1. В жовтні 2018 року Перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся в Господарський суд Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради (далі - позивач) з позовом до Фізичної особи - підприємця Атаманчука Дмитра Васильовича (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 134 936,00 грн, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником нерухомого майна (приміщення вапнозберігача площею 34,8 кв.м.), яке набуто ним згідно договору купівлі-продажу від 12.09.2007 та рішення суду від 07.12.2007 №12/8772, та знаходиться на земельній ділянці площею 1025 кв.м за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 61/3 "З", наданої відповідачу згідно рішення міської ради №41 від 23.09.2009 для обслуговування вказаного нерухомого майна терміном на 5 років. Однак, відповідач жодних дій спрямованих на оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, не здійснив та використовує її на даний час без правовстановлюючих документів. Вказує, що комісією з визначення розміру збитків, завданих власниками землі та землекористувачами, визначено розмір збитків, завданих територіальній громаді міста відповідачем використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 134 936,29 грн, обрахованих за період з 01.05.2014 по 01.05.2017. Вказаний акт комісії затверджено рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13.07.2017 №488, із повідомленням відповідача про необхідність добровільного відшкодування збитків в сумі 134 936,29 грн. Оскільки відповідачем збитки відшкодовані не були, прокурор в інтересах держави в особі міської ради звернувся із даним позовом до суду.

3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2017 у справі №924/934/17 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 134 936,00 грн збитків та 2 024,04 грн витрат по оплаті судового збору на користь прокуратури Хмельницької області.

4. Мотивуючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що неоформлення документів на право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне відповідачу нерухоме майно, є доведеним фактом та виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку останнього та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та майновою шкодою.

5. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

6. Судове рішення господарського суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки в акті земельної ділянки від 10.05.2018 не встановлювався факт наявності приміщення вапнозберігача площею 34,8 кв.м. на земельній ділянці, а відповідно до акту обстеження нежитлової будівлі від 23.01.2018 та витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 07.02.2018 приміщення вапнозберігача площею 34,8 кв.м. на земельній ділянці відсутнє, договір оренди земельної ділянки не було укладено, державної реєстрації права оренди не проведено, позивачем та прокурором не доведено фактичного користування відповідачем земельною ділянкою, тому в діях відповідача відсутній повний склад правопорушення, з огляду на що позовні вимоги є недоведеними та непідтвердженими належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Хмельницька міська рада подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 924/934/17, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2017.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

8. Судом апеляційної інстанції не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню у даному спорі, а саме: ст. ст. 331, 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2018 та не надано належної правової оцінки обставинам справи і зібраним у справі доказам, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

9. Суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права (ст.ст. 73- 75, 86, 236, 238 ГПК України), не дослідив усі зібрані у справі докази та не оцінив їх у сукупності.

Позиція учасників справи

10. На адресу Верховного Суду надійшов відзив Хмельницької місцевої прокуратури на касаційну скаргу, в якій висловлено прохання касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2017.

11. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, наданого йому відповідно до положень ст. 295 ГПК України, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів заявника і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

12. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

13. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 08.09.2017, реєстраційний №21830866, ФОП Атаманчук Д.В. є власником нерухомого майна (приміщення вапнозберігача площею 34,8 кв.м), яке набуто ним згідно договору купівлі-продажу від 12.09.2007 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2007 №12/8772.

14. Рішенням Хмельницької міської ради №41 від 23.09.2009 було вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки площею 1025 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 61/3 З" для передачі останньої у короткострокову оренду строком на 5 років для обслуговування нерухомого майна - вапнозберігача фізичній особі-підприємцю Атаманчуку Дмитру Васильовичу.

15. 10.05.2017 працівниками Хмельницької міської ради проведено обстеження земельної ділянки по вул. Заводській, 63/3 З" в м. Хмельницькому, в результаті якого встановлено, що вказана земельна ділянка знаходиться на закритій території, яка огороджена по периметру парканом, договір оренди не укладався.

16. 10.05.2017 відбулось засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке оформлено протоколом засідання №1, на якому було вирішено, зокрема, затвердити збитки в сумі 134 936,29 грн завдані територіальній громаді м. Хмельницького землекористувачем ФОП Атаманчуком Д.В. внаслідок використання ним земельної ділянки площею 1025 кв.м по вул. Заводській, 61/3 З" без правовстановлюючих документів.

