1.1. ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329" (далі - ТОВ "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329") за ОСОБА_2 в розмірі 99%, що відповідає вкладу в розмірі 565 095, 96 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невизнання відповідачем права власності ОСОБА_2 на частку у статутному капіталі ТОВ "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329" в розмірі 99% статутного капіталу товариства. При цьому як на підставу виникнення права власності позивач вказує на договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 18.04.2017, який укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- 23.03.2010 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи - ТОВ "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329" (ідентифікаційний код 37039782);

- згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.03.2017 учасниками ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" були ОСОБА_3 з внеском до статутного капіталу у розмірі 45 664, 32 грн (8%), ОСОБА_4 з внеском до статутного капіталу у розмірі 5 708, 04 грн (1%) та ОСОБА_5 з внеском до статутного капіталу у розмірі 519 431, 64 грн (91%);

- 31.03.2017 між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (продавці) та ОСОБА_6 (покупець) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства (далі - договір від 31.03.2017), за умовами якого продавці передають (відступають), а продавець приймає у власність частки у статутному капіталі ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" і зобов'язується сплатити їх вартість на умовах, встановлених договором;

- згідно з протоколом №31/03-2017 загальних зборів учасників ТОВ "Сімферопольське АТП №14329", проведених 31.03.2017, прийнято рішення про зміну складу учасників товариства (про вступ нового учасника ОСОБА_6 з часткою в розмірі 100% статутного капіталу), про зміну місцезнаходження товариства з території Автономної Республіки Крим на адресу: м. Київ, вул. Якіра, буд. 20/2 (Печерський район), а також реєстрацію статуту товариства у новій редакції;

- з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" вбачається, що 04.04.2017 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Павленко І.М. проведено відповідні реєстраційні дії щодо зміни складу учасників товариства та внесення змін до установчих документів ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" згідно з договором купівлі-продажу від 31.03.2017 та протоколом №31/03-2017 загальних зборів учасників товариства від 31.03.2017, зокрема, зареєстровано новим учасником товариства ОСОБА_6 з часткою в розмірі 100% статутного капіталу;

- в подальшому, ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Сімферопольське АТП №14329", Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_6 про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства від 31.03.2017 (протокол №31/03-2017) та договору від 31.03.2017;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі №910/7426/17 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Сімферопольське АТП №14329", оформлені протоколом №31/03-2012 від 31.03.2017; визнано недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" від 31.03.2017, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6;

- 18.04.2017 між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства (далі - договір від 18.04.2017), за умовами якого ОСОБА_6 передав, а позивач прийняла у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" (ідентифікаційний код 37039782) та зобов'язалась сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором;

- згідно з пунктом 1.3 договору від 18.04.2017 розмір частки у статутному капіталі товариства, що відчужується складає 99%, які належать продавцю, що відповідає вкладу 565 095, 96 грн;

- відповідно до пункту 2.2 договору від 18.04.2017 за домовленістю сторін договірна вартість частки статутного капіталу продавця у товаристві, що відчужується (відступається) за цим договором покупцю, складає 649 440, 00 грн, яка оплачується покупцем на користь ОСОБА_6;

- за змістом пункту 3.1 договору від 18.04.2017 право власності на частку статутного капіталу товариства переходить до покупця з моменту підписання даного договору;

- у пункті 3.2 договору від 18.04.2017 передбачено, що з моменту укладення цього договору та державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних зі зміною складу учасників, покупець стає по відношенню до товариства його новим учасником з наступним розподілом часток:

громадянка ОСОБА_2 отримує частку у розмірі 99% статутного капіталу товариства, що складає 565 095, 96 грн;

громадянин ОСОБА_6 отримує частку у розмірі 1% статутного капіталу, що складає 5 708, 04 грн;

- як вбачається з копії примірника договору від 18.04.2017, яка наявна в матеріалах справи, останній містить підписи продавця ОСОБА_6 та покупця ОСОБА_2. Вказаний правочин укладений у простій письмовій формі та нотаріально не посвідчувався;

