1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомпелекс "Зелена долина" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логос Консалтинг" про стягнення 480 000,00 грн грошових коштів, перерахованих на підставі Договору про надання комплексу консультаційних та юридичних послуг № НПК-285 від 06.11.2015.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов зазначеного договору не виконав взяті на себе обов'язки щодо надання послуг в порядку, як це передбачено п.1.1 Договору, з огляду на що позивач керуючись п.5.4 Договору просив повернути суму здійсненого платежу в розмірі 480 000,00 грн.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 06 листопада 2015 року між ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" (замовник) та ТОВ "Логос Консалтинг" (виконавець) було укладено Договір №НПК-258 про надання комплексу консультаційних та юридичних послуг (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов'язання надати позивачу комплекс консультаційних послуг щодо врегулювання заборгованості позивача перед ПАТ "Банк Форум" (кредитор) за Кредитним договором №1-0056/13/11-KL від 20.06.2013 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.2 договору метою надання послуг виконавцем є зміна кредитора у кредитному договору на безпосередньо замовника або афілійовану з ним компанію, шляхом укладання договору переуступки права вимоги, згідно з нормами чинного законодавства України, в тому числі - з урахуванням спеціального правового положення Банку - віднесення його до категорії неплатоспроможних та введення в Банк ліквідатора - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2.2. Згідно з п. 1.3 договору виконавець гарантує, що сума, яку замовник фактично буде повинен сплатити ПАТ "Банк Форум" має складати не більше 27,5% від розміру зобов'язань замовника за Кредитним договором станом на дату укладання відповідної угоди.

2.3. Зі змісту п. 5.4 договору слідує, що виконавець зобов'язується виконати п. 1.1. договору протягом 4-х місяців, а відповідно до п. 6.3 Договору, виконавець несе відповідальність за досягнення мети надання послуг передбачених п. 1.2 договору.

У пункті 2.1 договору визначено, що вартість послуг виконавця визначається сторонами та становить 10% від вартості відступленого права вимоги за кредитним договором, яку замовник повинен буде сплатити, але не більше 2 065 000,00 грн. Вказана вартість сплачується частинами, а саме 480 000,00 грн - у день підписання договору, а решта після укладання договору переуступки права вимоги між новим кредитором та ПАТ "Банк Форум", та переходу права вимоги за кредитним договором до замовника, що буде підтверджуватись довідкою ПАТ "Банк Форум" про стан заборгованості замовника або актом звірки, наданим ПАТ "Банк Форум" за запитом замовника.

2.4. Відповідно до п. 2.3 договору документом, що підтверджує надання виконавцем послуг за цим договором, є акт приймання передачі послуг. Вказаний акт складається виконавцем в двох примірниках і передається замовнику для підписання. Вказаний акт підписується замовником протягом 7 робочих днів з дня його фактичного отримання.

Згідно з п. 2.4 договору акти вручаються виконавцем уповноваженому представнику замовника або надсилаються на його адресу листом, засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою з подальшим представленням оригіналу (особисто або поштою). Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.1 договору).

2.5. За твердженням позивача, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором та не надав послуг, визначених договором, у зв'язку з чим, ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" звернулося з позовом у цій справі про стягнення з ТОВ "Логос Консалтинг" сплачених йому 480 000,00 грн.

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.09.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3.1.1. Суд дійшов висновку, що ТОВ "Логос Консалтинг" свої зобов'язання на виконання умов укладеного договору щодо викупу кредитного портфеля за вартістю, що не є більшою узгодженої між сторонами ціни, встановленої в договорі, виконав у повному обсязі.

Проте зі сторони позивача зазначені в акті роботи не прийнято та останнім не надано вмотивовану відповідь з приводу їх неприйняття (заперечення), а договір відповідно до п. 7.1 не припинив свою дію, не був розірваним та є чинним, що спростовує позицію позивача щодо наявності підстав для повернення попередньої оплати, у зв'язку з невиконанням умов договору.

3.1.2. Відхиляючи доводи позивача про те, що саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал" досягнуто мету договору шляхом прийняття 28.03.2016 участі в аукціоні з реалізації майна ПАТ "Банк Форум" з ціновою пропозицією 31 282 938,40 грн та викупу кредитного портфелю, суд першої інстанції зазначив таке.

Суд встановив, що 18.03.2016 між позивачем та ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" укладено договір комісії №180316/1, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" (комісіонер) зобов'язується за дорученням комітента (позивача) за комісійну винагороду вчинити за рахунок комітента від свого імені правочин щодо уступки права вимоги за наступними кредитними договорами № 1-0051/13/11-KL від 12.06.2013 та № 1-0056/13/11-KL від 20.06.2013, а також договорами укладеними на забезпечення виконання умов кредитних договорів, за ціною не більше узгодженої сторонами, що становить 31 283 000,00 грн. у строк до 01.04.2016.

