у серпні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "ЕСУ", в якій просив згідно з договором застави №18315Z1 від 15.09.2015, укладеним між позивачем, відповідачем та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", звернути стягнення на цінні папери - акції прості іменні ПАТ "Укртелеком" в кількості 17 376 189 488 штук, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 грн, форма існування цінних паперів - бездокументарна, код ISIN цінних паперів UA4000137244, що становить 92,7906% статутного капіталу ПАТ "Укртелеком", які належать на праві власності ТОВ "ЕСУ", визначивши спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів в порядку виконавчого провадження за початковою ціною, яка буде встановлена судовим експертом в результаті проведення судової експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з невиконанням ПАТ "Укртелеком" зобов'язань перед позивачем з оплати облігацій та накопиченого відсоткового доходу за 16-й відсотковий період (за період з 18.01.2017 по 14.03.2017 включно) за договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 № 6026-ДД/2015, позивач нарахував ПАТ "Укртелеком" станом на 18.05.2017 заборгованість в сумі 1 099 696 741,64 грн, яка складається з: 1) фінансової дебіторської заборгованості (заборгованість за номінальною вартістю облігацій в сумі 1 000 000 000 грн та накопичений відсотковий дохід в сумі 36 820 000 грн) - 1 036 820 000 грн; 2) загальної суми пені - 48 175 622,47 грн; 3) загальної суми 3% річних - 5 368 739,18 грн; 4) загальної суми втрат позивача від інфляції - 9 331 380 грн. З метою погашення заборгованості ПАТ "Укртелеком" позивач звернувся з цим позовом до ТОВ "ЕСУ" як заставодавця за договором застави №18315Z1 від 15.09.2015р з вимогою звернути стягнення на цінні папери за цим договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до умов договору застави та вимог чинного законодавства позивач як заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави лише за погодженням із Фондом державного майна України у період дії зобов'язань за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації. Крім того, звернення стягнення на цінні папери за договором застави заставодержателями не може бути здійснене у зв'язку з розірванням в судовому порядку контракту через невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом, у зв'язку з чим предмет застави підлягає поверненню у державну власність, на підставі п.5.3 договору застави, розділу VI Порядку №606 від 03.05.2012.

25.06.2018 позивач звернувся з касаційною скаргою на вказані судові рішення, в якій просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга повторює доводи апеляційної скарги позивача та обгрунтована тим, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та безпідставними, винесеними судами при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а саме Порядку надання згоди державними органами приватизації на подальше відчуження або передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012. № 606, ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 27, 28 Закону України "Про заставу", ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Позивач зазначає, що Фонд державного майна України у своєму листі №10-33-13689 від 14.07.2017р. вказав, що у нього відсутні підстави для надання попереднього погодження на звернення стягнення на пакет акцій ПАТ "Укртелеком", обтяжений зобов'язаннями за контрактом, оскільки, незважаючи на п.2.1 договору застави, законодавча необхідність в попередньому погодженні на звернення стягнення в розумінні п.1.4 Порядку відсутня. Тобто, надання вказаного погодження є необхідним лише у випадках відчуження майна на підставі відповідного договору купівлі-продажу, а не звернення на нього стягнення в судовому порядку.

Факт набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2017р. у справі №910/7708/17 законної сили не тягне за собою припинення застави або права застави на акції, оскільки припинення права застави врегульовано положеннями ст. 593 Цивільного кодексу України та ст. 28 Закону України "Про заставу", які не містять такої підстави припинення права застави, як перехід права застави у власність іншої особи. Відтак, п.5.3 договору застави та розділ VI Порядку суперечать положенням ст. 593 Цивільного кодексу України та ст. 28 Закону України "Про заставу", а тому суд не вправі при вирішенні даного спору посилатись на п.5.3 договору застави та розділ VI Порядку.

