2. Позовні вимоги обгрунтовані існуванням об'єктивних обставин, які відповідно до п.4 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для продовження строку виконання зобов'язань по поставці товару та внесення відповідних змін до договору №286/3/17/318 від 30.10.2017 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України).

3. Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 08.08.2017 Міністерством оборони України розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель www.prozorro.gov.ua оголошення про проведення відбору учасників на закупівлю індивідуального обмундирування, а саме штанів літніх від костюма літнього польового з тканини тип 4, клас 7, у кількості 15 000 одиниць з очікуваною вартістю 6 075 000 грн з ПДВ. В оголошенні також було визначено термін поставки до 15.11.2017 (включно).

4. За наслідками проведення засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо прийняття рішення про намір укласти договір за переговорною процедурою закупівлі індивідуального обмундирування (3581) (штани літні від костюма літнього польового з тканини тип 4, клас 7) прийнято рішення, яке оформлено протоколом №75/514/5 від 23.08.2017 про відхилення цінової пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС".

5. Зазначене рішення позивачем оскаржено до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішенням зазначеного органу №7132-р/пк-пз від 10.10.2017 було, зокрема, зобов'язано Міністерство оборони України скасувати рішення про відхилення цінової пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС".

6. Рішенням тендерного комітету Міністерства оборони України, яке оформлено протоколом №75/514/9 від 23.10.2017 прийнято тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС", визначено останнього переможцем переговорної процедури закупівлі індивідуального обмундирування (3581) (штани літні від костюма літнього польового з тканини тип 4, клас 7) та вирішено укласти відповідний договір з позивачем.

7. 30.10.2017 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" (постачальник) було укладено договір №286/3/17/318 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується у 2017 року поставити замовнику індивідуальне обмундирування (3581) (штани літні від костюма літнього польового з тканини тип 4, клас 7) (товар), а замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані в цьому договорі.

8. За умовами п.1.2 договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги, згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією, за змістом якої: найменування товару - індивідуальне обмундирування (3581) (штани літні від костюма літнього польового з тканини тип 4, клас 7); перелік нормативних документів (стандарти, технічні умови, технічні специфікації, технічні описи), що встановлюють вимоги до товару - відповідність ТУ У 14.1-00034022-078:2015 з повідомленням про зміни №2 та зразку-еталону; строки (терміни) постачання до 15.11.2017 (включно); загальна кількість, яку необхідно постачити 15 000 одиниць; ціна товару з ПДВ 6 067 800 грн.

9. 16.11.2017 позивач звернувся до Міністерства оборони України з пропозицією підписання додаткової угоди до договору №286/3/17/318 від 30.10.2017 про продовження строку постачання товару на 52 календарні дні та встановлення передбаченого п.1.2 цього договору та рознарядкою (додаток №1 до договору) строку (терміну) постачання до 06.01.2018, до якої також додав висновок Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин №ЧК-841 від 14.11.2017.

10. Вказана пропозиція отримана Міністерством оборони України 21.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.11.2017, однак, як зазначив позивач у позовній заяві, відповіді від замовника на вказану пропозицію він не отримав, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 у справі № 910/23585/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 позов задоволено повністю, внесено зміни до договору №286/3/17/318 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 30.10.2017, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ "АБІТ-ТЕКС", шляхом викладення його в редакції, зазначеній в резолютивній частині рішення суду.

12. Мотивуючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що запропоновані позивачем зміни до договору №286/3/17/318 від 30.10.2017, а саме, збільшення строку постачання товару до 06.01.2018, обумовлені об'єктивними обставинами, які відповідно до п.4 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для продовження строку виконання зобов'язань щодо передання товару, зважаючи на необхідність дотримання сторонами визначених у договорі передумов поставки товару, тривалість процедури закупівлі і укладення означеного договору, а тому вимоги постачальника про внесення змін до договору №286/3/17/318 від 30.10.2017 у запропонованій редакції є законними та належним чином доказово обґрунтованими.

13. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

13. Рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, неповним дослідженням матеріалів справи, помилковим тлумаченням норм чинного законодавства.

14. Господарськими судами не враховано, що можливість зміни договору пов'язана з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, відсутність яких є підставою для відмови в задоволенні позову.

Позиція учасників справи

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про необгрунтованість її доводів, просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення - без змін з тих підстав, що доводи, викладені в касаційній скарзі не відповідають фактичним обставинам справи.

16. Обгрунтовуючи свої доводи, викладені у відзиві, позивач зазначає, зокрема про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків щодо співвідношення правових норм ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України та прийняли законні і обгрунтовані рішення у даній справі, правильно застосували відповідні норми матеріального права.

17. Третя особа не скористалася правом на подання відзиву на касаційну скаргу, наданим їй відповідно до положень ст. 295 ГПК України, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

18. В судовому засіданні 17.10.2018 представником позивача заявлено клопотання про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з тих підстав, що для забезпечення правильного застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права необхідно відступити від правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у справі №910/14628/17 від 21.02.2018, на яку посилається відповідач у касаційній скарзі.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

19. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

20. Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

21. Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 627 цього Кодексу визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

22. Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" (922-19) та Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" (1356-19) .

