ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 904/819/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Міщенко І.С, Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 (головуючий суддя: Щербаков Л.П., судді: Кузнецова І.Л., Дармін М.О.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полет 2015"

до 1. Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошкола", 3. Дніпровської міської ради, 4. Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубко Валерій Юрійович,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради,

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 23.04.2013 №100-ДКП/13; визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 25.08.2016 №119-ДРА/16; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень; зобов'язання Державного реєстратора Зубко Валерія Юрійовича Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести відповідний запис до державного реєстру щодо скасування права власності на нежитлове приміщення у підвалі житлового будинку літ. А-9 нежитлове приміщення №XII в будинку 26а по проспекту Богдана Хмельницького м. Дніпро, Дніпропетровська область загальною площею (кв.м): 109.1, як комунальною за Територіальною громадою міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради,

За участю представників:

позивача - Колповська М.Г -керівник,

відповідача 1 - не з'явився,

відповідача 2 - не з'явився,

відповідача 3 - Сірик А.С. -представник,

відповідача 4 - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полет 2015" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, ТОВ "АВТОШКОЛА", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-1 - Дніпровська міська рада.

З урахуванням уточнень позовних вимог, поданих 26.03.2018, просило:

- визнати недійсним договір оренди від 23.04.2013 №100-ДКП/13, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпропетровської міської ради та ТОВ "Автошкола", на комунальне нерухоме майно площа 124,7 кв.м цокольного поверху 9-ти поверхового житлового будинку;

- визнати недійсним договір оренди від 25.08.2016 №119-ДРП/16, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпропетровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошкола" на нерухоме майно - приміщення площею 124,7 кв.м 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Б.Хмельницького, 26а;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34808911 від 18.04.2017, Державного реєстратора Зубко Валерія Юрійовича Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська обл.;

- стягнути з Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полет 2015" судовий збір (до позовної заяви) у сумі 1600,00 грн., судовий збір (до апеляційної скарги) у сумі 1760, 00 грн., судовий збір (касаційна скарга) у сумі 1920,00 грн., судовий збір (доповнення позовних вимог) у сумі 1782,00 грн.;

- стягнути з державного реєстратора Зубко Валерія Юрійовича на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полет 2015" судовий збір (доповнення позовних вимог) у сумі 1 782, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2018 постановлено виключити третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Дніпровську міську раду зі складу третіх осіб та залучити її в якості Відповідача-3, також залучено до участі у справі у якості відповідача - 4 Державного реєстратора Департамента по роботі з активами Дніпропетровської міської ради Зубко Ю.В. Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради було залучено до участі у розгляді справи як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що орендоване Відповідачем-2 нежитлове приміщення площею 124,7 кв. м є підвальним допоміжним приміщенням, призначеним для забезпечення експлуатації 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Б. Хмельницького, 26а, та згідно акту прийняття-передачі об'єкту в управління (з балансу) від 01.06.2016 увійшло до переліку допоміжних приміщень, що передані з управління Комунального підприємства "Жилсервіс-1" Дніпропетровської міської ради в управління ОСББ "Полет 2015". У зв'язку із чим, із посиланням на норми ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, Позивач просить суд визнати спірні договори оренди недійсними в силу приписів ч. 1 ст. 203 ЦК України. Також Позивач, посилаючись на порушення приписів пункту 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 №1127 (1127-2015-п) , зазначає, що дії Державного реєстратора Зубко Ю.В. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію та внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення, у підвалі житлового будинку літ. А-9 нежитлове приміщення №XII в будинку 26а по проспекту Богдана Хмельницького м. Дніпро за територіальної громадою в особі Дніпровської міської ради є незаконними.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Після нового розгляду, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018 (суддя Суховаров А.В.) у позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджено факту перебування спірного приміщення у власності Позивача, спірне приміщення увійшло до комунальної власності територіальної громади міста з моменту складання акту передачі від 10.09.2003, має статус нежитлового з моменту введення в експлуатацію, порушення державним реєстратором Зубко В.Ю. приписів п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не вбачається.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 рішення місцевого суду скасовано частково в частині відмови у визнанні недійсним договору оренди майна від 25.08.2016 №119-ДРА/16 та скасуванні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34808911 від 18.04.2017. В зазначеній частині прийнято нове рішення про задоволення в цій частині позовних вимог. Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Територіальної громади міста від 25.08.2016 №119-ДРА/16, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та ТОВ "Автошкола". Скасовано рішення Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубко В.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 34808911 від 18.04.2017 щодо реєстрації права власності Територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради на об'єкт нежитлового приміщення №ХІІ у підвалі житлового будинку літ. А-9 площею 109,1 кв.м за адресою м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 26а. В решті рішення суду від 23.04.2018 залишити без змін. Крім того розподілений судовий збір.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірне приміщення, відноситься до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (підвал), норми Законів України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (417-19) , які є спеціальними відносно норм Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) , підстави вважати власником приміщення за адресою м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького (раніше вул. Героїв Сталінграду), 26а у підвалі 9-ти поверхового будинку загальною площею 109,1 кв.м територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради відсутні.