Крім того, згідно з ст. 27 Закону України "Про заставу", ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" при переході предмета застави у власність іншої особи з будь-яких законних підстав, застава зберігає силу.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на обгрунтованість висновків господарських судів про неможливість звернення стягнення на пакет акцій "Укртелеком" без надання Фондом державного майна України попереднього погодження, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відзив Фонду державного майна України на касаційну скаргу поданий після закінчення процесуального строку, наданого судом для його подання, без клопотання про його продовження, а тому відповідно до ст. 118 ГПК України залишений судом без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами, 25.04.2013 між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "ЕСУ" укладено договору купівлі-продажу цінних паперів №2807-ДД/2013, відповідно до умов якого позивач придбав у відповідача такі цінні папери: 1) вид, тип, форма випуску ЦП: облігації іменні відсоткові звичайні (незабезпечені); 2) повне найменування емітента ЦП: товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"; 3) форма існування ЦП: бездокументарна; 4) код за ЄДРПОУ емітента: 33940565; 5) серія: "С"; 6) міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN): UА4000163901; 7) номінальна вартість одного ЦП: 1000 грн; 8) кількість ЦП: 2000000 (два мільйони) штук.

15.09.2015 між ПАТ "Укртелеком" та ПАТ "Державний ощадний банк України" укладено договір №6026-ДД/2015, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність ПАТ "Укртелеком", а останнє зобов'язалося прийняти та оплатити такі цінні папери: 1) вид, тип, форма випуску ЦП: облігації іменні відсоткові звичайні (незабезпечені); 2) повне найменування емітента ЦП: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"; 3) форма існування ЦП: бездокументарна; 4) код за ЄДРПОУ емітента: 33940565; 5) серія: "С"; 6) міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN): UА4000163901; 7) номінальна вартість одного ЦП: 1000 грн; 8) кількість ЦП: 1000000 (один мільйон) штук; 9) загальна вартість ЦП (сума): визначається відповідно до п.2.1 договору; 10) ринок, місце виконання договору: вторинний, поза фондовою біржею (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору загальна вартість цінних паперів за цим договором визначається множенням кількості цінних паперів, що визначені в п.1.1 цього договору, та ціни одного цінного паперу. Ціна одного цінного паперу складається з його номінальної вартості, зазначеної п.1.1 цього договору, та накопиченого відсоткового доходу на номінальну вартість одного цінного паперу станом на день оплати цінного паперу, розрахованого з точністю до однієї копійки відповідно до проспекту емісії облігацій ТОВ "ЕСУ", зареєстрованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 12.04.2013 із змінами, зареєстрованими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 28.04.2015 (далі - проспект емісії).

Згідно з п.2.2 договору позивач зобов'язаний забезпечити надання розпоряджень про переказ ЦП, що зазначені у п.1.1 цього договору, на рахунок ПАТ "Укртелеком" №300517-UA40003446 у депозитарній установі ПАТ "ПУМБ" (код МДО 300517) у депозитарній системі ПАТ "НДУ" не пізніше 14-00 за київським часом 15.03.2017 за умовами наявності технічної можливості проведення облікової операції позивачем.

Відповідно до п.2.3 договору передбачено зобов'язання ПАТ "Укртелеком" придбати не пізніше 15.03.2017 у позивача облігації відповідача серії С шляхом надання розпоряджень про зарахування цінних паперів па користь ПАТ "Укртелеком" у депозитарній установі ПАТ "ПУМБ".

15.09.2015 з метою забезпечення виконання зобов'язань ПАТ "Укртелеком" за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених ним відповідно з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та з ПАТ "Державний ощадний банк України", між ними укладено тристоронній договір застави №18315Z1, предметом застави за яким є таке майно (далі - предмет застави): 1) назва емітента цінних паперів: публічне акціонерне товариство "Укртелеком"; 2) код за ЄДРПОУ емітента цінних паперів: 21560766; 3) вид цінних паперів: акції прості іменні; 4) форма існування цінних паперів: без документарна; 5) код ISIN цінних паперів: UA4000137244; 6) кількість цінних паперів, шт.: 17376189488 штук; 7) номінальна вартість одного цінного паперу, грн: 0,25 грн; 8) номінальна вартість цінних паперів, грн: 4344047372,00 грн; 9) частка у статутному капіталі емітента цінних паперів: 92,7906%.

