Комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр онкології" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №288" із займаних ним приміщень.

Позов мотивовано порушенням відповідачем прав позивача на оперативне управління майном, яке було передано позивачеві власником - Харківською обласною радою в оперативне управління, і яке відповідач займає без правових підстав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. у справі №922/1914/17 позов задоволено. Зобов'язано ТОВ "Аптека №288" звільнити займані ним приміщення, а саме: №12 площею 4,9 кв.м., №20 площею 13,6 кв.м. у громадському будинку "Хірургічний корпус" по вул. Лісопарківській в м. Харків літ. "Б-2", частину приміщення №33 загальною площею 30,8 кв.м. у громадському будинку "Радіологічний корпус" по вул. Лісопарківській літ. "Б-1", №6 площею 18,7 кв.м., №7 площею 12,4 кв.м., №8 площею 34,0 кв.м., №9 площею 4,5 кв.м., №10 площею 19,1 кв.м., №11 площею 5,4 кв.м. у громадському будинку "нежитлова будівля" по вул. Лісопарківській літ. "М-5", приміщення №4 площею 9,7 кв.м., №5 площею 6,6 кв.м., №6 площею 31,30 кв.м. підвалу та №№1-28 загальною площею 212,7 кв.м. першого поверху громадського будинку "Господарсько-адміністративний корпус" по вул. Лісопарківській в літ. "П-2", нумерація яких прийнята згідно з технічним паспортом на громадський будинок "Господарсько-адміністративний корпус" по вул. Лісопарківській літ. "П-2", виготовленим станом на 20.07.2006р.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача, вказує на те, що між сторонами не було укладено договору оренди спірного майна, та не існує відповідного рішення суду про укладення договору оренди, яке набрало законної сили.

Судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнює нумерацію приміщень, що розташовані у громадському будинку "Господарсько-адміністративний корпус" № 4 по вул. Лісопарківській літ. "П-2" згідно з технічним паспортом на громадський будинок "Господарсько-адміністративний корпус" № 4 по вул. Лісопарківській літ. "П-2".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017р. скасовано рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована правомірністю зайняття відповідачем нежитлових приміщень №12, №20 загальною площею 27,08 кв.м. на першому поверсі громадського будинку "Хірургічний корпус" Літ. " Б-2", нежитлових приміщень №33 площею 30,2кв.м. на першому поверсі громадського будинку "Радіологічний корпус" літ. "Б-1", нежитлових приміщень №№ 6-11 загальною площею 94,1кв.м. на першому поверсі громадського будинку "нежитлова будівля" Літ. "М-5", що встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. у справі № 922/2312/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. у справі № 922/2312/17 визнано укладеним, з моменту набрання рішенням законної сили, договір оренди нежитлових приміщень між комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №288", відповідно до підпунктів 1.1., 1.1.1, 1.1.2., 1.1.3. вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, 4, а саме: нежитлові приміщення №№ 12, 20 загальною площею 27,08 кв.м. на першому поверсі громадського будинку "Хірургічний корпус" Літ. "Б-2", з метою розміщення аптечного пункту; нежитлове приміщення № 33 площею 30,2кв.м. на першому поверсі громадського будинку "Радіологічний корпус" літ. "Б-1", з метою розміщення аптечного пункту; нежитлові приміщення №№ 6-11 загальною площею 94,1кв.м. на першому поверсі громадського будинку "нежитлова будівля" Літ. "М-5", з метою розміщення аптеки.

Щодо позовних вимог в частині виселення відповідача з приміщень №№4, 5, 6 підвалу та №№1-28 першого поверху громадського будинку "Господарсько-адміністративний корпус" АДРЕСА_1, літ "П-2", суд апеляційної інстанції вказує на безпідставне прийняття судом першої інстанції заяви про зміну предмету позову після початку розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог у частині виселення відповідача з приміщень №№4, 5, 6 підвалу та №№1-28 першого поверху громадського будинку "Господарсько-адміністративний корпус" АДРЕСА_1, літ. "П-2", у зв'язку з тим, що вказані приміщення належать на праві власності ОСОБА_6

Третя особа ОСОБА_6 звернулася до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд вищезазначеної постанови за нововиявленими обставинами, в якій просила вказану постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. залишити без змін.

У поданій заяві третя особа вказує на те, що оскаржувана постанова ґрунтується на постанові Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. у справі №922/2312/17, якою визнано договір оренди спірних нежитлових приміщень між орендодавцем - комунальним закладом охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №288" укладеним.

В якості підстав для перегляду постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами третя особа зазначає, що 13.06.2018р. Верховним Судом скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р., що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України є підставою для перегляду постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017р. у справі № 922/1914/17 за нововиявленими обставинами.

2. Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2018р. у справі №922/1914/17 заяву третьої особи ОСОБА_6 про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017р. за нововиявленими обставинами задоволено частково, в частині скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017р. В іншій частині - у задоволенні заяви відмовлено.

Скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017р.

Прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ "Аптека №288" задоволено, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2017р., прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована положеннями п. 3 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України та скасуванням Верховним Судом постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. у справі № 922/2312/17, яка стала підставою для ухвалення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 р. у даній справі №922/1914/17.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що позивач - КНП "Обласний центр онкології" не набув права власності на вказане в розпорядженні Харківської обласної ради №341 від 20.12.2016 р. та договорі № 198 від 20.12.2016р. майно - в тому числі і на спірні нежитлові приміщення, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про здійснення державної реєстрації права оперативного управління за позивачем.

Суд наголошує на тому, що не здійснивши державну реєстрацію права оперативного управління, позивач згаданого права не набув, і, за умов відсутності в матеріалах справи будь-яких інших доказів існування прав позивача на спірні приміщення, комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр онкології" є особою якій не належить право вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права чи інтереси цієї особи не порушено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною постановою, Харківська міська рада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2018р. у даній справі в частині скасування рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. та прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2017р.

Скарга мотивована тим, що власником спірного майна є територіальні громади сіл, селищ, та міст Харківської області, яке закріплено за комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології" на праві оперативного управління відповідно до статуту та договору № 198 від 20.12.2016р. та додаткової реєстрації не потребує.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Аптека №288" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2018р. - залишити без змін.

Відповідач наголошує на тому, що не здійснивши державну реєстрацію права оперативного управління, на момент звернення до суду, позивач вказаного права не набув і, за умов відсутності в матеріалах справи будь-яких інших доказів існування прав позивача на спірні приміщення, позивач є особою якій не належить право вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки права чи інтереси цієї особи не порушено.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

20 грудня 2016 року Харківською обласною радою прийнято Розпорядження №341 "Про вилучення майна із оперативного управління Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" та закріплення його за Комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології".

20 грудня 2016 року між Харківською обласною радою та комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології" укладено договір про закріплення майна на праві оперативного управління, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, за комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології" №198, за умовами якого, Харківською обласною радою закріплено за комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології" на праві оперативного управління майно, у складі якого є основні засоби згідно з переліком (додаток) з метою впровадження Підприємством діяльності, передбаченої статутом.

Відповідно до додатку до договору в переліку майна значиться громадський будинок "Хірургічний корпус" літ. "Б-2", громадський будинок "Радіологічний корпус" літ. "Б-1", громадський будинок "Головний корпус" літ. "А-2", громадський будинок "Господарсько-адміністративний корпус" літ. "П-2".

Предметом позову у даній справі є зобов'язання ТОВ "Аптека №288" звільнити займані ним приміщення, а саме: №12 площею 4,9 кв.м., №20 площею 13,6 кв.м. громадського будинку "Хірургічний корпус" по вул. Лісопарківській в м. Харків літ. "Б-2", частину приміщення №33 загальною площею 30,8 кв.м. громадського будинку "Радіологічний корпус" по вул. Лісопарківській літ. "Б-1", №6 площею 18,7 кв.м., №7 площею 12,4 кв.м., №8 площею 34,0 кв.м., № 9 площею 4,5 кв.м., №10 площею 19,1 кв.м., №11 площею 5,4 кв.м. громадського будинку "нежитлова будівля" по вул. Лісопарківській літ. "М-5", приміщення №4 площею 9,7 кв.м., №5 площею 6,6 кв.м., №6 площею 31,30 кв.м. підвалу та №№1-28 загальною площею 212,7 кв.м. першого поверху громадського будинку "Господарсько-адміністративний корпус" по вул. Лісопарківській в літ. "П-2".

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано статтею 320 ГПК України, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до частини 4 статті 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності зазначених обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 р. у справі "Правєдная проти Росії" №69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 р. у справі "Попов проти Молдови" №2).

Харківський апеляційний господарський суд встановивши, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. у справі №922/2312/17, якою визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди спірних нежитлових приміщень між комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології" та ТОВ "Аптека №288", яка стала підставою для ухвалення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017р. у даній справі № 922/1914/17, скасована, та врахувавши положення п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України дійшов правомірного висновку про наявність підстав для перегляду постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017р. у даній справі № 922/1914/17 за новоявленими обставинами та її скасування по результатам перегляду.

Між тим, Верховний Суд зазначає, що Харківський апеляційний господарський суд, ухваливши нову постанову про скасування рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. та відмову в позові, припустився неправильного застосування норм процесуального права та не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню при вирішенні спору, що призвело до скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Так, в оскаржуваній в касаційному порядку постанові (том справи 6, аркуш 132, абзац 9) апеляційний суд зазначає, що колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач - КНП "Обласний центр онкології" не набув права власності на вказане в розпорядженні Харківської обласної ради №341 від 20.12.2016 р. та договорі № 198 від 20.12.2016р. майно - в тому числі і на спірні нежитлові приміщення. Верховний Суд констатує, що факт ненабуття позивачем права власності на спірні приміщення не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом, оскільки відповідно до розпорядження Харківської обласної ради №341 від 20.12.2016 р. та договору № 198 від 20.12.2016р. майно було передано позивачеві на праві оперативного управління, а не права власності.

