Відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070 (1070/2011) , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, постановила:

1. Схвалити проєкт Закону України "Про реалізацію страхових послуг", що додається.

2. Департаменту державного регулювання та методології нагляду на ринках фінансових послуг забезпечити передачу до Національного банку України проєкту Закону України "Про реалізацію страхових послуг" відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України від 12.09.2019 № 79-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" (79-20) до 01.07.2020.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Ястреба Д.А,

Про реалізацію страхових послуг

Цей Закон регулює відносини у сфері реалізації страхових (перестрахових) послуг та спрямований на захист прав клієнтів, у тому числі споживачів, шляхом врегулювання питань інформаційного забезпечення договору страхування та дій, що передують його укладенню.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

винагорода - це грошові кошти, інше майно або будь-які дії майнового або немайнового характеру, які пропонуються або надаються за реалізацію страхових (перестрахових) послуг;

клієнт - особа, яка уклала або має намір укласти договір страхування;

перестраховий брокер (перестраховий посередник) - юридична особа, що перебуває в Реєстрі страхових та перестрахових посередників (далі -Реєстр) та за винагороду здійснює реалізацію перестрахових послуг;

реалізація перестрахових послуг - укладення договорів перестрахування, у тому числі оформлення свідоцтва про перестрахування (сертифіката, поліса, ковер-ноти / cover note, сліп), що посвідчує прийняття ризику в перестрахування, а також діяльність з надання допоміжних послуг у сфері страхування;

реалізація страхових послуг - укладення договорів страхування, а також допоміжна діяльність у сфері страхування;

допоміжна діяльність у сфері страхування - консультування, включаючи надання інформації щодо страхових послуг відповідно до критеріїв, обраних клієнтами, в тому числі через вебсайт (вебсторінку), за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем або інших засобів, складання рейтингу послуг страховиків за критеріями клієнтів, коли клієнт має можливість укласти договір страхування, в тому числі через вебсайт (вебсторінку), за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, або будь-які інші засоби, пропонування або вчинення інших дій з підготовки до укладання договорів страхування (включаючи визначення ступеню страхового ризику, його оцінки та аналізу, оформлення документів та участь у розрахунках щодо сплати страхової премії), надання допомоги у виконанні договорів страхування, в тому числі у разі настання страхового випадку оформлення всіх необхідних документів для своєчасної страхової виплати, а також участь у розрахунках щодо здійснення страхової виплати;

страховий агент - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка в перебуває в Реєстрі та здійснює за винагороду від імені та в інтересах страховика діяльність із реалізації страхових послуг на підставі договору з таким страховиком страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка від імені та в інтересах страховика за винагороду здійснює від імені та в інтересах страховика діяльність із реалізації страхових послуг на підставі договору доручення з таким страховиком, якщо:

а) така особа реалізує супутні страхові послуги;

б) супутні страхові послуги, які реалізуються, не покривають ризики відповідальності або ризики страхування життя, якщо таке покриття не є доповненням до товарів або послуг, надання яких такою особою є його основним видом діяльності;

супутній товар або послуга - товар або послуга, що не є страховими, але є доповненням до страхової послуги або є частиною того ж самого договору;

супутня страхова послуга - страхова послуга, що є доповненням до товару або послуги, які не є страховими, або є частиною того ж самого договору;

страхова послуга - комплекс цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством;

страховий брокер - фізична особа - підприємець, юридична особа, або постійне представництво брокера-нерезидента, яка в перебуває в Реєстрі та за винагороду здійснює реалізацію страхових послуг на підставі договору з клієнтом та/або із страховиком;

страховий посередник - страховий брокер, страховий агент або страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги;

Уповноважений орган - державний орган, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (крім діяльності на ринку цінних паперів).

2. Не вважається діяльністю з реалізації страхових (перестрахових) послуг:

1) епізодичне надання інформації при здійсненні іншої діяльності, якщо:

а) особа не вживає будь-яких додаткових заходів з метою сприяння в укладенні або виконанні договору страхування або перестрахування;

б) мета цієї діяльності не полягає у сприянні клієнту в укладенні або виконанні договору страхування або перестрахування;

2) діяльність із врегулювання заявлених претензій у зв'язку із настанням страхового випадку, діяльність аварійних комісарів, а також оцінка розміру збитків оцінювачами та суб'єктами оціночної діяльності;

3) надання виключно інформації про клієнтів страховим посередникам, перестраховим посередникам, страховикам, якщо постачальник такої інформації не вживає будь-яких додаткових заходів з метою надання допомоги в укладенні договору страхування або перестрахування;

4) надання виключно інформації клієнтам про страхові або перестрахові послуги, страхового посередника, перестрахового посередника, страховика або перестраховика, якщо постачальник таких даних або інформації не вживає будь-яких додаткових заходів з метою сприяння в укладенні договору страхування або перестрахування.

Стаття 2. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон визначає правові засади реалізації страхових (перестрахових) послуг.

2. Цей Закон не поширюється на фізичних та юридичних осіб, що реалізують страхові послуги, у разі їх відповідності всім зазначеним нижче умовам:

1) основним видом діяльності такої особи не є реалізація страхових послуг;

2) особа реалізує лише певні страхові послуги, що є доповненням до товару, що нею реалізується, або послуги, що нею надаються;

3) діяльність із реалізації страхових послуг полягає в сприянні укладенню або виконанню договору страхування, укладення якого є умовою договору поставки товарів, що нею реалізуються, або надання нею послуг перевезення і який надає захист від настання таких страхових ризиків:

а) ризик втрати, пошкодження або знищення товару або невикористання послуги цієї особи; або

б) ризик втрати, пошкодження або знищення багажу або інші ризики, пов'язані з послугами перевезення, що надаються цією особою.

4) загальний розмір страхової премії, що сплачується на одну особу, не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день укладення договору страхування, у разі, якщо тривалість надання страхових послуг не перевищує три місяці, або загальний розмір страхової премії не перевищує розміру 150 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день укладення договору страхування, на рік.

3. У випадку здійснення діяльності з реалізації страхових послуг особами, на яких не поширюється цей Закон, страховик забезпечує, щоб до укладання договору страхування:

1) клієнт отримав інформацію, необхідну для ідентифікації такого страховика, а також інформацію про процедуру подання скарг та досудового врегулювання спорів;

2) інтереси клієнта забезпечувалися шляхом виконання вимог статей 3, 5, 7 та 8 цього Закону;

3) клієнт отримав інформаційний документ про страхову послугу відповідно до статті 7 цього Закону,

4. Страховик веде облік осіб, зазначених у частині другій цієї статті, які реалізують страхові послуги такого страховика, та публікує на вебсайті (вебсторінці) страховика інформацію про таких осіб відповідно до вимог статті цього Закону.

5. Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері реалізації страхових (перестрахових) послуг:

страховиками, страховими та перестраховими посередниками резидентами;

страховими та/або перестраховими брокерами нерезидентами на території України,

Стаття 3. Загальні засади здійснення діяльності у сфері реалізації страхових і перестрахових послуг.

1. Страховий та перестраховий посередник, а також всі працівники страховика, страхового та перестрахового посередника, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових послуг, зобов'язані діяти чесно, справедливо і професійно, з максимальним урахуванням інтересів клієнтів.

2. Умови винагороди страхового та перестрахового посередника, а також всіх працівників страховика, страхового та перестрахового посередника, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових послуг, не повинні створювати конфлікт інтересів із їхнім обов'язком діяти з максимальним урахуванням інтересів клієнтів, зокрема такі особи не повинні домовлятися про укладання будь-яких договорів з огляду на винагороду, плани продажів або інше, що може бути стимулом для такої особи рекомендувати конкретний договір страхування клієнту у випадках, коли така особа могла б запропонувати іншу страхову послугу, яка краще задовольняла би потреби та інтереси клієнта,

3. Інформація, що стосується предмета регулювання цього Закону, в тому числі роботи з клієнтами, має бути достовірною, точною та не вводити в оману.

Стаття 4. Найменування страхового (перестрахового) посередника

1. Слова "страховий брокер", "перестраховий брокер", "страховий агент", "страховий посередник", "перестраховий посередник" та похідні від них дозволяється використовувати у найменуванні, рекламі, засобах масової інформації, інформації для осіб, які мають потребу у страхуванні, страхувальників, вигодонабувачів, застрахованих осіб, для інших учасників страхового ринку, друкованих, електронних та інших інформаційних матеріалах, торговому знаку, торговій марці, вивісках тощо лише, відповідно, страховому/перестраховому брокеру, страховому агенту, страховому /перестраховому посереднику та об'єднанням таких осіб.