Дослідивши умови зазначеного договору комісії, суд першої інстанції зазначив, що обов'язком комісіонера був саме викуп кредитного портфелю за обумовленою в договорі ціною шляхом укладення договорів уступки прав вимоги. Водночас, робота відповідача полягала у вчиненні всіх необхідних дій для пониження вартості кредитного портфелю та досягнення тієї ціни, яка влаштовувала позивача. Тобто, за висновком суду першої інстанції, дії відповідача передували діям ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" та стали підставою для викупу кредитного портфелю саме по тій ціні, яку вказав позивач.

Таким чином, суд зазначив, що виконання зобов'язань зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал" не виключає факту виконання зобов'язань за Договором №НПК-258 відповідачем ТОВ "Логос Консалтинг".

3.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2017 у справі №911/2038/17 скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логос Консалтинг" 480 000,00 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логос Консалтинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпелекс "Зелена долина" 480 000,00 грн грошових коштів, 7 200,00 судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 7 920,00 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

3.3. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний суд зазначив таке.

3.3.1. Доводи відповідача про належне і своєчасне виконання договору і досягнення ним визначеної у п. 1.1, 1.2 мети договору не підтверджується наданими відповідачем доказами і фактичними обставинами справи. Як вже зазначалось, відповідно до п. 5.1. договору комплекс послуг, передбачений ним, мав бути наданий протягом 4х місяців з дати укладення договору, тобто до 06.03.2016.

Відповідно до п. 2.3 договору документом, що підтверджує надання послуг, є акт приймання-передачі послуг, який складається виконавцем (відповідачем) в двох примірниках і передається замовнику для підписання, при цьому відповідно до п. 2.4 акти вручаються виконавцем уповноваженому представнику замовника або надсилаються на його адресу листом, засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою з подальшим наданням оригіналу (особисто або поштою).

Суд відхилив доводи відповідача про те, що він направив на адресу позивача Звіт №28/03 від 28.03.2016 разом з прикріпленими двома екземплярами актів прийому- передачі наданих послуг, оскільки докази цього у матеріалах справи відсутні. При цьому, отримання вказаних документів заперечує і сам позивач.

Матеріали справи містять докази того, що відповідач направив вказані документи позивачу лише після виникнення даного спору та порушення провадження у справі, що не можуть вважатись належним виконанням відповідачем умов договору та бути прийняті судом як належні докази у справі.

Перші документи щодо виконання умов договору були направлені відповідачем позивачеві лише 25.07.2016, тобто після отримання претензії від позивача та після проведення першого судового засідання у суді першої інстанції у цій справі.

3.3.2. Відповідачем до суду першої інстанції надавалися та були долучені до матеріалів справи витяги із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, що перебуває у власності позивача. За висновком суду апеляційної інстанції, вказані документи жодним чином не доводять належне виконання договору відповідачем, адже вони вказують на відсутність заборон щодо відчуження майна, в той час як укладений між позивачем та відповідачем договір, стосувався лише зміни кредитора за кредитним договором, а позивач не доручав відповідачу вчинення жодних дій щодо забезпечувальних договорів, що укладалися між позивачем та ПАТ "Банк Форум".

3.3.3. Твердження відповідача, що сума 31 282 938,40 грн не перевищує 27,5 % від розміру зобов'язань позивача перед ПАТ "Банк Форум" за кредитним договором, не підтверджується наявними матеріалами справи і доказами наданими сторонами.

3.3.4. Судом апеляційної інстанції із наданої копії договору про відступлення права вимоги від 04.04.2016 №0007/16-ВБ встановлено, що зміна кредитора, в тому числі, за Кредитним Договором № 1-0056/13/11-KL від 20.06.2013 на афілійовану з позивачем компанію шляхом укладення відповідного договору переуступки права вимоги, відбулася саме 04.04.2016, у той час як відповідач брав на себе зобов'язання згідно з договором врегулювати заборгованість за вказаним кредитним договором до 06.03.2016.

3.3.5. Суд відхилив твердження відповідача про те, що його робота за договором полягала у вчиненні всіх необхідних дій для пониження вартості кредитного портфелю та досягнення тієї ціни, яка влаштовувала позивача, оскільки такі доводи не підтверджуються матеріалами справи. Жодних доказів того, що відповідач брав участі в організації аукціонів з продажу активів ПАТ "Банк Форум" на електронному торговому майданчику Української універсальної біржі або якимось чином вплинув на хід торгів або на хід подання заявок на участь у торгах потенційними покупцями не надано. Тоді як реалізація майна ПАТ "Банк Форум" у ліквідаційній процедурі була чітко врегульована нормами законодавства.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 скасувати та залишити в силі помилково скасоване апеляційним судом рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2017.

