1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018, позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс" (далі - ТОВ "Нафтотрейд ресурс") задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" (далі - ТОВ "Орлан-Транс-Груп") на користь ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" основний борг в розмірі 14 418 865,65 грн, 480 296,00 грн 3% річних, 2 331 408,35 грн інфляційних втрат. В задоволенні зустрічного позову, заявленого ТОВ "Орлан-Транс-Груп", відмовлено повністю.

1.2. На виконання рішення Господарського суду міста Києва 22.03.2018 видано наказ.

1.3. ТОВ "Орлан-Транс-Груп" 13.04.2018 звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою про визнання дій приватного виконавця округу міста Києва незаконними, відповідно до якої скаржник просив суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Н.В. в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок № 26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк" та на поточний рахунок № 2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк" і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету;

- скасувати постанову від 28.03.2018 про арешт коштів ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк", і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням та на кошти, які використовуються для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів відповідного Фонду;

- скасувати постанову від 11.04.2018 про арешт коштів ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк", і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням та на кошти, які використовуються для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів відповідного Фонду;

- скасувати постанову від 12.04.2018 про арешт коштів боржника (Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп") у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк" і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням та на кошти, які використовуються для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів відповідного Фонду;

- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Н.В. скасувати арешт накладений на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять, на поточному рахунку №26008610014389 в AT "ПроКредит Банк" та скасувати арешт накладений на кошти Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок № 2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк" і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням та на кошти, які використовуються для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів відповідного Фонду.

1.4. В обґрунтування скарги ТОВ "Орлан-Транс-Груп" посилався на те, що кошти, які надходять на поточні рахунки, і які арештував приватний виконавець використовуються для виплати заробітної плати працівникам, обов'язкових платежів до бюджету, утримань із заробітної плати, згідно діючого законодавства, тож арешт цих коштів порушить конституційні права працівників товариства. На підтвердження наведених обставин скаржником надано виписки по рахункам та договір обслуговування зарплатного проекту №17906 від 18.02.2013, укладений між боржником та ПАТ "Альфа-Банк".

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/18821/17 у задоволенні скарги ТОВ "Орлан-Транс-Груп" про визнання дій приватного виконавця округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича незаконними у справі № 910/18821/17 відмовлено.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/18821/17 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- за заявою стягувача постановою від 28.03.2018 приватним виконавцем Павлюк Н.В. відкрито виконавче провадження ВП №56069689 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/18821/17 та постановлено стягнути з ТОВ "Орлан-Транс-Груп" на користь ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" основний борг в розмірі 14 418 865,65 грн, 480 296,00 грн 3% річних, 2 331 408,35 грн інфляційних втрат та 240 000,00 грн судового збору; зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1 747 057,00 грн;

- постановою №56069689 від 28.03.2018 приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: ПАТ "Альфа банк", ПАТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Кредобанк", АТ "ПроКредитБанк", ПАТ "Ідея Банк", ПАТ "Банк Восток", ПАТ "Сбербанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль" та всіх інших відкритих у всіх банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 19 217 627,00 грн;

- постановою про арешт коштів боржника № 56069689 від 11.04.2018 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в АТ "ПроКредит Банк" та всіх інших відкритих у всіх банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 19 217 627,00 грн.

Пунктом 2 постанови визначено, що арешт не поширюється на кошти, що знаходяться на рахунках, стягнення на які заборонено законом, зокрема на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (1868-15) , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом;

- постановою про арешт коштів боржника № 56069689 від 12.04.2018, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках відкритих в ПАТ "КредоБанк" (МФО 325365), ПАТ "Банк Восток" (МФО 307123) та всіх інших відкритих у всіх банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать відокремленому підрозділу боржника: Львівська філія ТОВ "Орлан-Транс-Груп", м. Львів, вул. Пластова, буд. 4, код ЄДРПОУ 33550545 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 19 217 627,00 грн.