2. Особа, яка не є страховим/перестраховим брокером, страховим агентом, страховим/перестраховим посередником не має права використовувати у своїй діяльності українською або іншою мовою, відповідно, слова "страховий брокер", "перестраховий брокер", "страховий агент", "страховий посередник", "перестраховий посередник" або похідні від них. Таки дії вважаються недобросовісною рекламою.

3. Уповноважений орган може застосовувати заходи впливу за порушення вимог цієї статті та звертатися до суду або інших державних органів для заборони використання у найменуванні, торговому знаку, торговій марці слів "страховий брокер", "перестраховий брокер", "страховий агент", "страховий посередник", "перестраховий посередник" та похідні від них.

Стаття 5. Розрахунки за договором страхування (перестрахування)

1. Кошти, сплачені клієнтом страховому посереднику на виконання договору страхування, вважаються такими, що сплачені страховику.

2. Кошти, сплачені страховиком страховому посереднику на виконання договору страхування, не вважаються сплаченими клієнту, доки клієнт їх не отримає.

3. Страховий та перестраховий посередники ведуть окремі поточні рахунки для отримання платежів за договорами страхування (перестрахування). Грошові кошти на таких рахунках не включаються до складу ліквідаційної маси у випадку визнання такого посередника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Стаття 6. Винагорода за реалізацію страхових та/або перестрахових послуг

1. Страхові та перестрахові посередники, а також працівники страховиків, страхових та перестрахових посередників можуть отримувати винагороду у зв'язку з реалізацією страхових та/або перестрахових послуг виключно від клієнта та/або страховика.

2. Якщо винагорода страхового та/або перестрахового брокера визначається у вигляді грошових коштів, страховий та/або перестраховий брокер за домовленістю зі страховиком (перестраховиком) має право утримувати цю винагороду за рахунок коштів, сплачених клієнтом на виконання договору страхування (перестрахування).

РОЗДІЛ II. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ ТА ДІЇ, ЩО ПЕРЕДУЮТЬ ЙОГО УКЛАДЕННЮ

Стаття 7. Інформація про страхову послугу, яка надається клієнту до укладення договору страхування

1. До укладання договору страхування страховий посередник або страховик зобов'язаний з'ясувати на підставі інформації, отриманої від клієнта, потреби та інтереси цього клієнта та надати клієнту об'єктивну інформацію у доступній формі про страхову послугу, щоб клієнт міг прийняти обґрунтоване рішення про укладення договору страхування. Будь-яка страхова послуга, що пропонується, має відповідати потребам та інтересам клієнта у страхуванні.

2. Інформаційний документ про страхову послугу надається клієнту -фізичній особі безоплатно у письмовій формі українською мовою або іншою мовою, погодженою сторонами. За проханням клієнта-фізичної особи, інформаційний документ може бути надано в електронному вигляді на електронну адресу такого клієнта. Інформаційний документ розробляється та затверджується страховим щодо кожного виду страхування, на який він має ліцензію.

Страховик повинен розміщувати інформаційні документи про страхові послуги на власному вебсайті (вебсторінці) не пізніше 10 робочих днів до вступу їх в дію.

3. Інформаційний документ про страхову послугу має містити таку інформацію:

1) назву "Інформаційний документ про страхову послугу" у верхній частині першої сторінки із зазначенням назви страхової послуги;

2) інформацію про форму та вид страхування;

3) відомості про територію, на яку поширюється договір страхування;

4) перелік страхових ризиків та винятки з них, страхову суму, наявність, вид та розмір франшизи;

5) способи оплати страхової премії та період, протягом якого здійснюються розрахунки;

6) підстави відмови у страхових виплатах;

7) зобов'язання сторін на початку дії договору страхування та протягом всього строку його дії;

8) особливі вимоги страхування (у разі наявності);

9) дії страхувальника (застрахованої особи) у разі настання страхового випадку;

10) зобов'язання сторін у разі пред'явлення вимоги;

11) строк дії договору страхування, включаючи дати початку та припинення його дії;

12) підстави та порядок припинення договору страхування;

13) посилання на документи, в яких міститься повна інформація про страхову послугу.

4. Типова форма інформаційного документу про страхову послугу, а також вимоги до її складання встановлюються Уповноваженим органом.

5. Страховий посередник та/або страховик до укладення договору страхування на вимогу клієнта-фізичної особи надає йому пояснення з метою забезпечення можливості такому клієнту оцінити, чи відповідає страхова послуга його потребам та інтересам, зокрема шляхом роз'яснення інформації, що надається відповідно до частини третьої цієї статті, та інших характеристик запропонованої страхової послуги,

6. Обов'язок доведення того, що клієнт - фізична особа ознайомилася із інформаційним документом, покладається на особу, що реалізує страхову послугу.

7. Невиконання страховиком та/або страховим посередником вимог цієї статті тягне за собою відповідальність у порядку та розмірах, встановлених законом.

Стаття 8. Реалізація супутніх страхових послуг та супутніх товарів або послуг

1. Якщо страхова послуга пропонується разом із супутнім товаром або послугою, страховий посередник та/або страховик зобов'язаний повідомити клієнта про те, чи можливо придбати супутній товар або послугу окремо від страхової послуги, і якщо таке придбання можливе, надати відповідний опис таких супутніх товарів або послуг і страхової послуги, а також інформацію про ціну таких товарів або послуг і страхової послуги окремо.

2. Якщо страховий ризик, страхова сума, наявність або розмір франшизи, інші умови страхування зміниться у випадку укладення договору страхування разом із придбанням супутнього товару або послуги відрізняється від страхового ризику або страхової суми у випадку придбання супутніх товарів або послуг окремо від укладення договору страхування, страховий посередник та/або страховик зобов'язаний надати інформацію про те, яким чином придбання супутніх товарів або послуг разом з укладенням договору страхування змінює ризик, страхову суму, наявність або розмір франшизи, інші умови страхування.

3. Якщо товар або послуга пропонується разом із супутньою страховою послугою, страховик та/або страховий посередник зобов'язаний проінформувати клієнта про можливість придбати товар або послугу окремо від супутньої страхової послуги, а також про ціну такого товару або послуги і страхової послуги окремо.

4. У випадках, передбачених частиною першою та другою цієї статті, страховий посередник та/або страховик визначає вимоги та потреби клієнта у супутніх товарах або послугах чи у супутній страховій послузі.

5. Уповноваженим органом можуть встановлюватися додаткові вимоги до реалізації супутніх страхових послуг та супутніх товарів або послуг.

Стаття 9. Інформація про страховика та страхового посередника, яка надається клієнту до укладення договору страхування

1. Перед укладенням договору страхування страховик зобов'язаний надати доступ клієнтам до наступної інформації:

1) найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження страховика;

2) перелік фінансових послуг, що надаються страховиком;

3) відомості про власників істотної участі (у тому числі осіб, які здійснюють контроль за страховиком);

4) наявність відокремлених підрозділів страховика;

5) наявні у страховика ліцензії на здійснення страхової діяльності та про спосіб перевірки факту їх наявності та чинності;

6) характер винагороди, яку працівник страховика, безпосередньо залучений у діяльність з реалізації страхових послуг, отримує стосовно цього договору страхування;

7) зобов'язання здійснювати платежі після укладання договору страхування відповідно до такого договору страхування;

8) порядок оскарження дій або бездіяльності страховика та процедуру досудового врегулювання спорів;

9) іншу інформацію, передбачену статтею 12-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) .

2. Перед укладенням договору страхування страховий агент зобов'язаний:

1) повідомити клієнта про те, що він є страховим агентом та межі своїх повноважень;

2) повідомити клієнта про своє найменування та місцезнаходження, якщо страховий агент юридична особа;

3) повідомити клієнта про своє імя, якщо страховий агент фізична особа;

4) повідомити клієнта про своє імя та місцезнаходження, якщо страховий агент фізична особа - підприємець;

5) надати клієнту документ, що підтверджує його повноваження на реалізацію страхових послуг;

6) повідомити клієнту свій номер запису в Реєстрі, вебсайт (вебсторінку) в мережі Інтернет, на якій доступний такий Реєстр, і про те, як перевірити запис в Реєстрі;

7) повідомити клієнта про те, чи страховий агент є власником істотної участі в капіталі будь-якого страховика;

8) повідомити клієнта про те, чи будь-який страховик є власником істотної участі в капіталі такого агента юридичної особи;

9) повідомити клієнта про найменування, місцезнаходження та види діяльності страховиків, страхові послуги яких він реалізує, а також про сторінку в мережі Інтернет, на якій доступний державний реєстр фінансових установ, та про те, як перевірити інформацію про відповідних страховиків в такому реєстрі;

10) повідомити клієнту про те, чи пропонує він договір страхування:

а) на умовах оплати послуг, тобто винагорода сплачується безпосередньо клієнтом;

б) на умовах отримання комісійних будь-якого роду, тобто винагорода входить до складу страхової премії;

в) на умовах отримання винагороди будь-якого іншого типу, включаючи економічні вигоди будь-якого роду, що пропонуються або надаються у зв'язку з договором страхування; або

г) на умовах комбінації будь-яких типів винагороди, зазначених у пунктах "а", "б" та "в" цього пункту;

11) повідомити клієнта про зобов'язання здійснювати будь-які платежі після укладання договору страхування;

12) повідомити клієнта про порядок оскарження дій та/або бездіяльності агента та процедуру досудового врегулювання спорів.

