за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство", 2) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Борисфен", 2) Іванківської сільської ради Бориспільського району про визнання недійсними рішення та договору оренди земельної ділянки,

за участю представників:

від позивача-1 - Топоров А. О., адвокат,

від позивача-2 - не з'явилися,

від відповідача-1 - не з'явилися,

від відповідача-2 - не з'явилися,

від Генеральної прокуратури України - Гришина Т. А., прокурор,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2016 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" (далі - ДП "Бориспільське лісове господарство") та Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Борисфен" (далі - ТОВ "База відпочинку "Борисфен") та Іванківської сільської ради Бориспільського району (далі - Іванківська сільрада) про визнання недійсними рішення Іванківської сільради № 771-20-5 від 28.12.2007 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) ТОВ "База відпочинку "Борисфен" під розміщення бази відпочинку в межах с. Іванків Бориспільського району Київської області" та договору оренди земельної ділянки від 21.04.2008.

1.2. Позов мотивовано тим, що спірна земельна ділянка накладається на землі лісового фонду, Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення не надавалось та відповідні рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування про зміну цільового призначення не приймались, ДП "Бориспільське лісове господарство" погодження про можливість вилучення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення третім особам не надавалось.

1.3. У свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову ТОВ "База відпочинку "Борисфен" посилалося на відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі державного підприємства, а також на те, що на спірній земельній ділянці розташовано належне ТОВ "База відпочинку "Борисфен" на праві власності нерухоме майно, зазначена ділянка до передачі її товариству перебувала у користуванні на праві оренди у попереднього власника розташованого на ній нерухомого майна (бази відпочинку) ТОВ "Інвесттехнопром".

Крім того, ТОВ "База відпочинку "Борисфен" подало заяву про застосування позовної давності.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Рішенням Іванківської сільради № 771-20-5 від 28.12.2007 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) ТОВ "База відпочинку "Борисфен" під розміщення бази відпочинку з організацією зони спортивно-оздоровчого призначення в межах с. Іванків Бориспільського району Київської області та надано ТОВ "База відпочинку "Борисфен" земельну ділянку загальною площею 2,002 га на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) під розміщення бази відпочинку з організацією зони спортивно-оздоровчого призначення в с. Іванків.

2.2. 21.04.2008 між Іванківською сільрадою та ТОВ "База відпочинку "Борисфен" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом (зареєстрований в реєстрі за № 1532) та зареєстрований у Бориспільському райвідділі КРФ ДП "ЦДЗК", про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 26.06.2008 № 040832300003 (договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,0022 га, кадастровий номер 3220884001:01:043:0020, яка розташована на території Іванківської сільради.

2.3. Згідно з пунктом 2.2.1 договору земельна ділянка є землею державної власності і відноситься до категорії земель - землі рекреаційного призначення.

2.4. На запит Бориспільської місцевої прокуратури від 16.06.2016 № 34-8395вих-16 стосовно спірної земельної ділянки Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства повідомило, що не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельних ділянок.

2.5. Згідно інформації ДП "Бориспільський лісгосп" від 08.04.2016 № 128, земельна ділянка з кадастровим номером 3220884001:01:043:0020 площею 2,0022 га накладається на землі лісгоспу в кварталі 35 Старівского лісництва орієнтованою площею 0,63 га.

2.6. Згідно викопіювання з матеріалів лісовпорядкування 1990 року, наданих ДП "Бориспільське лісове господарство", зазначена земельна ділянка накладалася на землі лісового фонду, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2014 років.

2.7. За інформацією ВО "Укрдержліспроект", земельна ділянка знаходиться у межах лісництва та використовується для ведення лісового господарства.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, позов задоволено повністю. При цьому ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 було призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання про наявність порушення меж (або накладання) земельної ділянки, кадастровий номер 3220884001:01:043:0020, площею 2,0022 га, яка перебуває в оренді ТОВ "База відпочинку "Борисфен", на земельну ділянку ДП "Бориспільське лісове господарство" в кварталі 35 Старівского лісництва відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Листом від 18.07.2017 КНДІСЕ направив апеляційному суду клопотання про надання координат поворотних точок меж земельної ділянки ДП "Бориспільське лісове господарство" в кварталі 35 Старівского лісництва, які були визначені при виготовленні планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 1990 та 2003 років. У разі відсутності вказаних координат запропоновано надати в електронному вигляді планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 1990 та 2003 років та інформацію про систему координат, що була використана при складання планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. У зв'язку із незадоволенням клопотання експерта 03.10.2017 КНДІСЕ направив суду повідомлення про неможливість надання висновку.

