до 1. Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", 2. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 1. Київська міська рада, 2. Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"

про визнання недійсними біржових торгів та біржового контракту,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (далі - Позивачі) звернулись до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - Відповідач-1) та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач-2) про:

- визнання недійсними результатів біржових торгів з продажу акцій на аукціоні в процесі приватизації, оформлених протоколом №1 від 20.03.2015, щодо визнання переможцем Відповідача-1 з ціною продажу 171844000,00 грн.;

- визнання недійсним біржового контракту №185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015, укладеного між Відповідачем-1 і Відповідачем-2, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за №1584 (далі - Контракт).

2. Позов мотивований посиланням на незаконність включення акцій Закритого акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (далі - Товариство) у кількості 3100 штук (30%) до переліку об'єктів групи Е: пакети акцій (частки), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації. Також Позивач зазначає про відсутність під час приватизації акцій Товариства у кількості 3100 штук (29,95%) чинного висновку про вартість об'єкту приватизації, що відповідає вимогам законодавства.

3. Відповідач-1 подав зустрічний позов до Позивачів про визнання права власності Відповідача-1 на 3100 штук простих іменних акцій (номінальна вартість - 1839,00 грн., код цінних паперів - UA4000137228) Товариства, придбаних на підставі Контракту.

4. Зустрічний позов мотивований посиланням на обставини набуття Відповідачем-1 прав на спірні акції на підставі Контракту, законного та відкритого володіння ним відповідним пакетом акцій.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2018, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018, зустрічна позовна заява Відповідача-1 повернута заявникові на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

6. Судові рішення мотивовані тим, що підстави та предмет позову за первісним та зустрічним позовами є різними, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, не є взаємопов'язаними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення постановлені з порушенням частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки первісний та зустрічний позови виникають з одних правовідносин та є взаємопов'язаними, зокрема, обставинами укладення та виконання Контракту.

9. Також Відповідач-1 вважає, що задоволення зустрічного позову виключає задоволення первісного позову, а повернення зустрічного позову порушує його право на справедливий суд.

10. Інші учасники судової справи у встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу не надали.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Конвенція про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція)

1. Кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

12. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Стаття 46. Процесуальні права та обов'язки сторін

2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Стаття 180. Пред'явлення зустрічного позову

1. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

4. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

5. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

6. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

7. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

13. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"

1. Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

14. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15)

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

Суд - Європейський суд з прав людини;

Стаття 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду

1. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

15. Рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"

53. "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. З аналізу наведених правових норм Суд вбачає, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством. Тому повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин 1, 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

17. Зважаючи на положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, Суд враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

18. Зокрема, первісний та зустрічний позов можуть виникати з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову. Однак наявність саме таких обставин, на думку Суду, не є обов'язковою передумовою, яка є в будь-якому випадку підставою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів.

19. У зв'язку з викладеним Суд погоджується з твердженням судів першої та апеляційної інстанцій про те, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

20. З огляду на досліджені судами першої та апеляційної інстанцій предмети і підстави первісного та зустрічного позовів Суд погоджується з висновком про відсутність правових підстав для спільного розгляду заявленого Відповідачем-1 зустрічного позову з первісним позовом у даній справі.

21. Суд зважає на те, що первісний позов ґрунтується на порушенні відповідачами при проведенні спірних біржових торгів та, як наслідок, при укладенні Контракту приписів Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Натомість зустрічний позов ґрунтується на нормах Законів України "Про цінні папери та фондовий ринок" (3480-15) , "Про депозитарну систему України" (5178-17) з посиланням на статті 41 Конституції України, статті 15, 16, 392 Цивільного кодексу України щодо захисту права власності, яке оспорюється.

22. При цьому, на думку Суду, апеляційний господарський суд правильно зазначив, що задоволення зустрічного позову безпосередньо не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, а навпаки лише задоволення первісного позову може вплинути на права Відповідача-1 як позивача за зустрічним позовом. Подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у Позивачів матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб'єктивне право Позивачів за первісним позовом.

23. Отже, Суд вважає безпідставними доводи Відповідача-1 про прийняття оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з порушенням частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

24. Зокрема, Суд відхиляє посилання Відповідача-2 на взаємопов'язаність первісного та зустрічного позову у зв'язку з тим, що їх підставами є обставини проведення оспорюваних торгів, укладення Контракту та його виконання. Суд звертає увагу, що підставами первісного позову не є обставини виконання Контракту, які, за доводами Відповідача-1, мають наслідком виникнення в нього права власності на відповідний пакет акцій.

25. Водночас необхідні передумови для висновку про наявність чи відсутність підстав для визнання за Відповідачем-1 права власності на спірні акції не вичерпуються встановленням факту дотримання вимог законодавства при проведенні біржових торгів та укладенні Контракту. Для вирішення зазначеного спору необхідним є з'ясування також факту наявності чи відсутності права власності у Відповідача-1 на момент вирішення відповідного спору з урахуванням інших обставин, що відбулись після укладення Контракту, порушення чи невизнання такого права Позивачами тощо. На думку Суду, дослідження зазначених обставин жодним чином не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору за первісним позовом щодо оскарження біржових торгів та Контракту.

26. Крім того, Суд вважає хибними аргументи Відповідача-1 про те, що задоволення зустрічного позову виключає задоволення первісного позову, оскільки, якщо суд дійде висновку про правомірність оспорюваних торгів і Контракту та законність набуття Відповідачем-1 права власності на спірний пакет акцій, то у задоволенні первісного позову про визнання недійсними результатів біржових торгів та Контракту буде відмовлено. Суд звертає увагу, що в наведеному Відповідачем-1 випадку відмова в первісному позові про визнання недійсними результатів біржових торгів та Контракту не буде безпосереднім наслідком задоволення вимог зустрічного позову, а навпаки може мати вплив на розгляд зустрічного позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

28. Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

29. Понесені Відповідачем-1 у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відповідача-1, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

30. Зважаючи на положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, Суд враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

31. Зокрема, первісний та зустрічний позов можуть виникати з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову. Однак наявність саме таких обставин, на думку Суду, не є обов'язковою передумовою, яка є в будь-якому випадку підставою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі №910/3242/18 залишити без змін.