4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає таке.

4.2.1. Апеляційний господарський суд розглядав справу з 01.01.2018 без участі уповноважених представників позивача (апелянта) та поклав в основу своєї постанови недопустимі докази.

У зазначеному аспекті скаржник вказує, що з 15.12.2017 (дати набрання законної сили нової редакції ГПК України (1798-12) ) представництво інтересів позивача у суді апеляційної інстанції міг здійснювати лише адвокат, повноваження якого повинні бути підтверджені довіреністю. Натомість, у матеріалах справи є довіреності, датовані 10.11.2017, тобто видані за старою редакцією ГПК України (1798-12) і не можуть вважатися документом, що підтверджують повноваження адвоката як представника сторони у справі.

Таким чином, за твердженням скаржника, всі документи, подані після 01.01.2018 від імені позивача, підписані неуповноваженими представниками і не могли прийматися судом як докази.

4.2.2. Суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, що знайшло свій прояв у такому.

Клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи подано до суду 20.02.2018. На думку скаржника, по-перше, зазначене клопотання підписано неуповноваженою особою з підстави, про яку йшлося у п.4.2.1 цієї постанови. По-друге, зазначені докази подані з порушенням порядку їх подання, а саме, ч.8 ст. 80 та ч.9 ст. 80 ГПК України, відтак, суд апеляційної інстанції не повинен був брати їх до уваги.

Прийняття до уваги зазначених доказів є порушення судом принципу змагальності та рівності сторін, що призвело до ухвалення незаконної постанови.

4.2.3. Порушення апеляційним господарським судом ч.1 ст. 530 ЦК України, ст. 629 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції не врахував, що мету договору було повністю досягнуто, п.1.3 договору виконано.

Належне надання послуг відповідачем підтверджується листом, відправленим позивачу 28.03.2016 простою письмовою кореспонденцією. Відправка рекомендованого листа умовами договору не передбачена.

Таким чином, відповідач стверджує, що згідно з п.5.7 договору непідписаний позивачем Акт прийому-передачі наданих послуг, направлений 28.03.2016 разом зі звітом №28/03, є належним доказом у справі, послуги за цим актом вважаються наданими, а зобов'язання за договором - виконаним.

4.2.4. Досягнення мети договору підтверджується і іншими доказами, яким апеляційний суд не надавав правової оцінки.

Зокрема, скаржник стверджує, що саме прийняття участі в аукціоні з реалізації майна ПАТ "Банк Форум" з ціновою пропозицією 31 282 938,40 грн та викупу кредитного портфелю, що відбувся 28.03.2016, Фінансової компанії "Морган кепітал" (уповноваженої позивачем особи) стало можливим внаслідок надання послуг саме відповідачем, який ініціював та пролобіював виставлення вказаного кредитного портфеля на торги та включення до лоту активу, в придбанні якого за зниженою ціною був зацікавлений позивач. Усна (неписьмова) форма надання послуг, спрямованих на досягнення мети договору, визначена сторонами у п.3.1 договору. Режим конфіденційності погоджений сторонами у п.5.3 договору. Надані позивачем пояснення у справі підтверджують зазначені обставини, проте суд апеляційної інстанції їх не врахував.

4.2.5. У письмових поясненнях, поданих до суду касаційної інстанції, скаржник також стверджує про неспівпадіння змісту п.1 постанови, що оскаржується, з матеріалами справи, а саме, зазначення назви позивача, як Публічне акціонерне товариство Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина".

4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про незаконність та необґрунтованість вимог касаційної скарги відповідача та просить відмовити у її задоволенні, залишивши без змін постанову суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

4.3.1. Позивач вказує на те, що ТОВ "Логос Консалтинг" у своїй касаційній скарзі не наводить жодного обґрунтування яким чином в постанові, що ним оскаржується, неправильно тлумачиться закон або застосовується закон, який не підлягав застосуванню, або навпаки - не застосовано закон, який слід було застосувати. У зв'язку з чим ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" стверджує, що на підставі встановлених фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, що підлягали застосуванню.

4.3.2. Стосовно повноважень представників, які брали участь у судовому розгляді у суді апеляційної інстанції, позивач стверджує, що на момент розгляду справи довіреності представників відповідали вимогам Цивільного кодексу України (435-15) , були чинними із визначенням у них достатнього обсягу повноважень для здійснення процесуальних прав та обов'язків сторони. Статус адвокатів пана Пацюка В.С. та пана Удовенка К.С. підтверджено відповідними документами та не заперечується відповідачем.

4.3.3. Зазначаючи про недопустимість доказів, скаржник не вказує, які саме обставини, що мають суттєве значення, встановлено судом апеляційної інстанції на їх підставі.