Вказані вище цінні папери - предмет застави за цим договором, є пакетом акцій, розмір якого дорівнює розміру пакету акцій (частка у статутному капіталі ПАТ "Укртелеком" складає 92,7906%), проданого при приватизації Фондом державного майна України" відповідачу за договором №КПП-582 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Укртелеком" за конкурсом (далі - контракт), укладеним 11.03.2011 між Фондом державного майна України та ТОВ "ЕСУ", посвідченим 11.03.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васківською В.С. за реєстровим №340.

Згідно з п.1.1.2 договору заставою за цим договором забезпечуються вимоги позивача, що випливають з договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 щодо: 1) здійснення ПАТ "Укртелеком" 15.03.2017 оплати облігацій, визначених у договорі купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, у загальній кількості 1000000 (один мільйон) штук на загальну суму, що складається з номінальної вартості у розмірі 1 000 000 000,00 (один мільярд гривень 00 коп.) гривень та з накопиченого відсоткового доходу за облігаціями, розрахованого відповідно до проспекту емісії, починаючи з дати початку відсоткового періоду облігацій, у якому ПАТ "Укртелеком" сплачується вартість облігацій, і до відповідної дати здійснення їх оплати, без ПДВ; 2) відшкодування ПАТ "Укртелеком" збитків, завданих прострочкою виконання, а також сплати останнім трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання та сплати ним штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) відповідно до умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015.

Відповідно до п.2.1 договору позивач та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" мають право звернути стягнення на предмет застави згідно з чинним законодавством України за попереднім погодженням між позивачем, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та органом приватизації (в разі необхідності).

Згідно з п.2.1.3 договору за рахунок предмету застави позивач та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" мають право задовольнити вимоги, зазначені у цьому договорі та договорах купівлі-продажу, в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, інші платежі, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання, штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню), необхідні витрати на утримання предмета застави, здійснення його оцінки, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, витрати, що будуть понесені позивачем, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" при зверненні стягнення на предмет застави, його реалізації.

Відповідно до п.2.2.4 договору позивач та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" домовились, що не пізніше наступного робочого дня з дати набрання чинності цим договором ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зобов'язується здійснити реєстрацію обтяження предмета застави заставою в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна одного запису про обтяження предмета застави від свого імені та позивача із заповненням розділу "Відомості про обтяжувача" заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна шляхом зазначення відповідної інформації про обох заставодержателів.

Згідно з п.5.1 договору у разі реалізації позивачем, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" свого права на звернення стягнення на пакет акцій ПАТ "Укртелеком" до моменту виконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом, пов'язане з цим відчуження пакету акцій останнього повинно здійснюватися лише за погодженням з органом приватизації (у період дії зобов'язань за контрактом).

Відповідно до п.5.2 договору звернення стягнення на предмет застави та реалізація предмета застави здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України, за попереднім погодженням між позивачем, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з пропорційним розподілом між ними необхідних витрат. У разі недосягнення згоди між позивачем, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" щодо умов, порядку та строків вжиття заходів зі звернення стягнення на предмет застави та реалізації предмета застави, кожен із заставодержателів має право самостійно здійснювати заходи щодо звернення стягнення на предмет застави та реалізації предмета застави з метою задоволення своїх вимог. При цьому кожен із заставодержателів направляє іншому заставодержателю письмове повідомлення про початок та способи самостійного здійснення заходів щодо звернення стягнення на предмет застави.

18.09.2015 на виконання п.2.2.4 договору застави ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від свого імені та від імені позивача здійснило реєстрацію обтяження предмета застави заставою в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом внесення одного запису про обтяження предмета застави заставодержателями з однаковим пріоритетом, розмір вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" як обтяжувача складається з номінальної вартості облігацій ТОВ "ЕСУ" серії С у кількості 1 млн штук загальною номінальною вартістю 1 млрд грн та накопичений відсотковий дохід, який буде розрахований на дату оплати облігацій, при цьому пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів відсутні.

