розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 (суддя Тимошевська В.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 (головуючий: Кощеєв І.М., судді: Кузнецов В.О., Чус О.В. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання недійсними рішень,

За участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" (позивач) звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (відповідач) з вимогами :

- визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладене у листі-повідомленні № У-1031/0-2170/0/6-17 від 28.02.2017 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.02.2007, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 13,89 га, в тому числі рілля - 13,89 га, кадастровий номер 3520384400:02:000:9023, зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 за № 3;

- визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладене у листі-повідомленні № 32-11-0.63-2450/2-17 від 03.03.2017 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.02.2007, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 13,89 га, в тому числі рілля - 13,89 га, кадастровий номер 3520384400:02:000:9023, зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 за № 3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з метою реалізації свого права на поновлення договору оренди землі від 26.02.2007 звертався до відповідача з листами-повідомленнями про поновлення договору оренди землі, в тому числі з врахуванням нових істотних умов, запропонованих відповідачем, та додавши проекти додаткової угоди до договору. Разом з цим, відповідач у листі-повідомленні № У-1031/0-2170/0/6-17 від 28.02.2017 та в листі-повідомленні № 32-11-0.63-2450/2-17 від 03.03.2017 заперечив щодо поновлення договору посилаючись на ненадання необхідних документів та відсутність підтвердження належного виконання умов договору, хоча ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає вказане як підставу для заперечення, а факт належного виконання договору презюмується. З підстав викладеного позивач вважає оспорюванні рішення такими, що прийняті без дотримання норм чинного законодавства та порушують права позивача на реалізацію свого права на поновлення відповідного договору оренди землі.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 р. ( суддя Тимошевська В. В. ) позов задоволено повністю

05.10.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (головуючий: Кощеєв І.М., судді: Кузнецов В.О., Чус О.В. ) залишив рішення місцевого суду від 02.08.2017 у справі №912/1600/17 без змін.

27.10.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано касаційну скаргу б/н від 27.10.2017 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 до Вищого господарського суду України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2018 року та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.01.2018 року у справі № 912/1600/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

12.03.2018 суд постановив ухвалу про поновлення Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області строку для подання касаційної скарги, відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення до розгляду на 26.04.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 27.03.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2018 провадження за касаційною скаргою у справі №912/1600/17 зупинено до вирішення палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

10.09.2018 палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду винесено постанову у справі № 920/739/17 (оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 12.11.2018).

Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2018 поновлено провадження у справі №912/1600/17 та призначено її до розгляду на 18.12.2018.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, відповідач) зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

Скаржник вважає, що юридичною формою рішень ГУ Держгеокадастру, тобто, офіційним письмовим документом, який породжує юридичні наслідки, є наказ. Оскаржуваний позивачем лист від 03.03.2017, яким відповідач у відповідності до ч.6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" повідомляє про заперечення у поновленні договору оренди безпосередньо рішенням такого органу не є.

Вважає, що наявність заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі, яке мало місце протягом одного місяця після закінчення строку договору, виключає можливість поновлення на той саме строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та свідчить про припинення договору оренди землі та про відсутність визначених ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренди землі" підстав для укладення сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Додаткова угода про поновлення договору ні до закінчення договору, ні у місячний строк після закінчення дії договору сторонами не укладалась, тому договір припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 ЗУ "Про оренду землі".

Стверджує, що судами не було враховано того що, сам факт надіслання орендарем повідомлення про намір поновити договір оренди не означає його (договору) автоматичне поновлення. В даному випадку орендодавець наділений правом на законних підставах заперечувати проти поновлення договору оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

В касаційній скарзі відповідач просить суд скасувати судові рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.02.2007 між Олександрійською районною державною адміністрацією ( Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" ( Орендар ) укладено Договір оренди, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,яка знаходиться на території Куколівської сільської ради загальною площею 13,89 га, в тому числі - 13,89 га рілля ( а. с. 11-15 ).

Умовами Договору визначено розмір орендної плати та порядок її сплати. Встановлено строк дії Договору - десять років та передбачено, що після закінчення строку договору, Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

П. 43 Договору передбачено, що Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

Договір підписано представниками Олександрійської РДА та Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ", скріплений їх печатками та зареєстровано у Олександрійському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 р. за № 3.

Згідно акта від 28.02.2007 земельну ділянку передано за Договором у фактичне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Степ" ( а. с. 16 ).

