься повернутий поштою конверт за номером поштового відправлення 0103044306860 із копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 15.01.2018 із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Навіть після повернення конверту разом із ухвалою про відкриття провадження "за закінченням терміну зберігання" на адресу суду 29.01.2018, суд першої інстанції не здійснив відповідні дії по перевірці місцезнаходження відповідача та не взяв витяг із державного реєстру, як того вимагає ч. 2 ст. 27 ГПК України, для подальшого надсилання документів за належною адресою.

Таким чином, відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи є обов'язковою підставою для скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2.5. Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено з посиланням на належні докази факт отримання товару відповідачем від позивача.

4.3. 23 жовтня 2018 року відповідач також подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2018.

4.3.1. Скаржник зазначає, що 20.09.2018 до Київського апеляційного господарського суду відповідачем було подано касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції від 29.08.2018. Заяву про виправлення описки було подано позивачем на день пізніше - 21.09.2018.

Отже, на думку відповідача, матеріали справи мали бути передані до Верховного Суду, не пізніше 21.09.2018. Станом на 16.10.2018 касаційна скарга відповідача разом з матеріалами справи до Верховного Суду не передані.

Вказаними діями, апеляційний господарський суд порушив принцип рівності перед судом всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, визначений у ст. 7 ГПК України, а також принцип змагальності сторін, встановлений ч. 2 ст. 13 ГПК України.

Крім того, відповідач вважає, що необхідність виправлення описки у постанові апеляційної інстанції до розгляду касаційної скарги відповідача є безпідставною.

4.4. 23 листопада 2018 року позивач подав заперечення на касаційні скарги, в яких він просить рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2018 у залишеній без змін Київським апеляційним господарським судом частині та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також скаржник просить відмовити ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" у задоволенні касаційної скарги про скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018.

4.4.1. На думку позивача, відповідач не спростував факту свого місцезнаходження у місті Києві на дату подання позову та отримання позову судом, не надав доказів відсутності доступу до відкритих джерел Єдиного державного реєстру судових рішень, неможливості отримати інформацію про розгляд справи в суді та доказів неможливості заявлення в Господарському суді міста Києва про непідсудність справи.

4.4.2. Крім того, позивач зауважив, що матеріали справи містять сукупність доказів, які підтверджують поставку вугілля, які були досліджені Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом під час розгляду справи.

4.4.3. Щодо заперечень на ухвалу Північного апеляційного господарського суду, то позивач зазначив про те, що з касаційної скарги взагалі не вбачається, які норми процесуального та матеріального права порушив Північний апеляційний господарський суд при розгляді заяви позивача про виправлення описки, натомість з касаційної скарги вбачається лише вільне трактування ГПК України (1798-12) з боку скаржника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.3. При цьому, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується стягнення з відповідача основної суми заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.

5.2.2. Верховний Суд виходить з того, що 14 грудня 2017 року ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Енергоінвест Трейдінг".

Позивач, звертаючись з позовом до суду, зазначив, що місцезнаходженням ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" є: м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34 А, у зв'язку з чим подав позовну заяву до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 позовну заяву ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків до 09.01.2018.

04.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.02.2018.

5.2.3. Згідно з ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 27 ГПК України, визначаючи територіальну підсудність справи, господарські суди повинні враховувати відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження юридичної особи.

5.2.4. Згідно з ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Отже, моментом прийняття справи суддею до розгляду є саме момент винесення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідно до ст. 176 ГПК України.

5.2.5. Згідно з ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

За вимогою ч. 2 ст. 31 ГПК України справа повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, однак, в даному випадку справа була прийнята до провадження господарським судом (ухвала від 15.01.2018) з порушенням правил підсудності.

Враховуючи вищевикладене, станом на момент прийняття справи судом до розгляду та відкриття провадження у справі Господарським судом міста Києва, місцезнаходженням відповідача було: Донецька область, Слов'янський район, місто Миколаївка, вул. Європейська, буд. 120, а тому згідно з територіальною підсудністю справа повинна була розглядатися Господарським судом Донецької області.

Отже, місцевий господарський суд, визначаючи територіальну підсудність справи на момент прийняття справи судом до розгляду та відкриття провадження у справі, не перевірив відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження відповідача у справі, внаслідок чого було порушено вимоги ст.ст. 27, 31, 176 ГПК України.

5.2.6. Виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, якщо виявилося, що справа непідсудна господарському суду після прийняття позовної заяви до розгляду, суд, не закриваючи провадження у справі, повинен був переслати матеріали справи за встановленою підсудністю.