23. Пунктами 5, 20 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

24. В силу ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

25. Відповідно до п.4 ч.4 ст.36 названого Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

26. Відповідно до п.9.6 договору №286/3/17/318 від 30.10.2017 сторони погодили, що доказом істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

27. Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку №ЧК-841 від 14.11.2017 Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин, унеможливлення виконання зобов'язань, передбачених умовами договору №286/3/17/318 від 30.10.2017 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС", спричинено виникненням документально підтверджених обставин, які зумовлюють об'єктивну необхідність продовжити передбачений договором строк виконання зобов'язань щодо передання товару, зокрема: затягування тендерним комітетом Міністерства оборони України прийняття рішення про проведення переговорів з першим переможцем процедури закупівлі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІК ТРЕЙД", затягування тендерним комітетом замовника проведення переговорів із першим переможцем, порушення строків оприлюднення замовником повідомлення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІК ТРЕЙД", тривалі строки оскарження процедури закупівлі, затягування тендерним комітетом замовника виконання рішення №7132-р/пк-пз від 10.10.2017 року постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, порушення строків оприлюднення замовником повідомлення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" та підписання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" із зволіканням, що разом склало 52 календарних дні.

28. Господарські суди попередніх інстанцій, посилаючись, зокрема на висновок №ЧК-841 від 14.11.2017 Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин, враховуючи, що запропоновані позивачем зміни до договору №286/3/17/318 від 30.10.2017, а саме збільшення строку постачання товару до 06.01.2018, обумовлені об'єктивними обставинами, які відповідно до п.4 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для продовження строку виконання зобов'язань щодо передання товару, зважаючи на необхідність дотримання сторонами визначених у договорі передумов поставки товару, тривалість процедури закупівлі і укладення означеного договору, дійшли висновку, що виконання позивачем умов даного правочину у строк, який залишився з дати його фактичного укладання до визначеної дати поставки товару, не є можливим, а тому вимоги постачальника про внесення змін до договору №286/3/17/318 від 30.10.2017 у запропонованій редакції є законними та належним чином доказово обґрунтованими.

29. Водночас, відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

30. Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України також передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

31. Вимогами статті 652 цього Кодексу унормовано, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

32. Зі змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

33. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем неодноразово наголошувалось на необхідності застосування до даних правовідносин сторін положень ст. 652 Цивільного кодексу України та недоведеності позивачем одночасної наявності чотирьох умов, за яких можливо внести зміни до договору.

34. Зазначені доводи відповідача відхилені попередніми судовими інстанціями з посиланням на те, що при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивач не обґрунтовував заявлені позовні вимоги обставинами, які зазначені у ст. 652 Цивільного кодексу України, а отже і не повинен доводити їх одночасне існування. Крім того, суди вказали, що норми ст. 652 Цивільного кодексу України є загальними по відношенню до спеціальних приписів ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно якої продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару є можливим після підписання договору у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

35. Колегія суддів наголошує на помилковості таких висновків, з огляду на те, що імперативними приписами частини другої та четвертої статті 652 Цивільного кодексу України встановлено умови, за наявності яких допускається зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин, та наявність таких обставин підлягає доказуванню при розгляді спору про внесення змін до договору в силу приписів ст. 74 ГПК України, шляхом подання до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин.

36. При цьому, в ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) визначено випадки, за наявності яких можлива зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема, продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт в разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, тоді як стаття 652 Цивільного кодексу України визначає умови, за наявності яких допускається зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

37. Тобто, в будь - якому випадку, при вирішенні спору про внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин, мають бути досліджені обставини існування чотирьох умов, встановлених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, зокрема обставини наявності підстав для внесення змін до договору, що встановлені у висновку №ЧК-841 від 14.11.2017 Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин мають бути досліджені в розрізі ст. 652 Цивільного кодексу України.

38. Водночас, судам слід врахувати, що підставою для зміни істотних умов договору, можуть бути лише обставини, що виникли після його підписання та впливають на виконання зобов'язання сторін за договором, а не обставини, які спричинили порушення строків підписання договору чи зволікання з його підписанням.

39. Колегія суддів зазначає, що господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову). Однак, господарськими судами наведеного вище не враховано.

40. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій належним чином не з'ясували обставини справи, не надали належної правової оцінки доводам відповідача щодо необхідності застосування положень ст. 652 Цивільного кодексу України, а тому рішення господарських судів попередніх інстанцій не можна вважати законними і обґрунтованими.

41. Вимогами процесуального закону, закріпленими у статті 237 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язковість вирішення при ухваленні рішення питання, чи мали місце обставини (факти), якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму слід застосовувати до цих правовідносин. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

42. Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права.

43. Зокрема, за змістом рішення Європейським судом з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні цього ж суду у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

44. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

45. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі №910/23585/17 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, в зв'язку з чим касаційна скарга, доводи якої визнаються судом обгрунтованими, підлягає частковому задоволенню.

46. Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки справа передається на новий розгляд у зв'язку з неповним з'ясуванням судами попередніх інстанції фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, клопотання представника позивача про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду задоволенню не підлягає.