ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/251/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство "Честер Плюс" (далі - Підприємство),

представник позивача - Венглевський Б.Б. - адвокат (свідоцтво від 08.09.2017 №000686),

відповідач - Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК),

представник відповідача - Кравченко О.К. - представник (довіреність від 20.04.2018 №63-02/492),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Віп-Ойл" (далі - Товариство),

представник третьої особи - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу Підприємства

на рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2018 (суддя Рим Т.Я.) та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 (головуючий суддя - Малех І.Б., судді Гриців В.М. і Плотніцький Б.Д.)

зі справи №914/251/18

за позовом Підприємства

до територіального відділення АМК

про визнання недійсним та скасування пунктів рішення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсними та скасування пунктів 1 і 2 рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 11.04.2017 №13 р/к у справі №2-01-48/2016 (далі - Рішення №13 р/к).

Позов обґрунтовано неправильністю прийняття Рішення №13 р/к.

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018, у позові відмовлено.

Рішення і постанову попередніх судових інстанцій мотивовано поданням позову зі справи після закінчення присічного строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон).

У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, посилаючись на прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, за невідповідності викладених судами висновків зібраним у справі доказам, просить "прийняти ухвалу, якою скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2018 року по справі №914/251/18, а справу №914/251/18 направити в Господарський суд Львівської області для розгляду та прийняття рішення по суті", а також стягнути з територіального відділення АМК на користь Товариства судові витрати зі справи. Так, за доводами, наведеними в касаційній скарзі:

- судами неправильно витлумачено статтю 60 Закону;

- ні місцевий, ні апеляційний господарські суди не встановили часу отримання Підприємством Рішення №15р/к;

- суди неправомірно та необґрунтовано послалися на іншу справу №914/1195/17, яка розглядалася господарськими судами за участю Підприємства як третьої особи на стороні позивача, котрим було Товариство;

- судами не було комплексно проаналізовано всі дії позивача в даній справі .

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК зазначає про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, вказуючи, що: територіальне відділення АМК діяло в межах повноважень, визначених статтею 56 Закону; Підприємство пропустило визначений частиною першою статті 60 Закону присічний строк на оскарження Рішення №13р/к; Підприємство виявило намір оскаржити згадане рішення лише після подання територіальним відділенням АМК позовної заяви про стягнення штрафу і пені на підставі Рішення №13р/к; копія Рішення №13р/к, отримана Підприємством з листом територіального відділення АМК наданим на звернення Підприємства щодо отримання другої (повторної) копії Рішення №13р/к, - та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 - без змін.

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги на основі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді справи з'ясовано й зазначено, зокрема, що:

- згідно з Рішенням №13р/к:

визнано, що Підприємство і Товариство узгодили поведінку на відкритих торгах на закупівлю "Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (Оливи та мастила для потреб технічних служб), код 19.20.2", що проводилися державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відокремлений підрозділ Західної електроенергетичної системи);

ці суб'єкти господарювання вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

за вчинення вказаного порушення на Підприємство та Товариство накладено штраф у розмірі, відповідно, 25 000 грн. і 45 000 грн.;

- у судовому засіданні місцевого господарського суду 30.05.2018 представник позивача та третьої особи підтвердив, що вони (позивач та третя особа) отримували поштові відправлення відповідача зі справи №2-01-48/2016 та були обізнані про розгляд відповідачем цієї справи 11.04.2017;

- копію Рішення №13р/к було відправлено Позивачу 19.04.2017, а отримано за місцем знаходження Позивача 26.04.2017 уповноваженою особою Хома, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення; з інформації, що міститься на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта", вбачається, що отримання поштової кореспонденції відбулося 21.04.2017;

- територіальним відділенням АМК Рішення №15р/к було оприлюднене на веб-сайті Антимонопольного комітету України 24.04.2017; зазначена обставина позивачем та третьою особою не спростовувалася;

- 17.11.2017 Підприємство звернулося до керівника відділення поштового зв'язку Муроване Поштамту-Центру поштового зв'язку №1 м. Львів Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - Відділення ПЗ) з листом про розшук рекомендованого листа №7900512484405, відправленого територіальним відділенням АМК Підприємству 19.04.2017, і його вручення Підприємству або повідомлення про особу, що отримала таке відправлення, та про надання копії документа про право отримання поштових повідомлень;

- керівником Відділення ПЗ 23.11.2017 Позивачу було надіслано листа, згідно з яким: 21.04.2017 у Відділення ПЗ надійшов рекомендований лист №7900512484405, адресований Підприємству; листоноша, порушивши поштові правила, вручила цього листа неуповноваженій особі - прибиральниці Хомі як простий лист, без розписки в одержанні;

