за заявою Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016

у третейській справі № 2262/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет"

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: не з?явився.

від відповідача: не з?явився.

від скаржника: не з?явився.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 17461" звернулось до суду з заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість по договору кредиту в сумі 7 765 040,74 грн та 25 500,00 грн третейського збору.

2. Заява мотивовано тим, що вищезазначена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" виникла з генерального договору про надання кредитних послуг № 935/1-109 від 14.08.2008, додаткової угоди № 1 до генерального кредитного договору, додаткової угоди № 2 до генерального кредитного договору.

3. Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 17461" в забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 935/1-109 від 14.08.2008 та додатковими угодами до нього, виступило майновим поручителем на підставі іпотечного договору від 14.08.2008 про передачу в іпотеку нежитлових будівель, що знаходяться в м. Прилуки Чернігівської області вул. Пирятинська (вул. Дзержинського), буд. 127, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовою Л.Л.

4. Третейський суд, прийнявши рішення від 30.03.2016 по справі № 2262/15 вирішив питання про права та обов?язки заявника, який не брав участі у розгляді справи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 18.09.2018 заяву Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" задовольнив. Рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15 скасував. Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" 881,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання заяви.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи

5. Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" 16.10.2018 звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 973/62/18.

6. Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" мотивована тим, що судом не взято до уваги, що кредитор має право вимагати виконання основного зобов?язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. У третейській справі № 2262/15 було стягнуто суму заборгованості з позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет", а не звернуто стягнення на предмет іпотеки іпотекодавця Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461", що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 15.05.2018 по справі №902/492/17. А також зазначено, що Приватним акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 17461" пропущено строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду.

7. Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 17461" подало відзив на апеляційну скаргу у якому просило залишити її без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 973/62/18 - без змін.

8. Зазначило, що предметом справи № 902/492/17, у якій прийнято постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018, на яку посилається позивач, є визнання грошових вимог до банкрута, як таких, що забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя за кредитними зобов?язаннями фізичної особи перед банком та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Таким чином, висновки у справі № 902/492/17 стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами, що розглядалися у справі № 973/62/18.

9. У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 1519/2-4141/11 висловлена позиція про обов?язковість залучення до участі у справі іпотекодавця (якщо він відмінний від боржника/поручителя), оскільки у разі не оскарження рішення суду іпотекодавець буде позбавлений можливості оскаржити суму заборгованості, у рахунок якої буде звертатись стягнення на предмет іпотеки. Оскільки така сума буде встановлена преюдиціальним судовим рішенням.

10. Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск строку для подання заяви про скасування рішення третейського суду, то копію вказаного рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15 заявником отримано поштою 15.08.2018 від апелянта, як доказ по справі № 927/506/18, предметом якої було визнання виконавчого напису, вчиненого 02.03.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. за реєстровим номером 3396 таким, що не підлягає виконанню. Таким чином заявником не пропущено строк на звернення із заявою про скасування рішення третейського суду, що відповідає висновку Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеному в постанові від 10.01.2018 у справі № 554/4182/16-ц.

Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків надано пояснення, в яких зазначено про відсутність підстав для скасування рішення третейського суду у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

11. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин.

12. Як встановлено судом першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" про стягнення заборгованості в сумі 7 765 040,74 грн, що виникла в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № 395/1-109 від 14.08.2008 та додатковою угодою № 1 до нього, а саме, непогашення кредиту та несплата процентів за користування кредитом.

13. Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15 позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партитет" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість по договору кредиту в сумі 7 765 040,74 грн та 25 500,00 грн третейського збору.

14. Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 17461" вважає, що зазначене рішення третейського суду безпосередньо стосується його прав та обов'язків, оскільки воно є майновим поручителем відповідача. Тобто, на думку заявника, третейським судом був розглянутий спір про право Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у правовідносинах, учасником яких, на момент розгляду справи і прийняття рішення, є заявник. Оскільки оскаржуване рішення зачіпає права та обов'язки заявника, який не брав участі у розгляді справи, рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15 підлягає скасуванню.

15. Судом першої інстанції встановлено, що в забезпечення зобов'язань по генеральному договору про надання кредитних послуг № 935/1-109 від 14.08.2008, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк") та Приватним акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 17461", яке виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" 14.08.2008 укладено іпотечний договір про передачу в іпотеку нежитлових будівель, що знаходяться в м. Прилуки Чернігівської області, вул. Пирятинська (вулиця Дзержинського), буд. 127.

16. Згідно з умовами договору про іпотеку поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту.

17. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

18. Згідно частиною першою статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

19. Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

20. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

21. Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

22. З аналізу зазначених норм слідує, що у разі невиконання боржником та майновим поручителем рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, кредитор може звернутися з вимогою до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки.

23. У такому випадку, у разі не оскарження рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, іпотекодавець буде позбавлений можливості оспорити суму заборгованості, у рахунок якої буде звертатися стягнення на предмет іпотеки.

24. На необхідність залучення до розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором (який забезпечений іпотекою) іпотекодавця вказує і частина перша статті 51 Господарського процесуального кодексу України яка передбачає, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. До такої заяви повинні буди додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції.

25. Статтею 24 регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків передбачено, що треті особи вступають до третейського розгляду лише зі згоди сторін, які сперечаються. Для залучення до розгляду третьої особи вимагається також згода залученої особи. Згода на залучення третьої особи повинна бути виражена в письмовій формі. Для об'єктивного та правильного третейського розгляду третейський суд має право за особистою ініціативою залучати третіх осіб.

26. Відтак, розглядаючи спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, третейський суд, з метою об'єктивного та правильного розгляду справи повинен був встановити, що зобов'язання банку за кредитним договором забезпечені іпотекою та залучити до участі у справі іпотекодавця, який несе відповідальність за виконання зобов'язань іншої особи-боржника.

27. Відповідно до частини 3 статті 349 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

28. Згідно статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

29. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

30. Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

31. Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" правильності висновків Київського апеляційного господарського суду не спростовують. Заявлення вимоги про стягнення суми заборгованості лише з позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет", без вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, не може бути підставою для неповідомлення майнового поручителя про невиконання боржником зобов?язань за кредитним договором, забезпеченим майном поручителя, переданим в іпотеку.

32. Суд також відхиляє аргументи позивача щодо врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.05.2018 по справі № 902/492/17. У названій справі вирішувався спір щодо визнання грошових вимог до банкрута, як таких, що забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя за кредитними зобов?язаннями фізичної особи перед банком та включення їх до реєстру вимог кредиторів, а тому відсутні підстави вважати правовідносини у даній справі подібними з правовідносинами у справі № 902/492/17.

33. Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск строку звернення з заявою та не вирішення судом питання про його поновлення, то вони не знаходять свого підтвердження. Дотримання строку звернення Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" з заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 встановлено Київським апеляційним господарським судом в ухвалі від 27.08.2018 про прийняття заяви до розгляду.

34. При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що строк на звернення з заявою про скасування рішення третейського суду Приватним акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 17461" не пропущено, оскільки про таке рішення заявник дізнався лише 15.08.2018 від Акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

35. За встановлених обставин, враховуючи, що Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 17461" виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 395/1-109 від 14.08.2008 та беручи до уваги, що звернення стягнення за кредитним договором може відбуватися, як за рахунок основного боржника, так і за рахунок майнового поручителя, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків приймаючи рішення від 30.03.2016 у справі № 2262/15 вирішив питання про права та обов'язки Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461", яке не брало участі у справі.

36. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" та скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016.