ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/573/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк"

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області

(суддя-Васьковський О.В.)

від 14.02.2018

та постанову Львівського апеляційного господарського суду

(головуючий - Матущак О.І., судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б.)

від 21.06.2018

за заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2016

у справі № 907/573/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус проперті"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна, укладеного 14.11.2014,

за участю представників учасників справи:

позивача - Бурдюг Т.В.

відповідача - Макаренко М.Д.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної М.А. звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті" про визнання нікчемним договору купівлі продажу рухомого майна, укладеного 14.11.2014 між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк та ТОВ "Таурус Проперті"; визнання нікчемним акта приймання передачі від 14.11.2014 до договору купівлі продажу рухомого майна, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк та ТОВ "Таурус Проперті"; визнання права власності на рухоме майно, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, село Пилипець, а саме: обладнання пасажирської підвісної одноканатної дороги "Steurer".

1.2. Позов мотивовано тим, що договір купівлі продажу рухомого майна, укладений 14.11.2014 між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Таурус Проперті" є нікчемним, оскільки вартість відчуження рухомого майна Банку було здійснено за ціною, яка в кілька разів є меншою від звичайної ціни станом на дату продажу, в результаті чого банк поніс збитки, а це в свою чергу є підставою нікчемності договору визначеною п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того посилається на те, що вчинення оскаржуваного правочину повинно було здійснюватись за попереднім погодженням з Національним банком України, що в свою чергу здійснено не було, а тому вказаний договір є недійсним відповідно до частини 1 статті 227 Цивільного кодексу України.

1.3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2016 у справі № 907/573/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017, у позові ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної М.А. відмовлено повністю.

1.4. ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" 12.12.2016 звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2016 у справі № 907/573/15, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2016 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

1.5. Зазначену заяву обґрунтовано тим, що:

- було отримано 17.10.2016 лист Фонду державного майна України від 13.10.16 № 10-36-19407 з долученням рецензії на копію "Звіту про оцінку об'єктів нерухомості будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 1 261,53 кв.м., що розташовані за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, вул. 343", яка виконана рецензентом ОСОБА_5, згідно висновку якої обсяг зібраної та проаналізованої ТОВ "Актив експерт" інформації не достатній для здійснення оцінки, а також встановлено, що під час проведення оцінки методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , Національного стандарту №1 та інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна. Згідно вказаного висновку, звіт кваліфікується за ознакою абз. 4 п. 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. Заявник зазначає, що саме вказані висновки рецензента ОСОБА_5, що викладені у вищевказаній рецензії, повністю спростовують обґрунтування судових рішень та докази, подані відповідачем при розгляді справи і свідчать про нікчемність оскаржуваного правочину, з підстав, визначених п. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- наявність висновків Фонду державного майна України, викладені у рецензії на копію "Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майна та бугельного підйомника "Doppelmayr" - Т - Ваr та обладнання пасажирської підвісної одноканатної дороги "Steurer", що розташовані за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с.Пилипець, №343", суб'єкт оціночної діяльності ТОВ "Актив Експерт" є істотними нововиявленими обставинами для справи та вони не були відомі на час розгляду справи № 907/573/15.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарський суд Закарпатської області від 14.02.2018 у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2016 за нововиявленими обставинами відмовив повністю, рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2016 у справі № 907/573/15 залишено без змін.

2.2. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.02.2018 у справі № 907/573/15 залишено без змін з тих же підстав.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- при розгляді справи № 907/573/15 судами встановлено, що ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" не обґрунтовано та не надано належних доказів того, що вартість відчужуваного рухомого майна за договором купівлі продажу є меншою чи заниженою, ніж її ринкова вартість, а також не доведено існування підстав, які в силу положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" свідчать про нікчемність правочину, вимоги позивача про визнання нікчемним договору купівлі-продажу рухомого майна від 14.11.2014; визнання нікчемним акту приймання передачі від 14.11.2014 до договору купівлі продажу рухомого майна;

