ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/17912/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Ткач І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС
на постанову Київського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Зубець Л.П., Мартюк А.І., Алданова С.О.
від 21.06.2018
за позовом Державного підприємства "Бродівське лісове господарство"
до Закарпатської митниці ДФС, Державної казначейської служби України
про стягнення 197 570, 00 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 13 жовтня 2017 року позивач подав позовну заяву до відповідачів про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 197 570,00 грн шкоди.
2. Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача-1 щодо затримки залізничних вагонів позивача, які не пройшли митного огляду та були затримані на станції Батьово. Неправомірність дій відповідача-1 встановлена у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №813/2237/16. Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача-1 щодо затримки вагону, позивач поніс збитки, які полягають у санкціях, які нарахувало Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" за простій вагону, який було затримано митницею.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю наявності необхідного причинно-наслідкового зв'язку між протиправною бездіяльністю відповідача-1 та витратами, які поніс позивач та заявив до стягнення.
5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 рішення суду першої інстанції скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Суд апеляційної інстанції стягнув з рахунків Державного бюджету України на користь позивача 158 690,60 грн шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної бездіяльності Закарпатської митниці ДФС, 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 4 445,33 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. В іншій частині позову відмовлено.
6. Постанова суду апеляційної інстанцій мотивована доведеністю позовних вимог в частині наявності: неправомірної поведінки відповідача-1; шкоди у розмірі 158 690,60 грн; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача-1 та понесеними позивачем збитками.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 03 липня 2018 року відповідач-1 подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 залишити в силі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. 28 грудня 2012 року між Державним підприємством "Бродівське лісове господарство" (Замовник), Державним підприємством "Український транспортно-логістичний центр" (Виконавець), Державним підприємством "Дарницький вагоноремонтний завод" (Співвиконавець-1), та Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (Співвиконавець-2) був укладений договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах №2230/1234-2012 (надалі - Договір перевезення).
10. Відповідно до пункту 1.1. Договору перевезення Виконавець та Співвиконавці зобов'язуються за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у напіввагонах Співвиконавця.
11. 10 травня 2016 року між Державним підприємством "Бродівське лісове господарство" (Продавець) та Фірмою "Пізец ГмбХ" (Покупець) був укладений Контракт №7-2016BR (надалі - Контракт).
12. Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Контракту Продавець продає, а Покупець купує на умовах DAP (Інкотермс в редакції 2010 року) деревину паливну породи - сосна (далі - товар). Товар завантажений у залізнодорожні піввагони. Кількість товару по даному Контракту становить 1 000 куб. м.
13. На виконання умов Контракту позивач 16.05.2015 здійснив завантаження товару (лісоматеріалів) у вагон №96391321, про що було складено залізничну накладну №547265.
14. 16 травня 2016 року зазначений вагон №96391321 було замитнено Закарпатською митницею ДФС згідно з митною декларацією №209050000/2016/001520.
15. Однак вагон №96391321 не пройшов митного огляду та був затриманий Закарпатською митницею ДФС на станції Батьово.
16. Організація перевезень товару (лісоматеріалів) у вагоні №96391321 здійснювалась Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" згідно з Договором перевезення.
17. У зв'язку з затриманням вагону №96391321 на станції Батьово Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", як виконавцем послуг з організації перевезень вантажів за Договором перевезення, було здійснено нарахування позивачу до оплати за зберігання вантажу, подання та забирання вагону, зважування вантажів, вантажно-розвантажувальні роботи на загальну суму 197 570,00 грн, що підтверджується розрахунком нарахованої суми з розбивкою нарахованої суми поденно та помісячно з переліком усіх наданих послуг із вказівкою їх вартості за кожен день та місяць простою вагону №96391321, починаючи з дати оформлення накладної №547265, розмежовуючи при цьому нараховану суму з врахуванням 30-денного строку з дати затримання вагону №96391321 та по дату закінчення затримки.
18. Позивач оплатив вартість наданих Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" послуг в сумі 197 570,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.06.2017 №1480.
19. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №813/2237/16 за позовом Державного підприємства "Самбірське лісове господарство", Державного підприємства "Бродівське лісове господарство", Державного підприємства "Буське лісове господарство", Державного підприємства "Бібрське лісове господарство", Державного підприємства "Турківське лісове господарство", Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство", Державного підприємства "Сколівське лісове господарство", Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" до Закарпатської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності, залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 та Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничного вагону, зокрема, Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" №96391321; зобов'язано Закарпатську митницю ДФС завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України залізничного вагону, зокрема, Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" №96391321.
20. Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/2237/16 було встановлено, що Закарпатською митницею ДФС не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску, у тому числі залізничного вагону №96391321, через державний кордон України у строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України, а також порушено норми статті 249 Митного кодексу України.
21. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій відповідача-1 за період з 19.05.2016 по 18.06.2016 (у строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України) становить 38 879,40 грн; розмір шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій відповідача-1 за період з 18.06.2016 по 24.10.2016 (у строк, після 30-го дня затримки вагону №96391321) становить 158 690,60 грн.
22. Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача-1 та понесеними позивачем збитками (шкодою) підтверджується тим, що витрати за користування вагоном №96391321, зберігання вантажу, подання та забирання вагону, зважування вантажу, було понесено внаслідок затримки вагонів відповідачем-1. Вказані дії відповідача-1 визнано протиправними у судовому порядку.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
23. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив приписи статей 73- 77, частини 8 статті 80, статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи.
24. Скаржник також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на думку скаржника, заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи.
25. Скаржник також зазначає про відсутність судових рішень, якими б було встановлено неправомірність дій митниці за конкретно визначений період часу використання вагону.
Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
26. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
27. Конституція України (254к/96-ВР)
Стаття 56
Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
28. Цивільний кодекс України (435-15)
Стаття 22 частини 1-3
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі
Стаття 1166
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 1173
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
29. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
Стаття 75 частина 4
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 80 частина 8
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Стаття 236 частина 5
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Стаття 300 частини 1, 2
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
30. Суд зазначає, що на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
31. Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі 1173 Цивільного кодексу України (435-15)
. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
32. Як убачається з оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції встановив наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме, неправомірні дії (протиправну бездіяльність) відповідача-1, що встановлено у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №813/2237/16, наявність шкоди у розмірі 158 690,60 грн (витрати, понесені позивачем за користування вагоном №96391321, зберігання вантажу, подання та забирання зазначеного вагону, зважування вантажу, у строк, після 30 дня затримки вагону), причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою (витрати, понесені позивачем, за користування вагоном №96391321, зберігання вантажу, подання та забирання вагону, зважування вантажу були понесені внаслідок затримки вагонів відповідачем-1), внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення збитків, понесених позивачем.
33. Суд відхиляє аргументи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вбачається з оскаржуваного судового рішення, розмір відшкодування витрат сторони на послуги адвоката визначено судом з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи щодо понесенням стороною таких витрат, зокрема, договорів про надання правової допомоги від 21.09.2017 №21/09/17, від 04.05.2018 №05/05/18, ордерів про надання правової допомоги серії ЛВ №099201, №089760, №099164, розрахунком сум витрат на оплату послуг адвоката, платіжних доручень від 20.10.2017 №2732, від 07.05.2018 №1205 про оплату, та обставин представництва інтересів сторони адвокатами під час розгляду справи.
34. Суд відхиляє аргументи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача з позовною заявою діяв Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
(в редакції, чинній до 15.12.2017), яким не визначався обов'язок позивача подати докази разом з поданням позовної заяви і ухвалами суд першої інстанції також не встановлював такого обов'язку та строку у позивача. Тобто, у даному випадку не може вважатись те, що докази не були подані позивачем у встановлений законом або судом строк.
35. Суд також відхиляє інші аргументи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки, як вбачається з оскаржуваного судового рішення, воно прийняте на підставі встановлення всіх обставин справи в їх сукупності за наслідками всебічного, повного, об'єктивного дослідження наявних у справі доказів. Крім того, Суд зазначає, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
37. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати
38. Судові витрати, понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 у справі №910/17912/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
І. Ткач