Господарський суд міста Києва не врахував вимог зазначених норм процесуального закону, відповідно до яких дана справа підсудна господарському суду за місцезнаходженням відповідача, який знаходиться на території Донецької області, не звернув увагу на те, що справа прийнята до розгляду з порушенням правил підсудності, не надіслав матеріали справи за встановленою підсудністю і розглянув дану справу по суті з порушенням правил територіальної підсудності.

Не звернув належної уваги на зазначені вимоги ГПК України (1798-12) і суд апеляційної інстанції під час перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 в апеляційному порядку.

5.2.7. Крім того, Верховний Суд вбачає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/22878/17 до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 07.02.2018 після закриття підготовчого засідання.

Того ж дня, тобто 07.02.2018, було прийнято рішення у справі, яке є предметом касаційного оскарження.

При цьому, за змістом ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті, протоколу судового засідання від 07.02.2018, рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2018, а також заяви учасників судового процесу в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України, в судовому засіданні брали участь два представника позивача. Представник відповідача у судове засідання 07.02.2018 не з'явився.

5.2.8. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Частиною 1 ст. 182 ГПК України передбачено, що підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. Під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 183 ГПК України встановлено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідно до ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Верховний Суд вважає, що в даному випадку господарським судом першої інстанції під час постановлення 07.02.2018 рішення по суті спору, порушено вимоги ст. 182, ч. 6 ст. 183, ст. 185 ГПК України, оскільки суд прийняв рішення в той же день, коли було призначено підготовче засідання, без згоди відповідача у справі, оскільки він був відсутній. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем визнано позов.

5.2.9. Також Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на такому.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, але не виключно: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" no. 4436/07 від 03.07.2014 зазначено, що "ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом".

Однак, ухвалюючи рішення в справі, суд першої інстанції зазначені вимоги законодавства до уваги не взяв, розглянувши справу за відсутності відповідача та його представника, щодо якого відсутні докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи на 07.02.2018, суд розгляд справи не відклав, причини неявки відповідача в судове засідання не з'ясував, порушив конституційне право відповідача на участь у судовому розгляді, не забезпечив йому можливості надати докази та навести доводи, чим порушив ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Апеляційний суд, в свою чергу, на наведені порушення норм процесуального законодавства, належної уваги не звернув, тоді як порушення зазначених вимог законодавства є підставою для безумовного скасування судового рішення і ухвалення власного рішення.

5.2.9. Відповідно до ч. 1 ст. 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.

Згідно з ч. 2 ст. 310 ГПК України судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Верховний Суд вбачає, що скаржник під час оскарження рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції, так і в касаційній скарзі, зазначає про те, що місцезнаходженням ТОВ "Енергоінвест Трейдінг" станом на 21.12.2017 є Донецька область, Слов'янський район, місто Миколаївка, вул. Європейська, буд. 120, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подана відповідачем до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд виходить з того, що всі процесуальні документи судом першої інстанції у даній справі були надіслані відповідачу за неналежною адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 34 та повернуті поштовим відділенням на адресу суду "за закінченням встановленого терміну зберігання".

5.2.10. Отже, в даному випадку Верховний Суд вважає, що відповідач не міг заявити про непідсудність справи Господарському суду міста Києва, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; справу розглянуто судом першої інстанції з прийняттям рішення в той же день, коли було призначено підготовче засідання, без згоди відповідача.

Таким чином, наявні поважні причини незаявлення відповідачем в суді першої інстанції про непідсудність справи.

5.2.11. У цьому зв'язку Верховний Суд вважає безпідставними доводи позивача у запереченнях на касаційну скаргу про те, що у відповідач не надав доказів відсутності доступу до відкритих джерел Єдиного державного реєстру судових рішень, неможливості отримати інформацію про розгляд справи в суді, оскільки для того, щоб цікавитись інформацією, яка мститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, необхідно бути обізнаним про розгляд відповідного спору у суді.

5.2.12. Верховний Суд також дійшов висновку про необхідність скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 про виправлення описок, оскільки цією ухвалою виправлено описки в постанові суду апеляційної інстанції, яка за результатами розгляду касаційної скарги не відповідає вимогам ГПК України (1798-12) і підлягає скасуванню.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 27, 31, 176, 177, 182, ч. 6 ст. 183, 185, 279 ГПК України, що призвело до постановлення судового рішення за відсутності відповідача належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; судове рішення ухвалено з порушенням правил територіальної юрисдикції.

6.2. Пунктом 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3. Зважаючи на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, враховуючи приписи п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 310 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Трейдінг", необхідність скасування рішення, постанови та ухвали судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до за встановленою підсудністю до Господарського суду Донецької області.

6.4. Під час нового розгляду справи господарським судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним застосуванням норм матеріального права та відповідно до положень процесуального права.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест Трейдінг" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018, рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 у справі №910/22878/17 скасувати.