Якщо оплата за послуги страхового агента здійснюється безпосередньо клієнтом, страховий агент зобов'язаний повідомити клієнта про розмір оплати та про метод розрахунку оплати.

3. Перед укладенням договору страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, зобов'язаний:

1) повідомити клієнта про те, що він є страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги та межі своїх повноважень;

2) повідомити клієнта про своє найменування та місцезнаходження, якщо страховий посередник юридична особа;

3) повідомити клієнта про своє імя та місцезнаходження, якщо страховий посередник фізична особа або фізична особа - підприємець;

4) надати клієнту документ, що підтверджує його повноваження на реалізацію страхових послуг;

5) повідомити клієнту свій номер запису в Реєстрі та вебсайт (вебсторінку) в мережі Інтернет, на якій доступний такий Реєстр, і про те, як перевірити запис в Реєстрі;

6) повідомити клієнта про те, чи страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги є власником істотної участі у будь-якого страховика;

7) повідомити клієнта про те, чи будь-який страховик є власником істотної участі в капіталі такого агента, який реалізує супутні страхові послуги ~ юридичної особи;

8) повідомити клієнта про найменування, місцезнаходження та види діяльності страховиків, страхові послуги яких він реалізує, а також про сторінку в мережі Інтернет, на якій доступний державний реєстр фінансових установ, та про те, як перевірити інформацію про відповідних страховиків в такому реєстрі;

9) повідомити клієнта про зобов'язання здійснювати будь-які платежі після укладання договору страхування;

10) повідомити клієнта про порядок оскарження дій та/або бездіяльності агента та процедуру досудового врегулювання спорів;

11) повідомити клієнту про те, чи пропонує він договір страхування:

а) на умовах оплати послуг, тобто винагорода сплачується безпосередньо клієнтом;

б) на умовах отримання комісійних будь-якого роду, тобто винагорода входить до складу страхової премії;

г) на умовах комбінації будь-яких типів винагороди, зазначених у пунктах "а", "б" та "в" цього пункту.

4. Перед укладенням договору страхування страховий брокер зобов'язаний:

1) повідомити клієнта про те, що він є страховим брокером та межі своїх повноважень;

2) повідомити клієнта про своє найменування (ім'я) та місцезнаходження, а також за наявності адресу вебсайта (вебсторінки) в мережі Інтернет;

3) повідомити клієнту свій номер запису в Реєстрі, сторінку в мережі Інтернет, на якій доступний такий Реєстр, і про те, як перевірити запис в Реєстрі;

4) повідомити клієнта про те, що він надає індивідуальну рекомендацію на основі ретельного аналізу доступних на ринку страхових послуг в кількості, достатній для підготовки рекомендації страхової послуги, що найкраще задовольняє законні інтереси страхувальника, за винятком випадку, коли клієнт письмово відмовляється від отримання такої рекомендації;

5) повідомити клієнта про те, чи є страховий брокер власником істотної участі в капіталі будь-якого страховика;

6) повідомити клієнта про те, чи є будь-який страховик власником істотної участі в капіталі такого страхового брокера юридичної особи;

7) повідомити клієнту про те, чи пропонує він договір страхування;

а) на умовах оплати послуг, тобто винагорода сплачується безпосередньо клієнтом;

б) на умовах отримання комісійних будь-якого роду, тобто винагорода входить до складу страхової премії;

г) на умовах комбінації будь-яких типів винагороди, зазначених у пунктах "а"-"в" цього пункту;

8) повідомити клієнта про порядок оскарження дій та/або бездіяльності страхового брокера та процедуру досудового врегулювання спорів.

Якщо оплата за послуги страхового посередника здійснюється безпосередньо клієнтом, страховий брокер зобов'язаний повідомити клієнта про розмір оплати та про метод розрахунку оплати.

Якщо після укладення договору страхування клієнт зобов'язаний за цим договором здійснити будь-які інші платежі, крім поточних страхових премій і регулярних платежів, страховий брокер зобов'язаний повідомити про кожний такий платіж.

РОЗДІЛ III. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАХОВИХ ТА/АБО ПЕРЕСТРАХОВИХ ПОСЛУГ

Стаття 10. Особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг

1. Страховики, страхові та перестрахові посередники юридичні особи зобов'язані призначити особу, відповідальну за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, до обов'язків якої входить забезпечення виконання таким страховиком, страховим або перестраховим посередником юридичною особою вимог, законодавства про реалізацію страхових та/або перестрахових послуг.

2. Особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг повинна відповідати вимогам передбаченим статтею 11 цього Закону. У разі невідповідності особи, відповідальної за діяльність з реалізації страхових або перестрахових послуг, вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону, її звільнення з роботи, перебування у відпустці, тимчасової непрацездатності, смерті, оголошення судом безвісті відсутньою або померлою, або інших обставин, що потягли неспроможність такої особи виконувати її обов'язки, страховик, страховий або перестраховий посередник юридична особа, зобов'язаний призначити нову особу, відповідальну за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, або призначити особу яка буде виконувати обов'язки такої особи на період її відпустки або лікарняного, протягом п'яти робочих днів з дня виникнення зазначених обставин. Призначена особа повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону.

3. Особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг зобов'язана:

здійснити навчання осіб, які будуть безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових послуг відповідного страховика, страхового або перестрахового посередника, до початку їх діяльності, за відповідними програмами навчання, затвердженими відповідно страховиком, страховим або перестраховим посередником;

забезпечувати проходження працівниками страховика, страхового та перестрахового посередника, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових та/або перестрахових послуг, кожні 3 роки підвищення кваліфікації за відповідними програмами підвищення кваліфікації, затвердженими відповідно страховиком, страховим або перестраховим посередником;

надавати працівникам страховика, страхового та перестрахового посередника, консультації, роз'яснення з питань реалізації страхових та/або

перестрахових послуг;

здійснювати контроль за працівниками страховика, страхового та перестрахового посередника, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових (перестрахових) послуг в частині повноти надання клієнту інформації відповідно до вимог цього Закону;

запобігати порушенням законодавства при здійсненні діяльності із реалізації страхових (перестрахових) послуг;

при виявленні порушень законодавства при здійсненні працівниками страховика, страхового та перестрахового посередника, діяльності з реалізації страхових (перестрахових) послуг, не пізніше одного робочого дня з моменту виявлення такого порушення, повідомити керівника страховика, страхового та перестрахового посередника.

4. Особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, повинна проводити навчання, підвищення кваліфікації осіб, зазначених в абзацах другому та третьому частини третьої цієї статті, за програмами навчання та підвищення кваліфікації, затвердженими відповідно страховиком, страховим або перестраховим посередником. За результатами навчання чи підвищення кваліфікації складається екзамен з підтвердженням проходження відповідно навчання чи підвищення кваліфікації.

Тривалість програм навчання чи підвищення кваліфікації має бути не менше 15 годин.

Стаття 11. Вимоги до осіб, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових та перестрахових послуг

1. Страховий (перестраховий) посередник фізична особа або фізична особа - підприємець, особи які безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та перестрахових послуг страховика, страхового або перестрахового посередника, особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, до початку діяльності та впродовж всієї діяльності зобов'язані мати:

1) повну цивільну дієздатність;

2) підтвердження проходження навчання та підвищення кваліфікації відповідно до статті 12 цього Закону;

3) бездоганну ділову репутацію. Ознаками відсутності бездоганної ділової а) особа в установленому законодавством порядку позбавлена права займати певні посади або займатися певною діяльністю;

б) особа має не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за умисні злочини, злочини у сфері господарської та службової діяльності;

в) особа була керівником, головним бухгалтером або власником істотної участі у фінансовій установі не менше шести місяців протягом одного року, репутації є:

що передує прийняттю рішення відповідним державним органом про застосування заходу впливу у вигляді:

відкликання/анулювання всіх ліцензій у фінансової установи (застосовується протягом п'яти років з дня прийняття рішення відповідним державним органом про відкликання/анулювання ліцензії);

відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації у фінансовій установі у разі встановлення порушень фінансовою установою законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (застосовується протягом п'яти років з дня прийняття рішення відповідним державним органом про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації);

г) особа була керівником, головним бухгалтером або власником істотної участі у фінансовій установі не менше шести місяців, якщо таку фінансову установу в цей період або протягом одного року після цього було визнано банкрутом та/або піддано процедурі примусової ліквідації (застосовується протягом 10 років з дня визнання фінансової установи банкрутом або початку процедури примусової ліквідації);

д) наявність інформації, що особа включена до переліку осіб, пов'язаних із терористичною діяльністю або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, в установленому законодавством порядку.

