1. ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 про вилучення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу та зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень на умовах наведених у позовній заяві.

2. Позивачем також подано заяву про зміну (доповнення) предмета позову б/н від 06.02.2018, відповідно до якої позивач просив вважати п.2.1. договору купівлі-продажу, що зазначений в ч.2 резолютивної частини позовної заяви викладеним в такій редакції: " 2.1. Покупець зобов'язаний заплатити продавцеві 166 900,00 грн за придбаний об'єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору" .

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2018 уданій справі позовні вимоги задоволено повністю.

4. Не погодившись із прийнятим рішенням суду, Львівською міською радою; Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСББ "Личаків-5" подано апеляційні скарги, в яких апелянти просили оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 апеляційні скарги задоволено частково, рішення суду першої інстанції від 14.05.2018 у цій справі скасовано в частині зобов'язання Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень, на умовах запропонованих позивачем і в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень, відмовлено, в решті судове рішення залишено без змін.

6. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

6.1 25.03.2016 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ОСОБА_6 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № Л-10025-16 (надалі - Договір), що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 24,9 кв.м., з індексами приміщень 48-1, 48-2, 48-3 відповідно до даних технічного паспорта Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 24.12.2014 року, інвентарний № 790 (а.с. 26-28, т.1).

6.2 Згідно п. 4.1. Договору термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 25.03.2016 до 24.03.2019.

6.3 23.11.2016 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ОСОБА_6 укладено угоду № Л-100025-16 (д-16) про внесення змін до договору оренди № Л-10025 -16 від 25.03.2016. Розділ 1 Договору :Предмет договору" викладено у новій редакції, зокрема: "Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться на балансі ЛКП "Агенція ресурсів Львівської міської ради", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 25,5 кв.м., з індексами приміщень півпідвалу 48-1, 48-2, 48-3 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 04.05.2016, інвентарний № 790. Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом Управління комунальної власності від 21.07.2016 №2020/е, станом на 31 травня 2016 року становить 133 727,00 грн без ПДВ" (а.с. 28, т.1).

6.4 22.02.2017 позивач звернувся до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради із заявою про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу (а.с. 31, т.1).

6.5 20.07.2017 9 сесією 7-го скликання Львівської міської ради прийнята ухвала "Про внесення змін до ухвали міської ради від 12.07.2012 № 1661 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014". До переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу включено об'єкт нерухомого майна приміщення напівпідвалу (п.19), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 25,5 кв.м. (а.с. 32, т.1).

6.6 11.08.2017 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради листом № 2302-4150 повідомило позивача, що питання приватизації майна вирішено позитивно, запропоновано на виконання ухвали Львівської міської ради "Про внесення змін до ухвали міської ради від 12.07.2012 № 1661 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014" укласти договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості та завершити процедуру приватизації орієнтовно до 31.10.2017 (а.с. 33, т. 1).

6.7 27.09.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Термін ЛТД" (суб'єктом оціночної діяльності) на замовлення Управління комунальної власності було складено звіт для визначення ринкової вартості приміщення для приватизації способом викупу нежитлових приміщень півпідвалу (позначені в технічній документації під індексами 48-1,48-2 та 48-3) загальною площею 25,5 м. кв за адресою АДРЕСА_1.

6.8 Згідно Висновку оцінювачів про вартість майна ринкова вартість приміщення становить 166 900,00 грн (без ПДВ) і 200 280,00 грн з ПДВ. Даний Висновок не затверджений виконкомом міської ради (а.с. 39, т.1).

6.9 Ухвалою Львівської міської ради № 2461 від 05.10.2017 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2284", розглянувши звернення ОСББ "Личаків-5", зареєстровані у Львівській міській раді 22.09.2017 за №№ 2-24727-2302, 2-24730-001, враховуючи витяг з протоколу № 65 засідання постійної комісії з питань комунальної власності від 12.09.2017, керуючись Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , ";Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , міська рада ухвалила: внести зміни у додаток до ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2284 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 12.07.2012 № 1661 "Про затвердження Програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014 роки", вилучивши пункт 19 (а.с. 34, т.1).