2.4. Відмовляючи у задоволенні скарги ТОВ "Орлан-Транс-Груп" про визнання дій приватного виконавця округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича незаконними, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки постанови про арешт коштів містять застереження, на предмет того, що арешт не розповсюджується на кошти, на які накладено арешт чи звернення стягнення заборонено законом, зокрема кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом; на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (1868-15) , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ "Орлан-Транс-Груп" про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича незаконними у справі № 910/18821/17.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що приватним виконавцем, окрім застереження, викладеного в постановах про арешт коштів, вжито всіх необхідних заходів для з'ясування та попередження можливого порушення прав боржника та арешту коштів, арешт на які заборонено законом.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/18821/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Н.В. незаконними та скасування постанов у виконавчому провадженні ВП № 56069689 від 28.03.2018, від 11.04.2018, від 12.04.2018 задовольнити.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп":

- ухвала місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без врахування діючої практики Верховного Суду та встановлених судом обставин у даній справі, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.03.2018;

- суд не врахував, що предметом оскарження винесених приватним виконавцем постанов було скасування постанови виключно в частині накладення арешту на кошти і які надходять на поточні рахунки № 26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк" та № 2600901065096 в ПАТ "КредоБанк" використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету.

3.3. У відзивах на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс" та приватний виконавець Павлюк Назар Васильович просили відмовити у її задоволенні, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

4.3. Згідно із статтями 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

4.4. Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

4.5. Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

4.6. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

4.7. Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, встановлених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".

4.8. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

4.9. Згідно зі статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

4.10. Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

4.11. Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

4.12. Частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

4.13. Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

4.14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним виконавцем було прийнято ряд постанов про арешт коштів боржника, зокрема, в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк" та в частині накладення арешту на кошти Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк".

4.15. Спір у справі стосується оскарження товариством дій державного виконавця щодо винесення постанов про арешт коштів боржника, які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк" та в частині накладення арешту на кошти Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк" і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів.

4.16. Статтею 43 Конституції України кожному гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

4.17. Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) . Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".

4.18. Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

4.19. Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

4.20. Згідно з пунктом 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (1868-15) , на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

4.21. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

4.22. Правовідносини щодо реалізації права розпоряджатися коштами, розміщеними на банківських рахунках за своєю правовою природою є правовідносинами банківського вкладу, до яких застосовуються положення про договір банківського рахунка, визначені частиною 3 статті 1058 Цивільного кодексу України.

4.23. Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

4.24. Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (z1172-03) визначаються порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття (далі - Інструкція).

4.25. Пунктом 5.1. Інструкції встановлено, що за поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

4.26. Інструкцією визначено право клієнта - юридичної особи для здійснення деяких видів виплат, зокрема, заробітної плати, відкрити поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. У разі не укладення такого договору використовується звичайний поточний рахунок юридичної особи. Для здійснення виплат заробітної плати з будь-якого рахунку юридичної особи фізичній особі банк відкриває спеціальний рахунок (підпункти 6.7, 6.9).

4.27. Разом з тим із оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами попередніх інстанцій досліджувалися підстави відкриття спірних рахунків, цільове призначення операцій, не досліджувалися умови договору банківського рахунку, як відкритого в АТ "ПроКредит Банк", так і відкритого філією боржника рахунок в ПАТ "КредоБанк", не з'ясовано в повній мірі з якою метою використовується рахунок, а також статус цього рахунку та чи наявні несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника.

4.28. Крім того, в матеріалах справи наявні банківські виписки АТ "ПроКредит Банк" по рахунку №26008610014389 за період з січня 2017 року по лютий 2018 року, з яких вбачається здійснення перерахування заробітної плати співробітникам боржника на рахунок, відкритий в ПАТ "Альфа-Банк" на підставі договору обслуговування зарплатного проекту (зарплатний модуль "eSalary") № 17906 від 18.02.2013.

Судами попередніх інстанцій зазначеним доказам оцінка не надавалася.

Проте суди надали оцінку лише виписці по рахунку №26008610014389 відкритому в АТ "ПроКредит Банк" за період з 22.03.2018 по 30.03.2018 та листу АТ "ПроКредит Банк" від 11.04.2018 № 1-2/18/1681.

4.29. Також судами попередніх інстанцій не було встановлено зазначені обставини по рахунку №2600901065096 відкритому Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк", який також є предметом розгляду вимог за скаргою про визнання незаконними дій приватного виконавця округу міста Києва Павлюка Н.В.

4.30. Окрім того суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки пунктам 2 спірних постанов з урахуванням вимог статті 18 та частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язку виконавця встановлювати правову природу коштів, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, та коштів на рахунках на які заборонено законом накладення арешту.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.3. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.