ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 926/3054/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу Чернівецької міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2017 у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати" до Чернівецької міської ради про визнання укладеним додаткового договору до договору оренди,

за участю представників:

від позивача - Мельничук А.А., керівник, Тарновецький В.І., адвокат,

від відповідача - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Відкрите акціонерне товариство "Чернівецький емальзавод "Карпати" (далі - ВАТ "Чернівецький емальзавод "Карпати" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання укладеним додаткового договору до договору оренди землі № 1010 від 25.11.2003 про поновлення договору оренди землі №1010 від 25.11.2003 на той самий строк і на тих самих умовах.

1.2. Позов мотивовано частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 25.11.2003 між ВАТ "Чернівецький емальзавод "Карпати" (орендар) та Чернівецькою міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки. Згідно умов договору орендар зобов'язався прийняти в оренду земельну ділянку загальною площею 1,2338 гектарів, яка розташована в місті Чернівці, по вулиці Ентузіастів, 5.

2.2. Згідно пункту 1.2. договору земельна ділянка надається в оренду строком до 18 серпня 2010р., для організації мікроринку.

2.3. Відповідно до додаткового договору № 4/1010 від 22.09.2010 термін дії договору оренди землі поновлено до 12.05.2017 року (на 6 років, 8 місяців та 25 днів). Цільове використання земельної ділянки не змінилось - для організації мікроринку.

2.4. 09.03.2017 позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з заявою про продовження договору оренди землі від 25.11.2003 № 1010. До заяви було додано повний пакет документів, визначених чинним законодавством.

2.5. 16.08.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням укласти додатковий договір до договору оренди землі про поновлення договору оренди землі № 1010 від 25.11.2003 на той самий строк, і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, позивачем направлено відповідачу три примірники додаткового договору до договору оренди землі від 25.11.2003. Всі інші умови договору позивач, в силу статті 33 Закону України "Про оренду землі", просив залишити без змін.

2.6. 21.08.2017 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради листом за №04/01-08/1-2819/0 повідомив позивача, що рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 01.08.2017 № 792 (пункт 1) знято на довивчення проект рішення міської ради VII скликання "Про розгляд звернення відкритого акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати" щодо поновлення договору оренди землі від 25.11.2003 року №1010".

2.7. Рішенням Чернівецької міської ради від 01.11.2017 за № 941 поновлено з 12.05.2017 спірний договір оренди на один рік та зобов'язано позивача протягом двох років завершити будівництво. У разі невиконання цієї умови договір оренди вважається припиненим.

2.8. Станом на час винесення оскаржуваного рішення додатковий договір щодо поновлення договору оренди землі від 25.11.2003 № 1010 сторонами не підписано, а позивач продовжує користується спірною земельною ділянкою.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2017 (суддя Ніколаєв М.І.) позов задоволено.

3.2. Рішення мотивовано тим, що:

- додатковим договором від 22.09.2010 договір оренди землі від 25.11.2003 поновлено строком на шість років, вісім місяців та двадцять п'ять днів, тобто до 12.05.2017;

- позивач повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- орендодавець протягом місяця не повідомив орендареві про наявність заперечень та своє рішення;

- позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою за цільовим призначенням та належним чином виконує договірні зобов'язання в частині внесення орендної плати.

3.3. Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у складі: Скрипчук О.С., Данко Л.С., Дубник О.П. рішення суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. Чернівецька міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу передати на новий розгляд.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм чинного законодавства, а також нез'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, судами не надано оцінки доказам відповідача, а саме рішенню міської ради від 01.11.2017 № 941, яким поновлено позивачу договір оренди землі на один рік і 27.11.2017 Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин направлено позивачу відповідний проект додаткового договору.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. ВАТ "Чернівецький емальзавод "Карпати" у відзиві просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.

5.2. Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК (1798-12) України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

6.3. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

6.4. Законом України "Про оренду землі" (161-14) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

6.5. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

6.6. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

6.7. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

6.8. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

6.9. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

6.10. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді. (Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 920/739/17, відступати від якої колегія суддів не вбачає правових підстав).

6.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що орендодавець протягом місяця, після закінчення строку дії договору, не повідомив орендареві про наявність заперечень щодо поновлення договору, позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою за цільовим призначенням та належним чином виконує договірні зобов'язання в частині внесення орендної плати.

6.12. Враховуючи вищенаведене, суди дійшли правомірного висновку про те, що позовні вимоги про визнання укладеним додаткового договору до договору оренди землі від 25.11.2013 № 1010 про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

6.13. Доводи скаржника про невзяття судами до уваги рішення Чернівецької міської ради від 01.11.2017, яким поновлено позивачу договір оренди земельної ділянки строком на один рік не приймаються до уваги, оскільки не спростовують висновків судів про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк і на тих же умовах з огляду на приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також на встановлені судами обставини щодо неповідомлення орендодавцем орендаря протягом місяця, після закінчення строку дії договору, про наявність заперечень щодо поновлення договору та продовження позивачем користування орендованою земельною ділянкою.

Наведеним також спростовуються доводи скаржника про відсутність предмета спору.

6.14. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими актами, скаржник просив припинити провадження у справі, посилаючись на пункт 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.

Проте відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (1798-12) у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Закриття касаційного провадження регламентовано статтею 296 ГПК України. За змістом цієї норми суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги; 2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Зазначених підстав для закриття касаційного провадження у цьому випадку немає.

Зважаючи на вимоги процесуального закону, посилання скаржника на положення статті 80 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, є неправомірними.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.2. Рішення та постанова попередніх судових інстанцій відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2017 у справі № 926/3054/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір