ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 920/929/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Генеральної прокуратури України - Паршутіної Ю.А.,

Головного управління Держгеокадастру

у Сумській області - не з'явився,

Шосткинської районної державної адміністрації - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Підприємство по виробництву

сільськогосподарської продукції" - Сомок О.П., Рязанця А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 (у складі колегії суддів: Сіверін В.І. (головуючий), Терещенко О.І., Слободін М.М.)

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.07.2018 (суддя Заєць С.В.)

у справі № 920/929/16

за позовом Керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Шосткинської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції"

про повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Керівник Шосткінської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру) та Шосткінської районної державної адміністрації (далі - Шосткінська РДА) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" (далі - ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції") про зобов'язання повернути ГУ Держгеокадастру за актом приймання-передачі три земельні ділянки загальною площею 239,3575 га ріллі, нормативна грошова оцінка яких в цілому станом на 01.01.2015 становить 2 397 340,25 грн., а саме: земельну ділянку площею 134,7983 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0095, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 становить 1 350 108,46 грн.; земельну ділянку площею 60,4874 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0096, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 становить 605 819,49 грн.; земельну ділянку площею 44,0718 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0097, нормативна грошова оцінка якої не проводилась.

Позов обґрунтовано тим, що договір оренди землі припинив свою дію 19.10.2015 у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повернути земельну ділянку у такий самий спосіб, в який вона була передана, тобто шляхом підписання акта приймання-передачі, що відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про оренду землі", частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Рішенням господарського суду Сумської області від 21.02.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2017, позов задоволено.

Судові рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, а також тим, що відповідач не користується земельними ділянками, виділеними йому за договором оренди землі від 15.09.2005 після закінчення строку дії договору, тобто після 19.10.2015, проте повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі у будь-якому випадку має відбутися, оскільки і за умовами договору і згідно з вимогами чинного законодавства після припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, а оформлення повернення має здійснюватися за актом приймання-передачі, що засвідчить факт виконання орендарем обов'язку повернути орендодавцеві земельну ділянку, отриману орендарем від орендодавця за актом приймання-передачі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.03.2018 касаційну скаргу ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" задоволено частково. Рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.07.2018 позивачем ГУ Держгеокадастру подано до суду клопотання, в якому зазначено, що згідно з постановою державного виконавця від 25.10.2017 відповідачем повернуто позивачу земельні ділянки загальною площею 239,3575 га.

Водночас Керівник Шосткінської місцевої прокуратури в порядку статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ) подав заяву про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.07.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2018, провадження у справі № 920/929/16 закрито з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2018 року ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" обґрунтувало, зокрема, тим, що судом першої інстанції безпідставно закрито провадження у справі за відсутністю предмета спору, оскільки у цьому випадку судами взагалі не було встановлено підстав звернення прокурора з відповідним позовом в інтересах держави та які саме інтереси держави порушено відповідачем, не встановлено характер спірних правовідносин сторін та норми права, які їх регулюють, клопотання про закриття провадження у справі було розглянуто за відсутності представника відповідача. Суд апеляційної інстанції, задовольнивши клопотання скаржника про розгляд справи в режимі відеоконференції, розглянув справу у відкритому судовому засіданні, проте не в режимі відеоконференції, без участі скаржника, чим порушив передбачене процесуальним законом право відповідача на участь у судовому засіданні.

У відзиві на касаційну скаргу Керівник Шосткінської місцевої прокуратури зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

ГУ Держгеокадастру, Шосткінська РДА своїх представників у судове засідання не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.07.2018; справу призначено до розгляду на 13.09.2018.

21.08.2018 на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 задоволено заяву ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" про участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи № 920/929/16, яке відбудеться 13.09.2018 о 10:00 год., у залі судового засідання № 131 у режимі відеоконференції. Доручено Шосткинському міськрайонному суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції у цій справі.

13.09.2018 Харківським апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі, якою апеляційну скаргу ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.07.2018 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи зазначену постанову, у її тексті зауважив про те, що представники позивачів та відповідача не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Посилаючись на зазначене, а також на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , практику Європейського суду з прав людини щодо дотримання принципу розгляду справи впродовж розумного строку, статей 269, 270 ГПК, колегія суддів визнала за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності зазначених представників сторін.