6.10 19.10.2017 листом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 2302-вих-6019 ТзОВ "Термін ЛТД" повідомлено про те, що ухвалою сесії Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 прийнято рішення про вилучення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу АДРЕСА_1 (напівпідвал 25,50 кв.м.), повернуто без розгляду звіт про оцінку майна нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 та договір від 22.09.2017 №631-П "Про проведення незалежної оцінки об'єкта приватизації шляхом викупу", укладений між Управлінням комунальної власності, ТзОВ "Термін ЛТД" та громадянином ОСОБА_6, який управління просило вважати анульованим (а.с. 140, т.1).

6.11 08.11.2017 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради листом № 2302-вих-6456 повернуло позивачу документи на приватизацію, оскільки ухвалою сесії Львівської міської ради від 05.10.2017 року № 2461 прийнято рішення про вилучення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу (п. 19 додатку до ухвали № 2284 від 20.07.2017) адресу АДРЕСА_1 (напівпідвал 25,50 кв.м.) (а.с. 35, т.1).

6.12 13.12.2017 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради листом № 2302-7060 відмовлено позивачу в укладенні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення напівпідвалу, з підстав вилучення такого, з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу (а.с. 36, т.1).

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 28.09.2018 ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою б/н від 27.09.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 у справі № 914/111/18 в частині позовної вимоги про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/111/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.10.2018.

9. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 914/111/18 за касаційною скаргою ОСОБА_6 б/н від 27.09.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 в частині позовної вимоги про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу; призначено скаргу до розгляду на 31.10.2018 об 11 год. 15 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

10. Не погодившись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_6 подано касаційну скаргу на постанову апеляційного суду від 13.09.2018, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду в частині позовної вимоги про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу, а рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу залишити без змін.

11. Зазначену касаційну скаргу мотивовано наступним.

11.1 Постанова суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання укласти договір не узгоджується з вимогами норм матеріального права, а саме: статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 4, 7, 8, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

11.2 У відповідача 2 виник обов'язок укласти з позивачем спірний договір, навіть незважаючи на наявність незаконної ухвали Львівської міської ради від 05.10.2017, а в позивача виникло право вимагати укладення такого договору на умовах встановлених законом, тому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на надмірному формалізмі.

11.3 Оскарження третьою особою та відповідачем 1 судового рішення в частині зобов'язання відповідача 2 вчинити певні дії, не призвело до поновлення чи захисту будь - яких прав цих осіб оскільки позовна вимога їх не стосувалась, а тому суд помилково задовольнив апеляційні скарги Львівської міської ради та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Личаків-5".

12. Представник скаржника в судовому засіданні 31.10.2018 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. ОСББ "Личаків-5" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу скаржника залишити без задоволення.

14. Представник ОСББ "Личаків-5" в судовому засіданні 31.10.2018 проти касаційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Відповідачем за позовною вимогою про зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 25,5 кв.м., з індексами 48-1, 48-2,48-3 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 04.05.2016, інвентарний №790, на виконання ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 "Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2017 № 1661 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м.Львова на 2012-2014" на умовах запропонованих позивачем є Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

19. Згідно Положення про управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.12.2016 № 1125 (надалі - Положення), Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів", утвореним відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та є юридичною особою.

20. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що до компетенції управління належать, зокрема, такі повноваження: виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності м. Львова; організація та забезпечення проведення приватизації (продажу) майна, яке належить до комунальної власності м. Львова (пп. 4.1.14, 4.1.21. п. 4.1 Положення).

21. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 №2171-XII (надалі - Закон №2171-XII (2171-12) (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

22. Згідно статті 4 Закону №2171-XII (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами.

23. Відповідно до статті 7 Закону №2171-XII (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами переліків об'єктів, що підлягають приватизації певним способом.