07.09.2018 (згідно з реєстраційним штампом ДАГС) Дніпровською міською радою подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 904/819/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2018 року у справі №904/819/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

08.10.2018 суд постановив ухвалу, якою касаційну скаргу прийнято до провадження та її розгляд призначено на 13.11.2018, а також повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги.

У зв'язку з відрядженням судді Краснова Є.В. було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/819/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу касаційної скарги від 06.11.2018 року у справі №904/819/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Міщенко І.С.

Скаржник (відповідач 3) мотивує свою касаційну скаргу тим, що суди попередніх судових інстанцій при прийнятті рішень порушили норми матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що суди не взяли до уваги, що з 10.09.2003 територіальна громада міста Дніпропетровська набула право власності на цілісний майновий комплекс, до якого входило і спірні приміщення.

При цьому зазначає, що позивачу передано в управління житловий будинок за виключенням спірного нежитлового приміщення, оскільки на момент передачі будинку, спірні приміщення не перебували на балансі, тому позивач не отримав їх в управління.

Крім того, вказує, що при приватизації квартир громадяни не набувають права власності на нежитлові приміщення.

Вважає, що спірні приміщення є відокремленими нежитловими приміщеннями від житлового будинку.

Вказує, що суд апеляційної інстанції порушив ст. ст. 203, 215 ЦК України .

Також скаржник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме, що після нового розгляду позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про уточнення своїх позовних вимог, якою останній фактично змінив предмет позову по справі. Суд першої інстанції прийняв зазначені доповнення, а суд апеляційної інстанції в свою чергу на вказані порушення не звернув увагу.

З огляду на викладене, відповідач 3 у касаційній скарзі просить суд скасувати постанову апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, в зазначеній частині рішення місцевого суду залишити в силі, в іншій частині постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Від відповідача 1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, в зазначеній частині рішення місцевого суду залишити в силі, в іншій частині постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд постанову апеляційного суду залишити без змін, скаргу залишити без задоволення.

В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача 3. Представник відповідача 3 просив суд скасувати постанову апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, в зазначеній частині рішення місцевого суду залишити в силі, в іншій частині постанову апеляційної інстанції залишити без змін. Представник позивача просив суд касаційну скаргу відхилити, постанову апеляційного суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача 3, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи Скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як було встановлено судами, на виконання рішення Дніпропетровської міської ради від 02.03.2011 №16/9 "Про проведення реорганізації комунальних підприємств житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради" на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради передано нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв Сталінграду, 26А (нині пр. Б. Хмельницького), про що 30.12.2011 між КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" та КЖЕП "Південне" підписано акт приймання передачі (внутрішнього переміщення основних засобів, у тому числі 4,7 кв. м ганок ), розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 26а у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку вартість яких згідно з незалежною оцінкою становить 330910,00 грн. без ПДВ, що перебувають на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, під використання для здійснення професійно-освітньої діяльності, курсів з навчання водіїв автомобілів (п. 1.1 договору).

23.04.2013 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (назву змінено на Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради) (відповідач-1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошкола" (відповідач-2, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №100-ДКП/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 №41/11 (зі змінами та доповненнями) передав, а орендар прийняв в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення (об'єкт оренди) загальною площею 124,7 кв. м (у тому числі 4,7 кв. м ганок ), розміщені за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 26а у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, вартість яких згідно з незалежною оцінкою становить 330910,00 грн. без ПДВ, що перебувають на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, під використання для здійснення професійно-освітньої діяльності, курсів з навчання водіїв автомобілів (п. 1.1 Договору ).