- згідно з протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" від 18.04.2017 (копія протоколу наявна в матеріалах реєстраційної справи, оригінал протоколу вилучено слідчим) були прийняті рішення, зокрема про зміну складу учасників товариства (про вступ нового учасника ОСОБА_2 з часткою у розмірі 99% статутного капіталу) та про внесення відповідних змін до установчих документів товариства;

- 19.04.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карабазовим С.В. проведено реєстраційні дії на підставі договору від 18.04.2017 та протоколу загальних зборів №1 від 18.04.2017, зокрема зареєстровано учасниками товариства ОСОБА_6 (1% статутного капіталу) та ОСОБА_2 (99% статутного капіталу);

- як вбачається з отриманого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.03.2018 за №1003791510, станом на 19.04.2017 ОСОБА_2 дійсно була зареєстрована учасником ТОВ "Сімферопольське АТП №14329", однак в подальшому відповідні реєстраційні дії були скасовані, про що зазначено у реєстрі без вказівки про підставу скасування таких дій;

- матеріали реєстраційної справи ТОВ "Сімферопольське АТП №14329", як і матеріали даної судової справи, не містять документів, на підставі яких було скасовано реєстраційні дії про зміну складу учасників на ОСОБА_6 та про подальше включення до їх складу позивача - ОСОБА_2;

- при цьому зі змісту постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі №910/7426/17 вбачається, що саме наказом Міністерства юстиції України №1770/5 від 30.05.2017 скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.04.2017 №18821050004016670 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №18821070005016670 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Павленко І.М. від 18.04.2017 №10741050006066353 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та від 19.04.2017 №10741070007066353 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карабазовим С.В. стосовно ТОВ "Сімферопольське АТП №14329";

- відтак, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було відновлено запис про склад учасників ТОВ "Сімферопольське АТП №14329", згідно з яким учасниками товариства є: ОСОБА_3 з внеском до статутного капіталу у розмірі 45 664, 32 грн (8%), ОСОБА_4 з внеском до статутного капіталу у розмірі 5 708, 04 грн (1%) та ОСОБА_5 з внеском до статутного капіталу у розмірі 519 431, 64 грн (91%);

- згідно з протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "Сімферопольське АТП №14329", проведених 02.06.2017, учасники товариства ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одноголосно прийняли рішення про зміну місцезнаходження товариства на адресу: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 4А (Шевченківський район), а також про затвердження нової редакції статуту;

- з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" вбачається, що зміну місцезнаходження товариства та зміни до установчих документів товариства згідно з рішенням загальних зборів від 02.06.2017 були зареєстровані 06.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською Оленою Володимирівною;

- згідно з актуальними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату розгляду справи учасниками ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" є ОСОБА_3 з внеском до статутного капіталу у розмірі 45 664, 32 грн (8%), ОСОБА_4 з внеском до статутного капіталу у розмірі 5 708, 04 грн (1%) та ОСОБА_5 з внеском до статутного капіталу у розмірі 519 431, 64 грн (91%).

2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:

- позивач в обґрунтування наявності у неї права власності на частку у розмірі 99% статутного капіталу ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" посилається на договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 18.04.2017, продавцем за яким є ОСОБА_6;

- в свою чергу, ОСОБА_6 є покупцем частки у розмірі 100% статутного ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" згідно з договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі від 31.03.2017, продавцями за яким є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

