розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2018 (Радіонова О.О., Попоков Д.О., Чернота Л.Ф.) та рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2018 (Курило Г.Є.) у справі № 905/2319/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіПі Інжинірінг" до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення заборгованості в сумі 1 122 695,90 грн, пені в сумі 47 260,20 грн, 3% річних в сумі 5 423,34 грн, інфляційних в сумі 5 513,00 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю ДіПі "Інжинірінг" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в сумі 1 122 695,90 грн, пені в сумі 47 260,20 грн, 3% річних в сумі 5 423,34 грн, інфляційних в сумі 5 513,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору про виконання робіт з порізки та запилювання торців незавершеної продукції (сортовий і фасонний прокат), у т.ч. роботи з розмітки, маркування, пакування, зачистки поверхневих дефектів сортової та фасонної продукції ВПЦ від 17.01.2017 №035/37 в частині оплати виконаних робіт.

Короткий зміст оскаржуваного рішення, прийнятого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2018 позовні вимоги задоволено частково.

3.1. Суд стягнув з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 1 122 695,90 грн, пеню в сумі 47 260,20 грн, 3% річних в сумі 5 423,34 грн, втрати від інфляції в сумі 5 357,85 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду мотивовано тим, що Відповідачем не доведено факту протиправної поведінки та вини Позивача щодо невиконання обсягу робіт за договором підряду, що було підставою для застосування оперативно-господарської санкції.

4.1. Надані до матеріалів справи акти здачі-приймання виконаних робіт за період з 27.03.2017 по 12.10.2017, підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень щодо якості або обсягу виконаних робіт, що розцінюється як підтвердження сторонами фактів належного виконання Позивачем свого зобов'язання за договором.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2018 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Не враховано, що змінні завдання, оформлені сторонами на виконання пункту 1.4 договору, є належними доказами на підставі умов спірного договору та статей 526, 629 ЦК України, статей 73, 74, 76- 80 ГПК України, які підтверджують вину Позивача у неналежному виконання умов договору.

8. Суди в порушення статей 526, 629 ЦК України, статті 174 ГПК України дійшли помилкового висновку, що належними доказами неналежного виконання Позивачем зобов'язань і, як наслідок, нарахування штрафних санкцій по спірному договору, є виключно акти приймання-передачі виконаних робіт.

9. Суди дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог, не врахувавши та не надавши належної правової оцінки наданим Відповідачем доказам, зокрема, змінним завданням та іншим документам на підтвердження правомірності нарахування штрафу в сумі 1 491 000,00 грн у відповідності до пункту 15.1 договору, чим порушено статтю 235 ГК України, статті 526, 629 ЦК України, статтю 86 ГПК України.

10. Акти приймання-передачі виконаних робіт є неналежними доказами у справі, оскільки такі документи не передбачені договором та вони не містять відомостей про фактично переданий об'єм продукції в роботу, а тому суди безпідставно прийняли ці акти, як належні докази.

11. Суди помилково визначили, що датою акцепту рахунку є безпосередньо дата рахунку, оскільки на екземплярах рахунків Позивача акцепт відсутній, тоді, як він повинен бути виключно на екземплярах рахунків Відповідача.

Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу

12. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що надані Відповідачем копії "змінних завдань" є первинними документами та складені з істотними порушеннями вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) .

13. Суди обґрунтовано взяли до уваги рахунки, надані саме Позивачем, оскільки рахунки за виконані роботи виставлялись Позивачем, які були підписані Відповідачем без зазначення дат, а тому дата акцепту співпадає з датою рахунку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у даній справі є вимога Позивача про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 1 122 695,90 грн та штрафних санкцій, у зв'язку неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором, а саме несплатою рахунків згідно актів прийому-передачі робіт.

15. Верховний Суд, здійснивши перегляд судових рішень у справі на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку щодо обґрунтованості касаційної скарги Відповідача та порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 15.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 20.03.2017 до договору) визначено, що у разі несвоєчасного або неповного виконання Підрядником (Позивач) робіт, передбачених у відповідності до змінного завдання Замовника (Відповідач), Підрядник за вимогою Замовника зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі, передбаченому додатком №21 (порушення Підрядником строків та об'ємів робіт, зазначених у змінному завданні) до цього договору, а також відшкодувати усі спричиненні Замовнику збитки.

17. В додатку №21 до договору зазначено, що за порушення строків та об'ємів робіт, зазначених у змінному завданні сторони встановили штраф у сумі 5000,00грн за кожний випадок порушення.

18. Сторони у пункті 15.8 договору узгодили, що у разі порушення Підрядником прийнятих на себе, у відповідності до цього договору, зобов'язань (включаючи, але не обмежуючись наступним: неякісне та/або несвоєчасне виконання робіт, та/або виконання робіт з порушенням діючих норм та правил, у зв'язку з чим завершення робіт у строк та/або згідно з завданням Замовника стає явно неможливим), Замовник вправі застосувати до Підрядника одну з чи одночасно усі (на власний розсуд) оперативно-господарські санкції, зокрема, зменшити суму грошових коштів, що підлягають перерахуванню Підряднику, на суму неустойки та/або штрафів, які підлягають стягненню з Підрядника згідно умов цього договору. Вказані оперативно-господарські санкції застосовуються Замовником шляхом направлення Підряднику відповідного повідомлення на адресу Підрядника, що зазначений в цьому договорі.

19. Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором та наявність заборгованості в сумі 1 122 695,90 грн, яка є залишковою частини оплати за виконані Позивачем роботи по договору.

20. В свою чергу, суди також встановили, що Відповідачем, з посиланням на порушення Позивачем пункту 1.4 договору, що виражається в невиконанні останнім обсягу робіт, який зазначений у відповідному змінному завданні за період з 22.04.2017 по 07.08.2017, нараховано Позивачу штраф у відповідності до пункту 15.1, додатку № 21 до договору на загальну суму 1 491 000,00 грн, про що направлено Позивачу відповідне повідомлення і оскільки сума штрафу, яка була нарахована Відповідачем перевищує суму основного його боргу перед Позивачем, Відповідач вважає відсутньою його заборгованість перед Позивачем по оплаті за виконані Позивачем роботи по договору.

21. Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Частинами 1, 2, 3 статті 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

22. Виходячи з аналізу положень статті 237 ГК України особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.

23. Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанова від 20.08.2018 у справі №905/2464/17).

24. Отже, враховуючи наведені норми права, застосування оперативно-господарських санкцій є правом сторони і таке право надано незалежно від вини іншої сторони, яка, в разі незгоди, не обмежена правом на оскарження таких санкцій в судовому порядку.

25. Здійснюючи розгляд справи, судами попередніх інстанцій зазначеного не враховано та помилково, без з'ясування обставин оскарження в судовому порядку Позивачем нарахованих йому Відповідачем вказаних вище штрафних санкцій та, відповідно, наслідків цього оскарження, зроблено висновок про недоведеність під час розгляду заявлених Позивачем позовних вимог в межах даного позову протиправної поведінки та вини Позивача щодо невиконання обсягу робіт, який зазначений в змінних завданнях, внаслідок чого суди дійшли передчасного висновку про відсутність у Відповідача права на нарахування штрафу Позивачу у відповідності до пункту 15.1, додатку №21 до договору, пункту 15.8 договору.

26. Доводи Позивача, викладені в пункті 12 постанови відхиляються, оскільки Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) визначає правові засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, тоді як "змінні завдання" помилково віднесені Позивачем до первинних документів бухгалтерського обліку.

27. Посилання Позивача, викладені в пункті 13 постанови, та доводи Відповідача, зазначені в пункті 11 постанови, є передчасними з огляду на обставини, які судам попередніх інстанцій слід встановити та дослідити в межах розгляду цієї справи та про які вказано в даній постанові суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. В силу приписів пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

29. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтями 300, 310 ГПК України, постанова апеляційної інстанції та рішення господарського суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

30. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно і об'єктивно дослідити наявні у справі докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.