У зв'язку із закінченням строку, на який укладався вказаний договір між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошкола" (орендар) укладено новий договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 25.08.2016 № 119-ДРА/16 строком дії до 10.09.2019.

Відповідно до запису №12241020000076801 від 17.05.2016 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, співвласниками житлового будинку за адресою пр. Богдана Хмельницького, 26А створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полет 2015" (надалі - Позивач).

Протоколом №2 від 12.06.2016р зафіксовано рішення загальних зборів співвласників будинку про здачу приміщення площею 124,7 кв.м, яке займає ТОВ "Автошкола", в оренду з метою використання грошових коштів, отриманих від оренди, на ремонт будинку.

Листом від 15.07.2016р. №2/2 Позивач повідомив ТОВ "Автошкола" про створення об'єднання та просив переукласти договір оренди на тих самих умовах з ОСББ (т. 1, а.с.22).

Листом від 25.10.2016р. №7/10 ОСББ "Полет 2015" звернулось до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з вимогою щодо розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.04.2013р. №100-ДКП/13, укладеного із ТОВ "Автошкола" (т. 1, а.с. 23-24).

Листом від 25.11.2016р. №7/4-762 Департамент повідомив Позивача, що об'єкт оренди - нежитлове приміщення у житловому будинку №26А по пр. Б. Хмельницького використовується як самостійний об'єкт цивільно-правових відносин, є ізольованим приміщенням, яке знаходиться на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради та не ввійшло до складу майна, яке було передано в управління ОСББ (т.1, а.с. 25-26).

Звертаючись з даним позовом до суду позивач вказував, що згідно технічного паспорту (інвентарної справи), виданого ДМБТІ Дніпропетровського міського відділу комунального господарства житловий будинок по вул. Героїв Сталінграду (пр.Б.Хмельницького), 26А складається з 9 поверхів та підвалу. Згідно поверхового плану і відомості внутрішніх обмірів підвал складається із допоміжних приміщень (розділених несущими стінами) загальною площею 955,6 м.кв. Згідно акту прийняття-передачі з управління Комунального підприємства "Жилсервіс-1" Дніпропетровської міської ради в управління ОСББ "Полет 2015" житловий дім № 26А по пр. Б. Хмельницького переданий у цілому, у тому числі з підвальними приміщеннями площею 955,6 м.кв. та 144 квартири (в тому числі не приватизовані, які є власністю міськради). В житловому будинку по пр. Б.Хмельницького,26А цокольні поверхи відсутні з моменту вводу будинку в експлуатацію та на теперішній час, а приміщення площею 124,7 кв.м., яке займає ТОВ "Автошкола" на умовах договору оренди, передані ОСББ, як підвальні приміщення, в яких проходять всі комунікації по обслуговуванню квартир будинку. Не погоджуючись з вказаним статусом спірного приміщення, зазначаючи, що приміщення незаконно переобладнане під нежитлове, що порушує права мешканців будинку та посилаючись на норми ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, просив суд визнати спірний договір оренди недійсним відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України. З тих же підстав, позивач, доповнюючи позовні вимоги, просив суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 25.08.2016 № 119-ДРА/16, укладений між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошкола" (орендар), який було укладено внаслідок закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 100-ДКП/1 від 23.04.2013. Разом з тим, також просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34808911 від 18.04.2017, Державного реєстратора Зубко Валерія Юрійовича Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що з 10.09.2003р. територіальна громада міста Дніпропетровська в особі міської ради набула право власності на цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Південне", до якого зокрема входило і спірне приміщення. Станом на 01.08.2003 року до переліку будинків житлового фонду ОЖКП "Південне", що передаються до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, включено житловий будинок площею 10 890, 42 кв.м., який знаходиться за адресою проспект Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда) 26 А (а.с.144-146,т.ІІІ).

Станом на 23.04.2013 житловий будинок площею 10 770, 42 кв.м., що знаходиться за адресою просп. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда) 26 А, перебуває на балансі КП "Жилсервіс-1" Дніпропетровської міської ради відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №53/17 від 30.11.2011, а спірне приміщення площею 120,00 кв.м. перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської області згідно рішення Дніпропетровської міської ради №42/61 від 06.10.2010.