17. Відповідно до акту про визначення розміру збитків від 12.05.2017 комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановила, що земельна ділянка площею 1025 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 61/3 З", використовується ФОП Атаманчуком Д.В. без правовстановлюючих документів. Термін використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів складає з 01.05.2014 по 01.05.2017. Розмір збитків, завданих територіальній громаді міста відповідно до фактичного використання земельної ділянки становить 134 936,29 грн.

18. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №488 від 13.07.2017 було затверджено, в тому числі акт про визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 12.05.2017 щодо ФОП Атаманчука Д.В., рекомендовано землекористувачам протягом одного місяця з дня прийняття цього рішення сплатити нараховані збитки.

19. Копію вищевказаного акту комісії було надіслано на адресу відповідача із повідомленням №1098/02-01-14 від 19.07.2017, в якому запропоновано у 10-денний термін з дня надходження повідомлення добровільно сплатити збитки в досудовому порядку на вказані у повідомленні реквізити.

20. У зв'язку із несплатою відповідачем нарахованих збитків, управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулось до місцевої прокуратури із листом від 23.08.2017 за вих.№2483/02-01-11, в якому просило звернутись до суду із позовом для стягнення нарахованих збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

21. Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

22. Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

23. За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

24. Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

25. Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

26. Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

27. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

28. За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

29. Водночас, відповідно до положень статті 156 цього Кодексу, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

30. Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

31. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. За змістом пунктів 2, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (284-93-п) , розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

32. Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

33. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: шкоду, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України 14.09.2016 у справі № 6-2588цс15, від 18.05.2016 у справі № 194гс16, від 28.01.2015 у справі № 3-210гс14.

34. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, встановивши на підставі наданих доказів, що відповідач є власником нерухомого майна, для обслуговування якого рішенням міської ради затверджувався проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, за період з 01.05.2014 по 01.05.2017 та до цього часу не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухомість, а також не сплачував за вказаний період орендну плату, не вчиняв дій, спрямованих на укладення договору оренди та отримання земельної ділянки в користування на праві оренди, дійшов вірного висновку, що у даному випадку має місце бездіяльність відповідача і наявний причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та збитками, завданими позивачу. При цьому, встановивши наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у бездіяльності відповідача, суд першої інстанції надав оцінку розрахунку заявленої до стягнення суми та з'ясував, що розмір збитків становить 134 936,00 грн.

35. За наведених обставин колегія суддів вважає безпідставними посилання апеляційного суду на відсутність договору оренди земельної ділянки, оскільки відсутність такого договору не звільняє від обов'язку оформити відповідне право користування земельною ділянкою та, відповідно, від обов'язку відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з використанням земельної ділянки без такого договору. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 924/587/17, від 04.07.2018 у справі № 924/899/17.

36. Посилання апеляційного господарського суду на акт обстеження земельної ділянки від 10.05.2018, в якому не встановлювався факт наявності приміщення вапнозберігача площею 34,8 кв.м. на земельній ділянці, на акт обстеження нежитлової будівлі від 23.01.2018, витяг із реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 07.02.2018, відповідно до якого приміщення вапнозберігача площею 34,8 кв.м. на земельній ділянці відсутнє, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на те, що позовні вимоги заявлені за період з 01.05.2014 по 01.05.2017, у якому відповідачу належало зареєстроване право власності на нерухоме майно, що було встановлено судом першої інстанції з посиланням на витяг із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 08.09.2017 реєстраційний №21830866 і не спростовано судом апеляційної інстанції. Встановлене апеляційним судом знесення (знищення) будівлі та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно у лютому 2018 року, після прийняття судом оскаржуваного рішення від 28.11.2017 у даній справі, не виключає наявності у відповідача у зазначеному періоді зареєстрованого права власності на нерухоме майно на спірній земельній ділянці та обов'язку щодо оформлення права користування нею.

37. За таких обставин висновки апеляційного господарського суду про відсутність у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та наведених нормах закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

39. Доводи касаційної скарги позивача колегією суддів визнаються обгрунтованими, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

40. У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові витрати за розгляд скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Хмельницької міської ради - задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі №924/934/17 скасувати, рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2017 залишити в силі.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Атаманчука Дмитра Васильовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3 (код 33332218) 4 048,08 грн витрат по оплаті судового збору за подання касаційної скарги.