ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 925/36/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 (головуючий суддя Станік С.Р., судді Тищенко О.В., Гончаров С.А.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 (суддя Кучеренко О.І.) у справі № 925/36/18

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Фізичної особи - підприємця Пижикова Валерія Павловича

про стягнення 148 814,06 грн,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. В січні 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулося в Господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Пижикова Валерія Павловича (далі - відповідач) про стягнення 148 814,06 грн, з яких: 30 000,00 грн заборгованості за кредитом за договором банківського обслуговування від 25.02.2013 за послугою "Гарантований платіж", 54 556,67 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 64 257,39 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

2. Позивач даний позов обґрунтовує, зокрема тим, що банком на ім'я відповідача 25.02.2013 відкрито рахунок для обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку. Рахунок було відкрито шляхом направлення позивачем заяви на ім'я банку через систему інтернет-клієнт-банкінг. У заяві зазначено, що клієнт, підписавши дану заяву, приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифів Приват Банку, що розміщені на офіційному сайті Приват Банку www.privatbank.ua. Також у заяві зазначено, що про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. На заяві міститься запис, що клієнтом накладено електронно цифровий підпис у системі інтернет-кліент-банкінгу у Приват 24 25.02.2013, а відтак, позивач вважає, що відповідач належним чином уклав договір банківського обслуговування. Позивачем неодноразово надавались кредитні кошти відповідачу, які останній повертав, однак кошти в сумі 30 000 грн відповідач не повернув, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитом за договором банківського обслуговування від 25.02.2013 за послугою "Гарантований платіж", 54 556,67 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 64 257,39 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, які позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 у справі №925/36/18, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018, у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

4. Судові рішення мотивовано тим, що для встановлення факту підписання саме Пижиковим В.П. договору банківських послуг, на який позивач посилається, як на підставу виникнення у клієнта відповідних зобов'язань, належних доказів позивачем не подано. Позивачем не доведено, що між банком та клієнтом виникли спірні правовідносини, оскільки вказаний договір без підпису клієнта не може вважатися укладеним, а тому його вимоги про неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань є необґрунтованими та недоведеними. Позивачем не доведено та належним чином не підтверджено укладення між ним та фізичною особи-підприємцем Пижиковим В.П. договору банківського обслуговування та надання, на підставі цього договору, кредитних коштів, оскільки жодна заявка на гарантований платіж не містить підпису відповідача, відтак не може бути належним доказом на підтвердження надання кредитних коштів саме відповідачеві.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 16.08.2018 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" через Київський апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 у справі № 925/36/18, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

6. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення ст.ст. 207, 546, 549, 550, 611, 628, 634, 639, ч. 2 ст. 640, 1046, 1054 Цивільного кодексу України та ст.ст. 33, 34, 43, ч. 1 ст. 181, 218, 229, 230, 231 Господарського кодексу України та помилково не застосували положення Законів України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) , "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) , "Про Національний банк України" (679-14) . Також скаржник зазначає, що судами не взято до уваги, що в матеріалах справи наявна первинна документація з посиланням на кредитний договір від 25.02.2013, укладений між банком та фізичною особою - підприємцем Пижиковим В.П.

Позиція учасників справи

7. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, наданого йому відповідно до положень ст. 295 ГПК України, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів заявника і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

8. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

9. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.02.2013 на ім'я фізичної особи-підприємця Пижикова Валерія Павловича Черкаським відділенням банку ПАТ КБ "Приватбанк" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 для обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку. У заяві зазначено, що клієнт, підписавши цю заяву приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифів Приват Банку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Також у заяві зазначено, що про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. На заяві міститься запис, що клієнтом накладено електронно цифровий підпис у системі інтернет-кліент-банкінгу у Приват 24 25.02.2013.

10. Протягом жовтня 2013 року - лютого 2014 року на вказаний рахунок, згідно заявок на гарантований платіж, банком було перераховано відповідні грошові суми, які були зазначені у цих заявках. Рух коштів на цьому рахунку відображений також у виписках банку по рахунку клієнта та розрахунку заборгованості. За доводами позивача, протягом зазначеного періоду, тобто з 28.10.2013 по 26.02.2014, відповідач належним чином виконував умови договору, проте після останнього перерахунку банком коштів на рахунок клієнта 11.03.2014, останній у визначений договором строк кредитні кошти не повернув, не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого за ним рахується заборгованість по кредиту у розмірі 30 000,00 грн, відсотків за користування кредитом у сумі 54 556,67 грн за період з 11.03.2014 по 14.06.2017 та пеня у сумі 64 257,39 грн за період з 01.08.2014 по 14.06.2017, які позивач просив стягнути з відповідача у примусовому порядку.

