У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало Господарському суду Львівської області позов до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз". Позивач просив суд визнати недійсним односторонній правочин Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" - заяву №5 від 20 грудня 2013 року (вих. №06-8122) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заява №5 від 20 грудня 2013 року (вих. №06-8122) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, який суперечить приписам статей 3, 203, 215, 601 Цивільного кодексу України, статті 203 Господарського кодексу України. Нараховані відповідачем позивачу штрафні санкції є неправомірними та безпідставними, тобто такими, що об"єктивно не існують, то такі вимоги не є однорідними з вимогами позивача до відповідача у справі №914/4487/13 про стягнення 2406174,27 грн, яку розглядає Господарський суд Львівської області, а тому не можуть бути зараховані.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до матеріалів справи №914/162/14 предметом спору є односторонній правочин - заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" №5 від 20 грудня 2013 року (вих. №06-8122) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

У заяві №5 від 20 грудня 2013 року (вих. №06-8122) ПАТ "Львівгаз" вказує, що має заборгованість перед ПАТ НАК "Нафтогаз України" у сумі 2406174,27 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу №14/2209/11 від 30 вересня 2011року. А відповідно до претензії від 02 грудня 2013 року №06-7775 станом на 02 грудня 2013 року заборгованість ПАТ НАК "Нафтогаз України" перед ПАТ "Львівгаз" за договором №13-260-Н на купівлю - продаж природного газу від 04 січня 2013 року становить 32998615,11 грн., з яких 23089897,60 грн - 01 відсоток пені за прострочення виконання негрошового зобов'язання, 8917216,00 грн - 7 відсотків штрафу за прострочення виконання негрошового зобов'язання понад 30 днів, 991501,51 грн - проценти за користування коштами попередньої оплати. Вказані зобов'язання є зустрічними, однорідними, зарахування яких допускається законодавством України. Тому ПАТ "Львівгаз" зменшило дебіторську заборгованість 01 відсотка пені за прострочення виконання негрошового зобов'язання ПАТ НАК "Нафтогаз України", що виникла на підставі договору №13-260-Н від 04 січня 2013 року на суму 2406174,27 грн та, відповідно, зменшило кредиторську заборгованість перед ПАТ НАК "Нафтогаз України" за договором №2012/3-Б від 23 лютого 2012 року на суму 2406174,27 грн. Після укладення цієї заяви у ПАТ "Львівгаз" відсутні невиконані грошові зобов'язання перед ПАТ НАК "Нафтогаз України" за договором №142209/11від 30.09.2011 в частині сплати штрафних санкцій та 3% річних у сумі 2406174,27 грн.

Із змісту претензії ПАТ "Львівгаз" від 02 грудня 2013 року №06-7775 видно, що пеню, штраф і проценти нараховано за неналежне виконання ПАТ НАК "Нафтогаз України" договору №13-260-Н - непоставку газу у січні, лютому, березні 2013 року, оскільки відсутні підписані НАК "Нафтогаз України" акти приймання-передачі природного газу за ці місяці та безпідставне користування коштами попередньої оплати.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Львівської області рішенням від 25 лютого 2014 року у справі №914/162/14 у позові відмовив повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (відповідач) має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) у сумі 2406174,27 грн за порушення строків виконання грошового зобов"язання за договором купівлі-продажу природного газу №14/2209/11 від 30 вересня 2011року.

Водночас Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (відповідач) за договором №13-260-Н від 04 січня 2013 року у сумі 32998615,11 грн - за невиконання зобов'язань щодо підписання актів приймання - передачі природного газу за січень, лютий, березень 2013 року та, відповідно, невиконання зобов'язань щодо передачі відповідачу природного газу за цим договором. Сума 32998615,11 грн - це штрафні санкції та проценти, що підтверджується претензією ПАТ "Львівгаз" №06-7775 від 02 грудня 2013 року про передачу недопоставленого обсягу природного газу, сплату неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань та відсотків за користування коштами попередньої оплати на вказану суму. Позивач не заперечував правильність розрахунку відповідачем штрафних санкцій у претензії №06-7775 від 02 грудня 2013 року, не подав суду контррозрахунку, доказів невідповідності нарахованих штрафних санкцій та процентів нормам матеріального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами існують зустрічні однорідні зобов'язання - відповідач має заборгованість перед позивачем по договору №14/2209/11 від 30 вересня 2011року, в свою чергу позивач має заборгованість перед відповідачем по договору №13-260-Н від 04 січня 2013. Термін виконання зобов'язань по сплаті штрафних санкцій у названих договорах не вказаний, що свідчить про зрілість таких вимог. Суд не встановив недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачених ст. 602 ЦК України і констатував, що заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог №5 від 20 грудня 2013 відповідає вимогам законодавства, а позивач не довів порушення відповідачем будь-яких його прав.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено. Рішення Господарського суду Львівської області від 25 лютого 2014 року у справі №914/162/14 скасовано повністю і прийнято нове рішення. Позов задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" заяву №5 від 20 грудня 2013 року (вих. №06-8122) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Дана постанова мотивована тим, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, який в силу приписів ч. 3 ст. 202 ЦК України може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Обов'язки для інших осіб односторонній правочин може створювати лише у встановлених законом випадках або за домовленістю з цими особами. При цьому зобов'язання припиняється зарахуванням тих зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Односторонній правочин - заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" №5 від 20 грудня 2013 року (вих. №06-8122) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог названим приписам закону не відповідає.