Змінами від 01.10.2010 до договору оренди землі № 3 від 28.02.2007 р., внесено зміни до Договору щодо розміру орендної плати та зазначено розмір нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки ( а. с. 17-18 ).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого станом на 02.09.2016, кадастровий номер земельної ділянки, яка отримана Позивачем в оренду за Договором, є номер 3520384400:02:000:9023.

11.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із листом-повідомленням про поновлення Договору оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах (а.с. 19-20). Вказаний лист-повідомлення отримано Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області 11.10.2016, свідченням чого є відмітка про отримання, яка залишена без відповіді.

22.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" повторно звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із листом-повідомленням про поновлення Договору оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах ( а.с. 21 ). Вказаний лист-повідомлення отримано Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області 22.11.2016, свідченням чого є відмітка про отримання.

29.12.2016 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі-повідомленні № У-20671/0-11405/0/6-16 запропонувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Степ" укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди на наступних умовах: продовжено договір оренди строком на 7 років; орендна плата складає на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У листі-повідомленні від 31.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" повідомило про готовність укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 на запропоновані строк та розмір орендної плати, до якого додано проект додаткової угоди з відповідними змінами (а.с. 23-24). Вказаний лист-повідомлення отримано Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області 31.01.2017, свідченням чого є відмітка про отримання.

28.02.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі-повідомленні №У-1031/0-2170/0/6-17 повідомило Товариству з обмеженою відповідальністю "Степ" про заперечення в поновленні Договору, додавши до такого листа акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення земельної ділянки ( а. с. 27 ).

03.03.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Степ" лист-повідомлення № 32-11-0.63-2450/2-17 про заперечення в поновленні Договору, додавши до такого листа акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення земельної ділянки ( а. с. 28 ).

Зазначаючи про незаконність рішень Відповідача про відмову в поновленні Договору, викладених в листах-повідомленнях від 28.02.2017 № У-1031/0-2170/0/6-17 та від 03.03.2017 № 32-11-0.63-2450/2-17, Позивач звернувся з позовом у даній справі, згідно якого просить визнати недійсним вказані рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, вказав, що наведені в листі-повідомленні № У-1031/0-2170/0/6-17 від 28.02.2017 підстави заперечення в поновленні договору суперечать вимогам ч.ч. 1, 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". За змістом листа-повідомлення від 03.03.2017 № 32-11-0.63-2450/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, керуючись ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", повідомило позивача про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі у зв'язку з ненаданням необхідних документів, що підтверджують належне виконання умов договору. Водночас нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено такої обов'язкової умови для поновлення терміну дії договору оренди землі, як подання орендарем документів, що підтверджують належне виконання умов договору оренди.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" в частині визнання недійсними рішень Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладених у листі-повідомленні від 28.02.2017 р. № У-1031/0-2170/0/6-17 та листі-повідомленні від 03.03.2017 р. № 32-11-0.63-2450/2-17, та наявність підстав для їх задоволення.

Розглядаючи доводи касаційної скарги колегія суддів касаційного суду доходить наступних висновків.

В постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, прийнятій у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, зроблений такий правовий висновок:

"5.2. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

5.3. Суд першої інстанції установив, що ПП "Карла Маркса-2" більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі (31.01.2017) направило до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області лист-повідомлення про поновлення цього договору разом із проектом відповідної додаткової угоди (отримано відповідачем 17.02.2017), а також інші документи. Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди від 24.03.2010 та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

5.4. Суд першої інстанції також установив, а суд апеляційної інстанції не спростував, що ПП "Карла Маркса-2" протягом строку дії договору оренди, а також у квітні-серпні 2017 року, після закінчення строку його дії, продовжувало користуватися земельною ділянкою та сплачувало орендну плату за неї.

Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано.

5.5. Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

5.6. Натомість, як установлено судом першої інстанції та залишено поза увагою судом апеляційної інстанції, лист-повідомлення від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3929/2-17 про відмову позивачеві у поновленні договору оренди землі Головне управління Держгеокадастру у Сумській області направило лише 21.03.2017 (згідно з копією поштового чека про відправлення).

Отже, суд першої інстанції установив факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

5.7. Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України (435-15) зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

5.8. При цьому, як убачається зі змісту листа-повідомлення від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3909/2-17, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області поінформувало, що не вважає за можливе поновити договір оренди через відсутність, зокрема, витягу із технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі.

Водночас Закон України "Про оренду землі" (161-14) не передбачає надання орендарем в обов'язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

5.9. За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) .

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як убачається зі змісту договору, розмір орендної плати визначено сторонами у межах законодавства, а зміна такого розміру за відсутності погодження між сторонами може бути окремою підставою для звернення до суду. При цьому лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3909/2-17 не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.

