ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 973/33/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Кушнір І.В., Студенець В.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест"
у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду
у складі судді Пантелієнка В.О.
від 30.05.2018
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі №1603-18/01
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест"
про стягнення заборгованості за договором поставки
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі №1603-18/01.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 30.05.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі №1603-18/01 задовольнив. Видав наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі №1603-18/01. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" суму заборгованості в розмірі 66 451,94 грн та суму витрат на правову допомогу в розмірі 9 280,00 грн, а всього 75 731,94 грн. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" витрати по сплаті судового збору в сумі 881,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" 11.06.2018 звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі № 973/33/18.
4. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" мотивована тим, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, а третейський суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції (компетенції) не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов?язковість яких надано Верховною Радою України. Крім того, судом відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про об?єднання в одне провадження справи № 973/33/18 та № 973/35/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі №1603-18/01, що перебувала на розгляді Київського апеляційного господарського суду (суддя Смірнова Л.Г.), оскільки скасування рішення третейського суду є іншою підставою для відмови у видачі наказу відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України.
5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.06.2018 у справі визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. (головуючий суддя), судді: Стратієнко Л.В., Студенець В.І.
6. Верховний Суд ухвалою від 18.06.2018 у справі № 973/33/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 залишив без руху. Надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" строк для усунення недоліків, а саме: зобов?язав надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 321,50 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі № 973/33/18.
7. На виконання зазначеної ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" надало платіжне доручення № 306 від 12.07.2018 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 321,50 грн.
8. Верховний Суд ухвалою від 26.07.2018 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі № 973/33/18 та призначив її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
9. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до приписів частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
10. Склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19.09.2018 та 18.10.2018, які містяться у матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
11. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Щодо встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин.
12. Як встановлено судом першої інстанції рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі №1603-18/01 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" суму заборгованості в розмірі 66 451,94 грн та суму витрат на правову допомогу в розмірі 9 280,00 грн, а всього 75 731,94 грн.
13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа"від 02.04.2018 у третейській справі № 1603-18/01.
14. Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України.
15. На час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" з заявою про видачу наказу рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі №1603-18/01 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" (1701-15) та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" вказане рішення добровільно не виконано.
16. При цьому Київським апеляційним господарським судом було відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" про об'єднання справ № 973/33/18 та № 973/35/18 в одне провадження, оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 (суддя Смірнова Л.Г.) було залишено без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у справі №1603-18/01.
17. Тобто на момент розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі № 1603-18/01, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" не призначена до розгляду.
18. Разом з тим, Касаційним господарським судом встановлено, що згідно з рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі № 1603-18/01 підставою для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" заборгованості в розмірі 66 451,94 грн та суми витрат на правову допомогу в розмірі 9 280,00 грн, а всього 75 731,94 грн стало встановлення таких обставин.
19. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" у 2017 році відбувались господарські взаємовідносини з постачання будівельних матеріалів. Частина будівельних матеріалів постачалась на підставі фактичного замовлення відвантаження Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест".
20. За період з 21.09.2007 по 23.10.2017 товар різними партіями був поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" та отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" за видатковими накладними №409-065 від 04.09.2017 на суму 1 960,48 грн, №2109-033 від 21.09.2017 на суму 80 623,30 грн, №2010-023 від 20.10.2017 на суму 18 522,40 грн, №2310-020 від 23.10.2017 на суму 1 533,60 грн.
21. Однак, оплата товару за вищезазначеними накладними проведена Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" частково. Загальна сума боргу склала 60 631,14 грн.
22. В подальшому, 11.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" було укладено договір поставки № БД-1110/1/17, згідно якого поставка будівельних матеріалів продовжувалась вже на договірних підставах.
23. Пунктом 7.1 договору поставки №БД-1110/1/17 від 11.10.2017 сторони передбачили можливість вирішення спорів у третейському суду за вибором постачальника.
24. Укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" договору поставки, який містить застереження про можливість вирішення спорів у третейському суді, визнано достатнім для розгляду спору про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" заборгованості за поставлений за видатковими накладними №409-065 від 04.09.2017, №2109-033 від 21.09.2017, №2010-023 від 20.10.2017, №2310-020 від 23.10.2017 товар, з чим погодився суд першої інстанції.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.
25. Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.
26. Згідно зі статтею 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.
Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
27. Відповідно до статті 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .
28. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .
29. Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
30. Згідно з положеннями частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
31. Згідно з частиною третьою статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
32. Відповідно до положень частини шостої статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
33. Таким чином, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, передбачених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України.
34. Суд першої інстанції не спростував доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест", що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, оскільки видаткові накладні № 409-065 від 04.09.2017, № 2109-033 від 21.09.2017, № 2010-023 від 20.10.2017, № 2310-020 від 23.10.2017 не містять посилання на договір № БД-1110/1/17 від 11.10.2017, тобто поставки за цими накладними були позадоговірні. Таким чином, третейське застереження, викладене в пункті 7.1 договору поставки № БД-1110/1/17 від 11.10.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест", не поширюється на спір про стягнення коштів за вищезазначеними видатковими накладними.
35. Отже третейський суд не був компетентний розглядати спір за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" заборгованості в розмірі 66 451,94 грн, що виникла внаслідок не оплати останнім отриманого за видатковими накладними № 409-065 від 04.09.2017, № 2109-033 від 21.09.2017, № 2010-023 від 20.10.2017, № 2310-020 від 23.10.2017 не містять посилання на договір № БД-1110/1/17 від 11.10.2017 товару, що є підставою для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України.
Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі.
36. На підтвердження своїх доводів Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" надано копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 973/35/18 згідно якої заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" задоволено. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі № 1603-18/01 скасовано. В задоволенні позову відмовлено повністю.
37. Враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції, визначені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає додатково подані відповідачем докази, оскільки на час вирішення судом першої інстанції спору у справі №973/33/18, ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 973/35/18 ще не було прийнято, а тому вона не могла бути надана суду першої інстанції, однак підтверджує доводи апеляційної скарги відповідача щодо помилковості висновків суду першої інстанції.
38. У рішенні апеляційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 973/35/18 встановлено, що видаткові накладні № 409-065 від 04.09.2017, № 2109-033 від 21.09.2017, № 2010-023 від 20.10.2017, № 2310-020 від 23.10.2017 не містять посилання на договір № БД-1110/1/17 від 11.10.2017, а поставку товару за накладними № 409-065 від 04.09.2017, № 2109-033 від 21.09.2017 взагалі здійснено до укладення вищезазначеного договору.
39. З огляду на встановлене, господарський суд дійшов висновку, що спір у справі щодо якого Постійно діючим третейським судом при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" прийнято рішення, не передбачений третейським застереженням, яке викладене у пункті 7.1 договору поставки № БД-1110/1/17 від 11.10.2017, оскільки позивачем не доведено, що поставка за видатковими накладними № 409-065 від 04.09.2017, № 2109-033 від 21.09.2017, № 2010-023 від 20.10.2017, № 2310-020 від 23.10.2017 здійснювалася саме за договором № БД-1110/1/17 від 11.10.2017.
40. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про підтвердження доводів відповідача, що третейський суд не був компетентний розглядати спір за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" заборгованості в розмірі 66 451,94 грн, що є підставою для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України.
41. Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
42. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Керуючись статтями 253, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі № 973/33/18 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 02.04.2018 у третейській справі № 1603-18/01 відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" (вул. Я. Коласа, 2/24, м. Київ, 03148, код ЄДРПОУ 32773973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарантбудінвест" (пл. І. Франка, 13, м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область, 81340, код ЄДРПОУ 40172931) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 321 (Одна тисяча триста двадцять одна) грн 50 коп.
5. Видачу наказу доручити Північному апеляційному господарському суду.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кушнір
В. Студенець