- судами взято до уваги наявний в матеріалах справи звіт та висновок суб'єкта оціночної діяльності, наданий оцінювачем ТОВ "Аудит експерт" (сертифікат № 14334/13 від 13.02.2013 року), згідно якого ринкова вартість спірного рухомого майна станом на 03 листопада 2014 року становить 867 381,60 грн з урахуванням ПДВ; метою оцінки, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, за результатами якої складений звіт та висновок, є визначення ринкової вартості об'єкта оцінки; функція оцінки для укладення цивільно-правових угод;

- судом здійснено оцінку рецензії від 12.10.2015 на звіт суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Аудит експерт", згідно якого ринкова вартість спірного рухомого майна станом на 03 листопада 2014 року становила 867 381,60 грн з урахуванням ПДВ. Вказана рецензія, яка виконана оцінювачем ОСОБА_6, підтверджує те, що зазначений звіт в цілому відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;

- при прийнятті рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що його умови не суперечать положенням чинного законодавства, а позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що даний договір купівлі-продажу, а відтак, і акт приймання-передачі до нього, є нікчемними. Крім того, суд констатував, що вказаний звіт було рецензовано в порядку, встановленому ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", матеріали справи містять документи на підтвердження повноважень суб'єктів оціночної діяльності на здійснення такої діяльності;

- встановлено, що позивачем належних доказів, які б містили суперечливі у вказаному звіті відомості щодо вартості відчужених прав, не надано;

- ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" вважає нововиявленою обставиною лист Фонду державного майна України №10-36-19407 від 13.10.2016 з доданою рецензією на копію "Звіту про оцінку об'єктів нерухомості будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 1261,53 кв.м за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, буд. 343", об'єкт оціночної діяльності ТОВ "Актив експерт", виконана рецензентом ОСОБА_5 та викладені в ній факти;

- з вказаного листа Фонду державного майна України та доданої рецензії банк дізнався, що розрахунки, які наведені у Звіті, потребують пояснення та обґрунтування. Визначення середньої вартості 1 кв.м для об'єкта оцінки є некоректним. Припущення, на підставі яких оцінювачем проводилась оцінка у Звіті, не містять обґрунтування та розрахунків, що не відповідає п. 56 Національного стандарту № 1 (п.14-15 рецензії); згідно загального висновку Звіт класифікований за ознакою абз. 4 п. 67 Національного стандарту № 1, як такий, що неповною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

2.3. Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", місцевий господарський суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 321 Господарського процесуального кодексу України.

2.4. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рецензія на Звіт по своїй суті є новим доказом у справі, а не нововиявленою обставиною, що виключає можливість зміни або скасування судового рішення за правилами глави 3 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.02.2018 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 907/573/15, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства " "Всеукраїнський акціонерний банк":

- судами прийнято рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 112, 113 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017);

- наявність висновків Фонду державного майна України, викладених у рецензії на копію "Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майна та бугельного підйомника "Doppelmayr" - Т - Ваr та обладнання пасажирської підвісної одноканатної дороги "Steurer", що розташовані за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с.Пилипець, №343", суб'єкт оціночної діяльності ТОВ "Актив Експерт" є істотними нововиявленими обставинами для справи та вони не були відомі на час розгляду справи № 907/573/15.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Згідно із частинами першою та другою статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

4.2. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.3. Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.4. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.5. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

4.6. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

4.7. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

4.8. Статтею 320 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

4.9. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

4.10. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

4.11. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому, є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

4.12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" вважає нововиявленою обставиною лист Фонду державного майна України №10-36-19407 від 13.10.2016 з доданою рецензією на копію Звіту про оцінку об'єктів нерухомості будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 1261,53 кв.м за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, буд. 343, об'єкт оціночної діяльності ТОВ "Актив експерт", виконана рецензентом ОСОБА_5 та викладені в ній факти.

4.13. З огляду на викладене, встановивши відсутність в сукупності всіх ознак, що надають зазначеним заявником обставинам статусу нововиявлених, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

4.14. Доводи, викладені в касаційній Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вони є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в ухвалі або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та ухвала першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.02.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 907/573/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

В. Погребняк