Вказуючи в оскаржуваній постанові про те, що позивач не набув права оперативного управління спірною нерухомістю і тому не може бути позивачем у спорі про виселення відповідача, апеляційний суд не взяв до уваги того, що Верховний Суд в постанові від 13.06.2018р. по справі №922/2312/17 (6 том справи №922/1914/17, аркуш справи 27, http://reyestr.court.gov.ua/Review/74767052) зазначив, що майно (в тому числі і нерухомість) закріплено за комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр онкології" на праві оперативного управління. Тобто, згідно ст. 137 Господарського кодексу України, комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр онкології" має право володіти, користуватися і розпоряджатися вказаним майном для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених ГК України (436-15) та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Проігнорувавши вищевказані обставини, які прямо зазначені в постанові Верховного Суду, які Верховний Суд визнав належним чином встановленими судом першої інстанції під час розгляду справи №922/2312/17, апеляційний суд в оскаржуваній постанові по справі №922/1914/17 порушив положення ч.4 ст. 75 ГПК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та визнаючи, що КНП "Обласний центр онкології" не є належним позивачем, апеляційний суд необґрунтовано ототожнив поняття "виникнення у КНП "Обласний центр онкології" права оперативного управління нерухомістю" з поняттям "виникнення у КНП "Обласний центр онкології" права на позов про виселення ТОВ "Аптека №288".

У зв'язку з цим Верховний Суд зазначає, що в статтях 1, 2 та 21 ГПК України в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з позовом, зазначалося, що позивачі звертаються до господарських судів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Апеляційний суд не взяв до уваги ці положення законодавства та не врахував, що спір по справі №922/1914/17 є також і спором між двома фактичними володільцями майна, один з яких (позивач) володіє будівлями, а інший (відповідач) володіє приміщеннями в цих будівлях. Позивач вважає, що ТОВ "Аптека №288" володіє спірними приміщеннями безпідставно та самочинно, тоді як передача їх позивачу регламентована розпорядженням Харківської обласної ради №341 від 20.12.2016 р., договором № 198 від 20.12.2016р., актом приймання-передачі основних засобів (том справи 1 аркуш 29) та статутом позивача.

Верховний Суд констатує, що володіння, як можливість особи бути в безпосередньому фактичному, матеріальному зв'язку з річчю, відповідно до ст. 137 ГК України входить до складу права оперативного управління.

Відповідно до ч.1 ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе, а згідно ч.3 цієї ж статті правомірність фактичного володіння презюмується, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Відповідно до ст. 395 ЦК України право володіння чужим майном є одним з речових прав, отже, згідно ст. 396 ЦК України, особа, яка володіє майном, має право на захист свого права володіння.

Позивач вважає, що відповідач володіє спірними приміщеннями безпідставно, недобросовісно та самоправно, тоді як сам позивач обґрунтовує право володіння будівлями, до складу яких входять спірні приміщення, вищевказаними розпорядженням, договором, актом та статутом. Позивач вважає, що він, на відміну від відповідача, правомірно володіє будівлями (на чому наполягає і власник майна). Звертаючись до суду, позивач хоче припинити неправомірні дії відповідача з володіння приміщеннями в цих будівлях і відновити своє володіння ними.

Таким чином, комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр онкології" мало право бути позивачем у спорі по справі №922/1914/17 та вимагати припинення володіння відповідача спірними приміщеннями шляхом його виселення з них. Вищевказані положення Цивільного кодексу України (435-15) не були взяті до уваги апеляційним судом, що призвело до неправомірного скасування рішення суду першої інстанції по даній справі.

Між тим, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для захисту прав позивача, врахував відсутність у відповідача законних підстав володіти спірним майном та правомірно задовольнив позов.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, в результаті чого скасовано судове рішення, яке відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи. Отже, касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Верховний Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, який в порядку ст. 43 ГПК України, в редакції, яка діяла на час розгляду справи, всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі її обставини.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Ефективний засіб захисту, який гарантований статтею 13 Конвенції, передбачає, зокрема, що за результатами розгляду скарги особа отримує відповідний захист.

У зв`язку з цим, постанова апеляційного господарського суду від 23 серпня 2018р., (якою апеляційну скаргу ТОВ "Аптека №288" було задоволено, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено) підлягає скасуванню Верховним Судом. Рішення господарського суду першої інстанції від 04.10.2017р. підлягає залишенню в силі.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека №288".

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської обласної ради задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2018р. у справі №922/1914/17 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. у справі №922/1914/17 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №288" (61070, АДРЕСА_1, буд.4, ідентифікаційний код 14073014) на користь Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64, код ЄДРПОУ 24283333) судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 3 524,00 грн.