13.03.2017 відповідно до п.2.2 договору купівлі-продажу позивачем надано розпорядження про переказ облігацій відповідача серії С у кількості 1 млн. штук загальною номінальною вартістю 1 млрд. грн на рахунок ПАТ "Укртелеком" у депозитарній установі ПАТ "ПУМБ", а також листами від 13.03.2017 №15/2-283/5130/2017-00/вих та від 15.03.2017 №15/2-292/5387/2017-00/вих повідомлено ПАТ "Укртелеком" про надання позивачем такого розпорядження та про необхідність надання зустрічного розпорядження і здійснення оплати за поставлені облігації шляхом переказу коштів на рахунок позивача.

15.05.2017 з метою узгодження з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" умов, порядку та строків вжиття заходів зі звернення стягнення на предмет застави та реалізації предмета застави, на виконання п.5.2 договору застави, позивач направив до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відповідне повідомлення.

22.05.2017 листом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" повідомило Позивача, що ним опрацьовуються можливі заходи захисту власних прав та інтересів.

14.08.2017 на виконання положень п.5.2 договору застави позивач направив ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" письмове повідомлення про початок та способи самостійного здійснення заходів щодо забезпечення стягнення та початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження - акції прості іменні ПАТ "Укртелеком" (ЄДРПОУ 21560766) в кількості 17 376 189 488 штук, номінальна вартість одного цінного паперу: 0,25 грн, форма існування цінних паперів: без документарна, код ISIN цінних паперів: UA4000137244, що становить 92,7906% статутного капіталу ПАТ "Укртелеком", шляхом звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Укртелеком" за договором, встановивши спосіб звернення стягнення - проведення прилюдних торгів в процедурі виконавчого провадження за ціною, яка буде встановлена судовим експертом в результаті проведення судової експертизи.

16.03.2017 у зв'язку з ухиленням кредитора (ПАТ "Укртелеком") від прийняття виконання позивачем зобов'язання за договором купівлі-продажу, що проявилося в ненаданні останнім зустрічного розпорядження про зарахування цінних паперів на свій рахунок в депозитарній установі ПАТ "ПУМБ", що були переказані позивачем 13.03.2017 згідно з відповідним розпорядженням, з метою виконання позивачем зобов'язання за договором щодо передачі у власність ПАТ "Укртелеком" цінних паперів, позивач здійснив внесення облігацій відповідача серії С у депозит нотаріуса шляхом зарахування прав на цінні папери кредитора - на рахунок ПАТ "Укртелеком" у цінних паперах, відкритий на ім'я приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лосева В.В. Інформація щодо внесення облігацій відповідача серії С у депозит нотаріуса була повідомлена ПАТ "Укртелеком" листом від 16.03.2017 №55/3- 05/56/5508/2017-00/вих.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна норма міститься у ст. 19 Закону України "Про заставу".

Згідно з ч.1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень, зокрема, належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України (435-15) , що виникає на підставі договору.

Згідно з ч.2 ст.22 вказаного Закону за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Оскільки, на кінець операційного дня 15.03.2017 ПАТ "Укртелеком" в порушення положень п.2.3 договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015р. №6026-ДД/2015 не надало відповідне зустрічне розпорядження про зарахування облігацій відповідача серії С на власний рахунок та в порушення положень п.2.4 договору не здійснило оплату загальної вартості облігацій в сумі 1 036 820 000,00 грн, з метою погашення заборгованості ПАТ "Укртелеком" в розмірі 1 099 696 741,64 грн, позивач звернувся з цим позовом до відповідача, як заставодавця за договором застави від 15.09.2015р. №18315Z1, з вимогою звернути стягнення на цінні папери за договором застави (предмет застави), визначивши спосіб реалізації предмету забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів в порядку виконавчого провадження за початковою ціною, яка буде встановлена судовим експертом в результаті проведення судової експертизи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пакет акцій ПАТ "Укртелеком" в кількості 17 376 189 488 штук простих іменних акцій, що становить 92,791% її статутного капіталу та є предметом застави, було придбано ТОВ "ЕСУ" у Фонду державного майна України за договором №КПП-582 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Укртелеком" за конкурсом (далі - контракт), укладеним 11.03.2011, в зв'язку з чим з цієї дати пакет акцій перебуває під контролем Фонду державного майна України і підпадає під особливий режим правового регулювання Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , відповідних підзаконних нормативно-правових актів та договору №КПП-582 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Укртелеком" за конкурсом від 11.03.2011 (контракт), що також відображено в договорі застави.