- Підприємство 12.12.2017 надіслало Львівській дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернення, в якому, зокрема, просило розшукати рекомендований лист №7900512484405, надати відомості про особу, що його отримала, надати копію документа, що уповноважує таку особу отримувати відповідні поштові відправлення від імені Підприємства. Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" письмово повідомило Підприємство, що за інформацією, отриманою від Відділення ПЗ, згадане відправлення не було вручено уповноваженій на це особі, а вручено прибиральниці Хома. Відтак названа Дирекція не може підтвердити вручення згаданого поштового відправлення;

- за інформацією з книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень Відділення ПЗ (форма 8), поштове відправлення з відділення поштового зв'язку Львів-5 отримано особою з прізвищем Хома, від імені, ймовірно, Підприємства 21.04.2017;

- з поданого Підприємством списку його працівників станом на 26.04.2017 вбачається, що особа з прізвищем Хома у такому списку відсутня;

- 04.12.2017 Підприємство звернулося до територіального відділення АМК з клопотанням про надання Підприємству Рішення №13р/к. Листом від 08.02.2018 Підприємство повідомило територіальне відділення АМК про оплату Підприємством витрат за копіювання та друк даного рішення. Територіальне відділення АМК 09.02.2018 повторно надіслало Підприємству засвідчену копію Рішення №13р/к;

- господарським судом Львівської області розглядалася справа №914/1195/17 за позовом Товариства щодо оскарження Рішення №13р/к у частині, що стосувалася Товариства; у зазначеній справі Підприємство брало участь як третя особа без самостійних вимог на стороні позивача (Товариства);

- провадження у справі №914/1195/17 відкрито 16.06.2017, а рішенням господарського суду Львівської області від 07.08.2017 у зазначеній справі визнано недійсним пункти 1 і 3 Рішення №13р/к (у частині, яка стосується Товариства);

- з тексту рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2017 із згаданої справи вбачається, що представник Підприємства був присутній в судовому засіданні 24.07.2017 і того ж дня подав суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Представниками Підприємства і Товариства не заперечується, що Підприємство отримувало текст Рішення №13р/к від Товариства у розгляді судом справи №914/1195/17.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог Підприємства про скасування та визнання недійсним Рішення №13р/к у частині, що стосується цього підприємства.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення; цей строк не може бути відновлено.

У розгляді даної справи попередні судові інстанції виходили з того, що згаданий строк Підприємством пропущено, і це унеможливлює задоволення поданого ним позову.

Водночас жодна з попередніх судових інстанцій не визначилася з конкретною датою, від якої мав відраховуватися передбачений статтею 60 Закону двомісячний строк, а, отже, й з датою його закінчення. Між тим, з огляду на мотиви прийняття оскаржуваних судових рішень, відповідні обставини мали визначальний характер для вирішення цього спору.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

За змістом цієї норми встановлюються такі способи надання для виконання, зокрема, рішень органів Антимонопольного комітету України:

- надсилання;

- вручення під розписку чи шляхом розміщення рішення у відповідному друкованому органі (виданні);

- доведення до відома в інший спосіб.

У розгляді даної справи суди попередніх інстанцій зосередилися виключно на встановленні й дослідженні обставин, пов'язаних з надсиланням копії Рішення №13р/к територіальним відділенням АМК Підприємству, залишивши поза увагою, по-перше, що можливі й інші способи надання рішення органу Антимонопольного комітету до виконання, і, по-друге, що перелік таких способів, наведений у частині першій статті 56 Закону, не є вичерпним (тобто можливе застосування й інших способів такого надання, про які в цій нормі безпосередньо не згадується).

Попередніми судовими інстанціями з'ясовано, що Рішення №13р/к було розміщене (оприлюднене) на веб-сайті Антимонопольного комітету України; проте поза межами їх дослідження залишилися обставини, пов'язані з тим, чи було розміщено (оприлюднено) на сайті повний текст згаданого рішення та чи мало Підприємство реальну можливість ознайомитися з ним на відповідному сайті і, якщо мало, то коли саме.

Таким чином, названими судовими інстанціями не досліджено ними ж з'ясований доказ у справі і йому не надано оцінки. Тим часом суд касаційної інстанції згідно з приписом частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 названого Кодексу оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини і оцінити докази, зазначені в цій постанові, надати правову оцінку відповідним доводам сторін і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Честер Плюс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2018 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 зі справи № 914/251/18 скасувати.

Справу № 914/251/18 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов