розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 (суддя Пригуза П. Д.) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 (головуючий суддя Діброва Г. І., судді Принцевська Н. М., Ярош А. І.) у справі за позовом Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсон до Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області та Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень, скасування державних актів,

Короткий зміст позовних вимог

1. 23.05.2017 Заступник військового прокурора Херсонського гарнізону (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Позивач-1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (далі - Позивач-2) звернувся до до Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області (далі - Відповідач-1) та Білозерської районної ради Херсонської області (здійснено заміну на належного відповідача - Білозерську районну державну адміністрацію Херсонської області (далі - Відповідач-2)), треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 77 від 14.04.2000 "Про вилучення земельної ділянки військової частини А-1088 Херсонського гарнізону в запас сільської ради"; визнання незаконним та скасування розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області № 664 від 09.08.2005; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 893519, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА002014-010771400172, виданого на розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області № 664 від 09.08.2005; визнання недійсним та скасування розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області № 843 від 16.09.2008; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 940967, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА002014-010871400245, виданого на підставі розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області № 843 від 16.09.2008; визнання незаконним та скасування розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області № 843 від 16.09.2008; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку ЯА № 240999, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА002014-010771400105, виданого на підставі розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області № 843 від 16.09.2018.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що під час прийняття рішень Садівською сільською радою Білозерського району Херсонської області та Білозерською районною радою Херсонської області не враховано норми статті 19 Конституції України, статей 4, 29 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) та пункту 44 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997, щодо порядку відчуження та передачі земель оборони до іншого землекористувача, вказані рішення суперечать актам цивільного законодавства та порушують права Позивачів.

Короткий зміст рішення суду по суті

3. 20.09.2017 Господарський суд Херсонської області прийняв рішення, яким позов задоволено частково; визнано недійсним рішення Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 77 від 14.04.2000 "Про вилучення земельної ділянки військової частини А-1088 Херсонського гарнізону в запас сільської ради"; в іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено. Вказане рішення суду не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили.

4. Рішення суду мотивоване тим, що встановлено та не заперечується сторонами, що Садівська сільська рада Білозерського району Херсонської області рішенням від 14.04.2000 за № 77 вилучила із земель запасу сільської ради земельну ділянку площею 8,49 га без відома землекористувача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова та без відома уповноваженого органу Міністерства оборони України. Отже права Позивачів порушені та підлягають захисту. Суд погодився з твердженням Прокурора та Позивачів про те, що земельна ділянка вибула з володіння підрозділів Міністерства оборони України без їх відома, про що стало відомо Позивачам у 2016 році під час вивчення Прокурором стану додержання законодавства при використанні земель оборони, що підтверджується листуванням Військової прокуратури та отриманою прокурором інформацією, отже позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 77 від 14.04.2000 "Про вилучення земельної ділянки військової частини А-1088 Херсонського гарнізону в запас сільської ради" підлягають задоволенню. В іншій частині позову провадження у справі припинено у зв'язку з непідвідомчістю господарському суду.

Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами

5. 11.05.2018 ОСОБА_4 (далі - Третя особа-3) звернулась з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017, ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачем у позові.

6. Заяву мотивовано тим, що у листі-відповіді № 3347/0-18/66/13 від 27.04.2018 на адвокатський запит від 19.04.2018 № 03/04 Херсонська обласна державна адміністрація надала копію розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 01.11.2013 № 721 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок для потреб Міністерства оборони України" та копію листа Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона датованого 2013 роком, в якому Позивач-1 вказує на той факт, що 8,49 га землі було передано до земель запасу Садівської сільської ради у 2000 році. Тобто ще у 2013 році Позивачу-1 було відомо про передану на користь Садівської сільської ради земельну ділянку із земель, що були в користування Позивача-2. Наведеним спростовуються висновки Прокурора та Позивачів про те, що земельна ділянка вибула з володіння підрозділів Міністерства оборони без їх відома, про що Позивачам стало відомо у 2016 році, та свідчить про пропуск Позивачами строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. 15.06.2018 Господарський суд Херсонської області ухвалив відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017. Вказане рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018.

8. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявлені Третьою особою-3 обставини не спростовують висновку суду про те, що земельна ділянка вибула із розпорядження власника поза його волею, про що власнику в особі Міністерства оборони стало відомо у 2016 році, у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.

9. Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що визнання судом поважності причин пропуску строку позовної давності у цій справі не спростовує фактів, покладених в основу судового рішення у цій справі. Питання позовної давності досліджувалось Господарським судом Херсонської області під час розгляду позовних вимог по суті, а обставини, наведені заявником, взагалі не є нововиявленими обставинами і направлені на переоцінку доказів у справі. Таким чином обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, оскільки не є істотними для вирішення спору, фактично стосуються обставин, що вже були встановлені судом під час розгляду і прийняття рішення у справі, переоцінки тих доказів, які вже оцінювались судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. 25.09.2018 Третя особа-3 (Скаржник) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017, ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

11.30.10.2018 Заступник військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

12. 31.10.2018 Позивач-2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Мотиви рішення суду щодо позовної давності як підстави для відмови у позові спростовуються листом Позивача-2 від 15.11.2013 та розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 01.11.2013 № 721 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок для потреб Міністерства оборони України", та про ці документи не було відомо Скаржнику на час ухвалення рішення. Враховуючи, що про зазначені обставини Позивачам було відомо, то вони пропустили визначений статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) строк позовної давності без поважних причин, що є підставою для відмови у позові. В оскаржуваній ухвалі жодним чином не надано оцінки фактам пропуску Позивачами строку позовної давності і не надано доказів, які підтверджують саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом, не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). Суд апеляційної інстанції порушив принцип верховенства права, оскільки можливість застосування судами позовної давності для того й існує, щоб із спливом певного часу особа мала змогу захиститись від посягань інших осіб. Крім того викладені обставини суд апеляційної інстанції не прийняв як нововиявлені, змінивши мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції.

14. Наказ Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483, на який посилається суд першої інстанції як на акт законодавства, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, отже не набрав чинності відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 (493/92) , що підтверджується відповідним листом Міністерства юстиції України від 17.05.2018 № 19553/15020-33-18/10.1.2.

Доводи Прокурора, викладені у відзиві на касаційну скаргу

15. Тягар доказування пропуску строку позовної давності за правилами частини 1 статті 74 ГПК України покладається на особу, яка заявила про застосування позовної давності. Заявник не надав жодного доказу на підтвердження обізнаності Позивача-1 щодо відчуження земельної ділянки. Листування Позивача-2, здійснене під час процедури отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування для потреб Міністерства оборони України земельної ділянки військового містечка № 11а, що межує із спірною земельною ділянкою, в жодному разі не свідчить про обізнаність Позивачів про факт незаконного відчуження земельної ділянки площею 8,49 га.

16. Наведені Скаржником обставини не є нововиявленими і направлені на переоцінку доказів у справі.

17. Позивач-2 набув право користування земельною ділянкою площею 32,49 га правомірно і цього права щодо частини земельної ділянки площею 8,49 га у встановленому законом порядку не позбавлений.

Доводи Позивача-2, викладені у відзиві на касаційну скаргу

18. Ні під час розгляду справи, ні під час подання заяви Відповідачами не надано доказів того, що Позивачу-1 (як належному Позивачу) було відомо про передачу земельної ділянки на користь Відповідача-1, а отже й про порушення своїх законних прав.

19. Питання щодо позовної давності досліджувалось господарським судом у цій справі під час розгляду позовних вимог по суті, а обставини, наведені заявником, не є нововиявленими та направлені на переоцінку доказів у справі.

Позиція Верховного Суду

20. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається і заявою, на час розгляду справи.