4.4. Касаційне провадження у цій справі зупинялося до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1101/17, про що зазначено в ухвалі Верховного Суду від 19.09.2018.

4.5. Склад суду змінювався на підставі протоколів автоматизованого розподілу судової справи, що містяться у матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У ч.2 ст. 300 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.1.2. Зазначені положення узгоджуються з висновками Європейського суду з прав людини, здійсненими у п.40 рішення у справі "Пономарьов проти України" згідно з яким повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Рябих проти Росії" (980_172) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі про стягнення 480 000,00 грн грошових коштів, перерахованих позивачем на підставі договору, за яким відповідач повинен був надати відповідні послуги, погоджені сторонами.

5.2.2. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

5.2.3. Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що укладений між сторонами спору у договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У частині 2 цієї ж статті також зазначено, що її положення застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Скаржник правильно зазначає про те, що договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, а по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача.

Водночас, згідно з статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.2.4. Як встановлено судами, сторони у п.п. 1.1 та 1.2 договору погодили предмет договору та мету надання відповідачем послуг.

У пункті 1.4 договору визначено орієнтовний перелік дій, що будуть вчинятися виконавцем для досягнення мети договору.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд апеляційної інстанції на підставі здійсненої оцінки наявних у матеріалах справи документів встановив, що доводи відповідача про належне і своєчасне виконання договору і досягнення ним визначеної п. 1.1, 1.2 мети договору не підтверджується доказами та суперечать фактичними обставинами справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про виконання відповідачем умов договору. Таким чином, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про неналежне виконання відповідачем договору. Твердження скаржника про зворотне, з посиланням на те, що свої послуги він надав усно та конфіденційно зазначеного не спростовують та відхиляються судом касаційної інстанції як непереконливі.

5.2.5. Апеляційним господарським судом правильно зазначено, що умовами договору не було обумовлено виконання відповідачем дій щодо забезпечувальних договорів, що укладалися між позивачем та ПАТ "Банк Форум". Таким чином, відсутність заборон щодо відчуження майна не свідчить про належне виконання відповідачем зобов'язань за договором, предметом якого була заміна кредитора у кредитному договорі №1-0056/13/11-KL та викуп кредитного портфеля за вартістю, що не перевищує 27,5% від розміру зобов'язань позивача перед ПАТ "Банк Форум".

5.2.6. Вмотивованим є також висновок апеляційного господарського суду про те, що зобов'язання позивача за відступленим правом вимоги склало 31 282 938,40 грн, що враховуючи загальну суму зобов'язань позивача перед ПАТ "Банк Форум" за Кредитним Договором №1-0056/13/11-KL від 20.06.2013 у розмірі 81 563 360,36 грн, склало 38,35%, що більше погодженого сторонами розміру у 27,5%.

5.2.7. Враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неправильне застосування апеляційним господарським судом ч.1 ст. 530 ЦК України, ст. 629 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України, про що зазначено у пунктах 4.2.3 та п.4.2.4 цієї постанови.

5.2.8. Стосовно доводів відповідача, про які йшлося у пунктах 4.2.1, 4.2.2 постанови, слід зазначити таке.

За змістом ч.4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) .

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: - договір про надання правової допомоги; - довіреність; - ордер; - доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 3 ст.26 Закону встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Жодна норма Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) не встановлює, що в довіреності, виданій на ім'я фізичної особи - адвоката, обов'язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не містить таких вимог ні Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) , ні Цивільний кодекс України (435-15) , яким врегульовано питання представництва за довіреністю.

У зазначеному аспекті важливим є, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача, зазначені у відзиві на касаційну скаргу, що на момент розгляду справи довіреності представників відповідали вимогам Цивільного кодексу України (435-15) , були чинними із визначенням у них достатнього обсягу повноважень для здійснення процесуальних прав та обов'язків сторони. Статус адвокатів Пацюка В.С. та Удовенка К.С. підтверджено відповідними документами, наявними у справі, та не заперечується відповідачем.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника, про участь у суді апеляційної інстанції неуповноважених представників позивача.

5.2.9. Доводи відповідача про неспівпадіння змісту п.1 постанови, що оскаржується, з матеріалами справи, а саме, зазначення назви позивача, як Публічне акціонерне товариство Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" (п.4.2.5 постанови), не впливають на правильність здійснених судом апеляційної інстанції висновків.

5.2.10. Таким чином, касаційна скарга відповідача не містить належних доводів щодо порушення чи неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а доводи, наведені у ній, відхилені судом касаційної інстанції з підстав, зазначених вище. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування апеляційним господарським судом норм права як необхідної передумови для скасування постанови, що оскаржується.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а постанови апеляційного господарського суду - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.