5.10. Отже, слід визнати правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що оскільки нормативна грошова оцінка земель - основа для визначення розміру орендної плати, її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем усіх істотних умов договору, а не підставою для відмови у поновленні договору оренди саме через ненадання витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, натомість у листі-повідомленні відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано наголосив, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

В постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 912/1712/17 зроблений такий правовий висновок:

"26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що орендодавець у визначений частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" строк повідомив орендаря про заперечення у поновленні договору оренди (лист від 03.03.2017).

27. Конструкція частини 6 статті 33 зазначеного Закону обумовлює відсутність факту письмового повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, тобто вирішальне значення для поновлення договору на той саме строк і на тих самих умовах має сам лише факт заперечення орендодавця у поновленні договору, без будь якого його обґрунтування.

28. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки орендодавець протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", заперечив у поновленні позивачу договору оренди, відповідно право на укладення додаткової угоди у позивача не виникло, а отже не може бути порушено.

30. Лист-повідомлення від 03.03.2017 не може бути розцінений судом як відмова орендодавця від укладення додаткової угоди до договору, можливість оскарження якої до суду передбачена частиною 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за своїм змістом цей лист є запереченням орендодавця у поновленні договору оренди у порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

31. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

В свою чергу, надаючи правову кваліфікацію доказам, поданих сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову."

Як встановлено судами попередніх інстанцій в даній справі, що переглядається, 03.03.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Степ" лист-повідомлення № 32-11-0.63-2450/2-17 про заперечення в поновленні Договору, додавши акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення земельної ділянки.

За змістом листа-повідомлення від 03.03.2017 р. № 32-11-0.63-2450/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, керуючись ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", повідомило Позивача про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі у зв'язку з ненаданням необхідних документів, що підтверджують належне виконання умов договору.

Суди, задовольняючи позов в цій частині, вказали, що нормами статті 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено такої обов'язкової умови для поновлення терміну дії договору оренди землі, як подання орендарем документів, що підтверджують належне виконання умов договору оренди. Таким чином, наведені в листі-повідомленні від 03.03.2017 №32-11-0.63-2450/2-17 підстави заперечення в поновленні договору суперечать вимогам ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки зазначені в листі документи від позивача не вимагались, обов'язковість подання таких документів не вимагається нормами статті 33 Закону України "Про оренду землі", матеріали справи не містять доказів неналежного виконання позивачем договору оренди землі від 26.02.2007.

Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій суперечать вищевказаній правовій позиції Верховного Суду, що підтверджує обґрунтованість касаційної скарги в цій частині.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" дотримало вимог наведених норм та в установлений строк повідомило Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі ( листи-повідомлення від 11.10.2016 р. та від 22.11.2016 р. ).

В листі-повідомлені від 31.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" погодилось із пропозицією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, направленою за результатами розгляду звернень позивача, щодо запропонованих відповідачем істотних умов договору та повідомило про свою готовність укласти відповідну додатку угоду, примірник якої направили відповідачу.

Однак у листі-повідомленні № У-1031/0-2170/0/6-17 від 28.02.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заперечило Позивачеві в поновлені договору на підставі ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку з ненаданням товариством необхідних документів та підтвердження належного виконання умов договору.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних правових позицій Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що наведені в листі-повідомленні № У-1031/0-2170/0/6-17 від 28.02.2017 підстави заперечення в поновленні договору суперечать вимогам ч.ч.1, 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Отже доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд."

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 311 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

2. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

3. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області задовольнити частково, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №912/1600/17 скасувати в частині задоволення позову щодо визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеного у листі-повідомленні № 32-11-0.63-2450/2-17 від 03.03.2017 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.02.2007, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 13,89 га, в тому числі рілля - 13,89 га, кадастровий номер 3520384400:02:000:9023, зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 за № 3. В зазначеній частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В іншій частині рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №912/1600/17 залишити без змін .

Витрати зі сплати судового збору у розмірі 1760 грн. за подання апеляційної скарги та 1920 грн. за подання касаційної скарги в цій частині підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" на користь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України:

"Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції."

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017

у справі №912/1600/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017

у справі №912/1600/17 скасувати в частині задоволення позову щодо визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеного у листі-повідомленні № 32-11-0.63-2450/2-17 від 03.03.2017 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.02.2007, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 13,89 га, в тому числі рілля - 13,89 га, кадастровий номер 3520384400:02:000:9023, зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 за № 3. В зазначеній частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.