Стаття 12. Навчання осіб, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових та/або перестрахових послуг

1. Страховий (перестраховий) посередник фізична особа або фізична особа - підприємець, особи які безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових послуг страховика, страхового або перестрахового посередника, керівник відповідальний за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, до початку діяльності мають пройти навчання за типовими програмами навчання та скласти екзамен,

2. Типові програми навчання розробляються з урахуванням характеру діяльності страхових та перестрахових посередників, осіб, які безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та перестрахових послуг щодо реалізації страхових послуг.

3. Типова програма навчання має обов'язково включати ознайомлення з необхідною інформацією щодо:

законодавства яке регулює відносини у сфері страхування;

порядку та умов здійснення страхування;

оцінки потреб клієнта;

порядку та умов здійснення страхового відшкодування;

порядку вирішення спорів;

ризиків, які необхідно враховувати в процесі здійснення посередницької діяльності.

4. По закінченню навчання особи, зазначені у частині першій цієї статті, складають екзамен та отримують письмове підтвердження страховика про проходження відповідного навчання

5. Страховий (перестраховий) брокер фізична особа-підприємець, керівник відповідальний за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг страхового та перестрахового брокера юридичної особи або представництва брокера-нерезидента проходять навчання у навчальних закладах, які уклали з Уповноваженим органом договір про співробітництво з навчання вказаних осіб, та погодили з Уповноваженим органом програми навчання. Після проходження навчання видається відповідне свідоцтво.

Особи страхового або перестрахового брокера, які будуть безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових послуг проходять навчання у цього страхового та перестрахового брокера, складають екзамен та отримують письмове підтвердження керівника відповідального за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг страхового та перестрахового брокера юридичної особи або представництва брокера-нерезидента про проходження відповідного навчання.

Страхові агенти фізичні особи або фізичні особи - підприємці, особи страхового агента, якій реалізує супутні страхові послуги, які безпосередньо залучені (будуть залучені) до діяльності з реалізації страхових послуг, особи страхового агента юридичної особи, які безпосередньо залучені (будуть залучені) до діяльності з реалізації страхових послуг певного страховика, проходять навчання у цього страховика та отримують письмове підтвердження цього страховика про проходження відповідного навчання.

6. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов'язані кожні три роки проходити підвищення кваліфікації за відповідними типовими програмами підвищення кваліфікації та складати екзамен із отриманням письмового підтвердження страховика про підвищення кваліфікації.

7. Підвищення кваліфікації відбувається з метою підвищення рівня знань страхових посередників, осіб які безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових послуг страховика, за типовими програмами підвищення кваліфікації.

8. Відповідне навчання, підвищення кваліфікації проводиться страховиками, враховуючи виключення щодо навчання та підвищення кваліфікації працівників страховика, страхового та перестрахового посередника юридичної особи, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових послуг, передбачене частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Тривалість програм має бути не менше 15 годин.

9. Типові програми навчання, типові програми підвищення кваліфікації, завдання екзамену, розробляються та затверджуються Уповноваженим органом.

РОЗДІЛ IV. СТРАХОВІ АГЕНТИ ТА АГЕНТИ, ЯКІ РЕАЛІЗУЮТЬ СУПУТНІ СТРАХОВІ ПОСЛУГИ

Стаття 13. Здійснення діяльності із реалізації страхових послуг страховими агентами та страховими агентами, які реалізують супутні страхові послуги

1. Страховик має право на реалізацію страхових послуг через страхового агента або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, які внесені до Реєстру страхових посередників.

2. Страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, здійснює свою діяльність від імені страховика, на підставі договору доручення зі страховиком, що підтверджує його повноваження, укладеного відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (436-15) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (далі - Договір доручення).

3. Договір доручення, на підставі якого виникають повноваження страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, має містити:

1) інформацію про належність особи до страхових агентів чи страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги;

2) перелік повноважень, які страховик передає страховому агенту або страховому агенту, який реалізує супутні страхові послуги;

3) розмір максимальної страхової суми, на яку страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги може укласти один договір страхування;

4) відомості про територію, на яку поширюються повноваження страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги;

5) порядок розрахунку розміру та сплати винагороди за послуги страхового агента або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги;

6) умову про те, хто несе відповідальність за дії або бездіяльність страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги.

4. Якщо територію дії в договорі не визначено, то повноваження страхового агента або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, попшрюються на територію України.

5. Страховому агенту, забороняється одночасно займатись реалізацією страхових послуг від імені та в інтересах двох чи більше страховиків по одному виду страхування, крім страхування життя.

Стаття 14. Реєстрація страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги

1. Страхові агенти та страхові агенти, які реалізують супутні страхові послуги, набувають права на здійснення діяльності із реалізації страхових послуг з моменту внесення їх до Реєстру.

2. Реєстрацію страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги, здійснює страховик, з яким відповідний страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги уклав договір доручення.

3. Фізична особа або фізична особа-підприємець може бути зареєстрована як страховий агент або як страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, якщо така особа відповідає вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону.

4. Юридична особа може бути зареєстрована як страховий агент або як страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, якщо особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових послуг такої юридичної особи, відповідає вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону.

5. Під час укладання договору доручення із страховим агентом або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги, страховик повинен перевірити відповідність страхового агента та страхового агента, який реалізуює супутні страхові послуги вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону.

6. Страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, під час укладення зі страховиком договору доручення зобов'язаний надати страховику такі документи:

1) інформацію про ПІБ фізичної особи, місце її проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (для фізичної особи-підприємця);

2) інформацію про відповідність вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону;

3) інформацію про те, чи заявник є власником істотної участі у статутному або складеному капіталі будь-якого страховика;

4) інформацію про те чи включений страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги до Реєстру, дату та номер запису у разі включення.

7. Страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, юридична особа під час укладення зі страховиком договору доручення зобов'язаний надати страховику такі документи:

1) інформацію про найменування, місцезнаходження заявника, його реєстраційний номер облікової картки платника податків та номера реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) інформацію про відповідність вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону;

4) інформацію про те, чи будь-який страховик є власником істотної участі у статутному або складеному капіталі заявника;

5) інформацію про особу, відповідальну за діяльність з реалізації страхових послуг;

6) інформацію про те чи включений страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, до Реєстру, дату та номер запису у разі включення.

8. Страховик, який укладає договір доручення із страховим агентом або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги, перевіряє наявну в Реєстрі інформацію про такого агента.

У разі наявності в Реєстрі інформації про те, що із цим страховим агентом укладений та діє договір докуречння з іншим страховиком відносно реалізації страхових послуг з аналогічним видом страхування, крім страхування життя, в укладенні договору доручення страховому агенту має бути відмовлено.

9. Страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги має право на реалізацію страхових послуг страховика з моменту внесення інформації про такий договір доручення до Реєстру.

10. Страховик повинен внести до Реєстру інформацію протягом З робочих днів з дня укладення договору доручення.

Страховик повинен внести до Реєстру інформацію про внесення змін, припинення дії договору доручення чи про продовження та строк такого продовження дії такого договору зі страховим агентом чи страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги, договору протягом одного робочого дня з дня відповідної події.

11. Страховик не укладає договір доручення та не вносить до Реєстру інформацію про страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, у разі не відповідності агента вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону, а також у разі не надання страховим агентом або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги, документів передбачених частиною шостою та сьомою статті 14 цього Закону.

12. Обов'язок оновлення інформації в Реєстрі про страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги, лежить на страховику, який уклав договір договір доручення з таким агентом.

13. Страховик, який вніс зміни до Реєстру, не пізніше п'яти робочих днів з дати внесення змін зобов'язаний письмово повідомити страхового агента або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, про такі зміни.

14. Страховик зобов'язаний вести перелік страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги, з якими ним укладено договір на реалізацію страхових послуг. Страховик повинен розмістити такий перелік на своєму офіційному вебсайті (вебсторінці) та підтримувати в актуальному стані.

Стаття 15. Нагляд страховика за діяльністю страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги

1. Нагляд за діяльністю страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, здійснює страховик, страхові послуги якого реалізує агент.