Грошові вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Львівгаз" у сумі 2406174,27 грн за договором №14/2209/11 є спірними - Господарський суд Львівської області розглядає справу №914/4489/13 за позовом ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Львівгаз" про стягнення 2406174,27 грн Провадження у справі №914/4489/13 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі 914/162/14. Ці вимоги відповідач не визнає.

Також спірними є й грошові вимоги ПАТ "Львівгаз" до НАК "Нафтогаз України" у сумі 32998615,11 грн (3089897,60 грн - 01 відсоток пені за прострочення виконання негрошового зобов'язання, 8917216,00 грн - 7 відсотків штрафу за прострочення виконання негрошового зобов'язання понад 30 днів, 991501,51 грн - проценти за користування коштами попередньої оплати) за договором №13-260-Н.

Обставини щодо виконання ПАТ "НАК Нафтогаз України" зобов'язань по поставці газу за період січень - березень 2013 року були предметом розгляду у справі №914/3703/15. Постановою Львівського апеляційного господарького суду від 21 серпня 2017 року у справі №914/3703/15 встановлено обставини справи щодо поставки ПАТ НАК "Нафтогаз України" газу за договором купівлі продажу №13-260-н у період січня - березня 2013 року на суму 165538555,6 грн На підтвердження цього надані акти приймання передачі від 25 червня 2014 року. Поставка природнього газу за вказаний період підтверджена також даними бухгалтерського обліку ПАТ "Львівгаз" - картки рахунку 631 за період з 01.01.2013 по 01.10.2015. Також, обставини поставки газу у цей період підтверджуються складеними ПАТ "НАК Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз" актами від 31 січня 2013 року, від 02 лютого 2013 року та від 31 березня 2013 року.

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення у справі №914/3703/15 Вищий господарський суд України вказав, що суд апеляційної інстанції правильно встановив означені обставини справи.

У справі №914/514/14 суди виходили із невчасного підписання актів прийому-передачі газу за січень-березень 2013 року. Інших обставин здійснення поставки природного газу за договором №13-260-Н суди не досліджували.

Такими чином, вимоги ПАТ "Львівгаз" до НАК "Нафтогаз України" у сумі 32998615,11 грн за договором №13-260-Н, з яких 3089897,60 грн - 01 відсоток пені за прострочення виконання негрошового зобов'язання, 8917216,00 грн - 7 відсотків штрафу за прострочення виконання негрошового зобов'язання понад 30 днів, 991501,51 грн - проценти за користування коштами попередньої оплати, - є спірними і підлягають доведенню у суді.

Відтак, грошові вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Львівгаз" у сумі 2406174,27 грн та грошові вимоги ПАТ "Львівгаз" до НАК "Нафтогаз України" у сумі 32998615,11 грн є спірними, такі не існували ні на момент вчинення відповідачем оспорюваного одностороннього правочину, ні на час розгляду справи судом.

Виходячи із наведених обставин справи і приписів закону відсутні правові підстави для проведення взаємозарахування грошових вимог, а відтак оскаржений правочин (заява №5 від 20 грудня 2013 року (вих. №06-8122) ПАТ "Львівгаз" не відповідає вимогам ст.ст. 202, 601, ч. 1 ст. 213 ЦК України, що є підставою для задоволення позову - визнання такого одностороннього правочину недійсним.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" просить змінити мотивувальну частину постанови від 18.07.2018 Львівського апеляційного господарського суду у справі №914/162/14 в оскарженій частині шляхом виключення висновків про спірність вимог ПАТ "Львівгаз" на час розгляду справи судом та про обов'язок повторного доведення безспірності вимог в суді.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Оскільки станом на день постановлення оскарженого рішення заборгованість ПАТ "HAK "НаФтогаз України" в сумі 32998615,11 грн була не тільки встановлена рішенням суду, що набрало законної сили, але і стягнута судом у непогашеній частині, висновок про спірність цієї вимоги та її не існування на час розгляду справи судом суперечить закону і підлягає зміні судом касаційної інстанції.

