розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 (суддя Кротінова О.В.) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2018 (головуючий суддя: Зубченко І.В., судді: Радіонова О.О., Стойка О.В.)

за заявою Державного підприємства "Енергоринок"

про зміну найменування сторони у справі № 5006/7/28/2012

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго",

про стягнення 255 004 962,16 грн.,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

Державним підприємством "Енергоринок" до Господарського суду Донецької області подано заяву №01/44-8031 від 15.06.2018 про зміну найменування сторони.

Обґрунтовуючи вказану заяву заявник вказує, що Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" змінено тип та найменування товариства, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме на Акціонерне товариство "Донецькі електромережі".

Посилаюсь на ст. 52 Господарського процесуального кодексу України Державне підприємство "Енергоринок" просить здійснити заміну Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" у зв'язку зі зміною його найменування на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі (код ЄРДПОУ 00131268, адреса 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Комерційна, б.8).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 у справі №5006/7/28/2012, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2018, відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства "Енергоринок" про заміну Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" у зв'язку зі зміною його найменування на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі".

Судові рішення мотивовані тим, що в розумінні ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства", зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням, отже, зміна найменування юридичної особи та місця її реєстрації, не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст. 52 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, відповідно до абз.2 ч.5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

14.09.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Державним підприємством "Енергоринок" подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2018 у справі № 5006/7/28/2012 до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2018 року у справі № 5006/7/28/2012 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018 року у справі №5006/7/28/2012 у зв'язку з відрядженням судді Краснова Є.В. визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Міщенко І.С.

Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

08.10.2018 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження та розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 26.10.2018.

Скаржник (Державне підприємство "Енергоринок", заявник) мотивує свою касаційну скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права (статей 11, 52 Господарського процесуального кодексу України) та матеріального права (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Державне підприємство "Енергоринок" вважає, що зміна назви боржника та його організаційно-правової форми є підставою для задоволення заяви про зміну найменування боржника.

На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано, що Державне підприємство "Енергоринок" не має змоги здійснити заміну назви боржника у виконавчому провадженні шляхом винесення відповідної постанови державним виконавцем, оскільки відповідач самостійно виконує графік розстрочки, встановлений рішенням суду, а тому наказ Господарського суду Донецької області від 12.02.2014 №5006/7/28/2012, виданий на його примусове виконання, не знаходиться в органах державної виконавчої служби.

Крім того, судами не прийнято до уваги, що невідповідність повного найменування боржника на момент звернення до органів державної виконавчої служби є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

Разом з тим, скаржник вказує, що Статутом АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", останнє визначається правонаступником майна, прав та обов'язків ВАТ "Донецькобленерго" та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".

Державне підприємство "Енергоринок" вказує, що ГПК України (1798-12) не врегульовує питання зміни типу і найменування боржника після завершення процесу розгляду спору господарським судом, тоді як відсутність виконавчого провадження виключає процесуальну можливість здійснення зазначених змін в порядку Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , тому вважає, що при вирішенні даного питання за аналогією закону судам попередніх інстанцій необхідно було застосувати положення ст. 52 ГПК України.

Разом з тим, на думку скаржника є передчасними та помилковими висновки судів про те, що неправильне визначення заявником процесуальної норми є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні заяви в повному обсязі.

Заявник вказує, що прохальна частина заяви не містить вимог щодо здійснення процесуального правонаступництва сторони у справі, а саме лише посилання у тексті заяви на положення ст. 52 ГПК України не позбавляло суд здійснити правильну правову класифікацію правовідносин та застосувати норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. При цьому, скаржник посилається на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №906/586/17 та від 04.07.2018 у справі №923/974/16.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Енергоринок" просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2018 у справі № 5006/7/28/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, доходить висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст. 304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ), ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п.2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 28.01.2014 (повний текст складено 31.01.2014р.) у справі №5006/7/28/2012 припинено провадження в частині позовних вимог Державного підприємства "Енергоринок" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення суми основного боргу у розмірі 242364530,58грн. Позовні вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 2732326,02грн., пені у розмірі 10336233,50грн., 3% річних у розмірі 2820924,52грн. та 0,1% штрафу у розмірі 242364,53грн. задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 10000,00грн., штраф 10000,00грн. Крім того, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" інфляційні у розмірі 2732326,02грн., 3% річних у розмірі 2820924,52грн.; розстрочено виконання рішення в цій частині. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано накази від 12.02.2014.