2. Страховик зобов'язаний здійснювати нагляд за відповідністю діяльності страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, вимогам цього Закону та іншого законодавства що регулює реалізацію страхових послуг протягом строку дії договору доручення, на підставі якого виникають повноваження агента.

З цією метою страховик зобов'язаний затвердити, запровадити та регулярно переглядати свої внутрішні правила щодо реєстрації страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги, а також нагляду за їхньою діяльністю.

3. Внутрішні правила страховика, передбачені частиною другою цієї статті, обов'язково включають:

1) організацію роботи страховика зі страховими агентами та страховими агентами, які реалізують супутні страхові послуги, а також припинення роботи з ним, у тому числі порядок укладення та розірвання договору длоручення, внесення та виключення з Реєстру;

2) порядок моніторингу відповідності страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги, вимогам, установленим цим Законом та оновлення інформації про них в Реєстрі;

3) порядок нагляду за дотриманням страховими агентами та страховими агентами, які реалізують супутні страхові послуги, вимог законодавства щодо провадження діяльності з реалізації страхових послуг, а також порядок реагування страховиком на порушення в діяльності такими страховими агентами та страховими агентами, які реалізують супутні страхові послуги.

4. Неналежний нагляд страховика за діяльністю його страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги, кваліфікується як порушення ним законодавства.

Стаття 16. Виключення інформації про страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги, із Реєстру

1. Право страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, на ведення діяльності із реалізації страхових послуг припиняється з моменту виключення такого агента із Реєстру.

2. Страховик зобов'язаний виключити інформацію про страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, з Реєстру за таких підстав:

1) у випадку фізичної особи та фізичної особи-підприємця невідповідність агента вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону;

2) у випадку юридичної особи, якщо особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових послуг, не відповідає вимогам, статті 11 цього Закону і по спливу десяти робочих днів з дати виникнення такої невідповідності відсутня інформація про призначення іншої особи, відповідальної за діяльність з реалізації страхових послуг, такої юридичної особи;

3) у випадку юридичної особи, якщо особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових послуг, не спроможна виконувати свої обов'язки і по спливу десяти робочих днів з дати виникнення обставин, що потягли таку неспроможність, немає інформації про призначення іншої особи, відповідальної за діяльність з реалізації страхових послуг, такої юридичної особи;

4) встановлення фактів подання недостовірної інформації в документах, які були підставою для внесення такого агента до Реєстру;

5) у випадку фізичної особи та фізичної особи-підприємця, заборона провадити діяльність на підставі рішення суду, що набрало законної сили;

6) відсутність інформації про проходження страховим агентом фізичною особою, страховим агентом фізичною особою - підприємцем, особою відповідальною за діяльність з реалізації страхових послуг, юридичної особи навчання або підвищення кваліфікації у строки визначені цим Законом;

7) державна реєстрація припинення такого агента як юридичної особи або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такого агента, що є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності;

8) у випадку фізичної особи та фізичної особи-підприємця смерть такого агента або визнання особи рішенням суду безвісно відсутньою або померлою;

9) подання страховим агентом або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги заяви про виключення із Реєстру,

3. У випадку наявності у страховика інформації про страхового агента, або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, передбаченої підпунктами 1-9 частини другої цієї статті, він зобов'язаний протягом трьох робочих днів розірвати договір доручення з таким страховим посередником, виключити з Реєстру інформацію про такого страхового посередника та повідомити Уповноважений орган про підставу виключення з наданням підтверджуючих документів.

4. Виключення страхового агента або страхового агента який реалізує супутні страхові послуги, з Реєстру на підставах визначених в частині другій та п'ятій цієї статті, можливе лише при наявності підтверджуючих документів.

5. Уповноважений орган має право виключити інформацію про страхового агента, або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, з Реєстру за таких підстав:

1) подання страховим агентом або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги, заяви про виключення із Реєстру до Уповноваженого органу;

2) не здійснення діяльності (не укладання договорів зі страховиками) протягом останніх 12 місяців;

3) систематичне порушення законодавства про реалізацію страхових послуг та/або про захист прав споживачів;

4) невиконання розпорядження про усунення порушень Уповноваженого органу;

5) повідомлення страховика, зазначене в частині третій цієї статті про розірвання договору доручення зі страховим посередником та виключення інформації про нього з Реєстру.

6. Страховий агент або страховий агент який реалізує супутні страхові послуги, може подати до страховика, послуги якого він реалізував, або до Уповноваженого органу заяву про виключення його з Реєстру.

Страховик або Уповноважений орган повинен розглянути таку заяву та не пізніше 10 робочих днів виключити страхового агента або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги з Реєстру.

7. Протягом одного робочого дня після виключення Уповноважений орган або страховик, в залежності від того хто виключав страхового агента або страхового агента який реалізує супутні страхові послуги, розміщує відповідну інформацію на офіційному вебсайті (вебсторінці) в. мережі Інтернет із зазначенням підстав виключення.

РОЗДІЛ V. СТРАХОВІ ТА ПЕРЕСТРАХОВІ БРОКЕРИ

Стаття 17. Здійснення діяльності із реалізації страхових (перестрахових) послуг страховими та перестраховими брокерами

1. Страхові та перестрахові брокери здійснюють реалізацію страхових (перестрахових) послуг як виключний вид діяльності.

2. Дозволяється суміщення діяльності страхового та перестрахового брокера однією юридичною особою.

3. Страховому (перестраховому) брокеру заборонено:

1) повідомляти клієнта про перебування у договірних відносинах зі страховиком, страховим агентом або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги, крім договорів, які передбачають лише отримання інформації про страхові послуги, або договору страхування, за яким страховий брокер є страхувальником;

2) входити до складу органів управління та нагляду страховиків;

3) бути власником частки у статутному або складеному капіталі страховика;

4) знаходитись у правовідносинах, які можуть поставити під загрозу здійснення діяльності з реалізації страхових послуг в інтересах клієнта.

4. Під час провадження посередницької діяльності страховий та/або перестраховий брокер зобов'язаний дотримуватися таких вимог:

1) володіти інформацією, необхідною для укладення договору страхування (перестрахування), у тому числі Інормацією, визначеною статтею 12-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне

регулювання ринків фінансових послуг" та інформацією про розміри страхових тарифів та умови страхування (перестрахування), які пропонуються страховиками (перестраховиками), з якими укдадено договори про надання посередницьких послуг;

2) повідомити особу яка має потребу у страхуванні, про страховиків, від яких страховий брокер отримує винагороду у разі, якщо страховий брокер пропонує цій особі послуги таких страховиків;

3) протягом 10 календарних дінів з дня зміни свого місцезнаходження повідомляти страхувальника (перестрахувальника) з яким страховий брокер уклав договір про надання посередницьких послуг щодо відповідних змін.

5. Страхові та/або перестрахові брокери мають право отримувати страхові (перестрахові) премії від страхувальників (перестрахувальників) у разі, якщо вони мають окремі банківські рахунки:

1) для провадження господарської діяльності;

2) для перерахування страхових (перестрахових) премій і страхових (перестрахових) виплат та інших платежів, що пов'язані з виконанням договору страхування (перестрахування). Перерахування з такого банківського рахунку можуть здійснюватись виключно на користь страховика, страховика-нерезидента, перестраховика-нерезидента, перестрахувальника, головного офісу представництва брокера-нерезидента, страхувальника та/або вигодонабувача, за виключенням частини страхової (перестрахової) премії у розмірі винагороди за здійснення страхового посередництва, яка може бути перерахована на банківський рахунок страхового та/або перестрахового брокера, призначений для провадження господарської діяльності.

6, Грошові кошти, що надійшли на банківський рахунок страхового та/або перестрахового брокера для перерахування страхових (перестрахових) премій і страхових (перестрахових) виплат та інших платежів, пов'язаних з виконанням договору страхування (перестрахування), не можуть бути предметом накладення арешту і не повинні включатися у перелік майна страхового брокера, щодо якого ініційовано процедуру банкрутства.

Стаття 18. Реєстрація страхових та перестрахових брокерів

1. Страхові та перестрахові брокери набувають права на здійснення діяльності із реалізації страхових та перестрахових послуг з моменту внесення їх до Реєстру.

2. Реєстрацію страхових та перестрахових брокерів здійснює Уповноважений орган.

3. Фізична особа - підприємець може бути зареєстрована як страховий брокер, якщо така особа відповідає вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону.

4. Юридична особа може бути зареєстрована як страховий або перестраховий брокер, якщо керівник відповідальний за діяльність з реалізації страхових послуг, відповідає вимогам, передбаченим статтею 11. цього Закону.