Проте, як вбачається з протоколу судового засідання апеляційного суду від 13.09.2018 у справі № 920/929/16, судове засідання проведено без застосування системи відеоконференцзв'язку "Програмний комплекс TrueConf", оскільки не вдалося встановити відеозв'язок з Шосткинським міськрайонним судом Сумської області через відсутність з'єднання з сервером програмного комплексу, що підтверджується відповідним актом статистично-інформаційного відділу Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2018. Разом із тим у акті від 13.09.2018 № 12-42/229, складеному за участі керівника апарату суду, заступника начальника статистично-інформаційного відділу та секретаря судового засідання, наведено інформацію про неможливість отримання будь-яких відомостей щодо присутності учасника судового процесу у Шосткинському міськрайонному суді Сумської області.

За змістом статей 2, 7, 13 ГПК основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 42 ГПК учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За змістом статті 120 ГПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Можливість приймати участь в судовому засідання в режимі відеоконференції є практичним застосуванням принципів гласності і відкритості судового процесу та його повного фіксування технічними засобами, а також рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" як учасник справи у процесі реалізації своїх прав, передбачених статтями 42, 197 ГПК, звернулося до апеляційного господарського суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції і таке клопотання сторони було задоволено судом. При цьому зі змісту касаційної скарги вбачається, що представник відповідача прибув у приміщення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції 13.09.2018.

Натомість, виявивши наявність технічних проблем для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що унеможливило участь представника відповідача у судовому засіданні 13.09.2018, апеляційний господарський суд залишив поза увагою прохання ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" щодо участі його представника у судовому засіданні 13.09.2018, відповідно до положень статей 202, 216 ГПК не вирішив питання щодо відкладення розгляду справи в межах встановлених цим Кодексом строків з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами та розглянув справу за відсутності представника відповідача, чим фактично позбавив останнього на участь у судовому засіданні.

Наведене також свідчать про порушення апеляційним судом принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як основних засад судочинства, встановлених пунктами 1, 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, задовольнивши клопотання ТОВ "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" про участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи № 920/929/16, яке відбудеться 13.09.2018, у режимі відеоконференції, не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - відповідача про розгляд справи у судовому засіданні 13.09.2018 у іншому порядку ніж у режимі відеоконференції, що було визначено ухвалою цього суду від 22.08.2018, не забезпечив можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянув справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, чим, окрім іншого, порушив і вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя.

При цьому суд апеляційної інстанції, вважаючи за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, послався на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та практику Європейського суду з прав людини щодо дотримання принципу розгляду справи впродовж розумного строку, однак не врахував висновки цього ж Суду, висловлені у справах "Гурепка проти України (N 2)" (рішення від 08.04.2010) і "Надточій проти України" (рішення від 15.05.2008), стосовно того, що принцип рівності сторін, як один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Крім того, судом апеляційної інстанції взагалі не надано будь-якої оцінки доводам відповідача, викладеним у апеляційній скарзі, щодо розгляду справи 17.07.2018 у суді першої інстанції за відсутності представника відповідача, якого не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, за наявності клопотання відповідача про обов'язкову участь його представника у судовому засіданні з метою реалізації наданих процесуальних законом прав, а також за обставин задоволення клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.07.2018, щодо отримання якої відповідачем у матеріалах справи відсутні будь-які докази, як і відсутня інформація щодо проведення судового засідання 17.07.2018 у суді першої інстанції у режимі відеоконференції.

Згідно зі статтею 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведених обставин, висновки апеляційного господарського суду не можна вважати такими, що відповідають вимогам статей 86, 269, 282 ГПК щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, оскільки ці висновки зроблено з порушенням права відповідача на участь у розгляді справи, гарантованого статтею 129 Конституції України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 310 ГПК судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

На підставі викладеного, зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції і положення пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК, оскаржена постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга - частковому задоволенню.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 у справі № 920/929/16 скасувати.

3. Справу № 920/929/16 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак