1. 05.10.2015 Господарським судом Івано-Франківської області було порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" (далі - ВАТ "Пресмаш", боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна ВАТ "Пресмаш" арбітражного керуючого Стадника А.Л., інше.

2. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015 у справі (залишеною без змін в частині грошових вимог Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2016) затверджено реєстр вимог ВАТ "Пресмаш", зокрема, заяву ДПІ у м. Івано-Франківську задоволено частково; визнано грошові вимоги до ВАТ "Пресмаш" у розмірі: 2 436 (1черга); 2 166 148, 46 грн. (2 черга); 3 946 447, 09 грн. (3 черга); 2 156 429, 67 грн. (6 черга).

3. Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 в частині розгляду кредиторських вимог ДПІ у м. Івано-Франківськ ГУ ДФС у Івано-Франківській області скасовано та в цій частині направлено на новий розгляд в іншому складі.

При цьому, Вищий господарський суд України вказав на те, що судами попередніх інстанцій, в порушення норм ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не надано оцінки, коли саме були подані документи на обґрунтування заявлених податковим органом вимог, та не вбачається виконання судом вимог ст. 24 Закону про банкрутство. Крім того, Суд зауважив на тому, що судами не надано оцінки тому факту, що ряд документів, зокрема, розрахунки суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податкові розрахунки комунального податку тощо обтяжені спливом строку позовної давності.

4. Ухвалою суду від 21.07.2016 клопотання ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Інтер Кар Груп" від 24.05.2016 про введення процедури санації ВАТ "Пресмаш" задоволено; припинено процедуру розпорядження майном ВАТ "Пресмаш" та повноваження розпорядника майна Стадника А.Л.; введено процедуру санації боржника - ВАТ "Пресмаш" строком на шість місяців - до 21.01.2017; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича, інше.

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду 04.10.2016 скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2016 в частині призначення керуючим санацією ВАТ "Пресмаш" арбітражного керуючого Кобельника О.С. При цьому, суд вказав на те, що судом першої інстанції було проігноровано рішенням комітету кредиторів ВАТ "Пресмаш" від 14.07.2016, оформлене протоколом №4, яким вирішено призначити керуючим санацією ВАТ "Пресмаш" арбітражного керуючого Слідзьону Н.П. та, всупереч вимог ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зовсім не було вмотивовано відхилення кандидатури керуючого санацією Слідзьони Н.П., яка була запропонована комітетом кредиторів.

5. Ухвалою суду від 08.02.2017 призначено керуючим санацією ВАТ "Пресмаш" Слідзьону Надію Петрівну та зобов'язано подати Господарському суду Івано-Франківської області, протягом трьох місяців з дня винесення ухвали, розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника; розпоряджатись майном (активами) боржника виключно відповідно до схваленого комітетом кредиторів боржника і затвердженого господарським судом плану санації ВАТ "Пресмаш".

6. Ухвалою суду першої інстанції від 08.02.2017 у справі № 909/1056/15, частково задоволено заяву Державної податкової інспекції; визнано грошові вимоги в розмірі: 2 272 600,37 грн. (2 черга); 1 746 732,79 грн. (3 черга); 54 176,60 грн. (6 черга).

7. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2017) ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2017 у справі № 909/1056/15 в частині віднесення 106 451,91 грн. до другої черги та 1 746 732,79 грн. до третьої черги скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким визнано грошові вимоги ДПІ з віднесенням заявлених вимог до другої черги в сумі 2 166 148,5 грн. та до шостої черги в сумі 1 800 909,40 грн. В іншій частині ухвалу місцевого суду залишено без змін.

8. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2018, зокрема, в задоволенні скарг на дії (бездіяльність) керуючого санацією ВАТ "Пресмаш" арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. було відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, зокрема, що проведення зборів кредиторів у зв'язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень; станом на 28.04.2017 оцінка майна не здійснювалась.

9. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі № 909/1056/15 апеляційну скаргу ПП "Вестхім" задоволено частково; ухвалу Господарського суду від 09.02.2018 у цій справі скасовано в частині відмови в задоволенні скарг на дії (бездіяльність) керуючого санації ВАТ "Пресмаш" арбітражного керуючого Слідзьони Н.П.; прийнято нове рішення, яким скарги ОСОБА_4, ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт", ПП "Вестхім" на дії керуючого санацією ВАТ "Пресмаш" арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. - задоволено; визнано неналежним виконання обов'язків покладених на керуючого санацією ВАТ "Пресмаш" - арбітражного керуючого Слідзьону Н.П.; відсторонено арбітражного керуючого Слідзьону Н.П. від виконання обов'язків ліквідатора (керуючого санацією); зобов'язано арбітражного керуючого Слідзьону Н.П. виконувати обов'язки ліквідатора (керуючого санацією) до призначення судом першої інстанції в установленому законом порядку нового арбітражного керуючого (керуючого санацією); в решті ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2018 у справі №909/1056/15 залишено без змін.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

10. Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2018, відхилено план санації ВАТ "Пресмаш"; припинено процедуру санації ВАТ "Пресмаш" та повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Слідзьони Н.П.; боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру щодо ВАТ "Пресмаш" строком на 12 місяців (до 09.02.19); призначено ліквідатором ВАТ "Пресмаш" арбітражного керуючого Слідзьону Н.П., інше.

11. Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з рішення Комітету кредиторів (засідання комітету кредиторів 05.05.2017-12.05.2017, Протокол №1/КС) та відповідного Клопотання, аналізу фінансового стану боржника, а також з відсутності осіб, які бажають взяти участь у санації боржника.

12. При цьому, судом встановлено, що керуючим санацією розроблено План санації ВАТ "Пресмаш" та направлено членам комітету кредиторів для ознайомлення 28.04.2017. Комітетом кредиторів ВАТ "Пресмаш" План санації боржника розглядався на засіданні комітету кредиторів 05.05.2017-12.05.2017 року (протокол №1/КС). В ході обговорення запропонованого плану санації, усі без виключення члени комітету кредиторів висловились проти його схвалення. Члени комітету кредиторів вказали на те, що умови та заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить запропонований план санації ВАТ "Пресмаш" є нереальними до виконання та не приведуть до відновлення платоспроможності боржника.

13. Крім того, в задоволенні заяв ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" про внесення змін до реєстру вимог кредиторів та кредитора ОСОБА_4 про внесення змін до затвердженого Господарським судом Івано-Франківської області реєстру вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш" суд відмовив, вказавши на те, що у суду відсутні правові підстави для внесення змін до затвердженого Господарським судом Івано-Франківської області реєстру вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

14. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі № 909/1056/15 апеляційні скарги ПП "Вестхім" та ТзОВ "Аурум Транс" задоволено повністю; постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2018 у справі №909/1056/15 скасовано; справу передано до Господарського суду Івано-Франківської області на розгляд на стадію санації в іншому складі суду.

15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнята на підставі клопотання нелегітимного комітету кредиторів, оскільки кількість голосів ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області, визначена під час засідання комітету кредиторів, не відповідає дійсності та суперечить рішенням суду. При цьому, як встановлено апеляційним судом, рішення про введення ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом прийнято лише на підставі голосів податкового органу.

16. При цьому, апеляційний господарський суд встановив:

16.1. За Протоколом №1/КС від 05.05.2017-12.05.2017 на зборах комітету кредиторів були присутні:

- ДПІ в м. Івано-Франківську, кількість голосів 6112;

- ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" - 2534 голосів;

- УПФ України у м. Івано-Франківськ - 1507 голосів;

- Первинна профспілкова організація ВАТ "Пресмаш" - 26 голосів;

- ТОВ "Аурум Транс" - 619 голосів;

- ОСОБА_4 - акціонер;

- Представники трудового колективу - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 - з правом дорадчого голосу;

- Арбітражний керуючий Слідзьона Н.П. - з правом дорадчого голосу.

16.2. "ЗА" - введення ліквідаційної процедури ВАТ "Пресмаш" та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. проголосував лише кредитор ДПІ у м. Івано-Франківську.

16.3. який не мав визначеної кількості голосів у комітеті кредиторів ВАТ "Пресмаш".

16.4. Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 у цій справі ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015, на підставі якої ДПІ у м. Івано-Франківську встановлено 6112 голосів, в частині розгляду кредиторських вимог Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківськ Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області, скасовано

16.5. За висновками апеляційного суду, станом на момент прийняття ДПІ у м. Івано-Франківську самостійного рішення про ліквідацію ВАТ "Пресмаш" та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. кредитору - ДПІ у м. Івано-Франківську не належало 6112 голосів як зазначено в протоколі; на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Пресмаш" 05.05.2017-12.05.2017 були присутні представники кредиторів які не мали в сукупності 10798 голосів, оскільки розмір грошових вимог, а відповідно і кількість голосів ДПІ у м. Івано-Франківську не було визначено; рішення про введення ліквідаційної процедури прийнято кредитором, який не мав правомочності самостійно вирішувати питання про введення ліквідаційної процедури ВАТ "Пресмаш" та призначення ліквідатора ВАТ "Пресмаш"; рішення комітету кредиторів ВАТ "Пресмаш" від 05.05.2017-12.05.2017 (протокол №1/КС) про введення ліквідаційної процедури ВАТ "Пресмаш" та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. не може вважатися прийнятим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018, ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області звернулася з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового акту, з вимогою залишити в силі постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2018 у цій справі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

18. Ухвалою від 11.10.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 25.10.2018) відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківськ Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі № 909/1056/15; призначив розгляд справи на 13.11.2018.

19. 31.10.2018 до Верховного Суду від ТОВ "АУРУМ ТРАНС" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог скаржника.

20. 02.11.2018 до Суду надійшов Відзив ОСОБА_4, ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт", ПП "Вестхім", в якому викладені заперечення проти касаційної скарги ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області.

21. 12.11.2018 від ДПІ у м. Івано-Франківську надійшли Заперечення на Відзив ТОВ "АУРУМ ТРАНС".

22. Представники ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області в засіданні суду 13.11.2018 повністю підтримали вимоги касаційної скарги з підстав наведених у ній, просили суд скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 та залишити в силі постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2018 у справі № 909/1056/15.

23. Арбітражний керуючий Слідзьона Н.П., в судовому засіданні, повністю підтримала вимоги скаржника; просила суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду від 03.09.2018, постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2018 у справі № 909/1056/15 залишити в силі.

24. Представники ПП "Вестхім", ТОВ "АУРУМ ТРАНС" та ОСОБА_4 в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника заперечили з підстав наведених у Відзиві, просили Суд постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 залишити без змін.

25. Представник "АУРУМ ТРАНС" проти вимог та доводів скаржника, також, заперечив з підстав наведених у Відзиві; просив Суд постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 залишити без змін.

26. Інші учасники провадження у справі у призначене судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області )

27. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення апеляційним судом ст.ст. 7, 42, 75, 80 ГПК України, ст.ст. 25, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

28. Скаржник доводить, що судовими рішеннями у цій справі, щодо грошових вимог ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області, не встановлено обов'язку щодо внесення змін до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш", який був затверджений ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015.

29. Скаржник звертає увагу на те, що оскарження конкурсних вимог ДПІ здійснювалось в процедурі ліквідації, а не на стадії попереднього засідання, відтак, перегляд вимог податкового органу та внесення змін до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш" можливо лише в процедурі ліквідації.

30. Скаржник посилається на безпідставну відмову апеляційного суду у відкладенні розгляду справи, прийняття оскарженої постанови без участі ліквідатора ВАТ "Пресмаш" арбітражного керуючого Слідзьони Н.П.

Доводи кредитора (ТОВ "АУРУМ ТРАНС")

31. Кредитор у Відзиві на касаційну скаргу та представник кредитора в засіданні суду доводить: правомірність висновку апеляційного суду про передчасність відхилення Плану санації ВАТ "Пресмаш" та визнання ВАТ "Пресмаш" банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури; не відповідність дійсності кількості голосів ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області зазначеній у Протоколі комітету кредиторів від 05.05.2017-12.05.2017; зміни до реєстру мають вноситись арбітражним керуючим протягом усього часу дії реєстру вимог кредиторів.

Доводи кредиторів (ОСОБА_4, ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт", ПП "Вестхім")

32. Кредитори у Відзиві на касаційну скаргу та представники кредиторів в судовому засіданні доводили, що апеляційний суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильності застосування норм матеріального права, прийняв законне, обґрунтоване рішення.

33. Кредитори доводять: проведення апеляційним судом 03.09.2018 судового засідання та прийняття постанови без участі арбітражного керуючого Слідзьони Н.П. є правомірним, таким, що не порушує п.12 ч.1 ст. 270 ГПК України; активи ВАТ "Пресмаш" значно переважають пасиви, їх достатньо для проведення повного розрахунку з кредиторами; арбітражним керуючим та кредитором (ДПІ) не приймалось до уваги та не виносилось на розгляд комітету кредиторів пропозиції інвестора - ПП "Вестхім" (заяви від 11.05.2017, 32.11.2017 про намір виступити інвестором), а також План заходів інвестора; План санації, розроблений арбітражним керуючи, містив недостовірні дані; за введення ліквідаційної процедури проголосувало лише ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області кількістю голосів що не відповідає дійсним; процедура санації ВАТ "Пресмаш", як така не проводилась; аудиторський висновок ТОВ "Львівський аудит" не можна брати до уваги, а викладені в ньому висновки (дані) не можна вважати достовірними.

Доводи кредитора (ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області)

34. Кредитор у Запереченнях на Відзив ТОВ "АУРУМ ТРАНС" та представники кредитора в засіданні суду доводили, що внесення змін до затвердженого реєстру вимог кредиторів здійснюється на стадії попереднього судового засідання за наслідками перегляду такої ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва. Оскільки, в даному випадку, оскарження затверджених конкурсних вимог ДПІ здійснювалось в процедурі санації, а не на стадії попереднього засідання, кредитор вважає, що перегляд вимог ДПІ та внесення змін до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш", відповідно до ст. 38 Закону про банкрутство, можливо в процедурі ліквідації боржника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

36. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, введення господарським судом процедури санації у справі про банкрутство є переважним поряд із застосуванням щодо боржника ліквідаційної процедури, оскільки під час процедури санації до боржника вживаються заходи щодо оздоровлення його фінансово-господарського становища, задоволення в повному обсязі (частково) кредиторських вимог, з метою відновлення платоспроможності боржника та запобігання його банкрутству як суб'єкта господарювання.

Розгляд проблем неспроможності та банкрутства через призму засад верховенства права показує, що боржник як суб'єкт права має право на відновлення своєї платоспроможності за наявності реальної економічної можливості на продовження майнової діяльності і отримання доходу. Здійснюючи своє право, боржник може скористатися наданим йому Законом про банкрутство правом на продовження процедури розпорядження майном або заявити про санацію боржника власними силами і засобами, або прийняти рішення про укладення мирової угоди.

Суд має забезпечити можливість боржнику реалізувати його права.

Нормами ч.6 ст. 26 Закону про банкрутство визначено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє Комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ч. 9 ст. 26 цього Закону, рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Таким чином, аналіз наведених положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) дає підстави для висновку, що рішення про перехід до ліквідаційної процедури у даному випадку може бути прийнято за результатами рішення Комітету кредиторів боржника.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі 910/21939/15.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При цьому, як було зазначено у п. 35 цієї Постанови, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 300 ГПК України). Таким чином, Суд надає оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, виходячи з встановлених обставин.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком Львівського апеляційного господарського суду про скасування постанови суду першої інстанції від 09.02.2018, з підстав недотримання місцевим господарським судом процедури введення ліквідаційної процедури з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю представників сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Водночас, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Щодо внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш", колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Приписи ч.ч. 1, 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказують на те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки протилежне матиме наслідком їх включення до реєстру як вимог шостої черги.

Аналіз положень ч.ч. 1-2 ст. 23 Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Отже, принцип змагальності у поданні доказів, який характерний для позовного провадження, не є властивим для розгляду спірних вимог кредиторів у справах про банкрутство, з огляду на особливості правового регулювання згідно з частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство, якими обов'язок з подання доказів на обґрунтування вимог покладено саме на кредитора, який звертається у справу про банкрутство.