5. Фізична особа-підприємець подає до Уповноваженого органу на реєстрацію ЇЇ як страхового брокера заявку, яка зокрема складається із:

1) ПІБ фізичної особи, місце її проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) інформації про відповідність вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону;

3) інформації про наявність істотної участі заявника у будь-якому страховику;

4) інформація про відповідність вимогам частини третьої цієї статті.

6. Юридична особа подає на реєстрацію її як страхового або перестрахового брокера заявку, яка зокрема складається із:

1) інформації про найменування, місцезнаходження заявника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) інформації про відповідність вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону;

3) інформації про власників істотної участі у статутному або складеному капіталі заявника;

4) інформації про наявність істотної участі заявника у статутному або складеному капіталі будь-якого страховика, страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги;

5) інформації про керівника страхового або перестрахового брокера, особу відповідальну за діяльність з реалізації страхових послуг;

6) інформації про відповідність вимогам частини третьої або четвертої цієї статті.

7. Вичерпний перелік документів що подаються на реєстрацію та їх форма, порядок реєстрації особи як страхового або перестрахового брокера, встановлюється Уповноваженим органом.

8. Заявка на реєстрацію особи як страхового або перестрахового брокера подається в електронній формі через публічні електронні кабінети заявників у системі Реєстру.

9. Заявник несе відповідальність згідно із чинним законодавством за достовірність інформації, що зазначена в документах, наданих для внесення інформації до Реєстру.

10. Уповноважений орган, протягом тридцяти днів з дати надходження заявки приймає рішення про реєстрацію особи як страхового або перестрахового брокера, про відмову у реєстрації або про залишення заявки без розгляду.

11. Прийняте рішення про реєстрацію особи як страхового або перестрахового брокера, про відмову у реєстрації або про залишення заявки без розгляду не пізніше наступного дня після прийняття оприлюднюється на офіційному вебсайті Уповноваженого органа в мережі Інтернет. У повідомленні про відмову у реєстрації, або залишення заявки без розгляду зазначаються підстави прийняття такого рішення.

12. У разі прийняття Уповноваженим органом рішення про реєстрацію заявника страховим та/або перестраховим брокером заявник зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня прийняття такого рішення надати Уповноваженому органу, через публічний електронний кабінет заявника у системі реєстру страхових та перестрахових посередників копію договору страхування цивільно-правової відповідальності, передбаченого статтею 20 цього Закону.

Уповноважений орган, реєструє особу як страхового або перестрахового брокера, шляхом внесення інформації про нього до реєстру, протягом трьох робочих днів з дня отримання такої копії договору.

Якщо заявник протягом 10 робочих днів з моменту прийняття рішення про реєстрацію заявника страховим та/або перестраховим брокером не надав копію договору страхування цивільно-правової відповідальності, Уповноважений орган скасовує прийняте рішення про реєстрацію заявника страховим та/або перестраховим брокером.

13. Підставами для прийняття рішення про відмову у реєстрації особи як страхового або перестрахового брокера є:

1) невідповідність заявника вимогам цього Закону та іншого законодавства з питань реалізації страхових та/або перестрахових послуг;

2) недостовірність інформації у документах, поданих заявником для внесення до Реєстру.

14. Заявка про реєстрацію особи як страхового або перестрахового брокера може бути залишена без розгляду, якщо:

1) не подано документи, встановлені Уповноваженим органом, на підтвердження відповідності вимогам цього Закону до страхових та перестрахових брокерів або документи подані не в повному обсязі;

2) документи оформлені з порушенням вимог законодавства України;

3) документи не містять інформацію, яка повинна вноситися до них відповідно до вимог законодавства.

15. Після усунення причин, що були підставою для залишення заявки про внесення інформації до Реєстру без розгляду, заявник може повторно подати заявку про внесення інформації до такого Реєстру, яка розглядається у порядку, встановленому цією статтею.

16. У випадку зміни інформації, передбаченої частиною п'ятою або шостою цієї статті, страхові та перестрахові брокери зобов'язані повідомити Уповноважений орган не пізніше ніж протягом 7 робочих днів з дня настання зміни, шляхом подання в електронній формі через публічні електронні кабінети оновленої заявки в системі Реєстру за формою встановленою Уповноваженим органом,

17. Форма заявки та порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів встановлюються Уповноваженим органом.

Стаття 19. Страхування цивільно-правової відповідальності страхових та перестрахових брокерів

1. Страховий та перестраховий брокер зобов'язаний мати чинний договір страхування цивільно-правової відповідальності перед третім особами.

2. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності перед третіми особами, укладеним страховим та/або перестраховим брокером має становити 10 відсотків суми отриманої винагороди за кожним договором страхування протягом року, що минув, але не менше 8 мільйонів гривень в рік, якщо інше не передбачено законом.

3. Страховому та/або перестраховому брокеру забороняється надавати послуги без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами.

Стаття 20. Виключення страхових та перестрахових брокерів із Реєстру

1. Право страхового або перестрахового брокера на здійснення діяльності із реалізації страхових послуг припиняється з моменту виключення такого брокера із Реєстру.

2. Уповноважений орган, має право виключити страхового або перестрахового брокера із Реєстру:

1) у випадку фізичної особи невідповідність страхового брокера вимогам, встановленим до нього частиною п'ятою статті 18 цього Закону;

2) у випадку юридичної особи, якщо особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових послуг, не відповідає вимогам, статті 18 цього Закону і по спливу десяти робочих днів з дати виникнення такої невідповідності відсутня інформація про призначення іншої особи, відповідальної за діяльність з реалізації страхових послуг, такої юридичної особи;

4) відсутність більше ніж 30 календарних днів інформації про новий договір страхування цивільно-правової відповідальності страхового або перестрахового брокера, перед третіми особами, передбаченого статтею 19 цього Закону;

5) встановлення фактів подання недостовірної інформації в документах, які були підставою для реєстрації страхового або перестрахового брокера у Реєстрі;

6) у випадку фізичної особи та фізичної особи-підприємця заборона провадити діяльність на підставі рішення суду, що набрало законної сили;

7) подання страховим або перестраховим брокером заяви про виключення із Реєстру;

8) державна реєстрація припинення страхового або перестрахового брокера як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності страхового брокера, що є фізичною особою -підприємцем;

9) у випадку фізичної особи-підприємця смерть такого страхового брокера або визнання рішенням суду особи безвісно відсутньою або померлою;

10) невідповідність страхового або перестрахового брокера вимогам статті 17 цього Закону;

11) не здійснення діяльності протягом останніх 12 місяців;

12) систематичне порушення законодавства про реалізацію страхових послуг та/або про захист прав споживачів;

13) невиконання розпорядження про усунення порушень Уповноваженого органу.

3. У випадку наявності у страховика інформації про страхового та/або перестрахового брокера, зазначеної в частині другій цієї статті, він повинен протягом трьох робочих днів, з дня коли йому стало відомо, повідомити про це Уповноважений орган, з наданням підтверджуючих документів.

4, Уповноважений орган не пізніше наступного дня після прийняття рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з Реєстру, розміщує відповідну інформації на офіційному вебсайті в мережі Інтернет,

РОЗДІЛ VI. СИСТЕМА РЕЄСТРУ СТРАХОВИХ ТА ПЕРЕСТРАХОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ

Стаття 21. Система реєстру страхових та перестрахових посередників

1. Система Реєстру створюється як електронна автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про страхових та перестрахових посередників, необхідних для їхньої реєстрації та ідентифікації.

2. Система Реєстру складається із:

1) реєстру страхових та перестрахових посередників;

2) електронного кабінету адміністратора системи реєстру страхових та перестрахових посередників;

3) публічних електронних кабінетів заявників для подання документів в електронній формі для реєстрації їх як страхових та перестрахових брокерів.

3. Адміністратором системи Реєстру є Уповноважений орган.

4. Реєстр страхових та перестрахових посередників ведеться з метою забезпечення клієнтів достовірною інформацією про страхових та перестрахових посередників, про їх відповідність вимогам, передбаченим цим Законом,

5. Реєстр є публічним, за винятком інформації, яка є інформацією з обмеженим доступом.

Страхові та перестрахові посередники мають право доступу (на праві перегляду) до будь-якої інформації про себе, внесеної до Реєстру.

6. Доступ до інформації в системі реєстру страхових та перестрахових посередників є безоплатним.

7. Порядок ведення системи Реєстру, порядок надання до нього доступу страховикам та перелік Інформації, що має статус інформації з обмеженим доступом, встановлює Уповноважений орган.