Між тим, місцевий суд вказав, що актом приймання-передачі від 01.06.2016 (а.с.18-20, т.І) з управління Комунального підприємства "Жилсервіс-1" Дніпропетровської міської ради в управління ОСББ "Полет 2015" житловий дім №26А по пр. Б. Хмельницького переданий у цілому - 10 770,42 кв.м., в тому числі з підвальними приміщеннями площею 955,6 кв.м. та 144 квартири (в тому числі не приватизовані, які є власністю міськради). За викладених обставин, КП "Жилсервіс-1" передало в управління ОСББ "Полет 2015" приміщення, яке знаходилось в нього на балансі площею 10 770, 42 кв.м. із загальної площі будинку 10 890,042 кв.м. (за виключенням приміщення площею 120,0 кв.м., що знаходиться на цокольному поверсі будинку №26А на проспекті Героїв Сталінграда). При цьому, зазначена в акті приймання-передачі від 01.06.2016 площа підвальних приміщень у розмірі 955,6 кв.м., що передаються на баланс ОСББ, не є доказом передання спірного приміщення із визначеною в акті площею, оскільки станом на час підписання вказаного акта приймання-передачі зазначене приміщення не перебувало на балансі КП "Жилсервіс-1".

Крім того зазначив, що при приватизації квартир громадяни набувають права власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку та не набувають права власності на нежитлові приміщення, власником яких можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава тощо. Місцевий суд дійшов висновку, що спірне приміщення є комунальною власністю територіальної громади міста Дніпра та перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської області, що виключає можливість укладання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Полет 2015" договору оренди спірного приміщення.

Скасовуючи частково рішення місцевого суду та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірне приміщення, відноситься до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (підвал), норми Законів України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (417-19) , які є спеціальними відносно норм Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) , підстави вважати власником приміщення за адресою м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького (раніше вул. Героїв Сталінграду), 26а у підвалі 9-ти поверхового будинку загальною площею 109,1 кв.м територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради відсутні.

Апеляційний суд вказав, що Порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127 (1127-2015-п) . Пункт 45 даного Порядку передбачає які документи подаються для державної реєстрації права власності у зв'язку зі зміною суб'єкта такого права в результаті реконструкції об'єкту нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки. Жодного документа, передбаченого даним пунктом, сторонами не надано, рішення міської ради №11/13 від 19.11.2003 не змінює правового статусу спірного приміщення та не може підтверджувати право власності Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради за ним, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34808911 від 18.04.2017, Державного реєстратора Зубко Валерія Юрійовича Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, апеляційний суд вказав, що на момент укладення договору оренди від 23.04.2013 балансоутримувачем спірного об'єкту було КП "Жилсервіс-1", договір укладений з боку орендодавця Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської раді, підстави для визнання недійсним цього договору відсутні. Разом з тим, відповідно до запису №12241020000076801 від 17.05.2016 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, співвласниками житлового будинку за адресою пр. Богдана Хмельницького, 26А створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полет 2015". Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта з управління в управління від 01.06.2016 від КП "Жилсервіс" Позивачу було передано в управління будинок за адресою пр. Богдана Хмельницького, 26А, загальною площею 10770,42 кв.м, у тому числі підвали - 955,6 кв.м. Враховуючи, що ОСББ представляє інтереси власників будинку з часу створення, договір оренди приміщення від 25.08.2016 №119-ДРА/16 підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений з боку орендодавця неуповноваженою особою, тому позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Територіальної громади міста від 25.08.2016 №119-ДРА/16, укладеного між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та ТОВ "Автошкола", підлягають задоволенню.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

В постанові Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №916/2069/17 зроблений наступний правовий висновок:

"Згідно з ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, приміщення загального користування (у тому числі допоміжні).

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладові, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент створення Об'єднання), допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Апеляційним судом встановлено, що на час виникнення спору віднесення приміщень до допоміжних регулювалося Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (417-19) , згідно зі ст. 1 якого допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.

Вказані норми є спеціальними відносно норм Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) щодо визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку і визначальним для правильного вирішення спору є встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення, тощо) залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень."

Колегія суддів касаційного суду по даній справі, що переглядається, повністю погоджується з зазначеним правовим висновком та не вбачає підстав для відступу від нього.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з наявного в матеріалах справи витягу з технічного паспорту (план підвалу літ.А-9, відомість внутрішніх обмірів та підрахунків площ будови літ. А-9, Оціночного акту №1 - а.с.30, 31, 109 т.1), виданого 06.11.1975 року ДМБТІ Дніпропетровського міського відділу комунального господарства, оригінал якого було досліджено апеляційним судом в судовому засіданні, на момент вводу житлового будинку по вул. Дніпропетровській, 26а (в подальшому перейменована на вул. Героїв Сталінграду та пр. Б. Хмельницького) в експлуатацію на основі будівельної документації даний житловий будинок складається з підвального поверху, дев'яти житлових поверхів та горища.