У зв'язку зі зміною типу та найменування відповідача Державне підприємство "Енергоринок" звернулося до Господарського суду Донецької області з заявою про заміну Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі".

Судова колегія апеляційного господарського суду погодилась з висновком Господарського суду Донецької області, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням, а є лише зміною найменування та організаційно-правової форми, і, відповідно, не тягне за собою вчинення господарським судом дій, які передбачені ст. 52 ГПК України. Одночасно такі зміни враховуються судом при постановлені відповідних процесуальних документів щодо такої особи після реєстрації змін до установчих документів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що як вірно зазначено господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали, виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Отже, скаржник не позбавлений права, у разі необхідності, звернутися до державного виконавця із відповідною заявою.

Враховуючи твердження заявника стосовно добровільного виконання відповідачем рішення господарського суду, посилання скаржника на порушення його права не прийнято судом апеляційної інстанції, оскільки останнє є лише припущенням.

Колегія суддів касаційного суду розглядаючи доводи касаційної скарги відмічає наступне.

За приписами ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Стаття 83 ЦК України, яка має назву "Організаційно-правові форми юридичних осіб", визначає, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Отже, з точки зору зазначеної норми закону, усі товариства належать до однієї організаційно-правової форми юридичної особи.

У ст. 152 ЦК України зазначено, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Найменування акціонерного товариства має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов'язковою складовою найменування акціонерного товариства.

У абз. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зазначено, що зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

З аналізу зазначених положень слідує, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі) не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (755-15) . У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №922/2187/16, якою було прямо відмовлено Приватному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод" у задоволенні заяви про заміну Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" у справі №922/2187/16 в порядку, визначеному статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) та Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (317-19) зареєстровано статут Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" у новій редакції, який передбачає зміну типу товариства та повного найменування з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод".

Колегія суддів касаційного суду у даній справі, що переглядається, повністю погоджується з зазначеним висновком та не вбачає підстав для відступу від нього.

Посилання скаржника на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №906/586/17 та від 04.07.2018 у справі №923/974/16 із зазначенням, що прохальна частина заяви не містить вимог щодо здійснення процесуального правонаступництва сторони у справі, а саме лише посилання у тексті заяви на положення ст. 52 ГПК України не позбавляло суд здійснити правильну правову класифікацію правовідносин та застосувати норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, судом касаційної інстанції не приймаються, з наступних підстав.

У прохальній частині своєї заяви позивач саме з посиланням на ст. 52 ГПК України просив здійснити саме заміну відповідача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" у зв'язку зі зміною найменування на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі".

Разом з тим, у вищенаведених постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №906/586/17 та від 04.07.2018 у справі №923/974/16 був зроблений правовий висновок, аналогічний висновку, зробленому в ухвалі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №922/2187/16, що у цьому випадку саме заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, не відбулася, і є підстави просто змінити найменування відповідача.

При цьому, як вірно відмічено як судами попередніх інстанції, так і самим позивачем, чинний ГПК (1798-12) не регламентує порядок саме зміни назви сторони, тим більше після закінчення розгляду справи по суті.

Поряд з цим, відповідно до абз.2 ч.5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Тобто, у разі звернення із наказом від 12.02.2014 у справі №5006/7/28/2012 до виконавчої служби щодо примусового виконання позивач не позбавлений права одночасно подати відповідну заяву про зміну назви відповідача.

Також, апеляційним судом вірно відмічено, що, враховуючи твердження заявника стосовно добровільного виконання відповідачем рішення господарського суду, посилання скаржника на можливе майбутнє порушення його права на примусове стягнення вищевказаних коштів органом виконавчої служби не може бути прийняте до уваги, оскільки є лише припущенням.

З урахуванням викладеного колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2018 у справі № 5006/7/28/2012 залишити без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на Державне підприємство "Енергоринок" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись ч.13 ст. 8, ст.ст. 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2018 у справі № 5006/7/28/2012 залишити без задоволення.