8. Програмне забезпечення системи Реєстру має передбачати:

1) подання документів в електронній формі для реєстрації страхових та/або перестрахових брокерів;

2) ідентифікацію осіб, які подають документи для реєстрації як страхових та/або перестрахових брокерів;

3) контроль за повнотою заповнення заявки на реєстрацію страхового та/або перестрахового брокера;

4) перегляд стану розгляду поданих документів;

5) публічний доступ до інформації, що міститься в Реєстрі, крім інформації з обмеженим доступом;

6) ведення реєстраційних справ в електронній формі та створення їх електронного архіву;

7) зберігання інформації про страхових та перестрахових посередників протягом 5 років з дати їх виключення з Реєстру та публічний доступ до такої інформації, крім інформації з обмеженим доступом;

8) захист інформації згідно із законодавством.

9. Уповноважений орган розробляє порядок включення, виключення інформації про страхових посередників до Реєстру, внесення змін до інформації, що міститься в Реєстрі.

Стаття 22. Інформація, що міститься в Реєстрі

1. Запис про страхового або перестрахового посередника в Реєстрі повинен містити таку інформацію:

1) повне та за наявності скорочене найменування - для юридичної особи або ім'я та прізвище - для фізичної особи-підприємця;

2) номер реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для страхових (перестрахових) посередників фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб;

3) реєстраційний номер облікової картки платника податків;

4) місцезнаходження юридичної особи, фізичної особи - підприємця;

5) ПІБ керівника страхового або перестрахового посередника -юридичної особи;

6) ПІБ керівника, відповідального за діяльність з реалізації страхових послуг страхового (перестрахового) посередника юридичної особи;

7) адресу вебсайту (вебсторінки) страхового (перестрахового) посередника, у разі наявності, номери телефонів контактних осіб із зазначенням коду міжміського (міжнародного) зв'язку, адреси електронної пошти;

8) інформація про наявність у страхового та/або перестрахового брокера договору страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12-14 статті 6 Закону України "Про страхування") та строк його дії, а також найменування та код ЄДРПОУ страховика, з яким укладено такий договір;

9) Інформація про наявність та місцезнаходження відокремлених підрозділів страхового посередника, через які здійснюється реалізація страхових послуг (у разі наявності);

10) інформації про наявність частки істотної участі страхового або перестрахового посередника у статутному або складеному капіталі будь-якого страховика;

11) інформації про частки істотної участі будь-якого страховика у статутному або складеному капіталі страхового або перестрахового посередника;

12) інформація про заходи впливу, застосовані до страхового або перестрахового посередника, включаючи інформацію про оскарження таких заходів впливу у суді із зазначенням результату такого оскарження;

13) щодо суміщення діяльності страхового брокера з діяльністю перестрахового брокера.

2. Уповноважений орган може встановити додатковий перелік відомостей, що мають міститися в реєстрі страхових та перестрахових посередників.

3. Якщо підставою виключення з реєстру страхових або перестрахових посередників є порушення законодавства про реалізацію страхових послуг, зазначається така підстава у системі реєстру страхових та перестрахових посередників.

РОЗДІЛ VII. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАХОВИХ (ПЕРЕСТРАХОВИХ) ПОСЛУГ

Стаття 23. Загальні засади державного регулювання та нагляду (контролю) у сфері реалізації страхових (перестрахових) послуг

1. Уповноважений орган:

1) приймає нормативно-правові акти в межах повноважень, визначених цим Законом, що регулюють реалізацію страхових (перестрахових) послуг;

2) здійснює повноваження адміністратора системи Реєстру;

3) здійснює внесення інформації про страхових та перестрахових брокерів до Реєстру;

4) здійснює нагляд (контроль) за діяльністю страховиків, страхових та перестрахових посередників;

5) розглядає скарги на страховиків, страхових та перестрахових брокерів, з питань порушення законодавства щодо реалізації страхових та/або перестрахових послуг;

6) застосовує заходи впливу у разі порушення законодавства у сфері реалізації страхових та/або перестрахових послуг;

7) інші повноваження відповідно до законодавства.

2. Уповноважений орган має право вимагати, а страховик, страховий або перестраховий посередник, зобов'язані надати інформацію та документи про їх діяльність у сфері реалізації страхових та/або перестрахових послуг, а також необхідні пояснення щодо цих даних або порушень цього Закону.

Стаття 24. Заходи впливу, що застосовуються за порушення законодавства про реалізацію страхових послуг

1. У разі порушення законодавства у сфері реалізації страхових та/або перестрахових послуг, Уповноважений орган, застосовує заходи впливу до страховиків, страхових та перестрахових посередників відповідно до цього Закону та законодавства у сфері реалізації страхових та/або перестрахових послуг.

2. У разі виявлення порушень законодавства у сфері реалізації страхових та/або перестрахових послуг Уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу:

1) розпорядження про усунення порушень та/або вжиття заходів для усунення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення;

2) штрафні санкції в розмірах, передбачених статтею 25 цього Закону;

3) виключення порушників з Реєстру, у випадках, передбачених цим Законом;

4) тимчасова заборона на виконання управлінських функцій керівнику страхового та перестрахового посередника юридичної особи, яким було здійснено порушення.

3. Інформація про заходи впливу застосовані до страхових та перестрахових брокерів вноситься до Реєстру протягом семи робочих днів з дня застосування заходу впливу. В ній зазначається підстава застосування, застосований захід впливу та у випадку застосування штрафу розмір такого штрафу.

Інформація про заходи впливу застосовані до страхових агентів та агентів які реалізують супутні послуги оприлюднюється на офіційному вебсайті Уповноваженого органу в мережі Інтернет.

4. У випадку визнання неправомірним заходу впливу судом, Уповноважений орган, протягом семи днів з дня набрання законної сили рішенням суду вносить таку інформацію до системи Реєстру.

Стаття 25. Штрафні санкції, що застосовуються за порушення законодавства про реалізацію страхових послуг

1. Уповноважений орган застосовує до страховиків, а також до фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які внесені до реєстру страхових та перестрахових посередників, штрафні санкції за такі порушення:

1) провадження страховим чи перестраховим посередником діяльності із реалізації страхових послуг без реєстрації - тягне за собою накладення штрафу:

на юридичних осіб у розмірі тридцять п'ять мінімальних заробітних плат;

на фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

2) використання страховиками послуг із реалізації страхових або перестрахових послуг, що надаються особами без реєстрації їх як страхових агентів або агентів, які реалізують супутні страхові послуги - тягне за собою накладення штрафу у розмірі тридцять п'ять мінімальних заробітних плат;

3) неправомірна реєстрація страховиком страхового агента або агента, який здійснює реалізацію супутніх страхових послуг - тягне за собою накладення штрафу у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат;

4) отримання страховим або перестраховим посередником реєстрації шляхом надання неправдивих відомостей або іншим незаконним шляхом -тягне за собою накладення штрафу:

на юридичних осіб у розмірі тридцять п'ять мінімальних заробітних плат;

на фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

5) неналежний нагляд страховика за діяльністю страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги - тягне за собою накладення штрафу у розмірі п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

6) подання страховим або перестраховим брокером завідомо недостовірної інформації Уповноваженому органу, для внесення до реєстру страхових та перестрахових посередників - тягне за собою накладення штрафу:

на юридичних осіб у розмірі від п'яти до тридцяти п'яти мінімальних заробітних плат;

на фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі від однієї до десяти мінімальних заробітних плат;

7) невиконання страховим або перестраховим посередником вимоги щодо ведення окремих поточних рахунків для отримання платежів за договорами страхування (перестрахування) - тягне за собою накладення штрафу:

на юридичних осіб у розмірі тридцять мінімальних заробітних плат;

на фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі тридцять мінімальних заробітних плат;

8) здійснення діяльності із реалізації страхових послуг страховими посередниками - фізичними особами, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом до таких осіб, або використання страховиками, страховими та перестраховими посередниками осіб, безпосередньо залучених у діяльність із реалізації страхових та перестрахових послуг, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом до таких осіб - тягне за собою накладення штрафу:

на юридичних осіб у розмірі тридцять п'ять мінімальних заробітних плат;

на фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

9) невиконання страховим та/або перестраховим брокером вимоги про страхування цивільної відповідальності - тягне за собою накладення штрафу:

у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за відсутність договору не більше 3 робочих днів;

у розмірі двох мінімальних заробітних плат за відсутність договору не більше 14 календарних днів;

у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за відсутність договору більше 14 календарних днів;

10) невиконання страховиком, страховим або перестраховим посередником вимог щодо інформування клієнта до укладення договору страхування - тягне за собою накладення штрафу:

на юридичних осіб у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

на фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;

11) відмова страховика, страхового або перестрахового посередника пройти перевірку органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, або перешкоджання такій перевірці - тягне за собою накладення штрафу:

на юридичних осіб у розмірі тридцять п'ять мінімальних заробітних плат;

на фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі десять мінімальних заробітних плат;

12) ухилення страховиком, страховим або перестраховим посередником від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушення в діяльності щодо реалізації страхових послуг - тягне за собою накладення штрафу:

на юридичних осіб у розмірі від п'яти до тридцяти мінімальних заробітних плат;

на фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі від однієї до десяти мінімальних заробітних плат.