Наявність підвалу площею 1254.4 кв.м підтверджується також оціночним актом від 05.11.1975 (а.с. 109, т.1). Жодних даних щодо наявності в будинку приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення, тощо), матеріали справи не містять.

Також, відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення №XІI у підвалі житлового будинку літ А-9 за адресою пр. Богдана Хмельницького, 26А, виготовленого станом на 20 лютого 2017 року, вбачається, що нежитлове приміщення, яке займає ТОВ "Автошкола", площею 109,1 кв.м, знаходиться у підвалі житлового будинку літера А-9 (а.с.29-32 т.2).

Наведені докази підтверджують факт перебування спірного приміщення у складі житлового будинку, що знаходиться за адресою м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 26А, на місці розміщення підвалу.

При цьому, суд апеляційної інстанцій дійшов вірного висновку про те, що відповідачами до матеріалів справи не надано доказів перебудови підвалу у нежитлове приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування та проектної документації, тому дане приміщення є допоміжним та належить на праві сумісної власності власникам квартир будинку, представником яких виступає ОСББ "Полет 2015".

Водночас, наявність відповідного рішення міської ради (№11/13 від 19.11.2003), яке посвідчує право власності на спірне приміщення (у справі - за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради), не змінює його правового статусу за умови встановлення у справі визначеного законом юридичного факту належності спірного приміщення до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (висновок Верховного Суду у справі №916/2069/17 від 18.07.2018).

Рішення Дніпропетровської міської ради від 02.03.2011 за №16/9 "Про проведення реорганізації комунальних підприємств житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради" було визначено, що "при цьому не підлягають передачі на баланс Комунальному підприємству "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та таке інше) в жилих будинках" (а.с.67 т.1).

Всупереч вказаному рішенню, спірне приміщення, що є частиною підвалу житлового будинку, було передано на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради.

Місцевий господарський суд вказані обставини в повній мірі не дослідив у зв'язку з чим прийшов до передчасного висновку щодо наявності підстав вважати власником спірного майна саме Дніпропетровську міську раду.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, дійшов правомірного висновку, що спірне приміщення, відноситься до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (підвал), норми Законів України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (417-19) , які є спеціальними відносно норм Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) , підстави вважати власником приміщення за адресою м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького (раніше вул. Героїв Сталінграду), 26а у підвалі 9-ти поверхового будинку загальною площею 109,1 кв.м територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради відсутні.

Посилання скаржника на те, що позивач також має на меті здачу даного приміщення в оренду, судом касаційної інстанції не може бути прийнято до уваги, оскільки, суттю даного спору є не визначення майбутньої мети використання даного приміщення, а визначення її правового статусу в момент укладення спірних договорів оренди та державної реєстрації прав на це приміщення, а саме, чи було це приміщення допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, чи окремим нежитловим приміщенням, виходячи з чого і визначався дійсний власник цього приміщення.

Крім того, апеляційним судом обґрунтовано досліджено, що пунктом 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає які документи подаються для державної реєстрації права власності у зв'язку зі зміною суб'єкта такого права в результаті реконструкції об'єкту нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки.

Оскільки жодного документа, передбаченого даним пунктом, сторонами не надано, а рішення міської ради №11/13 від 19.11.2003 не змінює правового статусу спірного приміщення та не може підтверджувати право власності Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради за ним, тому правомірними є позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34808911 від 18.04.2017, Державного реєстратора Зубко Валерія Юрійовича Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що на момент укладення договору оренди від 23.04.2013 балансоутримувачем спірного об'єкту було КП "Жилсервіс-1", апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для визнання недійсним цього договору.

Разом з тим, відповідно до запису №12241020000076801 від 17.05.2016 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, співвласниками житлового будинку за адресою пр. Богдана Хмельницького, 26А створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полет 2015".

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта з управління в управління від 01.06.2016 від КП "Жилсервіс" Позивачу було передано в управління будинок за адресою пр. Богдана Хмельницького, 26А, загальною площею 10770,42 кв.м, у тому числі підвали - 955,6 кв.м.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки ОСББ представляє інтереси власників будинку з часу створення, договір оренди приміщення від 25.08.2016 №119-ДРА/16 підлягає визнанню недійсним, тому що він укладений з боку орендодавця неуповноваженою особою.

Отже, встановлення апеляційним судом факту належності спірного приміщення на праві сумісної власності власникам квартир будинку та зазначення даним судом, що ОСББ представляє інтереси власників будинку з часу створення, прямо спростовує доводи скаржника, що судом не зазначено, які саме права позивача порушені спірним договором.

Доводи скаржника в частині правомірності набуття права власності на спірне приміщення територіальною громадою в особі Дніпровської міської ради та правомірності розпорядження ним шляхом надання в оренду в 2016 році відхиляються, оскільки вони були розглянуті апеляційним судом та їм була надана належна правова оцінка.

Стосовно доводів скаржника щодо порушення судами норм процесуального права, а саме, що після нового розгляду позивачем до суду першої інстанції було подано і судом прийнято заяву про уточнення своїх позовних вимог, якою позивач, в порушення ст. 46 ГПК, фактично змінив предмет позову по справі, додавши позовні вимоги:

- визнати недійсним договір оренди від 25.08.2016 №119-ДРП/16, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпропетровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошкола" на нерухоме майно - приміщення площею 124,7 кв.м 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Б.Хмельницького, 26а;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34808911 від 18.04.2017, Державного реєстратора Зубко Валерія Юрійовича Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська обл.;

колегія суддів касаційного суду доходить таких висновків.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 46 ГПК, в редакції, чинній на момент нового розгляду даної справи:

"3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи."

Позивачем в своїх доповненнях по позовних вимог, наданих в ході підготовчого провадження нового розгляду зазначалося, що про договір від 25.08.2016 №119-ДРА/16 йому стало відомо лише в процесі розгляду даної справи, тому при поданні позову ним не заявлялась вимога щодо визнання вказаного договору недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що при першому розгляді справи ухвалою господарського суду від 23.01.2017 було порушено провадження по даній справі, розгляд призначено на 14.02.2017.

З протоколу судового засідання від 14.02.2017 вбачається, що представники сторін та третьої особи надали пояснення по суті позовних вимог, що свідчить, що господарський суд розпочав розгляд справи по суті.

Після цього, а саме, 17.02.2017 ТОВ "Автошкола" подала клопотання в порядку ст. 22 ГПК України, до якого був долучений договір оренди від 25.08.2016 №119-ДРП/16, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпропетровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошкола" на нерухоме майно - приміщення площею 124,7 кв.м 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Б.Хмельницького, 26а.

Позивач не був стороною зазначеного договору і доказів, що він дізнався про наявність вищевказаного договору раніше наведеного клопотання матеріали справи не містять, тобто, доводи позивача, що про договір від 25.08.2016 №119-ДРА/16 йому стало відомо лише в процесі розгляду даної справи, є не спростованими.

Крім того, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34808911, про скасування якого подано додаткову позовну вимогу мало місце 18.04.2017, тобто, також після початку розгляду справи по суті.

При попередньому розгляді справи, ГПК (1798-12) у відповідній редакції не передбачав стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент першого розгляду справи, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення."

Згідно з ч.ч.1,2, п.п.1, 2, 6, 8-11 ч.3 ст. 2 ГПК:

"1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

2. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

6) пропорційність;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами."

Відповідно до ч.1 ст. 11 ГПК:

"Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права."

Згідно зі ст. 15 ГПК:

"Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо."

З урахуванням викладеного та вищевказаної неможливості позивача змінити позовні вимоги ще при першому розгляді справи, суд касаційної інстанції доходить висновку, що дії позивача та судів попередніх інстанцій в даному випадку відповідають сенсу положень ч.ч.3,4 ст. 46 ГПК та інших вищевказаних процесуальних норм.

Згідно з ч.1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

В свою чергу, доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з вищевказаною оцінкою апеляційного суду.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати зазначені докази та самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, наявність певних фактів чи їх відсутність.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

" Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу відповідача 3 без задоволення, а постанову апеляційної інстанцій - без змін, як таку, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає в силі раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на відповідача 3 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №904/819/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді І. Міщенко

Г. Мачульський