розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 (Корсакова Г.В., Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 (Лиськов М.О.) про припинення провадження у справі № 924/326/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" до 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни; 2) Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької філії про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухомі об'єкти

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни (далі - Відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької філії (далі - Відповідач-2) про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухомі об'єкти.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив про порушення Відповідачем-2 пункту 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (1127-2015-п) , а саме неотриманням Позивачем копії письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором саме від іпотекодержателя, яким є ПАТ "Укрсоцбанк".

3. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.04.2017 справу передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення, прийнятого судом першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 провадження у справі припинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

5. Ухвала суду мотивована тим, що в провадження Господарського суду Хмельницької області перебувала справа №924/835/16 і судом прийнято відмову від позову про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, а тому враховуючи суб'єктний склад сторін, предмет та підстави позову у справі №924/835/16 та у цій справі, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Постанова суду мотивована тим, що оскільки підставами позову у справі №924/835/16 є порушення вимог статті 37 Закону України "Про іпотеку", а в даній справі підставами позову є порушення пункту 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і зазначене свідчить про відмінність підстав позову у вказаних справах, тому до даних правовідносин не підлягає застосуванню пункт 2 частини 1 статті 80 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Відповідач-2 подав касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій, в якій просить їх скасувати, а позов залишити без розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9. Не взято до уваги наявні в матеріалах справи копії процесуальних документів у справі №822/1681/16 Хмельницького окружного адміністративного суду, які свідчать про наявність в суді справи між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у даній справі, а тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 81 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

10. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

11. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

12. За результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин в сукупності, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що підстави позову у справі №924/835/16 та у цій справі не є тотожними, а тому обґрунтовано зазначив про відсутність підстав для застосування в межах даної справи пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України і колегія суддів з таким висновком апеляційного господарського суду погоджується.

13. Водночас, судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали було розглянуто клопотання Відповідача -2 (а.с. 221-223, т.с. 1) про залишення позову без розгляду з тих підстав, що в провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває справа №822/1681/16 між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав, що й у даній справі, а тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 81 ГПК України.

13.1. За результатами розгляду клопотання судом прийнято рішення про відмову в його задоволенні в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

14. Частиною 2 статті 300 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. З урахуванням наведеного, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, доводи касаційної скарги в пункті 9 постанови відхиляються, оскільки як зазначалось в пунктах 13, 13.1 постанови, судом першої інстанції розглянуто відповідне клопотання Відповідача-2 про залишення позову без розгляду.

16. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що під час перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, Відповідачем-2 подано відзив на апеляційну скаргу Позивача (а.с. 32-34, т.с. 2), в якому, з посиланням на пункт2 частини 1 статті 81 ГПК України Відповідач-2 просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 без змін, про що свідчить прохальна частина відзиву, а тому зазначення скаржником в касаційній скарзі, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на відзив Відповідача-2, є необґрунтованим.

17. Крім того, на даний час справа перебуває на розгляді Господарського суду міста Києва та матеріали справи свідчать, що Відповідачем-2 подано ще одне клопотання (а.с. 118-120, т.с. 2) про залишення позову без розгляду, але вже на підставі пункту 3 частини 1 статті 226 ГПК України, яке судом ще не розглянуто.

18. Водночас, слід звернути увагу Відповідача-2, що в касаційній скарзі та в своєму клопотанні (а.с. 221-223, т.с. 1) ним довільно викладено пункт 2 частини 1 статті 81 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), в той час, як зміст зазначеної норми права не повністю відповідає тексту вказаної статті ГПК України (1798-12) . Зокрема, скаржник вказує на те, що "господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадження господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав", тоді, як відповідно до пункту 2 частини 1 статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

19. З огляду на наведене, пункт 2 частини 1 статті 81 ГПК України підлягає застосуванню в разі наявності всіх обставин, визначених саме вказаною нормою права.

20. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд як джерелом права керується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" де Суд дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого те, що якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

21. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Враховуючи викладене вище та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга Відповідача-2 задоволенню не підлягає. В зв'язку з тим, що підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій і прийняття судового рішення про залишення позову без розгляду не вбачається, водночас, апеляційною інстанцією обґрунтовано скасовано ухвалу суду першої інстанції і колегія суддів з цим погоджується, тому саме постанова суду апеляційної інстанцій підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

Щодо розподілу судових витрат

23. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.