Стаття 26. Розгляд спорів

1. Спори, пов'язані з реалізацією страхових послуг, вирішуються в порядку, передбаченому законодавством,

2. Страховий або перестраховий посередник, у разі порушення його прав, може пред'явити претензію своєму контрагенту. Якщо контрагент проігнорує претензію, або відмовить в задоволенні тих чи інших вимог, через місяць після подачі претензії, страховий або перестраховий посередник може подати позов до суду. Претензійний порядок вирішення спорів повинен бути прописаний в договорі (угоді) між страховиком та страховим (перестраховим) посередником.

3. Якщо страховий або перестраховий посередник, оспорює в судовому порядку підставу припинення договору доручення, передбачену статтею 15 цього Закону, він повинен повідомити про це страховика, з яким укладено оспорюваний договір. Страховик зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання такої інформації внести інформацію про судову справу до запису про агента в Реєстрі.

У випадку спростування у судовому порядку факту порушення страховим агентом або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги такого страховика, законодавства про реалізацію страхових послуг або про захист прав споживачів, страховик протягом трьох робочих днів з дня отримання інформації про набрання законної сили рішенням суду, виключає із запису про страхового агента або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги в Реєстрі інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.

4. Якщо страховий або перестраховий брокер оспорює в судовому порядку підставу виключення з реєстру страхових або перестрахових посередників, він повинен повідомити про це Уповноважений орган. Уповноважений орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання такої інформації внести інформацію про судову справу до реєстру страхових та перестрахових посередників.

У випадку спростування у судовому порядку факту порушення страховим або перестраховим брокером законодавства про реалізацію страхових послуг або про захист прав споживачів страховим або перестраховим брокером, Уповноважений орган, протягом трьох робочих днів з дня отримання інформації про набрання законної сили рішенням суду, виключає із запису про страхового або перестрахового брокера інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.

РОЗДІЛ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім абзацу третього частини п'ятої статті 2 цього Закону, який набирає чинності через рік після вступу України до Європейського Союзу.

До вступу України до Європейського Союзу, посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування зі страховиками нерезидентами може здійснюватися з урахуванням Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) , відповідно до порядку та вимог, встановлених Уповноваженим органом з урахуванням вимог чинного законодавства.

Страхові та/або перестрахові брокери - нерезиденти зобов'язані письмово повідомити Уповноваженому органу в установленому ним порядку, про намір здійснювати діяльність на території України.

2. Уповноваженому органу до дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

прийняти акти, необхідні для реалізації цього Закону;

запровадити систему Реєстру.

3. Страховики, страхові та перестрахові посередники зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону.

4. Кабінету Міністрів України забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.

5. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.

6. Внести зміни та доповнення до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України "Про страхування" (85/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50):

а) у статті 37 пункти 6 та 7 виключити;

б) у пункті 12 слова "або страхового посередника у випадках, передбачених законом" виключити;

2) частину четверту статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" після слів "банківських послуг)," доповнити словами "реалізації страхових послуг,";

3) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (80731-10) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

а) главу 12 доповнити статтями 166-26 - 166-28 такого змісту:

"Стаття 166-26" . Відмова пройти перевірку відповідно до законодавства про реалізацію страхових послуг або перешкоджання такій перевірці

Відмова особи, яка реалізує страхову послугу, пройти перевірку органом, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, відповідно до законодавства про реалізацію страхових послуг або перешкоджання такій перевірці -

тягне за собою накладення на керівника юридичної особи, що реалізує страхові послуги, штрафу від до неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 166-27. Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації особою, яка реалізує страхові послуги

Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації особою, яка реалізує страхові послуги органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, якщо таке подання передбачено законодавством -

Стаття 166-28. Невідповідність вимогам законодавства інформаційного документа про страхову послугу

Невідповідність вимогам законодавства інформаційного документа про страхову послугу, що надається клієнту страховиком, страховим агентом чи страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги, відповідно до законодавства про реалізацію страхових послуг -

тягне за собою накладення на керівника юридичної особи, що реалізує страхові послуги, штрафу від до неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

б) у статтю 244-16 після слів та цифр та знаків:

"(стаття 166-13)," слова "а також" виключити;

"(стаття 188-29)" доповнити словами та цифрами "відмовою пройти перевірку відповідно до законодавства про реалізацію страхових послуг або перешкоджання такій перевірці (стаття 166-26 ), неподанням, несвоєчасним поданням або поданням завідомо недостовірної інформації особою, яка реалізує страхові послуги (стаття 166-27), а також невідповідністю вимогам законодавства інформаційного документа про страхову послугу (стаття 166-28)";

в) у абзац 51 пункту 1 частини першої статті 255 викласти в такій редакції: "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (стаття 166-8 (у частині, що стосується правопорушень у галузі діяльності з надання фінансових послуг, ліцензії (дозволи) на проведення якої видає цей орган), "(стаття 166-26) за відмову пройти перевірку відповідно до законодавства про реалізацію страхових послуг або перешкоджання такій перевірці, (стаття 166-27) за неподання, несвоєчасне подання або поданням завідомо недостовірної інформації особою, яка реалізує страхові послуги, (стаття 166-28) за невідповідність вимогам законодавства інформаційного документа про страхову послугу;";

Про схвалення проєкту Закону України "Про реалізацію страхових послуг"

Про реалізацію страхових послуг

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Стаття 2. Сфера застосування Закону

Стаття 3. Загальні засади здійснення діяльності у сфері реалізації страхових і перестрахових послуг.

Стаття 4. Найменування страхового (перестрахового) посередника

Стаття 5. Розрахунки за договором страхування (перестрахування)

Стаття 6. Винагорода за реалізацію страхових та/або перестрахових послуг

РОЗДІЛ II. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ ТА ДІЇ, ЩО ПЕРЕДУЮТЬ ЙОГО УКЛАДЕННЮ

Стаття 7. Інформація про страхову послугу, яка надається клієнту до укладення договору страхування

Стаття 8. Реалізація супутніх страхових послуг та супутніх товарів або послуг

Стаття 9. Інформація про страховика та страхового посередника, яка надається клієнту до укладення договору страхування

РОЗДІЛ III. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАХОВИХ ТА/АБО ПЕРЕСТРАХОВИХ ПОСЛУГ

Стаття 10. Особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг

Стаття 11. Вимоги до осіб, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових та перестрахових послуг

Стаття 12. Навчання осіб, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових та/або перестрахових послуг

РОЗДІЛ IV. СТРАХОВІ АГЕНТИ ТА АГЕНТИ, ЯКІ РЕАЛІЗУЮТЬ СУПУТНІ СТРАХОВІ ПОСЛУГИ

Стаття 13. Здійснення діяльності із реалізації страхових послуг страховими агентами та страховими агентами, які реалізують супутні страхові послуги

Стаття 14. Реєстрація страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги

Стаття 15. Нагляд страховика за діяльністю страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги

Стаття 16. Виключення інформації про страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги, із Реєстру

РОЗДІЛ V. СТРАХОВІ ТА ПЕРЕСТРАХОВІ БРОКЕРИ

Стаття 17. Здійснення діяльності із реалізації страхових (перестрахових) послуг страховими та перестраховими брокерами

Стаття 18. Реєстрація страхових та перестрахових брокерів

Стаття 19. Страхування цивільно-правової відповідальності страхових та перестрахових брокерів

Стаття 20. Виключення страхових та перестрахових брокерів із Реєстру

РОЗДІЛ VI. СИСТЕМА РЕЄСТРУ СТРАХОВИХ ТА ПЕРЕСТРАХОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ

Стаття 21. Система реєстру страхових та перестрахових посередників

Стаття 22. Інформація, що міститься в Реєстрі

РОЗДІЛ VII. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАХОВИХ (ПЕРЕСТРАХОВИХ) ПОСЛУГ

Стаття 23. Загальні засади державного регулювання та нагляду (контролю) у сфері реалізації страхових (перестрахових) послуг

Стаття 24. Заходи впливу, що застосовуються за порушення законодавства про реалізацію страхових послуг

Стаття 25. Штрафні санкції, що застосовуються за порушення законодавства про реалізацію страхових послуг

Стаття 26. Розгляд спорів

РОЗДІЛ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