ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/14423/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018

(головуючий - Скрипка І.М., судді: Тищенко А.І., Гончаров С.А.0

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2018

(суддя Якименко М.М.)

про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015

у справі № 910/14423/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_5,

2. ОСОБА_6,

3. ОСОБА_7,

4. ОСОБА_8,

5. ОСОБА_9

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

6. Національний банк України,

7. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 209 608 895,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі, та заяви відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 150 000 000,00 грн заборгованості за прострочення кредиту, 31 405 479,45 пені за несвоєчасне повернення кредиту, 15 583 561,65 грн заборгованості за простроченими нарахованими процентами, 1 641 997,22 грн пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів, 13 500 000,00 штрафу за неналежне виконання зобов'язання, 1 886 301,37 грн 3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом, 91 555,79 грн 3% річних від суми простроченої заборгованості за процентами.

1.2. 24.03.2016 Господарським судом міста Києва виданий судовий наказ на виконання вказаного рішення суду.

1.3. У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 року у справі №910/14423/15.

1.4. Нововиявленою обставиною, на думку відповідача, є визнання Апеляційним судом міста Києва у рішенні від 22.11.2017 у справі №761/22001/15-ц недійсним договору поруки від 28.11.2014 №П2022390- 6 на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, що як стверджує заявник, виключає нікчемність цього договору поруки, про що зазначено у рішенні суду у цій справі.

2. Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

2.3. Відмовляючи у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що згідно з приписами ч. 2 ст. 320 ГПК України та постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (v0017600-11) обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами та не спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

2.4. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що визнання рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22.11.2017 №761/22001/15-ц недійсним договору поруки від 28.11.2014 №112022390-6 не виключає його нікчемність в силу приписів ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а лише додатково підтверджує цей факт.

Заявником не взято до уваги те, що не можуть вважатися та визнаватися нововиявленими обставини ті, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій. Врахувавши те, що заявник посилався на недійсність договору поруки від 28.11.2014 №П2022390-6 на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України у відзиві від 15.02.2016 на касаційну скаргу AT "Дельта Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015, то дана обставина не може вважатись нововиявленою.

Обставини, на які посилається заявник, повинні були бути відомими йому на час розгляду справи і відповідно до вимог ГПК України (1798-12) він повинен був їх доводити під час судового розгляду. Зазначені заявником обставини не є нововиявленими, а є новими обставинами, що не дають правових підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

2.5. За висновком судів, заявником не надано доказів наявності істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ПАТ "Укргазвидобування" на час розгляду справи, а доводи заявника про перегляд справи за нововиявленими обставинами зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи у суді першої інстанції під час прийняття рішення 19.08.2015.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та ухвалою, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15 та ухвалите нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позову. Судові витрати покласти на позивача.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає таке.

3.2.1. На думку скаржника, відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) так згідно з ч. 2 ст. 320 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) були наявні підстави для перегляду рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15 за нововиявленими обставинами.

3.2.2. Відповідач вказує, що підставою задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором №ВКЛ2022390/1 від 30.09.2013 було посилання господарського суду в рішенні від 19.08.2015 у даній справі, на нікчемність договорів поруки, укладених між ПАТ "Дельта Банк" та іншими фізичними особами, зокрема, з ОСОБА_5 (№П30019775), ОСОБА_9 (№П2022390-5), ОСОБА_8 (№П2022390-6), ОСОБА_6 (№П30019775-12), ОСОБА_7 (№П30019775-9).

3.2.3. На переконання скаржника, рішення Апеляційного суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №796/10122/15-ц, яке було чинним на час його звернення із заявою у цій справі, є підставою для перегляду рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15.

3.3. Позивач та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзивах на касаційну скаргу заперечують проти доводів та вимог, наведених у ній. Позиції позивача та третьої особи по суті ґрунтуються на висновках, здійснених судами попередніх інстанцій у судових рішеннях, що оскаржуються.

Водночас, позивач також зазначає, що наявність судового рішення про визнання недійсним договору поруки №П2022390-6 від 28.11.2014 не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а кредитора - права на отримання суми заборгованості.

3.4. Склад судової колегії суду касаційної інстанції було змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.09.2018, який є у матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом цього судового розгляду є заява відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

4.2.2. Згідно з приписами ст. 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Однією з підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Аналогічна підстава закріплена і у ст. 320 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

4.2.2. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

4.2.3. У справі, що розглядається, суди встановили, що як на підставу для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15 заявник посилається на рішення Апеляційного суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №796/10122/15-ц, яким визнано недійсним договір поруки №П2022390-6 від 28.11.2014.

Суди попередніх інстанцій правильно вказали на те, що наявність судового рішення про визнання недійсним договору поруки від 28.11.2014 №112022390-6 не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін за кредитним договором, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання суми заборгованості. Факти, встановлені у рішенні Апеляційного суду м. Києва від 22.11.2017 по справі №761 /22001/15-ц, не є істотними обставинами для цієї справи.

4.2.4. Судом апеляційної інстанції правильно вказано, що не можуть вважатися та визнаватися нововиявленими обставини ті, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях у суді будь-якої з інстанцій. Встановивши, що відповідач вже посилався на підстави для визнання договору поруки недійсним, суд вірно вказав, що ця обставина не може вважатись нововиявленою.

4.2.5. Водночас, варто зазначити, що згідно з інформацією, розміщеною у Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Апеляційного суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №796/10122/15-ц скасовано постановою Верховного Суду від 13.06.2018.

4.2.6. Ухвалюючи цю постанову, Верховний Суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

4.2.7. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються. Відтак касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задоволенню не підлягає.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 у справі №910/14423/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

Г. Вронська