ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/15258/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства "Фармак" - Демчука О.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані" - Гапонюк М.О.,
Київської міської ради - Тетерятник О.В,
Подільської районної у місті Києві державної адміністрації - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармак"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 (у складі колегії суддів: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (суддя Ковтун С.А.)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київської міської ради, Подільської районної у місті Києві державної адміністрації,
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Фармак" (далі - ПАТ "Фармак") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані" (далі - ТОВ "Інновація Інвест Компані") про витребування з чужого незаконного володіння відповідача будівлі, загальною площею 1 789,3 кв.м, яка розташована в м. Києві по вулиці Фрунзе, 64А.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/95 позивач є власником будівлі, що, вибула з його володіння поза його волею, а тому спірна будівля на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає витребуванню від відповідача як від добросовісного набувача за договором купівлі-продажу від 22.08.2008.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 в позові відмовлено.
Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2018, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими.
Постановою Верховного Суду від 08.08.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За наслідком нового розгляду постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції вказаної постанови. В іншій частині рішення залишено без змін.
У мотивувальній частині постанови суд апеляційної інстанції вказав про те, що право власності позивача є порушеним і наявні підстави для витребування спірної будівлі від відповідача, як добросовісного її набувача за відповідним договором. Однак оскільки позивач звернувся з даним позовом з пропуском позовної давності, то у позові слід відмовити.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 01.10.2018 ПАТ "Фармак" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 скасувати в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності.
ТОВ "Інновація Інвест Компані" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПАТ "Фармак" подало додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких повторно просить касаційну скаргу задовольнити.
Учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак Подільська районна у місті Києві державна адміністрація не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією через свого представника. Оскільки явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності вказаного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є правонаступником Акціонерного товариства "Фірма Фармак", до статутного фонду якого, згідно з наказом Фонду державного майна України "Про внесення змін та доповнень до засновницьких документів акціонерної фірми "Фармак" від 31.12.1992 № 590, передано у власність будівлю, загальною площею 1 789,3 кв.м, яка розташована в м. Києві по вулиці Фрунзе, 64А, інвентарний номер 13445.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/95 визнано за Відкритим акціонерним товариством "Фармак" (найменування організаційно-правової форми якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Фармак") право власності на будівлю, яку позивач зареєстрував 29.12.2011 у встановленому законом порядку.
Одночасно судами встановлено, що рішенням Київської міської ради "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" від 27.12.2001 № 208/1642 було затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва та будинків, які визнані непридатними для проживання, але не переведені у нежитловий фонд (мешканці відселені), до якого, серед іншого, пунктом 88 віднесено будинок по вул. Фрунзе, 64-А.
Відповідно до рішення Подільської районної у місті Києві ради від 27.11.2003 № 166 нежила будівля за адресою вул. Фрунзе, 64 літера А підлягала викупу Приватним підприємством "АВК - 2000" (далі - ПП "АВК - 2000").
Рішенням Подільської районної у місті Києві ради № 265 від 22.07.2004 змінено адресу переданої ПП "АВК - 2000" будівлі на Фрунзе, 64 Ц, замість Фрунзе, 64 А.
Рішенням Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київради від 29.11.2001 № 51/1585 та до рішення Київради від 27.12.2001 № 208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва" від 21.04.2005 № 282/2857 у додатку 8 до рішення (таблиця 6, розділ "Будинки, які визнані непридатними для проживання, але не переведені в нежитловий фонд (мешканці відселені)") позиції 88 та 104 викладено в такій редакції: "пункт 88 нежилий будинок за адресою: вул. Фрунзе, 64 літера Ц".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 у справі № 2/394, визнано укладеним між Приватним підприємством "Ачи-Кале" (далі - ПП "Ачи-Кале") та Відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва договір купівлі-продажу нерухомого майна по вул. Фрунзе 64, літера Ц, в м. Києві загальною площею 1 893,4 кв.м у запропонованій ПП "Ачи-Кале" редакції, що викладена в даному рішенні суду.
22.08.2008 між ПП "Ачи-Кале" (продавець) та ТОВ "Інновація Інвест Компані" укладено договір купівлі-продажу нежилої будівлі, згідно з яким продавець відчужив на користь відповідача нежилу будівлю (літера Ц) в м. Києві по вул. Фрунзе, 64.
Крім того, апеляційний суд встановив, що у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2013 у справі № 826/3370/13-а було встановлено, що будинок за адресою вул. Фрунзе, 64-А та будинок по вул. Фрунзе, 64-Ц є однією і тією ж будівлею.
Предметом даного позову є вимога ПАТ "Фармак" про витребування на підставі ст. 388 ЦК України з незаконного володіння ТОВ "Інновація Інвест Компані" будівлі, загальною площею 1 789,3 кв.м, яка розташована в м. Києві по вулиці Фрунзе, 64А.
За змістом ст. 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вказаним вимогам законодавства, враховуючи наступне.
Відповідно ч. 1 до ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
У ст. 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За змістом ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Таким чином предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Володіння - це фактичне, фізичне панування над майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного володільця.
Під час розгляду даної справи сам позивач посилався на те, що ТОВ "Інновація Інвест Компані" зверталось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Фармак" у справі № 910/18694/15, у якому, зокрема, просило зобов'язати ПАТ "Фармак" не чинити перешкод у користуванні нежитловою будівлею № 64 літ. "Ц" по вул. Фрунзе у м. Києві, тобто, як встановлено судами у даній справі, тією ж будівлею, яка є предметом спору і у даній справі.
Разом з тим, в суді касаційної інстанції представник позивача зазначив, що саме позивач охороняє спірне нерухоме майно та не допускає до цього майна відповідача.
Однак ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій наведеним обставинам оцінки не надали та вирішили даний спір, не з'ясувавши, чи вибуло спірне нерухоме майно з володіння позивача і чи перебуває воно у фактичному володінні відповідача, що відповідно до ст.ст. 387, 388 ЦК України є обов'язковою умовою для звернення з віндикаційним позовом.
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи зазначене, рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармак" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/15258/17 скасувати.
3. Справу № 910/15258/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді Т.Б. Дроботова
Ю.Я. Чумак