розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСЕНІВСЬКЕ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 (головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСЕНІВСЬКЕ"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4,

за участю прокуратури Черкаської області

про визнання поновленим договору оренди землі,

За участю представників сторін:

позивача - Головня С.Д. -адвокат,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

прокуратури - Гришина Т.А. - прокурор,

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "КРАСЕНІВСЬКЕ" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.02.2018) просило суд визнати поновленим договір оренди землі від 16.06.2004 року, укладений між Чорнобаївською РДА в Черкаській області та СТОВ "Красенівське", зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 16.06.2004 року за реєстровим номером №26, на земельні ділянки загальною площею 161,9 га з кадастровими номерами: НОМЕР_1 площею 60,6110 га, НОМЕР_2 площею 8,8981 га, НОМЕР_3 площею 24,2444 га, НОМЕР_4 площею 11,9978 га, НОМЕР_5 площею 39,4117 га, НОМЕР_6 площею 02,0000 га, НОМЕР_7 площею 14,7370 га, розташовані в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області за межами населеного пункту, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором від 16.06.2004.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався, що після закінчення строку договору він продовжував користуватися спірною земельною ділянкою і, оскільки, протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення від відповідача про заперечення у поновленні договору оренди землі позивачу не надходило, то договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені раніше укладеним договором.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.04.2018 у справі №925/1651/17 позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСЕНІВСЬКЕ" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання поновленим договору оренди землі - задоволено повністю, визнано поновленим договір оренди землі від 16.06.2004, укладений між Чорнобаївською РДА в Черкаській області та СТОВ "Красенівське", зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 16.06.2004 року за реєстровим номером №26, на земельні ділянки загальною площею 161,9 га з кадастровими номерами: НОМЕР_1 площею 60,6110 га, НОМЕР_2 площею 8,8981 га, НОМЕР_3 площею 24,2444 га, НОМЕР_4 площею 11,9978 га, НОМЕР_5 площею 39,4117 га, НОМЕР_6 площею 02,0000 га, НОМЕР_7 площею 14,7370 га, розташовані в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області за межами населеного пункту, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором від 16.06.2004 та стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСЕНІВСЬКЕ" - 1600 грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 рішення місцевого суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Розподілено судовий збір.

18.08.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "КРАСЕНІВСЬКЕ" подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 у справі № 925/1651/17 до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2018 року у справі №925/1651/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 17.10.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2018 провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСЕНІВСЬКЕ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 у справі №925/1651/17 зупинено до перегляду палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

10.09.2018 палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду винесено постанову у справі № 920/739/17 (оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 12.11.2018).

19.11.2018 суд постановив ухвалу про поновлення провадження по даній справі та призначення до розгляду на 06.12.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (позивач) вважає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови порушив норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясував всі обставини даної справи.

При цьому, скаржник вважає, що він не втратив переважне право на поновлення договору оренди на підставі п.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та площа земельної ділянки не змінилася, оскільки її частина була вилучена у позивача, тому висновки апеляційного суд стосовно зміни площі орендованих земель не відповідають вимогам закону.

Вважає, що оскільки він продовжує користуватися спірними земельними ділянками, тому є всі підстави застосовувати п. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і в такому випадку поновлення договору здійснюється без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про його поновлення, тобто, автоматична пролонгація договору на тих самих умовах та на той самий строк.

В касаційній скарзі просить суд скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Прокуратура Черкаської області надала відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувану постанову залишити без змін, скаргу без задоволення.

В судове засідання з'явилися прокурор та представник позивача. Представник позивача підтримав вимоги, викладені в касаційній скарзі, просив суд їх задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі. Прокурор просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, постанову апеляційного суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено, судами попередніх інстанцій, 16.06.2004 між Чорнобаївською районною державною адміністрацією Черкаської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Красенівське" було укладено договір оренди землі, згідно з яким Чорнобаївська РДА в Черкаській області передала, а СТОВ "Красенівське" прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання - пасовища, в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, загальною площею 229,9 га.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 36 договору оренди землі).

Дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 37 договору оренди землі).

Пунктом 8 договору оренди землі визначено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

16.06.2004 даний договір оренди землі у відповідності до положень чинної на той час ст. 20 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV та відповідно до ст. 640 Цивільного Кодексу України, в редакції Закону від 16 січня 2003 року № 435-IV, пройшов державну реєстрацію в Чорнобаївському відділі ЧРФ ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за № 26 від 16.06.2004.

Згідно пункту 20 Договору передача земельної ділянки здійснюється у 5-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

На виконання умов Договору земельна ділянка була передана позивачу за актом прийому-передачі земельної ділянки 16.06.2004.

З 01.01.2013 повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (5245-17) перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, яким на той час було Державне агентство земельних ресурсів України, та до його територіальних органів.

Наказом від 25.01.2013 №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Положеннями пункту 2 та пункту 5 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (442-2014-п) визначено, що Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

' 'br' Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" (5-2015-п) :

- утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

- реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;

- встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

25 квітня 2015 року була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

Таким чином, з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області його повноваження перейшли до правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області і саме останнє з 26.05.2015 є особою, яка здійснює повноваження орендодавця щодо вказаних у договорі оренди землі земельних ділянок, що не заперечується учасниками справи.

Місцевий господарський суд у своєму рішенні вказав, що позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору та відповідач протягом місяця після закінчення строку дії договору не направив позивачу у передбачений законом спосіб письмове заперечення проти поновлення договору, то в силу ч.6 ст. 33 Закону України " Про оренду землі" договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. В цьому випадку укладається додаткова угода уповноваженим керівником органу виконавчої влади. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що за викладених обставин договір фактично є поновленим на строк до 16.06.2019. Крім того, суд також дійшов висновку, що межі орендованої позивачем земельної ділянки не змінилися, відповідач не висловлював заперечень щодо користування позивачем земельною ділянкою.

Апеляційний господарський суд не погодився з вищевказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент спливу 5-річного строку оренди за договором оренди землі, тобто станом на 16.06.2009 стаття 33 Закону України "Про оренду землі" діяла в редакції, згідно якої після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у 2009 році рішень органу державної влади щодо розпорядження землями державної власності щодо поновлення позивачу права користування земельними ділянками на умовах оренди - не приймалось, між сторонами не було укладено додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Проте, позивач користувався об'єктом оренди і жодних заперечень щодо такого користування органом, який уповноважений на розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності - не висловлювалось. Доказів протилежного станом на момент вирішення спору не було надано ні суду першої інстанції на час вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції на час апеляційного провадження у справі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обумовлені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" умови для визнання поновленим договору оренди землі від 16.06.2004 за наведених позивачем доводів та обґрунтувань - відсутні, у зв'язку з чим заявлений позов задоволенню не підлягає.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї суд касаційної інстанції відмічає наступне.

Як встановлено, судами попередніх інстанцій, вищевказаний договір оренди землі між Чорнобаївською районною державною адміністрацією Черкаської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Красенівське" було укладено та зареєстровано 16.06.2004.

Пунктом 8 договору оренди землі визначено, що договір укладено на 5 років.

Отже, судом апеляційної інстанції було обґрунтовано встановлено, що моментом спливу вказаного 5-річного строку оренди за договором оренди землі було 16.06.2009.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції станом на 16.06.2009:

"У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням."

В постановах Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі №44/69 та від 20.05.2008 у справі №30/234 викладений наступний правовий висновок:

"Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 34 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради сесії.

Отже, виходячи з того, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Крім того, Вищому господарському суду України необхідно врахувати, що до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи."

Колегія суддів касаційного суду по даній справі, що переглядається, повністю погоджується з вищевказаним правовим висновком та не вбачає підстав для відступу від нього.

Таким чином, апеляційним судом вірно встановлено, що суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, на підставі яких дійшов до помилкового висновку про те, що є підстави для визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди та поновлення його на підставі ч.ч.1,6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в новій редакції.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що постанова апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою.

Згідно з ч.1 ст. 309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін, як таку, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.