11. В силу приписів ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

12. При вирішенні даного спору господарські суди попередніх інстанцій, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України, вказали, що належним доказом підписання заяви від 25.02.2013 від імені відповідача за допомогою, зокрема, електронного підпису може бути або наявність письмової згоди сторін договору, у якій міститься зразок власноручного підпису, або у інших передбачених законом випадках. Так, господарські суди зазначили, що у складі Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби функціонує Акредитований центр сертифікації ключів, метою діяльності якого є безкоштовне надання послуг електронного цифрового підпису органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб'єктами господарської діяльності та фізичним особам. Процедура отримання послуг електронного цифрового підпису передбачена Наказом Міндоходів України №79 від 01.11.2013 "Про формування посилених сертифікатів ключів з подовженим строком дії", а на час укладення заяви про обслуговування лімітного кредиту - Регламентом Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби, затвердженого Головою Державної податкової служби України 07.05.2012, відповідно до якого отримання послуг електронного цифрового підпису через мережу Інтернет неможлива, а передбачена особиста присутність заявника (чи його довіреної особи) під час процедури реєстрації. Відповідно до п.5.2 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів, передбачено, що заявник може бути представлений довіреною особою, якщо немає можливості його особистої присутності в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту. У цьому випадку заявник надає довіреність на подання документів для реєстрації.

13. Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано Наказ Міндоходів України №79 від 01.11.2013 та названий Регламент з огляду на таке.

14. Відповідно до преамбули ЗаконуУкраїни "Про електронний цифровий підпис" (852-15) (далі - Закон), цей Закон визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.

15. Відповідно до ст. 1 Закону електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

16. Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

17. В силу ст. 4 Закону електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

18. При цьому, посилаючись на те, що отримання послуг електронного цифрового підпису через мережу Інтернет неможлива, господарські суди помилково застосували нормативно - правові акти, якими врегульовано саме отримання (реєстрація) електронного цифрового підпису, а не його використання, що має місце у даному випадку. Це відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постановах від 20.04.2018 у справі № 903/618/14, від 24.04.2018 у справі №904/9890/16.

19. З огляду на наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про недоведення позивачем виникнення між сторонами спору спірних правовідносин з тих підстав, що вказаний договір без підпису клієнта не може вважатися укладеним.

20. При цьому, господарськими судами не досліджено фактичних правовідносин сторін спору, а саме, не надано правової оцінки доказам, наданим банком, зокрема, заявкам на гарантований платіж, випискам по рахунку, відповідності розрахунку позивача Умовам і Правилам надання банківських послуг, Тарифам Приват Банку, що розміщені на офіційному сайті Приват Банку www.privatbank.ua.

21. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право кожного на справедливий суд. Одним із практичних відображень права на справедливий суд є норма статті 86 ГПК України, якою встановлено засади оцінки доказів. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

22. В даному випадку колегія суддів зазначає про неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які мають бути застосовані до даних правовідносин, що, в свою чергу, потягло за собою неповне дослідження доказів, наданих сторонами спору.

23. Верховний Суд вважає, що ті доводи, які наводили і позивач, і відповідач при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від судів першої та апеляційної інстанцій їх дослідження та відображення у судових рішеннях.

24. З огляду на це Верховний Суд вважає необхідним з'ясувати низку обставин, що їх належить встановити у цій справі, дослідити докази, надані сторонами, та, виходячи з приписів ст. 86 ГПК України, надати їм належну правову оцінку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. За наведених вище обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права щодо відображення доказів у прийнятих судових рішеннях, якими вирішувався спір по суті, що вимагає направлення справи на новий розгляд.

26. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно з'ясувати обставини, що ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах, винести судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

27. Доводи касаційної скарги позивача колегією суддів визнаються обгрунтованими, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

28. Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд здійснює розподіл судових витрат. Оскільки дана справа передається на новий розгляд, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 скасувати, а справу № 925/36/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.