Відповідно до ч.8 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" забороняється подальше відчуження окремих частин пакета акцій до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а також подальше відчуження приватизованого об'єкта без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами конкурсу, аукціону, викупу.

Згідно з абз.19 ч.2. ст.27 вказаного Закону відчуження акцій, обтяжених передбаченими цим Законом приватизаційними зобов'язаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням. Порядок надання згоди державними органами приватизації встановлюється Фондом державного майна України.

Відповідно до Розділу VI (Особливості погодження застави (іпотеки) об'єкта) Порядку надання згоди державними органами приватизації на подальше відчуження або передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012р. №606 (z0807-12) , передбачено, що договір застави (іпотеки) повинен передбачати, що: 1) у разі реалізації заставоутримувачем (іпотекоутримувачем) свого права на звернення стягнення на заставлений об'єкт у випадку невиконання власником своїх зобов'язань за договором застави (іпотеки) пов'язане з цим відчуження об'єкта застави (іпотеки) повинно здійснюватися лише за погодженням з органом приватизації; 2) у разі розірвання у судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням власником своїх зобов'язань за цим об'єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність за рішенням суду, господарського суду. У цьому випадку звернення стягнення на об'єкт приватизації за невиконання власником зобов'язань за договором застави (іпотеки) заставоутримувачем (іпотекоутримувачем) здійснене бути не може.

Відповідно вищевказаних норм законодавства п.2.1 договору застави передбачено, що позивач та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" як заставодержателі мають право звернути стягнення на предмет застави згідно з чинним законодавством України за попереднім погодженням між заставодержателями та органом приватизації (в разі необхідності). Згідно з п.5.1 договору застави у разі реалізації заставодержателями свого права на звернення стягнення на пакет акцій ПАТ "Укртелеком" до моменту виконання ТОВ "ЕСУ" своїх зобов'язань за контрактом, пов'язане з цим відчуження пакету акцій ПАТ "Укртелеком" повинно здійснюватися лише за погодженням з органом приватизації (у період дії зобов'язань за контрактом), тобто з Фондом державного майна України.

Докази такого погодження в матеріалах справи відсутні.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що таке погодження є необхідним лише у випадках відчуження майна на підставі відповідного договору купівлі-продажу, а не звернення на нього стягнення в судовому порядку, з огляду на таке.

Аналіз ст. ст. 546, 572, 576- 578 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 6 Закону України "Про заставу" дає підстави для висновку, що суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Тобто, право застави - це право на чуже майно, внаслідок установлення якого власник може бути примусово позбавлений права на своє заставлене майно.

Отже, застава - один із способів забезпечення зобов'язання, особливістю якого є передача майна: заставодавець передає майно у заставу заставодержателю. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і майновий поручитель - власник певного майна, який має право на його відчуження.

Таким чином, зміст наведених норм свідчить про те, що передача майна у заставу є відчуженням, а тому на ці правовідносини розповсюджуються вказані вище норми Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та Порядку надання згоди державними органами приватизації на подальше відчуження або передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою, щодо можливості здійснення стягнення на предмет застави лише за погодженням з органом приватизації, незалежно від змісту листа Фонду державного майна України №10-33-13689 від 14.07.2017р, надісланого позивачеві.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а доводи касаційної скарги висновків господарських судів, зроблених внаслідок всебічного, повного, об'єктивного, безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, не спростовують.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди попередніх інстанцій як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі № 910/14130/17 - без змін.