3.2. Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 зазначені судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на необхідність при новому розгляді справи встановити початок перебігу строку позовної давності, наявності чи відсутності поважних причин його пропуску, вжити всіх передбачених законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, з'ясувати характер спірних правовідносин, дати їм належну юридичну оцінку, і залежно від встановлених обставин вирішити спір відповідно до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

3.3. При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Київської області від 19.03.2018 (суддя Шевчук Н. Г.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

3.4. Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у складі: Тищенко О. В., Іоннікової І. А., Тарасенко К. В. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.5. Рішення та постанова мотивовані тим, що рішення Іванківської сільради від 28.12.2007 № 71-20-5 прийнято всупереч нормам Земельного кодексу України (2768-14) та Лісового кодексу України (3852-12) , скільки ДП "Бориспільське лісове господарство" погодження про можливість вилучення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення у кварталі 35 відповідачу-2 не надавало; в матеріалах справи також відсутні погодження у встановленому законодавством порядку зміни цільового призначення земельної ділянки. У зв'язку з незаконністю рішення Іванківської сільради від 28.12.2007 № 71-20-5 суди дійшли висновку про незаконність договору оренди.

Проте суди відмовили в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності, оскільки матеріалами справи встановлено, що ДП "Бориспільське лісове господарство", в інтересах якого прокурор звернувся із позовом дізналося про спірне рішення ще у 2003 році, оскільки у жовтні 2003 року директор Бориспільського держлісгоспу погодив розміри земельної ділянки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттехпром", що вбачається з будівельного паспорту № 254/03 на проектування бази відпочинку з реконструкцією існуючих об'єктів колишнього табору праці та відпочинку.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. Перший заступник прокурора Київської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушення судами норм чинного законодавства, зокрема, статей 256, 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), а також тим, що прокурору стало відомо про існування спірних правовідносин лише у 2016 році зі звернення народного депутата до органів прокуратури. Судами також, на думку заявника, безпідставно зазначено, що ДП "Бориспільське лісове господарство" могло довідатися про порушення права користування ще у 2003 році, оскільки схема землекористування, додана до будівельного паспорта № 254/03, стосується іншої земельної ділянки.

4.3. У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги, наведені у касаційній скарзі.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Відзивів від інших сторін не надходило.

5.2. Від Іванківської сільради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її повноважних представників.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК (1798-12) України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

6.3. Касаційна скарга стосується застосування позовної давності.

6.4. У ЦК України (435-15) позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 цього Кодексу). Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

6.5. Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

6.6. Відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

6.7. Для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

6.8. Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

6.9. Поряд з цим, частинами 1, 2 статті 29 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

6.10. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

6.11. За змістом наведених положень закону позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

6.12. При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

6.13. Як уже зазначалося, Вищий господарський суд України, направляючи справу на новий розгляд, вказав на необхідність при новому розгляді справи встановити початок перебігу строку позовної давності, наявності чи відсутності поважних причин його пропуску, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, з'ясувати характер спірних правовідносин, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

6.14. Судами попередніх інстанцій при новому розгляді спору вказівок Вищого господарського суду України не виконали, моменту з якого почався відлік строку позовної давності не встановили, як і не встановили коли саме позивачі - Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" та Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства дізнались або могли дізнатись про порушення свого права.

6.15. При цьому посилання судів на те, що ДП "Бориспільський лісгосп" було відомо про порушення його права користування з 2003 року, про що свідчить підпис директора Бориспільського держлісгоспу Паламарчука Б. Ф. на схемі землекористування до будівельного паспорту № 254/03 від 2003 року, не є правомірним, оскільки ця схема і будівельний паспорт виготовлялись на замовлення ТОВ "Інвесттехнопром" (попереднього користувача земельної ділянки) і стосуються земельної ділянки площею 2,8 га.

6.16. Суди мали встановити коли позивачі дізнались про порушення свого права спірним рішенням Іванківської сільради № 771-20-5 від 28.12.2007, яке є предметом розгляду у даній справі, та відповідно з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду з позовом в інтересах держави.

6.17. Крім того, судами достеменно не встановлено яка саме частина земельної ділянки, наданої у користування ТОВ "База відпочинку "Борисфен", накладається на землі лісгоспу. За висновками судів попередніх інстанцій факт накладення земельної ділянки встановлювався на підставі листа ДП "Бориспільський лісгосп" № 128 від 08.04.2016, з якого вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 3220884001:01:043:0020, площею 2,0022 га накладається на землі лісгоспу в кварталі 35 Старівского лісництва орієнтовною площею 0,63 га Поряд з цим в матеріалах справи є лист ДП "Бориспільський лісгосп" б/н від 16.05.2017, в якому зазначено, що земельна ділянка, кадастровий номер 3220884001:01:043:0020, накладається на землі лісгоспу в кварталі 35 Старівского лісництва орієнтовною площею 0,24 га.

6.18. Оскільки суд касаційної інстанції з огляду на межі касаційного провадження не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до положень статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Судові витрати

8.1. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.