24. Згідно статті 8 Закону №2171-XII (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту; замовляють проведення робіт із землеустрою. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, крім об'єктів, набуття права власності на які пов'язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

25. Відповідно до статті 9 Закону №2171-XII (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

24. Згідно статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-III (надалі - Закон №2658-III (2658-14) ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

25. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим (стаття 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-III).

26. Згідно пункту 20 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891 (1891-2003-п) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1033 (1033-2015-п) ) (надалі - Методика, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) прийняття, погодження або затвердження оцінки майна органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування) у випадках, визначених законодавством, без залучення суб'єктів господарювання здійснюється за результатами рецензування звіту про оцінку (акта оцінки) майна, що проводиться згідно із статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами оцінки, не більше одного місяця з дати отримання зазначених документів з оцінки. Обов'язковою умовою для прийняття, погодження або затвердження висновку про вартість (акта оцінки) майна є наявність позитивного загального висновку рецензента, що міститься в рецензії на відповідний звіт про оцінку (акт оцінки), складеній рецензентом відповідно до вимог законодавства.

27. Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на зазначені документи. Погодження висновку про вартість майна або акта оцінки майна оформляється листом за підписом керівника органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) або іншої уповноваженої ним особи. У листі зазначається, зокрема, така інформація: назва об'єкта оцінки та його місцезнаходження (адреса), дата оцінки, вартість, визначена у звіті про оцінку майна або акті оцінки майна, код суб'єкта оціночної діяльності, що провів оцінку, згідно з ЄДРПОУ і його найменування. Невід'ємним додатком до службового листа є рецензія на зазначений звіт про оцінку майна або акт оцінки майна (пункт 21 Методики, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

28. Акт оцінки або висновок про вартість комунального майна, складений з метою його приватизації або визначення розміру статутного капіталу, затверджуються керівником органу місцевого самоврядування - суб'єкта управління таким майном або уповноваженою ним особою. У разі делегування органами місцевого самоврядування власних повноважень стосовно приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, органам приватизації усі роботи, пов'язані з процедурою його оцінки, визначеною цією Методикою, у тому числі роботи підготовчого етапу, забезпечення аудиту даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, конкурсний відбір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, укладення з ним договору на проведення оцінки майна, рецензування акта оцінки або звіту про оцінку майна і затвердження акта оцінки майна або висновку про вартість майна, здійснюються такими органами приватизації (пункт 23 Методики, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

29. Як встановлено судом апеляційної інстанції у пункті 2.1. запропонованої позивачем редакції договору купівлі-продажу (згідно заяви про зміну (доповнення) предмета позову б/н від 06.02.2018р.) вказано ціну продажу 166 900 грн., згідно звіту та висновку про вартість майна складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Термін ЛТД" на замовлення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, відповідно до якого ринкова вартість приміщення становить 166 900,00 грн (без ПДВ) і 200 280,00 грн з ПДВ.

30. Також, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

30.1 27.09.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю " Термін ЛТД" (суб'єктом оціночної діяльності) складено звіт для визначення ринкової вартості приміщення для приватизації способом викупу нежитлових приміщень півпідвалу (позначені в технічній документації під індексами 48-1,48-2 та 48-3) загальною площею 25,5 м. кв за адресою АДРЕСА_1.

30.2 19.10.2017 листом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 2302-вих-6019 ТзОВ "Термін ЛТД" повідомлено про те, що ухвалою сесії Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 прийнято рішення про вилучення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу АДРЕСА_1 (напівпідвал 25,50 кв.м.), повернуто без розгляду звіт про оцінку майна нежитлових приміщень на м. АДРЕСА_1 та договір від 22.09.2017 №631-П "Про проведення незалежної оцінки об'єкта приватизації шляхом викупу", укладений між управлінням комунальної власності, ТзОВ "Термін ЛТД" та громадянином ОСОБА_6, який управління просило вважати анульованим (а.с. 140, т.1).

30.3 08.11.2017 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради листом № 2302-вих-6456 повернуло позивачу документи на приватизацію, оскільки ухвалою сесії Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 прийнято рішення про вилучення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу (п. 19 додатку до ухвали № 2284 від 20.07.2017) адресу АДРЕСА_1 (напівпідвал 25,50 кв.м.) (а.с. 35, т.1).

30.4 Таким чином звіт про оцінку майна нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 був повернутий саме у зв'язку з прийняттям Львівською міською радою оскаржуваної ухвали від 05.10.2017 № 2461, не було здійснено рецензування такого звіту та його затвердження (погодження), згідно вищенаведених вимог Закону №2658-III (2658-14) та Методики.

31. З огляду на встановлені судами обставини та наведені норми матеріального права суд апеляційної інстанції стосовно цієї позовної вимоги правомірно дійшов висновку про те, що відсутність рішення власника комунального майна про його продаж тягне за собою неможливість здійснення продажу його. В силу наведених норм матеріального права для Управління комунального майна як органу приватизації є обов'язком укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

32. Згідно абзацу 3 частини 5 статті 7 Закону №2171-XII (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: відсутні необхідні документи, що подаються разом з пропозиціями стосовно включення об'єкта до переліку; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

33. Тобто, судом апеляційної інстанції вірно зазначено про те, що виступаючи у договірних відносинах купівлі-продажу об'єкту приватизації, орган приватизації (в даному випадку Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) не є вільним в укладенні договору, оскільки він має обов'язок оформити договірні відносини з позивачем. Як орган приватизації Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради не може самостійно визначати об'єкт продажу, спосіб продажу і не має права вибору контрагента майбутнього договору купівлі-продажу. За наявності рішення власника про виключення об'єкта з переліку майна, що підлягає приватизації способом викупу, 13.12.2017 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради не мало підстав для укладення договору купівлі-продажу.

34. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

35. Таким чином, між сторонами у справі на підставі ухвали Львівської міської ради, якою було включено орендований позивачем об'єкт нерухомості, виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів особи, тобто у даному випадку право позивача на приватизацію об'єкта нерухомості. Відповідач не наділений правом змінювати або скасовувати свої рішення про включення об'єктів комунального майна до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.

36. Враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 про вилучення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу (п.19 додатку до ухвали № 2284 від 20.07.2017) адресу АДРЕСА_1 (напівпідвал 25,50 кв.м.), а тому чинною є ухвала Львівської міської ради від 20.07.2017 "Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2017 № 1661 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м.Львова на 2012-2014", якою об'єкт оренди включений у Перелік об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу в Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради є обов'язок щодо виконання відповідної ухвали Львівської міської ради та укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації згідно чинного на час прийняття постанови суду Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII (2269-19) .

37. Тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про передчасність заявлення позову в цій частині.

38. Враховуючи все вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, часткове скасування рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2018 у цій справі в частині зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 25,5 кв.м., з індексами 48-1, 48-2,48-3 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 04.05.2016, інвентарний №790, на виконання ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 року "Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2017 року № 1661 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м.Львова на 2012-2014" на умовах запропонованих позивачем і в цій частині прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 25,5 кв.м. слід відмовити.

39. Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника (пункти 11.1, 11.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

40. Доводи скаржника (пункт 11.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

40.1 Згідно статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

40.2 Згідно частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

40.3 Скаржник зазначає, що оскарження третьою особою та відповідачем 1 судового рішення в частині зобов'язання відповідача 2 вчинити певні дії, не призвело до поновлення чи захисту будь - яких прав цих осіб оскільки позовна вимога їх не стосувалась, а тому суд помилково задовольнив апеляційні скарги Львівської міської ради та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Личаків-5".

40.4 Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, апелянтами було оскаржено рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в повному обсязі а не в конкретній частині.

41. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

42. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

43. У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанцій.

44. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

46. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

47. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.