- при цьому Київським апеляційним господарським судом у постанові від 19.02.2018 у справі №910/7426/17 було встановлено, що відповідно до довідки Державної прикордонної служби України від 23.05.2017 за №64/К-5714 щодо перетину адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією АР Крим ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в період проведення загальних зборів учасників ТОВ "Сімферопольське АТП №14329", оформлених протоколом №31/03-2012 від 31.03.2017, останні митний кордон не перетинали та не були присутні в місті Києві. 26.06.2017 на запит Господарського суду міста Києва від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталії Володимирівни надійшли пояснення, згідно з якими остання повідомила, що: "31.03.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до мене не звертались, їх підписи на протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" мною не посвідчувались". На підставі вищевикладеного місцевим господарським судом у справі №910/7426/17 встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фактично не приймали участі в загальних зборах учасників ТОВ "Сімферопольське АТП №14329" 31.03.2017. Відтак, за висновками суду, останні не могли голосувати з питань порядку денного та відповідно не могли брати участь у зазначених зборах;

- станом на 23.05.2018 справа №910/7426/17 перебувала у провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Однак, статтею 284 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Тому у даному випадку місцевий господарський суд виходив з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів;

- звертаючись до суду з позовом про визнання права власності, ОСОБА_2 не було доведено наявності у неї на час розгляду даної справи права власності на спірне майно - частку у розмірі 99% статутного капіталу ТОВ "Сімферопольське АТП №14329", зважаючи на факт існування судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.03.2017 (першого договору у ланцюгу договорів) та враховуючи факт, який встановлений судом в межах справи №910/7426/17, щодо відсутності волі на передачу спірного майна у власників такого майна - продавців ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4;

- при зверненні до суду позивачем, перш за все, мав бути доведений факт порушення її речового права з боку відповідача. При цьому ОСОБА_2 заявлено позов до одного відповідача - ОСОБА_3, посилаючись на те, що саме ОСОБА_3 оскаржує її право власності на корпоративні права шляхом звернення до суду з позовами про визнання недійсними договору від 31.03.2017 (справа №910/7426/17) та договору від 18.04.2017 (справа №757/30964/17-ц), а також шляхом вчинення відповідачем дій, спрямованих на внесення змін до установчих документів товариства. Однак, враховуючи предмет позову, ОСОБА_2 претендує на корпоративні права (частку) у розмірі 99% статутного капіталу товариства, які на теперішній час зареєстровані за трьома фізичним особами - ОСОБА_3 (частка у розмірі 8% статутного капіталу), ОСОБА_4 (частка у розмірі 1% статутного капіталу) та ОСОБА_5 (частка у розмірі 91% статутного капіталу). Судом у підготовчому засіданні було роз'яснено представнику позивача право на залучення до участі у справі співвідповідачів, однак остання не подала до суду відповідного клопотання в порядку ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України та, навпаки, наполягала на пред'явленні позову саме до ОСОБА_3 шляхом застосування способу захисту у вигляді визнання права власності;

- також судами попередніх інстанцій прийнято до уваги, що за змістом постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі №910/7426/17 вбачається, що саме наказом Міністерства юстиції України №1770/5 від 30.05.2017 скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.04.2017 №18821050004016670 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №18821070005016670 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Павленко І.М. від 18.04.2017 №10741050006066353 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та від 19.04.2017 №10741070007066353 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карабазовим С.В. стосовно ТОВ "Сімферопольське АТП №14329". Однак, матеріали справи не містять ані копії вказаного наказу Міністерства юстиції України, ані доказів оскарження вказаного наказу позивачем;

- обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання права власності на корпоративні права (частку у статутному капіталі товариства) не можна вважати ефективним, оскільки такий спосіб захисту не призведе до поновлення прав позивача, зважаючи на існування чинного наказу Міністерства юстиції України №1770/5 від 30.05.2017 про скасування реєстраційних дій, а також з огляду на наявність судових проваджень про визнання недійсними рішень загальних зборів про зміну складу учасників товариства, а також визнання недійсними договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства від 31.03.2017 (справа №910/7426/17) та укладеного позивачем договору від 18.04.2017 (справа №757/30964/17-ц).

2.5. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не було доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів наявності у неї на час розгляду справи права власності на спірне майно, а також не обґрунтовано належним чином ефективності обраного способу захисту у вигляді визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- постановою Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 910/7426/17 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018, на яку посилалися суди при розгляді даної справи, скасовано. Станом на 13.09.2018, на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 18.04.2017 є чинним та не скасований, судом не визнаний недійсним.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому відповідач посилається на те, що оскільки суд першої інстанції не порушував норм процесуального права та не здійснив неправильного застосування норм матеріального права, суд апеляційної інстанції законно та обґрунтовано залишив без змін рішення місцевого господарського суду.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329" за ОСОБА_2 в розмірі 99%, що відповідає вкладу в розмірі 565 095, 96 грн.

4.2. Відповідно до частини1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі. І навпаки, за відсутності в особи прав на таку частку не може йтися про корпоративні права та корпоративні правовідносини.

За змістом статті 167 Господарського кодексу України ознаками корпоративних прав є те, що суб'єктом цих прав є особа, яка має частку в статутному фонді (майні) товариства та набула правомочностей, передбачених законом та статутом товариства (організаційних та майнових).

4.3. Право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ.

Право участі у ТОВ або ТДВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається.

Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

Закон не пов'язує момент виникнення права участі у ТОВ або ТДВ з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників ТОВ або ТДВ. Водночас згідно з положеннями статті 89 ЦК України відомості про зміни у складі учасників ТОВ або ТДВ підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру. Правові наслідки наявності або відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі визначено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Якщо товариство після прийняття рішення про внесення змін до установчих документів (зміна складу учасників) не повідомило орган, що здійснив реєстрацію, для внесення необхідних змін до Єдиного державного реєстру, новий учасник має право звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства" (пункт 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (v0004600-16) ).

4.4. Об'єктом правовідносин купівлі-продажу є частка в статутному капіталі, право на яке є майновим, тобто майнове право є оборотоздатним об'єктом (стаття 190 Цивільного кодексу України). При цьому корпоративні права не можуть переходити у власність набувача, тобто корпоративні права не є об'єктом права власності.

4.5. Як на підставу виникнення права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329" за ОСОБА_2 в розмірі 99%, що відповідає вкладу в розмірі 565 095, 96 грн, ОСОБА_2 вказує на договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 18.04.2017, який укладений між нею та ОСОБА_6. Окрім того, зазначає, що 19.04.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карабазовим С.В. проведено реєстраційні дії на підставі договору від 18.04.2017 та протоколу загальних зборів №1 від 18.04.2017, зокрема зареєстровано учасниками товариства ОСОБА_6 (1% статутного капіталу) та ОСОБА_2 (99% статутного капіталу).

4.6. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

4.7. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.05.2012 у справі №6-20цс11, оскільки положення Конституції України (254к/96-ВР) та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Тобто, обраний позивачем спосіб захисту повинен бути не лише таким, що передбачений законом (статтею 392 Цивільного кодексу України), а й "ефективним" в розумінні положень Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

4.8. З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обраний позивачем у спірних правовідносинах спосіб захисту у вигляді визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не можна вважати ефективним, оскільки такий спосіб захисту не призведе до поновлення прав позивача, зважаючи на існування чинного наказу Міністерства юстиції України №1770/5 від 30.05.2017 про скасування реєстраційних дій, а також з огляду на наявність судових проваджень у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про зміну складу учасників товариства, а також визнання недійсними договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства від 31.03.2017 (справа №910/7426/17) та укладеного позивачем договору від 18.04.2017 (справа №757/30964/17-ц).

4.9. Наведене є підставою для відхилення судом касаційної інстанції доводів касаційної скарги, оскільки прийняття того чи іншого рішення у справі №910/7426/17 не впливає на можливість захисту порушеного права в обраний позивачем спосіб. Навпаки, саме в межах згаданих проваджень має бути вирішене питання про наявність чи відсутність порушеного права позивача та відповідно за наявності до того підстав - відновлення становища, яке існувало до його порушення.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.