Згідно ч. 6 ст. 23 та ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, обов'язком господарського суду є розгляд у попередньому судовому засіданні грошових вимог конкурсних кредиторів до боржника на предмет їх правомірності та обґрунтованості незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні.

За змістом наведеного Закону, результатом попереднього засідання є затвердження реєстру вимог кредиторів, який виконує дві функції:

1) визначення кількості голосів для проведення зборів кредиторів;

2) облік вимог кредиторів для подальших розрахунків.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Водночас, Закон про банкрутство покладає обов'язок ведення реєстру вимог кредиторів саме на арбітражного керуючого.

Так, відповідно до п.5.1 Наказу Мінекономіки від 02.07.2010 №788 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" (чинний), ведення реєстру передбачає внесення змін до нього в разі виникнення додаткових зобов'язань боржника в процедурах розпорядження майном або санації (поточні вимоги) та інших випадках, передбачених чинним законодавством. Порядок унесення змін до реєстру визначений розділом V Методичних рекомендацій, з посиланням на порядок, установлений у розділі ІІІ.

Тож, процедуру внесення змін до реєстру вимог кредиторів, слід розглядати в контексті мети його затвердження та цілей визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , з дотриманням принципу, за яким не можна витлумачити одну норму Закону таким чином, що її застосування призведе до нівелювання інших його положень або ж створить конфлікт між нормами.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області були предметом неодноразового розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2017) ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2017 у справі № 909/1056/15 в частині віднесення 106 451,91 грн. до другої черги та 1 746 732,79 грн. до третьої черги скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким визнано грошові вимоги ДПІ з віднесенням заявлених вимог до другої черги в сумі 2 166 148,5 грн. та до шостої черги в сумі 1 800 909,40 грн. В іншій частині ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Відповідно до приписів ст. 105 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, що діяла на момент прийняття апеляційним судом постанови від 29.05.2017), постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Тож, саме арбітражним керуючим мали бути внесені зміни до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш" відповідно визнаних апеляційним судом грошових вимог Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області.

Враховуючи функції затвердженого судом реєстру вимог кредиторів (визначення кількості голосів для проведення зборів кредиторів; облік вимог кредиторів для подальших розрахунків), відповідно, арбітражним керуючим мало бути здійснено визначення кількості голосів для проведення зборів кредиторів, зборів комітету кредиторів, у відповідності до визнаних та внесених до реєстру грошових вимог кредитора.

Стосовно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015 у справі № 909/1056/15, якою затверджено реєстр вимог ВАТ "Пресмаш", зокрема, визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ВАТ "Пресмаш" у розмірі: 2 436 (1черга); 2 166 148, 46 грн. (2 черга); 3 946 447, 09 грн. (3 черга); 2 156 429, 67 грн. (6 черга) та відповідно до якої кількість голосів податкового органу обраховувалось у розмірі 6 112 голосів, слід вказати наступне.

Вказана ухвала була скасована разом з постановою Львівського апеляційного суду від 13.04.2016 у цій справі, постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016.

Якщо судове рішення скасовано, то воно не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення (висновки про застосування норм права викладені Верховним Судом України від 10.06.2015 №6-449цс15, від 24.06.2015 у справі № 907/544/14).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнята на підставі клопотання нелегітимного Комітету кредиторів, оскільки кількість голосів ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області, визначена під час засідання комітету кредиторів, не відповідає дійсності та суперечить рішенням суду у цій справі, оскільки рішення про введення ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом прийнято лише на підставі голосів податкового органу.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про недотримання судом першої інстанції порядку введення ліквідаційної процедури та передчасність висновків про визнання боржника ВАТ "Пресмаш" банкрутом, відтак, рішення апеляційного господарського суду про скасування постанови господарського суду Львівської області від 09.02.2018 (про визнання боржника банкрутом) по суті є вірним.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, зокрема оскарженій постанови, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

При цьому, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у даній справі.

37. Щодо суті касаційної скарги

Доводи касаційної скарги Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківськ Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області щодо порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження та в більшості своїй, зводяться до переоцінки доказів.

38. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги ліквідатора Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківськ Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області та необхідність залишення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі № 909/1056/15 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

39. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківськ Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області та залишенням без змін оскарженого судового акту, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.