21. Звертаючись з заявою про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017 у цій справі за нововиявленими обставинами, ОСОБА_4 зазначає, що в ході підготовки відзиву на позов у цивільній справі № 648/3/18 подано адвокатський запит від 19.04.2018 № 03/04, у листі-відповіді № 3347/0-18/66/13 від 27.04.2018 на який Херсонська обласна державна адміністрація надала копію розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 01.11.2013 № 721 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок для потреб Міністерства оборони України" та копію листа Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона датованого 2013 роком. У зазначеному листі Позивач-2 просить голову Херсонської обласної державної адміністрації надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування для потреб Міністерства оборони України земельної ділянки орієнтовною площею 11,8 га під військовим містечком № 11а (в/ч А1088) на території Садівської сільської ради Білозерського району. У цьому ж листі начальник Квартирно-експлуатаційної частини м. Херсона (Позивач-2) вказує на той факт, що 8,49 га землі було передано до земель запасу Садівської сільської ради у 2000 році. Тобто ще у 2013 році Позивачу-2 було відомо про передану на користь Відповідача-1 земельну ділянку із земель, що були в користуванні Міністерства оборони України. Наведені обставини спростовують висновки, покладені в основу судового рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017 щодо відсутності пропуску строку позовної давності у цій справі, оскільки посадові особи державних органів зі сторони Позивача, які приймали рішення щодо розпорядження спірними земельними ділянками, усвідомлювали свої дії і розуміли їх значення ще у 2000 році і мали можливість звернутись до суду без пропуску строку позовної давності.

22. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд прийнятого у справі рішення по суті спору за нововиявленими обставинами, послався на те, що заявлені Третьою особою-3 відомості не спростовують висновку суду щодо того, що земельна ділянка вибула із розпорядження власника поза його волею, про що власнику в особі Міністерства оборони України стало відомо в 2016 році. Змінюючи ухвалу суду першої інстанції з викладенням мотивувальної частини в редакції постанови суду, апеляційний господарський суд виходив з того, що обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не можна взагалі вважати такими обставинами, оскільки вони не є істотними для вирішення спору, крім того фактично стосуються повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судом під час розгляду і прийняття рішення у справі, переоцінки тих доказів, які вже оцінювались судом в процесі розгляду цієї справи.

23. Водночас, як видно з рішення суду, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано заяву, підставою для відмови у застосуванні позовної давності стали встановлені судом обставини про те, що про існування зазначеного рішення Відповідача-1 Позивачі дізнались лише у 2016 році після проведення прокуратурою перевірки. Як вбачається із змісту рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017, докази, на які Третя особа-3 посилається як на підставу для перегляду цього рішення за нововиявленими обставинами не досліджувались судом першої інстанції при прийнятті рішення по суті спору, про обізнаність Позивача-2 принаймні з 2013 року про те, що у 2000 році земельну ділянку передано до земель запасу Садівської сільської ради, у справі заявлено не було, тому відповідні посилання суду апеляційної інстанції не відповідають дійсності.

24. Підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування обставин на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак такі обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

25. Суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки обставинам, зазначеним Третьою особою-3 як підстави для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами. Судами не досліджувалось та не встановлено, чи містять ці обставини усі ознаки, необхідні для визнання їх нововиявленими, зокрема чи знала або могла знати Третя особа-3 про існування вказаної обставини на час розгляду спору судом по суті та надати відповідні докази суду, чи є ці обставини істотними, тобто такими, що спростовують висновок суду про обізнаність або здатність бути обізнаною особи, чиє право порушено, про порушення цього права.

26. Поряд з цим позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України.

27. Враховуючи викладене, а також те, що суд касаційної інстанції, відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України, не має повноважень щодо дослідження доказів, перевірки їх достовірності та встановлення обставин справи, прийняті у справі ухвала суду першої та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа з заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017 за нововиявленими обставинами підлягає передачі до суду першої інстанції для нового розгляду.