Одночасно скаржник погоджується, що на день вчинення правочину, який є предметом спору, вимога ПАТ "Львівгаз" в сумі 32998615,11 грн була спірною. Ця вимога була спірною з тих підстав, що її дійсність на день вчинення правочину не була підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили, і в подальшому оспорювалася ПАТ "HAK "Нафтогаз України". Проте, на день постановлення оскарженого рішення вимога була безспірною в той час, як у висновку вказано, що вимога є спірною, а не була спірною.

6. Позиція Верховного Суду

Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в постанові від 18.07.2018 Львівського апеляційного господарського суду наведено обставини встановлені у справі N914/3703/15 Львівським апеляційним господарським судом у постанові від 21.08.2017 в частині вирішення первісного позову щодо поставок газу. Однак, в цій же постанові, в частині вирішення зустрічного позову щодо стягнення коштів попередньої оплати, суд встановив обставини наявності у ПАТ "HAK "Нафтогаз України" перед ПАТ "Львівгаз" заборгованості в сумі 32998615,11 грн, по договору N13- 260-Н від 04.01.2013 і, враховуючи ці обставини, стягнув її в непогашеній частині .

Постанова суду апеляційної інстанції переглядалася Вищим господарським судом України та Верховним Судом. В частині первісного позову змінена, а в частині вирішення зустрічного позову залишена без змін.

При цьому суд касаційної інстанції у постанові вказав про наявність у ПАТ "Львівгаз" дійсної вимоги у розмірі 32998615,11 грн.

Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, ? і за її межами.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України"одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Як вірно було зазначено в касаційній скарзі, станом на день постановлення оскарженої постанови заборгованість ПАТ "HAK "НаФтогаз України" в сумі 32998615,11 грн була не тільки встановлена рішенням суду, що набрало законної сили, але і стягнута судом у непогашеній частині, висновок про спірність цієї вимоги та її не існування на час розгляду справи апеляційним судом суперечить закону.

На день вчинення правочину, який є предметом спору, вимога ПАТ "Львівгаз" в сумі 32998615,11 грн була спірною. Ця вимога була спірною з тих підстав, що її дійсність на день вчинення правочину не була підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили, і в подальшому оспорювалася ПАТ "HAK "Нафтогаз України". Проте, на день постановлення оскарженої постанови вимога була безспірною проте, у висновку суду апеляційної інстанції вказано, що вимога є спірною, а не була спірною.

Оскаржена постанова апеляційної інстанції породжує для сторін юридичні наслідки.

У зв'язку з визнанням правочину недійсним у сторін відновлюються взаємні грошові вимоги.

Вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Львівгаз" будуть вирішуватися у справі №914/4487/13.

Вимоги ПАТ "Львівгаз" до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" будуть вирішуватися судом за вже поданим 22.08.2018 ПАТ "Львівгаз" позовом.

ПАТ "Львівгаз" не має доводити в суді обґрунтованість вимог про стягнення пені, штрафу і процентів, бо в порядку, визначеному процесуальним законом, вже довело у суді наявність передоплати, на суму якої не був поставлений газ. І про це вказав Верховний Суд в ухвалі від 13.02.2018 по справі №914/ 3703/15.

Предметом спору у даній справі є дійсність правочину про зарахуван ня зустрічних однорідних вимог. Відповідність правочину вимогам закону встановлюється судом на момент його вчинення.

Суд апеляційної інстанції, за наявності рішення іншого суду, що набрало законної сили, яким (після вчинення недійсного правочину) встановлено безспірність вимог ПАТ "Львівгаз", вийшов за межі розгляду справи і навів у мотивувальній частині оскарженої постанови висновок, що грошові вимоги ПАТ "Львівгаз" у сумі 32998615,11 грн є спірними.

З огляду на викладене колегія суддів підтримує доводи скаржника про те, що грошові вимоги ПАТ "Львівгаз" до ПАТ "HAK "Нафтогаз України" у сумі 32998615,11 грн були спірними на момент вчинення одностороннього правочину, а на час вирішення справи судом апеляційної інстанції є безспірними. Грошові вимоги двох сторін на момент вчинення одностороннього правочину існували, а не були безспірними. Ці обставини не мають впливу на відповідність закону резолютивної частини постанови, однак мають вплив на реалізацію сторонами своїх прав щодо стягнення відповідної заборгованості з іншої сторони у судовому порядку поза межами справи N914/162/14.

Враховуючи викладене, Суд доходить висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, шляхом виключення з мотивувальної частини постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №914/162/14 висновків про спірність вимог ПАТ "Львівгаз" до ПАТ "HAK "Нафтогаз України" у сумі 32998615,11 грн на час розгляду справи судом та про обов'язок повторного доведення безспірності вимог в суді.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №914/162/14 змінити, виключивши з її мотивувальної частини висновки про спірність вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на час розгляду справи судом та про обов'язок повторного доведення безспірності вимог в суді. В іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (79039, м. Львів, вул. Золота 42, код ЄДРПОУ 03349039) 2436,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.